Постанова № 2298792, 23.07.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1254/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2008 р. м.Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача - Походенко О.М.

відповідача - Мар'їної І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин” до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області про скасування припису до акту № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року та постанови № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Державне підприємство «Харківський завод шампанських вин» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати акти ненормативного характеру індивідуальної дії, а саме Припис до Акту № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007р. Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області та Постанову № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007р. Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі. В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що за період з 08.10.2007 року по 31.10.2007 року відповідачем, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області проводилась перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на ДП «Харківський завод шампанських вин». За результатами перевірки було складено Акт №18/20-1144 від 30.10.2007р., Припис до Акту комплексної перевірки використання ПЕР №18/20-1144 від 30.10.2007р. та Постанову про застосування підвищеної плати за неефективне використання ПЕР, згідно якої за результатами перевірки до позивача застосовано подвійну плату за нераціональне використання теплової енергії.

Проведену перевірку та Акт за результатами перевірки Позивач вважає незаконними, в зв'язку з чим Постанову №18/20-1144 від 30.102007р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших ПЕР та Припис до Акту комплексної перевірки використання ПЕР №18/20-1144 від 30.10.2007р. Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області вважає такими, що підлягають скасуванню. Таке твердження позивач мотивує тим, що в порушення пункту 5 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Держаного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року №64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2000р. за №653/4874 Державному підприємству «Харківський завод шампанських вин» не було надано програму перевірки. Також зазначає, що під час проведення перевірки інспектор має право здійснювати обстеження технічного стану встановленого енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів обліку, контролю та споживання ПЕР, проводити без переривань та порушень технологічних процесів інструментальні вимірювання, необхідні для визначення ефективності використання ПЕР за допомогою приладів, які атестовані відповідно з вимогами Держстандарту України (п.1.10 Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 12.05.1997р. №49). Позивач стверджує, що всупереч вимогам Держстандарту України обстеження підприємства проводилося не атестованими приладами.

Відповідач Територіальне Управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області та його представник в судовому зхасіданні проти позову заперечують, просять суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що перевірка проводилась державними інспекторами з енергозбереження ОСОБА_1, ОСОБА_2 які мали при собі: службові посвідчення, доручення на проведення перевірки № 19/20-1144 від 05.10.2007 року за вихідним № 18/20/01-960 від 05.10.2007 року та програму перевірки. Відповідач вважає, що «надавати» та «мати» - це нетотожні поняття, тому твердження Позивача про порушення порядку проведення перевірки, в зв'язку з ненаданням інспекторами програми перевірки позивачу на його думку є безпідставними. Також відповідач стверджує, що вимірювання проводилися атестованими приладами, розрахунок підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів виконано на підставі Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 року № 89.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний державний інспектор з енергозбереження, який проводив перевірку - ОСОБА_1

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що він працює державним інспектором з енергозбереження та проводив перевірку позивача. За десять днів про проведення перевірки позивачу було повідомлено про проведення зазначеної перевірки та надіслана програма перевірки. 10 жовтня 2007 року він прийшов до ДП „Харківський завод шампанських вин” для проведення перевірки, при собі він мав посвідчення, доручення на перевірку, перелік питань до перевірки та програму перевірки. При зустрічі з головним інженером ОСОБА_3., останньому не під розписку були вручені доручення на перевірку та програма перевірки. Перевіряючи були фактично допущені до проведення. Під час проведення перевірки були виявлені ряд порушень, які знайшли своє відображення в акті перевірки. При вимірюванні показників при проведенні перевірки він використовував газовий аналізатор та електронний термометр. Після складання матеріалів перевірки, вони були вручені не під розпискуОСОБА_3, який пояснив, що підписувати матеріали перевірки він не уповноважений та передасть їх керівництву заводу. 15 листопада 2007 року від позивача надійшов пакет документів перевірки без підпису, в яких були відсутні розрахунки. В матеріалах перевірки містились зауваження до перевірки, в яких зазначено, що розрахунки були здійснені з порушенням та не відповідають фактичним обставинам.

Також в судовому засіданні були дослідженні письмові пояснення головного енергетика ДП «Харківський завод шампанських вин» Свергун С.П та головного інженера ДП «Харківський завод шампанських вин» ОСОБА_3, в яких повідомлялось, що інспекторами Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області під час проведення перевірки представникам ДП «Харківський завод шампанських вин» не було надано програми перевірки та документів, які б підтверджували атестацію приладів, якими проводилося обстеження підприємства. Також зазначалось, що усі вимірювання, які проводилися інспекторами під час вище зазначеної перевірки, були зроблені приладами, що мали застарілий вигляд та на які не було надано жодного документа про їхню атестацію.

Суд заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Державне підприємство „Харківський завод шампанських вин” зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.10.1999 року, № 1 480 120 0000 026402.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 08.10.2007 року по 31.10.2007 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області проводилась перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на ДП «Харківський завод шампанських вин».

