Постанова № 22902, 20.06.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2006 р. 12:52 Справа № АС-11/194-06

вх. № 7044/4-11

Суддя господарського суду Харківської області Черленяк М.І.

за участю секретаря судового засідання Хорунжа Є.В.

представників сторін

позивача – Оболенцев В.Ф.

відповідача – Барановська Т.М.

третьої особи – Талашко І.В.

прокурор – Зуєва І.А.

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс - 2003", м. Х-в

до Харківської обласної державної адміністрації м. Харків 3-я особа Печенізька районна державна адміністрація смт.Печеніги

за участю прокуратури Харківської області

про визнання нечинним розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд визнати нечинним Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 року № 265 „Про розгляд протесту прокурора Харківської області”. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюване Розпорядження прийнято в порушення його прав та чинного законодавства.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечує. Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що за інформацією Головного управління земельних ресурсів в Харківській області на час розгляду протестів прокурора позивачем не укладені договори оренди земельних ділянок з Печенізькою райдержадміністрацією, в зв’язку з чим 18.05.2006 року прийнято Розпорядження № 265 „Про розгляд протесту прокурора Харківської області”, яким протест задоволено, а Розпорядження голови облдержадміністрації від 02.02.2005 року № № 39, 40, 41 „Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ „Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району” скасовано.

Представник третьої особи пояснив в судовому засіданні, що Розпорядження голови облдержадміністрації від 02.02.2005 року № № 39, 40, 41 „Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ „Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району” прийняті відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції відповідача.

Відповідно до заяви прокуратури Харківської області від 15.06.2006 року, остання повідомила суд про участь у даній справі.

Представник прокуратури в судовому засіданні вказує на законність та обґрунтованість Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 року № 265 „Про розгляд протесту прокурора Харківської області” та просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

02 лютого 2005 року Голова Харківської облдержадміністрації розглянувши три заяви позивача на отримання в оренду трьох земельних ділянок прийняв три Розпорядження: № 39 „Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ „Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району”; № 40 „Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ „Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району”; № 41 „Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки ТОВ „Ліс-2003” для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району”.

17 квітня 2006 року прокурором Харківської області винесений протест на вказані три розпорядження, в яких поставлено питання про їх скасування. Як вбачається із змісту протесту прокурора земельні ділянки, які надані в оренду ТОВ „Ліс-2003” Розпорядженнями від 02.02.2005 року №№ 39, 40, 41, межують між собою, складають єдиний масив вкритий лісом площею 29, 7 га та вилучені у одного користувача, одночасно будуть використовуватися для одних і тих же цілей, що не відповідає статті 149 Земельного кодексу, відповідно до якої вилучення земельних ділянок лісового фонду площею понад 10 га проводиться Кабінетом Міністрів України, а не облдержадміністрацією.

Відповідач задовольнив протест прокурора та 18.05.2006 року прийняв Розпорядження № 265 „Про розгляд протесту прокурора Харківської області” (далі – оспорюваний акт), відповідно до якого раніш прийняті Розпорядження від 02.02.2005 року №№ 39, 40, 41 скасовані.

ТОВ „Ліс-2003” не погодився із Розпорядженням № 265 від 18.05.2006 року та звернувся до суду із позовом.

Вищевстановлені фактичні обставини справи та аналіз приписів нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини дають підстави суду дійти висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до частини 1 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень ( частина 2 статті 149).

Повноваження обласних державних адміністрацій визначені частиною 6 статті 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами 5, та 9 цієї статті.

Частина 5 статті 149 Земельного кодексу України визначає повноваження районних державних адміністрацій, а частина 9 Кабінету Міністрів України, встановлює, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - рілля, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

Ні прокурор заявляючи протест, ні відповідач не надав жодного доказу в обґрунтування того, що ліс, який наданий в оренду позивачеві за Розпорядженнями від 02.02.2005 року №№ 39, 40, 41 належать до першої групи лісів відповідно до статті 36 Лісового Кодексу України.

Досліджуючи норми Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено обмежень щодо надання в оренду земельних ділянок, які межують між собою та складають єдиний масив, або таких які вилучені у одного користувача, погоджені органами контролю та затверджені органом виконавчої влади одночасно та будуть використовуватися для одних і тих же цілей. Крім того, нормативно-правові акти України не містять обмежень ні щодо кількості земельних ділянок, наданих одному землекористувачеві, ні щодо їх загальної площі. Стаття 149 Земельного кодексу України встановлює лише обмеження щодо площі земельної ділянки, відносно якої приймає рішення той чи інших компетентний орган. Якщо площа складає до 10 гектарів, питання вирішується районними або обласними адміністраціями, більше 10 гектарів - Кабінетом Міністрів України. Площа земельної ділянки по жодному із Розпоряджень відповідача №№ 39, 40, 41 не перевищує 10 гектарів.

Таким чином, при наданні в оренду позивачеві земельних ділянок приписи статті 149 Земельного кодексу України відповідачем не порушені, а Розпорядження від 02.02.2005 року №№ 39, 40, 41 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотримання рівності перед законом та з дотриманням інших принципів, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В зв’язку з чим, суд вважає, що відповідач прийняв оспорюваний акт передчасно, без врахування всіх фактичних обставин, що склалися між сторонами та приписів статті 149 Земельного кодексу України.

Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 року № 265 "Про розгляд протесту прокурора Харківської області".

Стягнути з Державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, р/рахунок 31113095600002 в Управлінні державного казначейства у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) на користь ТОВ "Ліс-2003" (м. Харків, вул. Весніна, 5, поточний рахунок 26007847497170 В ХОД АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 32676878) – 3, 40 грн. витрат по сплаті державного мита.

Видати виконавчий лист.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 26 червня 2006 року 12 год. 00 хв.

Суддя Черленяк М.І.