Рішення № 230034, 25.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.06 р. Справа № 45/243

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міськоїради

„Донецькміськтепломережа”, ЄДРПОУ 33257089, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „М.В.М.”, ЄДРПОУ

32724439, м. Донецьк

про стягнення 6 336 грн. 61 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Івашури О.А.

Представники:

Від позивача: Симонова З.Ю. – юрисконс.

Від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „М.В.М.”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 6 336 грн. 61 коп., в тому числі основний борг – 5 471 грн. 33 коп., пеня – 484 грн. 40 коп., інфляція – 257 грн. 00 коп. та три проценти річних – 123 грн. 88 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору про відпуск теплової енергії 76590 від 01.08.2005р.,, платіжні вимоги – доручення та акти звірок розрахунків.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив не надав, позов не оскаржив. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

01.08.2005р. між позивачем та відповідачем підписаний договір про відпуск теплової енергії за №76590.

За умовами вказаного договору позивач взяв на себе обов’язок постачати теплову енергію до елеваторного вузла, зазначеного відповідачем загальною площею 874,8 кв.м.

В свою чергу, відповідач зобов’язаний здійснювати плату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності за встановленими тарифами (цінами) і в терміни, передбачені цим договором.

Договором були визначені тарифи, зокрема тариф за 1 кв.м. опалювальної площі в опалювальний період становить 3,07 грн. в місяць без ПДВ.

За змістом п.3.2 договору №76590 від 01.08.2005р. подача теплової енергії здійснюється при умові 100% передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним згідно з діючими тарифами.

На виконання умов вищевказаного договору позивач за період з 15.10.2005р. по 15.04.2006р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5 471 грн. 33 коп.

Всупереч умовам договору відповідачем вартість поставленої теплової енергії не була сплачена.

У відповідності із п.4.4 договору №76590 від 01.08.2005р. у випадку несвоєчасної оплати відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, позивачем нарахована пеня у сумі 484 грн. 40 коп.

Крім цього, з урахуванням ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нарахована інфляція у сумі 257 грн. 00 коп. та три проценти річних у сумі 123 грн. 88 коп.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення в судовому порядку з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 6 336 грн. 61 коп., в тому числі основний борг – 5 471 грн. 33 коп., пеня – 484 грн. 40 коп., інфляція – 257 грн. 00 коп. та три проценти річних – 123 грн. 88 коп.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судові засідання не з’являвся.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, у відповідності із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору №76590 від 01.08.2005р. за період з 15.10. 2005р. по 15.04.2006р. позивачем для відповідача надана теплова енергія на суму 5 471 грн. 33 коп.

Факт надання теплової енергії з боку відповідача не заперечується.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, згідно п.3.2 договору №76590 від 01.08.2005р. подача теплової енергії здійснюється при умові 100% передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним згідно з діючими тарифами.

На адресу відповідача були виставлені платіжні вимоги – доручення №76590 від 26.10.2005р. на суму 1 765 грн. 40 коп., №76590 від 24.11.2005р. на суму 3 219 грн. 26 коп., №76590 від 09.12.2005р. на суму 3 219 грн. 26 коп., №76590 від 17.01.2006р. на суму 3 219 грн. 26 коп., №76590 від 10.02.2006р. на суму 3 219 грн. 26 коп., №76590 від 10.03.2006р. на суму 3 219 грн. 26 коп., №76590 від 19.04.2006р. на суму 1 609 грн. 63 коп., які з боку відповідача залишені без сплати.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів, всупереч умовам договору №76590 від 01.08.2005р. та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, відповідач не виконав.

Таким чином, за відповідачем значиться заборгованість у сумі 5 471 грн. 33 коп.

Під час укладення договору між сторонами були передбачені випадки несвоєчасної оплати, зокрема р.4 договору №76590 від 01.08.2005р. встановлює обов’язок відповідача сплатити позивачу пеню в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у випадку несвоєчасної оплати.

Оскільки відповідачем не виконані у повному обсязі умови договору №76590 від 01.08.2005р., господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахування позивачем пені у сумі 484 грн. 40 коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких підстав, господарський суд вважає, що позивачем у відповідності із законом нараховані та пред’явлені до стягнення інфляція у сумі 257 грн. 00 коп. та три проценти річних у сумі 123 грн. 88 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Заперечень з боку відповідача щодо невірності нарахованих санкцій суду не надано.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач письмових заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 6 336 грн. 61 коп., в тому числі основний борг – 5 471 грн. 33 коп., пеня – 484 грн. 40 коп., інфляція – 257 грн. 00 коп. та три проценти річних – 123 грн. 88 коп., підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача в порядку ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову, то воно судом залишене без задоволення як необгрунтоване, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б утруднили або зробили неможливим виконання судового рішення, позивачем не надано, судом не встановлено.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „М.В.М.”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 6 336 грн. 61 коп., в тому числі основний борг – 5 471 грн. 33 коп., пеня – 484 грн. 40 коп., інфляція – 257 грн. 00 коп. та три проценти річних – 123 грн. 88 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „М.В.М.”, м.Донецьк, на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 5 471 грн. 33 коп., пеню у сумі 484 грн. 40 коп., інфляцію у сумі 257 грн. 00 коп., три проценти річних у сумі 123 грн. 88 коп., а всього у сумі 6 336 грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 25.10.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.