Ухвала суду № 229520, 09.08.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

09.08.06 Справа № 5/785-2/122

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Процика Т.С.

Суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова від 06.05.2006 року №98-74/10-007

на постанову Господарського суду Львівської області від 30.03.2006 року

у справі № 5/785-2/122

за позовом Спільного українсько-американського підприємства “Гранд-Готель” (далі –СП „Гранд-Готель”), м.Львів

до ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2004р. №005712333/0/04-23-6/14300645/23467

та за зустрічним позовом ДПІ у Галицькому районі м.Львова

до СП “Гранд-Готель”, м.Львів

про стягнення штрафних санкцій у сумі 4767811 грн.

за участю представників:

від позивача: Яценко С.А. –представник,

від відповідача: Хома Т.І. - головний державний податковий інспектор

Постановою Господарського суду Львівської області від 30.03.2006 року у справі № 5/785-2/122 первісний позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 08.12.2004р. №005712333/0/04-23-6/14300645/23467 визнано недійсним. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Галицькому районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати цю постанову та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити і задоволити зустрічні позовні вимоги відповідача. Відповідач вважає, що постанова Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню, оскільки місцевим господарським судом порушено норми матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу СП „Гранд-Готель” вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими та невірними, просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що позивачем не проведено розрахункові операції на суму 953562,36 грн. через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та не видано особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, чим порушено п.1, п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. За порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідно до п.1 ст.17 зазначеного Закону до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 4767811,80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного господарського суду обгрунтовував безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Господарського суду Львівської області - без змін.

Розглянувши матеріали справи, зпслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

ДПІ у Галицькому районі м.Львова було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Спільного українсько-американського підприємства “Гранд-Готель” за період 01.01.2002 р. по 01.07.2004 р.

За результатами перевірки складено Акт від 07 грудня 2004 р. №387/23-2/14300645, в якому зазначено, що в порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР ( із змінами і доповненнями), СП ”Гранд-Готель” не провело розрахункові операції на суму 953562,36 грн. через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та не видало особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

На підставі Акту перевірки від 07.12.2004р. №387/23-2/14300645 ДПІ у Галицькому районі м.Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2004 р. №005712333/0/04-23-6/14300645/23467, яким за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі п. 1 ст. 17 цього Закону позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем штрафні (фінансові) санкції у сумі 4767811,80 грн.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, подав позов до Господарського суду Львівської області, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова. Позовні вимоги мотивовані тим зокрема, що позивачем не було допущено порушення, за яке передбачено відповідальність згідно із п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Також податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню виходячи з того, що застосовані до позивача штрафні санкції відповідачем визначені як податкове зобов’язання.

У порядку ст.60 ГПК України 26.07.2005 р. відповідач подав зустрічний позов про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 4767811,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі квітня 2002 р. –липня 2002 р. СП ”Гранд-Готель” розрахунки з покупцями в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток проводило через комп’ютерні системи з роздрукуванням та видачею покупцям відповідних квитанцій.

30 липня 2002 р. позивач додатково провів вищезазначені розрахункові операції через належним чином зареєстрований в ДПІ у Галицькому районі м.Львова реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункового документа, контрольної стрічки, щоденного звіту та відобразив їх в Книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.1.27, п. 1.321 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 р. №.2346-ІІІ:

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором;

платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р. за №368/5559, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Виходячи з наведених норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, враховуючи наявні у матеріалах справи докази та представлені в судовому засіданні для огляду квитанції, роздруковані на комп’ютерних системах, на суму 953562,36 грн., книгу обліку розрахункових операцій, зареєстровану в ДПІ у Галицькому районі м.Львова, касовий чек від 30.07.2002р. №3263, що підтверджують проведення розрахункових операцій з застосуванням платіжних карток через комп’ютерні системи з видачею покупцям відповідних квитанцій, проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункового документа та відображення їх в Книзі обліку розрахункових операцій, суд дійшов висновку, що розрахунки з використанням платіжних карток є для позивача безготівковими операціями, а застосування позивачем комп’ютерних систем і видача відповідних квитанцій, проведення операцій через реєстратор розрахункових операцій та відображення розрахункових операцій в Книзі обліку розрахункових операцій свідчить про повне документування в обліку позивача виконання, сутності та обсягу здійснюваних фінансово-господарських операцій.

Спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем до позивача застосовані фінансові санкції за порушення п.1, 2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі ч.1 ст. 17 зазначеного Закону, якою передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Оскільки Закон ставить в залежність застосування фінансових санкцій від наявності невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті , враховуючи, що позивач здійснював повне документування в обліку сутності та обсягу здійснюваних фінансово-господарських операцій, і що відповідачем не доведено наявність такої невідповідності, з якої розраховується розмір штрафної санкції, безпідставним є застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 4767811,80 грн.

Спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та визначені як податкові зобов’язання що суперечить преамбулі та пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 13, 14 Закону України "Про систему оподаткування".

Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, цей Закон не є законом про оподаткування.

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказано, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, названий Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У відповідності до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.9 ст. 1 названого Закону податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу. Отже, ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування".

У цих статтях штраф, накладений відповідачем на позивача, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відносяться до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" передбачено, що фінансові санкції застосовуються на підставі рішення відповідного органу, тобто визначена форма реагування державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї компетенції - рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.

Таким чином податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним також з підстав визнання штрафних санкцій як податкового зобов’язання.

Щодо зустрічного позову відповідача про стягнення з позивача за порушення норм п.1, п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій в сумі 4767811,00 грн. апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Посилання відповідача в позовній заяві на норми Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” є безпідставними.

Відповідно до преамбули Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 р. №436/95 метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні.

Статтею 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Вищезгадана норма Указу не стосується даного випадку оскільки безпідставним є застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та беручи до уваги, що відповідачем не доведено, що позивачем порушено норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні судом правомірно відмовлено відповідачу в задоволенні зустрічного позову.

З вищевикладених підстав колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень норм матеріального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, з огляду на що підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд

ухвалив:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана ухвала виготовлена в повному обсязі 09.10.2006р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.