Постанова № 229124, 07.11.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2006 р. Справа № 3/275-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Янковської І.Є. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон

до: Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Херсонської філії ВАТ "Мегабанк", м. Херсон

про стягнення 10562 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - гол. спеціаліст Саплєва О.В. (дов. № 01-12/5 від 10.01.2006 р.), заст. нач. відділу Щербина В.В. (дов. № 01-12/8 від 16.10.2006 р.)

від відповідача - нач. ю/в Скрипніченко Н.М. (дов. № 13-9552 від 03.11.2006 р.)

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10562,50 грн. заборгованості по сплаті штрафних санкцій відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у зв'язку з невиконанням в 2004 р. нормативу по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на покладення обов'язку по працевлаштуванню інвалідів згідно з ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на центральні органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів та відсутність звернень та направлень інвалідів на працевлаштування в 2004 р., неможливість створення робочого місця для інваліда без його наявності та відсутність прибутку за результатами діяльності в 2004 р.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення і доводи сторін та розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі –Закон) для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної кількості працюючих.

Середньооблікова чисельність працюючих у відповідача в 2004 р. відповідно до його Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів в 2004р. становила 40 осіб, таким чином кількість інвалідів, які повинні були працювати в установі в 2004 р. (норматив робочих місць для інвалідів), складає 2 особи: 40х4% = 1,6, що шляхом арифметичного округлення становить 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно наданої відповідачем звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 р. у нього в 2004 р. фактично працював один інвалід. Середньорічна заробітна плата штатного працівника 10562 грн.

У зв'язку з нестворенням відповідачем одного робочого місця позивач нарахував штрафні санкції в сумі 10562 грн. із розрахунку вищезазначеної суми середньорічної заробітної плати.

Посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку по працевлаштуванню інвалідів відповідно до ст. 18 Закону, якою встановлено коло суб'єктів, що здійснюють працевлаштування інвалідів: центральні органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, судом до уваги не приймається, оскільки з аналізу положень Закону випливає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць не супроводжується його обов'язком підібрати і працевлаштувати інвалідів на створені робочі місця. Крім того, на підставі п. 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабміну України від 03.05.1995 р. № 314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів; у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабміну України № 1767 від 28.12.2001 р. встановлено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Оскільки відповідачем доказів перерахування позивачу зазначеної суми штрафних санкцій не надано, вона підлягає стягненню.

Посилання відповідача на відсутність прибутку в 2004 р. не є підставою для відмови в позові, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати штрафних санкцій у разі наявності або відсутності прибутку у відповідних суб'єктів господарювання. До того ж, в ст. 20 Закону зазначено, що у разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства, установи і організації в порядку, передбаченому законодавством; тобто, Закон не ставить сплату санкцій в залежність від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише джерело сплати та передбачає, у якому порядку і за рахунок чого повинні сплачуватися штрафні санкції при наявності та відсутності прибутку.

Керуючись ст. 160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Херсонської філії ВАТ "Мегабанк", м. Херсон, вул. Гірського, 19, код 26185801, МФО 352714, р/р 390000, на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Херсон , 40 років Жовтня, 5-а, одержувач ВДК по м. Херсону, код 24104230, банк УДК у Херсонській області, МФО 852010, р/р 31212230600002, *; код ЗКПО підприємства; 50070000; 01; - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, - 10562,50 грн. штрафних санкцій.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.Є. Янковська

4 прим Постанову підписано 08.11.2006 р.