Рішення № 2284985, 29.10.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2008 р.

Справа № 7/4670

за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора, м. Шепетівка, в інтересах держави в особі Шепетівської міської Ради, м. Шепетівка

до 1. Головного управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації, м.Хмельницький

до 2. Колективного будівельно-монтажного підприємства "Промжитлобуд", м.Шепетівка

про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині продажу гуртожитків; зобов`язання передати зазначені гуртожитки, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради.

Cуддя С.І. Крамар

Представники сторін:

позивача : Біскупська Ю. В. - довіреність №01-20/2472 від 29.12.2007р.

відповідача 1 : Грудецький О. С. - довіреність №01-03/1713 від 20.08.2008р.

відповідача 2 : Костюк В. В. - довіреність №13 від 05.03.2008р.

Калмиков В.В. – довіреність від 03.06.2008р.

за участю прокурора відділу прокуратури області: Ільчука Ю.Ф.

Суть спору. Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Шепетівського будівельно-монтажного управління „Промжитлобуд-1” від 6 липня 1994 року, в частині продажу гуртожитків, які розташовані у м. Шепетівці, по вулицях К. Маркса, 33а та Островського, 102 і зобов`язати колективне будівельно-монтажне підприємство „Промжитлобуд” передати зазначені гуртожитки, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплеку Шепетівського будівельно-монтажного управління „Промжитлобуд”, у складі якого є гуртожитки, не відповідає вимогам закону, оскільки відносини щодо користування гуртожитками регулюються нормами житлового законодавства, а тому дані об`єкти утворюють державний житловий фонд приватизація якого є неправомірною. Також прокурор та позивач посилаються на положення п. 9 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, який передбачає, що у разі зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд (у тому числі гуртожитки), останній повинен був передатися у комунальну власність міської ради.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що прокуратура про укладений договір купівлі-продажу державного майна від 06.07.94р. дізналась лише у вересні 2007р., а саме під час проведення перевірки по факту звернення мешканців гуртожитків по вул. К. Маркса, 33а та вул. Островського, 102 в м. Шепетівці з заявою про порушення їх прав на житло посадовими особами КБМП „Промжитлобуд”, а тому перебіг строку позовної давності потрібно обраховувати з вересня 2007р.

Прокурор та повноважний представник позивача позов підтримують та наполягають на його задоволенні.

Повноважний представник 1-го відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнає, та вважає що є неналежним відповідачем по даній справі.

Повноважний представник 2-го відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнає, з тих підстав, що позивачем при зверненні до суду з позовом пропущено строк позовної давності, оскільки спірний договір був укладений та виконаний обома сторонами ще в 1994р. Також позивач безпідставно посилається на норму ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” з відповідними змінами, які були внесені значно пізніше ніж укладений договір.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06.07.1994 року між Комітетом економіки Обласної державної адміністрації (продавець) та Організацією орендарів Шепетівського орендного підприємства БМУ „Промжитлобуд-1” (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна (далі Договір). Предметом Договору є державне майно цілісного майнового комплексу Шепетівського будівельно-монтажного управління „Промжитлобуд-1”, що перебуває у комунальній власності Хмельницької обласної ради народних депутатів і знаходиться за адресою: м. Шепетівка, вул. Тітова, 1.

Згідно п.п. 1.16. та 1.25 акту передачі майна товариству покупців Шепетівського БМУ „Промжитлобуд-1” передані основні засоби, зокрема: гуртожитки.

Згідно приватизаційного платіжного доручення покупець перерахував на рахунок продавця дев`яносто мільйонів шістсот сорок одну тисячу карбованців.

Згідно п.1.2 Статуту Колективного будівельно-монтажного підприємства „Промжитлобуд” затвердженого Загальними зборами від 26.04.2004р. Колективне будівельно-монтажне підприємство є правонаступником орендного підприємства „Промжитлобуд-1”.

