Постанова № 2287034, 20.10.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2008 р. Справа № 14/292

Суддя господарського суду Чернівецької області Швець Микола Васильович

розглядаючи справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області Прокурор Кельменецького району

до відповідача Кельменецьке об'єднання по агропромисловому будівництву "Райагробуд"

про стягнення заборгованості - 16295,52 грн.

за участю представників:

позивача: Мойсова С.В. –гол. спеціаліст-юрисконсульт, дов.№202/09 від 09.01.2008р

відповідача: Єремчук Л.П. –голова

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кельменецького району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області до Кельменецького об’єднання по агропромисловому будівництву “Райагробуд” смт. Кельменці Чернівецької області про стягнення недоїмки в сумі 16295,52 грн., яка виникла внаслідок не повної сплати внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до зазначеного вище Фонду за вересень 2007 року.

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі.

Відповідач в судовому засіданні надав пояснення на позов, в яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він на протязі 2007-2008 років своєчасно погашав внески.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Із розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2007 року, вбачається, що у відповідача існує недоїмка із сплати страхових внесків у сумі 16295,52 грн..

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено систему пенсійного забезпечення і механізм її функціонування, встановлено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і вони зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (преамбула Закону, статті 2, 14, 15, 17 Закону).

У відповідності до частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, передбачені статтею 20 цього Закону... вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно ж до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов’язуються сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Проте відповідач у встановлений законом строк страхові внески не сплатив, що призвело до виникнення недоїмки із сплаті страхових внесків у сумі 16295,52 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону - за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, а тому твердження відповідача про те, що він сплатив страхові внески за вересень 2007 року вчасно, є хибними, так як згідно поданого позивачем розрахунку від 27.10.2008 року за відповідачем станом на 01.01.2008 року рахується заборгованість в сумі 412112,21 грн., яку останній не заперечує.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів сплати заборгованості з страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до зазначеного вище Фонду за вересень 2007 року.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути за рахунок активів з Кельменецького об’єднання по агропромисловому будівництву “Райагробуд” смт. Кельменці Чернівецької області, вул. Маршала Жукова, 9, (код 03587980)

на користь Управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області (смт. Кельменці, вул. Бессарабська, 39; ід.код 21430638)

– заборгованість по внесках на загальнообов’язкове пенсійне страхування в сумі 16295,52 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Суддя Швець М.В.