Про проведення вказаної перевірки керівнику ДП «Харківський завод шампанських вин» було надіслано повідомлення від 21 вересня 2007 року вих.№ 18/20/01-901, в якому повідомлялось, що метою перевірки є контроль діяльності підприємства у сфері енергозбереження згідно «Програми перевірки підприємств, установ та організацій з питань енергозбереження».

Як свідчить копія Доручення на перевірку № 18/20-1144 від 05.10.2007 року, виданого начальником Територіального управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було уповноважено провести планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на ДП «Харківський завод шампанських вин» терміном з 08.10.2007 року по 31.10.2007 року.

09.10.2007р. о 14год.15 хв. на ДП «Харківський завод шампанських вин» прибули уповноважені для проведення перевірки державні інспектори з енергозбереження ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Суд зауважує, що документів, які б підтверджували надання програми перевірки ДП «Харківський завод шампанських вин» уповноваженим особам позивача, а саме : надіслання поштовим зв'язком з описом вкладення, вручення під розпис уповноваженим особам позивача відповідачем до суду не надано.

Суд вважати за необхідне зазначити, що механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - підприємства) незалежно від форми власності та підпорядкованості встановлено Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 4 серпня 2000 року N 64 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за N 653/4874 (надалі- Порядку) та Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 12.05.1997р. №49 (надалі - Тимчасового Положення).

Відповідно до пункту 5 Порядку при здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки. Програма передбачає перевірку роботи підприємства з питань стану експлуатації діючого та впровадження нового енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів, матеріалів та енерготехнологічних схем; зберігання палива; дотримання термінів виконання налагоджувальних робіт на енерговикористовуючому обладнанні; наявності режимних і технологічних карт та їх додержання при роботі обладнання; відповідності діючого обладнання стандартам з енергозбереження, встановленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії; стану обліку та нормування питомих витрат ПЕР; застосування резервних видів палива; споживання ПЕР з визначенням обсягів їх неефективного використання (пункт 6 Порядку).

Беручи до уваги наведене, суд зазначає, що законодавцем чітко визначено обов'язок інспекторів Державної інспекції з енергозбереження при проведенні перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах мати програму перевірки, яка надається підприємства, що перевіряється.

Невизначеність переліку об'єктів, що перевіряються, методики, на підставі якої проводиться перевірка унеможливлює її законне проведення та порушує права особи, що перевіряється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в порушення наведених норм Порядку програму перевірки не було надано уповноваженим особам ДП «Харківський завод шампанських вин».

Також, згідно п.1.10 Тимчасового Положення обстеження технічного стану встановленого енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів обліку, контролю та споживання ПЕР повинно проводитися атестованими відповідно з вимогами Держстандарту України приладами.

Статтею 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Про повірку вимірювального засобу видається свідоцтво.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем не зазначено за допомогою якого саме вимірювального засобу здійснювалось обстеження технічного стану встановленого енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів обліку, контролю та споживання ПЕР позивача.

У відповідності до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, судом не береться до уваги надане до матеріалів справи як доказ проведення перевірки атестованими відповідно з вимогами Держстандарту України приладами свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 2172/30 чинне до 21.12.2007 року.

Інших доказів на підтвердження того, що обстеження підприємства проводилося саме атестованими приладами під час здійснення перевірки та доказів надання документів, що підтверджують атестацію приладів уповноваженим особам ДП «Харківський завод шампанських вин» відповідачем не надано.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що дані отримані відповідачем при здійсненні спірної перевірки щодо обстеження технічного стану встановленого енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів обліку, контролю та споживання ПЕР позивача не можуть вважатися достовірними.

Враховуючи вищевикладене, висновки Акту перевірки №18/20-1144 від 30.10.2007р., згідно яких до позивача застосовано подвійну плату за нераціональне використання теплової енергії не знайшли свого документального підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність прийнятих Припису до Акту комплексної перевірки використання ПЕР №18/20-1144 від 30.10.2007р. та Постанови № 18/20-1144 від 30.10.2007 року про застосування до ДП „Харківський завод шампанських вин” підвищеної плати за неефективне використання ПЕР належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких умов, факти вказані в акті перевірки № 18/20-1144 від 30.10.2007 року порушень, слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваних Припису до Акту комплексної перевірки використання ПЕР №18/20-1144 від 30.10.2007р. та Постанови № 18/20-1144 від 30.10.2007 року про застосування до ДП „Харківський завод шампанських вин” підвищеної плати за неефективне використання ПЕР. Тому вказані Припис до Акту №18/20-1144 від 30.10.2007р. Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області та Постанова №18/20-1144 від 30.10.2007р. Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області є протиправними і підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

Викладене вище є підставою для задоволення судом позовних вимог ДП „Харківський завод шампанських вин” в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії припису до акту № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області та зупинення дії постанови № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, забезпечені ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 118, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин” до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області про скасування припису до акту № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року та постанови № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати припис до акту Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року.

Скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин”, код 30590422, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії припису до акту № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області та зупинення дії постанови № 18/20-1144 від 30 жовтня 2007 року Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, забезпечені ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 28.07.2008 року.

Суддя (підпис) Т.С.Перцова