Рішення № 2285305, 08.10.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2008 р. Справа № 12/386/08

08.10.2008 р. Справа № 12/386/08.

м. Миколаїв

за позовом : ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40.

відповідач: військова частина № А-2183, м. Первомайськ.

про: стягнення 10545 грн. 07 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: Колодяжна Ю.А., довіреність № 01/33-45 від 03.07.08.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ВАТ ЕК “Миколаїв-обленерго” 10545 грн. 07 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

30.09.2008 р. в судовому засіданін було оголошено перерву до 16 год. 30 хвил. 08.10.2008 року, про що представники сторін були повідомлені особисто під розписку.

08.10.2008 року відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарсь-кий суд –

встановив:

25.11.2005 року між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (позивач) та військовою частиною А-2183 (відповідач) було укладено договір № 56/189 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача (надалі – договір).

Відповідно до вимог Закону України “Про електроенергетику“, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 р. № 28 в редакції постанови від 17.10.2005р. № 910 сторонами 30.01.08 року були укладені Додаток № 1 та Додаток № 1 А, якими було встановлено договірні величини споживання електричної енергії.

Згідно до умов додатку № 1А від 30.01.08 р. гранична величина споживання відповідача:

- у травні 2008 р. склала –101546 кВт.г., фактично відповідач спожив у травні 2008 р. - 118484 кВт.г., що підтверджується актом про використану електроенергію за травень 2008 року (а.с.21);

- у червні 2008 р. склала –80463 кВт.г., фактично відповідач спожив у червні 2008 р. - 91614 кВт.г. що підтверджується актом про використану електроенергію за травень 2008 року (а.с.28);

-

Пунктом 5 додатку № 1 сторони визначили відповідальність за перевищення встановлених, як договірні величин споживання.

На підставі додатків №1 та Додатків № 1 А, договору № 56/189 від 25.11.2005 р., ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” та п.6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії по-над договірну граничну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартос-

ті, що склало: у травні 2008 р. – 6266 грн. 43 коп., у червні 2008 р. – 4278 грн. 64 коп.

У відповідності до вимог ПКЕЕ відповідачу були виписані «Повідомлення про перевищен-ня договірних величин споживання електричної енергії»(а.с.23, 30) та виставлені додаткові рахун-ки на оплату двократної вартості (а.с. 24,31) які до теперішнього часу залишаються несплаченими відповідачем.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірних величин у травні, червні 2008 р. у розмірі 10545 грн. 07 коп.

Відповідач відзив надав, проти позову заперечує у повному обсязі з наступного.

Ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що «бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення”.

Розмір суми залежить від економічної можливості, важливості витрат і коштів, які запрошу-вались при складанні проекту бюджету…

Кошти за оплату споживання військовою частиною А 2183 електроенергії кошторисом не передбачено та не надходять до неї…».

Крім того, 26.02.2007 року між позивачем, відповідачем та квартирно експлуатаційним відділом м.Миколаєва, було укладено договір поруки № 05П (а.с.63). П.п. 1.1. договору поруки встановлено, що «поручитель поручається перед Кредитором Боржника (споживача) за виконання останнім свого обов’язку по сплаті за спожиту електроенергію з ПДВ…»

Відповідно до п.п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

07.10.2008 року від представника позивача надійшло суду клопотання з поясненнями по суті відзива.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку про задоволення по-зовних вимог на підставі нижченаведеного.

Відповідно п.п. 3.2 договору, відповідач зобов’язався здійснювати оплату за використану електричну енергію.

Відповідно до частини 4 підпункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регу-льованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енер-гію за обсяги перевищення споживачем договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства.

Станом на 11.08.2008 р. відповідач має заборгованість за перевищення договірних величин у травні, червні 2008 р., у сумі 10545 грн. 07 коп., яка залишається до теперішнього часу несплаче-ною.

Ствердження відповідача відносно того, що ВЧ А-2183 є бюджетною організацією і відповідно до ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету може здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, але кошти на оплату електроенергії, кошторисом військової частини А 2183 не передбачено та не надходять до неї…»до уваги не приймаються з наступного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на те, що відповідно до п.п. 1.3. договору поруки № 05П від 26.02.2007р. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником до уваги суда на приймаються з наступного.

П.п. 1.3. договору поруки (а.с.63) встановлено, що «поручитель відповідає перед Кредитором за порушення (за невиконання чи неналежне виконання) зобов’язання боржником у розмірі передбаченому п.п. 1.1. договору поруки.

П.п.1.1 договору поруки № 05П від 26.02.2007р., «поручитель поручається перед Кредитором Боржника (споживача) за виконання останнім свого обов’язку по сплаті за спожиту електроенергію з ПДВ, згідно договору №56/189 від 25.11.2005 року за поточну активну та реактивну електроенергію…»

В даному випадку ПДВ, це не що інше як податок на додану вартість. Крім того, договором поруки взагалі не передбачено обов'язок поручителя, сплачувати заборгованість відповідача за перевищення договірних величин. Отже, відповідач помилково визначив значення ПДВ у договорі поруки.

Отже стягненню підлягає борг за перевищення договріних величин споживання електричної енергії у травні, червні 2008 року у сумі 10545 грн. 07 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з військова частина № А-2183, м. Первомайськ, код 07660968) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної організації “Миколаївобленерго” (м. Миколаїв, вул. Громадянська 40, код ЄДРПОУ 23399393):

- 10545 грн. 07 коп. боргу на розрахунковий рахунок 260383011001 державному ощадному банку України, МФО 326461;

- 105 грн. 45 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпе-чення судового процесу на р/р 26002392418001 у МФ КБ “Приват-Банк”, МФО 326610).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолю-тивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя А.К.Семенов