Рішення № 2285930, 22.10.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2008 р.

справа № 5020-3/096

За позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії “Лікком”

про стягнення 9480,00 грн.,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

від позивача –Крочак О.С., довіреність № 5/35 від 14.01.2008;

від відповідача –не з’явився,

Суть спору:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім.О.С. Круподьорова звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії “Лікком” про стягнення заборгованості за Договором № 425 від 23.11.2006 у розмірі 9480,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 425 від 23.11.2006, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9480,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач надав суду відзив, в якому позовні вимоги не визнає, з тих підстав, що у період, за який позивач визначив заборгованість, не був власником повітряно-кабельних ліній (ПКЛ). При цьому відповідач посилається на те, що в квітні 2007 року засновниками підприємства прийнято рішення про припинення діяльності стосовно надання телекомунікаційних послуг та укладений Договір купівлі-продажу телекомунікаційних мереж № 0940 від 06.04.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Воля ИСП”, але документи, вказані у додатку до відзиву, відсутні (акт від 26.09.2008).

У судове засідання 22.10.2008 відповідач явку повноважних представників не забезпечив, доказів поважності причин неявки у судове засідання суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги та які в повній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України "Про судоустрій України", пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

23.11.2006 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім.О.С. Круподьорова (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії “Лікком” (Замовник) був укладений договір №425 (далі –Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Підприємство на платній основі надає Замовнику послуги по розміщенню повітряно-кабельних ліній (ПКЛ) на опорах контактних мереж Підприємства на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна договору є договірної та відображається в протоколі узгодження ціни, який є невід’ємною частиною цього Договору (додаток № 1 до Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата здійснюється щомісячно, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підприємства сум, встановлених цим Договором, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до протоколу узгодження ціни на розміщення повітряно-кабельних ліній (ПКЛ), вартість розміщення ПКЛ Замовника на одній опорі контактних мереж Підприємства, а разом на 790 опорах (номера та місця розташування вказані в переліку –додаток № 3 до Договору) складає 3,00 грн. на місяць (в тому числі ПДВ 20%). Вартість послуги на період дії Договору складає 2370,00 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача щомісячно, але не пізніше 20 числа поточного місяця (додаток № 1 до Договору).

Строк дії Договору визначений сторонами до 22.11.2007.

01.09.2007 Замовник демонтував свої повітряно-кабельні лінії (ПКЛ), у зв’язку з тим, що припинена діяльність підприємства стосовно надання телекомунікаційних послуг, що підтверджується листом від 07.09.2007 вих. № 147.

Позивач свої зобов’язанні за Договором виконав в повному обсязі.

Однак, відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим за період з 01.05.2007 по 01.09.2007 у нього утворилася заборгованість в розмірі 9480,00 грн.

На момент вирішення спору відповідач заборгованість не сплатив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача за Договором № 425 від 23.11.2006.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у період, за який позивач визначив йому заборгованість за Договором, не був власником повітряно-кабельних ліній (ПКЛ) та повідомляв позивача листом № 72/1 від 20.04.2007 про дострокове розірвання договору, з тих підстав, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову. Крім того відповідач визнає факт розміщення ПКЛ, які йому належали на момент укладення договору з підприємством; належних та допустимих доказів розірвання Договору № 425 від 23.11.2006 суду також не надано. З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомляв позивача листом № 147 від 07.09.2007 про припинення діяльності стосовно надання телекомунікаційних послуг у зв’язку з закінченням терміну дії ліцензії провайдера програмної послуги з посиланням на лист вих. №72 від 20.04.2007 (повідомлення) та про закінчення демонтажних робіт повітряно-кабельних ліній (ПКЛ) Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії “Лікком” з опор контактної мережі Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім.О.С. Круподьорова, але цей лист не містить пропозиції про дострокове розірвання договору.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість в сумі 9480,00 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього витрати позивача по сплаті ним державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії “Лікком” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, б. 29 офіс 415, код ЄДРПОУ 24504751, р/р26007301336301 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С.Круподьорова (99003 м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 51, код ЄДРПОУ 03328899, р/р26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) заборгованість в розмірі 9480,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 27.10.2008.

Розсилка:

1. позивач –КП СМР “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова (99003, м.Севастополь, вул. Толстого, б. 51).

2. відповідач –ТОВ ТРК “Лікком” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, б. 29 офіс 415)

3. справа

4. наряд