Відповідно до п. 1.3 Статуту та довідки Державного реєстратора Виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 50-П від 11.07.2008р. на даний час в ЄДР знаходиться Колективне будівельно-монтажне підприємство „Промжитлобуд”, зареєстроване 19.12.1994 року за юридичною адресою: м. Шепетівка, вул. Тітова, 1, згідно п. 1.3 статуту якого: „Власником підприємства є колектив членів підприємства, який щодо відносин власності і вчастині затвердження статуту та установчого договору є правонаступником організації орендарів Шепетівського будівельно-монтажного управління „Промжитлобуд-1”.

Згідно довідки Шепетівського БТІ № 178 від 24.09.2008р. за Колективним будівельно-монтажним підприємством „Промжитлобуд” зареєстровано гуртожитки за адресою: - вул. К. Маркса № 33-А, загальною площею 2601,7 кв.м., житловою площею 1404,9 кв.м.; - вул. Островського № 102, загальною площею 826,5 кв.м., житловою площею 450,8 кв.м.

Прокурором долучено до матеріалів справи звернення жителів гуртожитків до Шепетівської міжрайпрокуратури від 12.09.2007р., відповідь прокурора від 04.10.2007р., листування прокуратури з міським головою м. Шепетівка від 25.01.2008р., 19.02.2008р., відповідь міжрайонного прокурора жителям гуртожитку від 18.04.2008р.

Згідно довідки № 01-03/2258 від 05.12.2007р. Головного управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації розпорядженням Представника Президента України у Хмельницькій області № 26 від20.05.1992р. комітет по економіці Хмельницького облвиконкому реорганізований в комітет економіки обласної державної адміністрації. 12.07.1994р. розпорядженням Представника Президента України у Хмельницькій області № 826 припинена діяльність обласної державної адміністрації. 12.07.1994р. головою Хмельницької обласної ради затверджена структура органів виконкому обласної ради. В складі структури органів виконкому обласної ради затверджено Комітет економіки. 4.08.1995р. розпорядженням № 311-р. Хмельницької обласної ради ліквідовано структурні підрозділи обласної ради. 1.12.1995р. Комітет економіки увійшов в структуру обласної державної адміністрації під назвою управління економіки обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 07.06.2000р. № 192/2000-р з 31.08.2000р. управління економіки облдержадміністрації ліквідовано та з 1.09.2000р. створено Головне управління економіки обласної державної адміністрації.

Згідно довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області № 03-03-602 від 09.09.2008р. Комітет економіки Хмельницької обласної державної адміністрації значився на обліку в ЄДРПОУ по Хмельницькій області до листопада 1998р. Згідно з розпорядженням Хмельницької ОДА від 10.11.1998р. № 1563-р назву даної установи було змінено на Управління з питань економіки і власності облдержадміністрації. Дане управління 23.11.2000р. вилучено з ЄДРПОУ.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 127 ЖК УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Згідно з п. п. 2 та 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання; під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Ст. 6 ЖК УРСР визначає, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Як вбачається зі ст. 3 ЖК УРСР, відносини щодо використання житлового фонду (житлові відносини) регулюються цим Кодексом та іншими актами житлового законодавства.

Ст. 4 ЖК УРСР встановлює, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Згідно з частиною першою ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить, зокрема, майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

З змісту даної норми вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки останні не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва.

З наведених норм законодавства України випливає, що гуртожитки не входять до складу цілісних майнових комплексів, а входять до складу житлового фонду, а тому відносини щодо їх використання регулюються нормами Житлового кодексу УРСР та інших актів житлового законодавства.

Ч. 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) прямо передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об`єктів житлового фонду, до складу яких згідно з вимогами статей 4-6 Житлового кодексу Української РСР також відносяться гуртожитки.

Отже, відносини щодо використання гуртожитків які розташовані у м. Шепетівці, по вулицях К. Маркса, 33а та Островського, 102 регулюються нормами ЖК УРСР та інших актів житлового законодавства, а не Законом України „Про приватизацію майна державних підприємств”, а тому договір купівлі-продажу державного майна від 06.07.1994 року в частині приватизації вказаних гуртожитків укладено з порушенням законодавства України.

