Рішення № 2287943, 27.10.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2008 Справа № 12/140

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів”, м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Мразек - МТ”, смт. Буштино Тячівського району

про стягнення суми 41 744,14 грн. –основного боргу та 20 872,07 грн. –штрафу.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача – Токарев Г.Я., (представник за довіреністю від 30.05.2008 року)

Від відповідача – не з’явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Мразек - МТ”, смт. Буштино Тячівського району про стягнення суми 41 744,14 грн. –основного боргу та 20 872,07 грн. –штрафу.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи, надав суду докази в підтвердження статусу суб’єкта господарювання відповідача (довідки ЄДРПОУ на 8 аркушах) та заперечив клопотання директора підприємства –відповідача про відкладення розгляду справи на січень 2009 року з огляду приписів ст. 69 ГПК України зазначивши при цьому, що відповідач не обмежений у виборі кола представництва своїх інтересів у суді відповідно до ст. 28 ГПК України, оскільки у справі відповідачем є юридична, а не фізична особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Поштове повідомлення № 12534735 свідчить про завчасне вручення 15.10.2008 року рекомендованого відправлення відповідачу, де зазначено про час, місце слухання справи і вимоги суду до відповідача у справі, а тому у відповідача було 12 днів для вибору кола суб’єкта представництва на його боці у судовому засіданні.

Втім, ухвалою суду від 09.10.2008 року сторони попереджено про те, що неявка сторін у судове засідання не являється правовою перешкодою для розгляду справи по суті (ст. 75 ГПК України).

Крім цього, суд та позивач зважують на обставини викладені в письмовому клопотанні (без дати) надісланому суду факсом щодо стану здоров’я директора підприємства –відповідача, через що позивачем не заперечується, як виняток, зменшення штрафних санкцій до 10 000 грн. заявлених до примусового стягнення, про що стверджено письмово.

З огляду на викладене, суд відхиляє клопотання директора підприємства –відповідача про відкладення розгляду справи на січень 2009 року.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 41 744,14 грн. –основного боргу щодо оплати за поставлену, згідно договору купівлі - продажу № 35з від 03.03.2008 року, свіжоморожену рибу та морепродукти, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- видатковими накладними № 15866 від 09.04.2008 року та № 17005 від 16.04.2008 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензійна вимога № 312 від 12.08.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є поставка свіжомороженої риби та морепродуктів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість поставленої свіжомороженої риби та морепродуктів є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Між тим, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, відповідно до п. 4.5 договору відповідачу нарахований до сплати штраф в сумі 20 872,07 грн. При оцінці обґрунтування нарахування вимог в цій частині позову суд констатує правомірність та обгрунтованість вимог в цій частині позову, проте з огляду на обставини викладені в письмовому клопотанні директора підприємства –відповідача, суд, як виняток , враховуючи згоду відповідача, обмежує стягнення штрафних санкцій до 10 000 грн. заявлених до примусового стягнення, з огляду підстав ст. ст. 13, 509 (ч. 3); 551 (ч. 3) ЦК України та ст. 232 ГК України, а в решті вимог цієї частини позову провадження у справі належить припинити. До того ж, належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора з огляду нетривалості в часі існування боргу.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мразек - МТ” (смт. Буштино Тячівського району, вул. Народна, 4; код 32579898) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів” (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15; код 32248136) суму 41 744,14 (сорок одну тисячу сімсот сорок чотири грн. 14 коп.) –основного боргу; 10 000 (десять тисяч грн.) - штрафу та 626,17 (шістсот двадцять шість грн. 17 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В стягненні решти штрафу –провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.