Постанова № 228447, 06.10.2006, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2006 р.

Справа № 7/197-3190

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат-Євро”, м. Бережани, вул. Пушкіна, 2, Тернопільської області, 47501

до відповідача 1: Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бережани, вул. Шевченка, 15, 47501

до відповідача 2: Управління Державного казначейства України у Тернопільській області, м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 39, 46021

до відповідача 3: Відділення Державного казначейства у Бережанському районі, м. Бережани, вул. Шевченка, 15, 47501

за участю представників сторін:

позивача: Оляніцький Олександр Богданович –довіреність № 06/06-07 від 06.07.06р.;

відповідача 1: Стефінів Жанна Анатоліївна –довіреність № 48 від 06.04.06р.;

відповідача 2: Осадчук Степан Васильович –доручення від 11.09.06р.;

відповідача 2, 3: Сергач Кристина Олександрівна –доручення № 1263 від 03.05.06р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат-Євро” звернулося з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Управління Державного казначейства України у Тернопільській області та Відділення Державного казначейства у Бережанському районні про стягнення з державного бюджету 66575 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В судовому засіданні з 05.10.2006р. до 06.10.2006р. на підставі ст. 150 КАС України за клопотанням позивача оголошувалася перерва.

Позивач, на підтвердження своїх позовних вимог, посилається на податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2006р. та результати апеляційного оскарження рішення податкової інспекції щодо зменшення суми відшкодування на 66575 грн..

Управління Державного казначейства України в Тернопільській області просить виключити його з числа відповідачів, оскільки відшкодування податку здійснюється відділенням державного казначейства на території якого обліковується платник такого податку , в даному випадку це є Відділення у Бережанському районі .

Відділення Державного казначейства у Бережанському районі просить суд врахувати, що відшкодування проводиться на підставі отриманого реєстру та висновків органів державної податкової служби, а оскільки такий висновок надійшов тільки на суму 171грн. ,а не 66575 грн., тому було відшкодовано позивачу тільки дану суму.

Податкова інспекція заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивачу проведено відшкодування по податку на додану вартість на підставі сформованого висновку за № 0000000009 від 05.07.2006р. в сумі 171 грн., як такі що підтверджені актом виїзної планової перевірки № 117/23-134/31074444 від 15.06.2006р., а щодо відшкодування 66404 грн. то просить суд в позові відмовити, оскільки вищезазначеним актом перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомлення м–рішенням №0001511500/0/1239 від30.06.2006р., позивачу зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ за січень 2006р. на дану суму .

В судовому засіданні 06.10.2006р , представник позивача підтвердив суму відшкодування, та заявив ,що підтримує позовні вимоги в сумі 66404 грн. .

Суд, розглянувши матеріали справи, давши оцінку поданим сторонами доказам, заслухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат-Євро”, як платник податків, зборів обов’язкових платежів), перебуває на обліку в Бережанській об’єднаній державній податковій інспекції та подає податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів;

- відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон), підпунктів 2.1.4., 2.3.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, п. 10.4. ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов’язань платниками податків, а також здійснювати заходи з погашення податкового боргу та повернення надміру сплачених сум податків;

- порядок та підстави проведення відшкодування податку на додану вартість регулюється пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, „Порядком відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України в редакції наказу від 02.05.2001р. № 200/86 (далі Порядок відшкодування ПДВ) та „Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків” затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів та Державного казначейства України від 03.02.2005р. № 58/78/22;

- відповідно до пп. 7.7.1. Закону про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь –яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду;

- підставою для отримання відшкодування ПДВ, відповідно до підп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, підп. 2.2. п. 2 Порядку відшкодування ПДВ є виключно податкова декларація, оформлена у відповідності до „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість” затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166;

- податковий орган за результатами даних документальної перевірки по факту наявності достатніх підстав для відшкодування ПДВ, формує для державного казначейства висновок із зазначенням суми податку , що підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як випливає з матеріалів справи, підставою для звернення з позовом, як стверджує позивач, є невідшкодована по вині Козівської міжрайонною державною податкової інспекції ( Бережанське відділення не сформувало висновок та не надало казначейству) бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в сумі 66575 грн., задекларована товариством в податковій декларації з ПДВ за січень 2006р. на суму 73142 грн., яка за результатами проведеної інспекцією невиїзної документальної перевірки з питань правомірності відшкодування ПДВ за січень 2006р.(оформлена актом від 17.03.2006р. №70/15-02/31074444) зменшена на суму 66575 грн. про що прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000711500/0/1210 від 20.03.2006р.. Дане рішення, в процесі його апеляційного оскарження, скасоване рішенням № 6058/10/25-007 від 06.06.2006р Державної податкової адміністрації в Тернопільській області за результатами розгляду повторної скарги товариства, а тому позивач вважає, що дана сума повинна бути йому відшкодована.

Разом з тим , позивач не оскаржує того факту, що за результатами виїзної планової перевірки на предмет дотримання товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р. ( акт перевірки № 117/23- 134/31074444 від 15.06.2006р.) Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією (правонаступник Козівської МРДПІ) прийнято податкове повідомлення –рішення №0001511500/0/1239 від 30.06.2006р., яким зменшено бюджетне відшкодування заявлене платником в січні 2006р. на суму 66404 грн. , а на суму 171грн. сформовано висновок за № 0000000009 від 05.07.2006р. і проведено відшкодування .

Оскільки, сума 171 грн. відшкодована, що підтверджено матеріалами справи і позивачем, а тому в цій частині суд закриває провадження у справі на підставі пп.15п.3 ст.160 КАС України.

В частині позовних вимог в сумі 66404 грн. в позові відмовляється, оскільки :

- відповідно допп.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ висновок про відшкодування податку формується на підставі матеріалів перевірки;

- на підставі акту перевірки № 117/23- 134/31074444 від 15.06.2006р., яка проводилася в товаристві під час апеляційного оскарження рішення від 20.03.2006р., податковою інспекцією, на підставі пп.7.7.7. п.7.7. ст..7. Закону про ПДВ, прийнято податкове повідомлення –рішення №0001511500/0/1239 від 30.06.2006р., яким зменшено бюджетне відшкодування заявлене платником в січні 2006р. на суму 66404 грн.;

- в процесі розгляду справи встановлено , що позивач не розпочинав процедури адміністративного оскарження даного рішення в порядку передбаченому пп.5.2.2. п.5.2.ст.5. Закону 2181 , а також не оскаржував його в судовому порядку .

Приймаючи до уваги, що рішення податкової інспекції станом на момент вирішення справи є чинним, а тому підстави для задаволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В частині стягнення 171 грн. податку на додану вартість закрити провадження у справі.

2. В частині стягнення 66404 грн. в позові відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „_3_” листопада 2006р..

Суддя М.С. Стадник