Також судом звертається увага на те, що посилання позивача у позовній заяві та 2-го відповідача у відзиві на позов на п. 9 ст. 8 Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду” є помилковим, оскільки зі змісту статті 3 вищевказаного Закону вбачається, що його дія поширюється виключно на приватизацію житла громадянами, а не юридичними особами.

Дані висновки підтверджуються постановою Верховного суду України від 02.09.2008р. у справі № 3/372 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Фонду державного майна України, ЗАТ виробничо-торгової фірми „Сіверянка” про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та спонукання передати об’єкт державного житлового фонду у комунальну власність.

Як вбачається з матеріалів справи, органи прокуратури про порушення законності укладення договору купівлі-продажу державного майна від 06.07.1994р. дізналися лише під час проведення перевірки після надходження зверненння від мешканців зазначених гуртожитків про порушення їх прав на житло посадовими особами КБМП „Промжитлобуд”. На підтвердження цього прокурором в судовому засіданні надано копію вказаного звернення, яке згідно штампу надійшло до Шепетівської міжрайпрокуратури 12.09.2007р.

Відповідно до ст.71 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею 76 цього Кодексу передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Ч.2 ст. 80 цього Кодексу передбачено, що якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Враховуючи викладене, доводи відповідачів про пропуск позивачем строку для пред`явлення даного позову, судом до уваги не приймаються, оскільки не узгоджуються з вимогами цивільного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Прокурор у позові в якості відповідача зазначив Головне управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Головне управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації не є правонаступником Комітету економіки обласної державної адміністрації, який виступав стороною у договорі купівлі-продажу державного майна від 06.07.1994р. А тому в позові Шепетівського міжрайонного прокурора, м. Шепетівка, в інтересах держави в особі Шепетівської міської Ради, м. Шепетівка до Головного управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації, м.Хмельницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині продажу гуртожитків; зобов`язання передати зазначені гуртожитки, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради необхідно відмовити.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги заявлені до Колективного будівельно-монтажного підприємства „Промжитлобуд”, м.Шепетівка щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, в частині продажу гуртожитків, і зобов`язання колективне будівельно-монтажне підприємство „Промжитлобуд” передати зазначені гуртожитки, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Шепетівського міжрайонного прокурора, м. Шепетівка, в інтересах держави в особі Шепетівської міської Ради, м. Шепетівка до Колективного будівельно-монтажного підприємства „Промжитлобуд”, м.Шепетівка про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині продажу гуртожитків; зобов`язання передати зазначені гуртожитки, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Шепетівського будівельно-монтажного управління „Промжитлобуд-1”, в частині продажу гуртожитків, які розташовані у м. Шепетівці, по вулицях К. Маркса, 33а та Островського, 102, укладений 6 липня 1994 року.

Зобов`язати Колективне будівельно-монтажне підприємство „Промжитлобуд”, м. Шепетівка передати гуртожитки, які розташовані у м. Шепетівці, по вулицях К. Маркса, 33а та Островського, 102, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради.

Стягнути з Колективного будівельно-монтажного підприємства „Промжитлобуд”, (м. Шепетівка, вул. Тітова, 1, код 05395084) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м.Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п`ять грн. 00 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Колективного будівельно-монтажного підприємства „Промжитлобуд”, (м. Шепетівка, вул. Тітова, 1, код 05395084) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050000 (р/р 31215259700002, МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225) 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

У позові Шепетівського міжрайонного прокурора, м. Шепетівка, в інтересах держави в особі Шепетівської міської Ради, м. Шепетівка до Головного управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації, м.Хмельницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині продажу гуртожитків; зобов`язання передати зазначені гуртожитки, як об`єкти державного житлового фонду до відання Шепетівської міської ради відмовити.

Суддя