Рішення № 2285975, 06.10.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.08 Справа № 10/550/08

Суддя Алейникова Т.Г.

за позовом: закритого акціонерного товариства “Автомотозапчастина”, м. Луганськ

до відповідача: Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”,

м. Запоріжжя

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Поляк Ю.О. дов. від 18.06.08

Від відповідача: Демченко В.Ф. дов. від 01.07.08

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Розглядається спір про стягнення з відповідача суми 8 172 грн. попередньої оплати за непоставлену відповідачем продукцію.

Відповідач надав суду відзив у якому зазначив, що несплата заборгованості сталася внаслідок того, що кошти підприємства знаходять під арештом, який накладений підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Запорізькій області та у зв’язку із тим, що ФДМУ прийнято рішення про приватизацію Запорізького ДП “Кремній полімер”.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

Згідно з заявкою № 7/28-100 від 28.02.2008 р., Запорізьке державне підприємство „Кремнійполімер" (Відповідач) зобов'язалось поставити протягом 10-14 березня 2008 р. на адресу Закритого акціонерного товариства „Автомотозапчастина" (Позивач) синтетичне зв’язуюче КП-1 у кількості 400 кг. на загальну суму 8 712,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно наданого Відповідачем рахунку-фактури № 570 від 04.03.2008 р. вище зазначену вартість продукції в порядку передоплати було перераховано Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача платіжним дорученням № 462 від 11.03.2008 р.

У зв’язку із ненадходженням передбаченої заявкою продукції на адресу позивача в обумовлений заявкою строк, сподіваючись на добросовісне виконання умов наданої заявки відповідачем, позивачем листом №№ 7/28-167 від 14.04.08р. запропоновано продовжити строк розвантаження продукції до 18.04.08р, попереджено про можливість зриву виробничої діяльності Позивача через не поставку продукції у зазначений строк.

Керуючись ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), листом № 7/28-170 від 17.04.2008 р. Позивачем було запропоновано Відповідачеві повернути перераховані у порядку передоплати грошові кошти за непоставлену продукцію у сумі 8 712, 00 гривень на розрахунковий рахунок Позивача.

Листом Відповідача № 1815 від 29.05.2008 р. повідомлено про повне визнання заборгованості у сумі 8 712,00 гривень за непоставлену продукцію, заявлено клопотання про розстрочку повернення зазначеної суми на 4 календарних місяці у зв’язку із складним економічним становищем Відповідача, згідно запропонованого Відповідачем графіку, з розрахунку: червень - 2 178, 00 гривень, липень - 2 178, 00 гривень, серпень - 2 178, 00 гривень, вересень - 2 178, 00 гривень.

Запропонований Відповідачем графік погашення заборгованості Позивачем було розглянуто та прийнято, про що Відповідачеві повідомлено листом № 7/28 від 29.05.2008 року.

Відповідачем було порушено графік погашення заборгованості, у зв’язку з чим, станом на 21.07.2008 року, за Відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2 178,00 грн. (за червень місяць 2008 р.).

Листом № 12-62-823 від 21.07.2008 р. Позивачем запропоновано Відповідачеві у строк до 01.08.2008 року перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача заборгованість за непоставлену продукцію з урахуванням графіку погашення заборгованості за червень 2008 р. - 2 178, 00 грн. та липень 2008 р. - 2 178,00 грн. на загальну суму 4 356, 00 грн., повідомлено, що у разі ненадходження зазначених грошових коштів Позивач змушений буде розірвати домовленість щодо погашення заборгованості у розстрочку та звернутися з метою захисту своїх порушених прав до Господарського суду Запорізької області з вимогою про примусове стягнення всієї суми заборгованості.

Станом на 20.08.2008 р. вказані грошові кошти у сумі 4 356,00 грн. на розрахунковий рахунок Позивача Відповідачем не перераховано, відповіді Відповідача на зазначений лист Позивачем не одержано.

Згідно п.1 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 218 ЦК України). Отже, подібне можливе лише у випадку, коли такий наслідок прямо визначений законом. Таким чином, зацікавлена сторона чи суд мають посилатися на конкретний закон, що передбачає саме такі наслідки для певного виду спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми не встановлені законом.

Частиною 5 ст. 265 ГК України встановлено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінювалися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, а згідно із ст. 154 Цивільного кодексу України договір може бути укладено як шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму 8 172 грн. за недопоставлену відповідачем продукцію.

Вимоги позивача засновані на законі, підтверджені матеріалам справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача у зв’язку із тим, що спір був доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства „Кремнійполімер"

69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 р/р 2600501751432 в філії ВАТ „Укрексімбанк", М.Запоріжжя, МФО 313979, ОКПО 00203625 на користь закритого акціонерного товариства “Автомотозапчастина”, 91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 43 р/р 26008538 у ТОВ „Східно-промисловий банк", м. Луганськ,, МФО 304706, код ЄДРПОУ 13385697, 8 712 грн. заборгованості, 102 грн. витрат по держмиту та 118 грон. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 16.10.08