Рішення № 2283245, 14.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 35/249

14.07.08

За позовом Державної організації „Автобаза Державного управління справами”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „БелМТЗцентр”

про стягнення 26 505,92 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Мількевич Т.Л. – предст. за довір. б/н від 17.04.2008р.;

від відповідача не з’явились;

В судовому засіданні 14.07.2008р. за згодою представника позивача, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державної організації „Автобаза Державного управління справами” до Товариства з обмеженою відповідальністю „БелМТЗцентр” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення у розмірі 26 505,92 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору №10/6 від 01.01.2007р., не сплатив обумовлену суму витрат на утримання приміщення загальною площею 338,7 кв. м. в будинку №15 по вул. Заболотного у м. Київ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2008р. було порушено провадження у справі №35/249, розгляд справи призначений на 21.05.2008р.

В судовому засіданні 21.05.2008р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. клопотання представника позивача було задоволено, розгляд справи відкладено на 04.06.2008р.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є у відпустці, розгляд справи №35/249, призначеної до слухання 04.06.2008р., перенесено на 30.06.2008р.

Розгляд справи, призначеної до слухання 30.06.2008р., було перенесено на 02.07.2008р., оскільки загальнодержавне свято –День Конституції України припало на вихідний день, а саме суботу 28.06.2008р., тому вказаний вихідний день було перенесено на понеділок 30.06.2008р.

В судовому засіданні 02.07.2008рн. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2008р. про порушення провадження у справі №35/249.

Відповідач у судове засідання 02.07.2008р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/249 від 05.05.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14.07.2008р.

В судовому засіданні 14.07.2008р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання 14.07.2008р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/249 від 05.05.2008р., ухвал суду №35/249 від 21.05.2008р. та №35/249 від 02.07.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи №35/249, але в судові засідання 21.05.2008р., 02.07.2008р. та 14.07.2008р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, про поважність причин нез’явлення суд не повідомили, витребуваних документів не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між Державною організацією „Автобаза Державного управління справами” (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „БелМТЗцентр” (далі - відповідач) було укладено договір про відшкодування витрат Орендарем на утримання орендованого нерухомого майна Балансоутримувачу №10/6 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору (п.1.1) позивач (Балансоутримувач) забезпечує обслуговування та утримання в належному стані приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15, а відповідач (Орендар) бере участь у витратах Балансоутримувача на утримання цього приміщення пропорційно до займаної ним площі, відшкодовує витрати по сплаті комунальних послуг за діючими тарифами та витрати по сплаті податку за землю.

Орендар користується приміщенням, загальною площею 338,7 кв. м. з метою використання для розміщення офісу та складу під зберігання запасних частин.

Вартість відшкодування витрат на утримання приміщення щомісячно складає 3786,56 грн. з ПДВ 20% (п.2.1 Договору).

Позивач (Балансоутримувач) зобов'язався надавати відповідачу (Орендарю) рахунки на оплату послуг, в т.ч. по сплаті податку за землю, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним (пп.3.1.2 п.3.2 Договору).

Відповідач (Орендар) в свою чергу взяв на себе зобов'язання не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача на підставі виставлених рахунків. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг і видатків за кожен день прострочення платежу (пп.3.2.3 п.3.2 Договору).

У відповідності до п.6.1 Договору, останній вступає в силу з 01.01.2007р. і діє по 31.12.2007р. включно.

На виконання умов Договору, позивач виставляв відповідачу до сплати відповідні рахунки (копії рахунків наявні в матеріалах справи) по відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення.

Натомість, відповідач, в порушення умов Договору оренди, систематично не виконував своїх обов’язків по внесенню обумовленої плати в рахунок відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, що призвело до виникнення заборгованості по вказаним платежам за період з січня по липень 2007р..у сумі 26 505,92 грн.

20.02.2008р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №32/134, в якій вимагав погасити суму заборгованості за Договором.

Однак, вказана претензія була залишена відповідачем без реагування.

Сума заборгованості відповідача за Договором №10/6 від 01.01.2007р. за період з січня по липень 2007р. складає 26 505,92 грн. і станом на дату розгляду справи в судовому засіданні вона не погашена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення сплати на утримання орендованого приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання по відшкодуванню витрат на утримання орендованого нерухомого майна згідно умов Договору оренди №10/6 від 01.01.2007р. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Станом на дату прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача за Договором №10/6 від 01.01.2007р. становить 26 505,92 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позові, суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором про відшкодування витрат Орендарем на утримання орендованого нерухомого майна Балансоутримувачу №10/6 від 01.01.2007р. у розмірі 26 505,92 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БелМТЗцентр” (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 42-А; р/р №26002014554461 в КМ ФАКБ „УСБ”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 330511626587) на користь Державної організації „Автобаза Державного управління справами” (04071, м. Київ, вул.. Петровська, 12; р/р №35217001000671 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 19134105), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 26 505,92 грн. (двадцять шість п’ятсот п’ять гривень 92 коп.) –заборгованості по орендній платі за Договором про відшкодування витрат Орендарем на утримання орендованого нерухомого майна Балансоутримувачу №10/6 від 01.01.2007р.; 265,05 грн. (двісті шістдесят п’ять гривень 05 коп.) –державного мита; 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.07.2008р.