Постанова № 2282529, 16.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" жовтня 2008 р. Справа № А11/455/15/091-08

14 год. 40 хв.

м. Київ

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючого), Подоляка Ю.В., Щоткіна О.В., розглянувши справу

за позовом

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Мрія”, Київська обл., Таращанський р-н., с. Володимирівка

до

Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м.Київ

про

про скасування рішення від 04.01.2005 р. № 1

секретар судового засідання: Совенко Д.В.

за участю представників:

від позивача

Сидорець М.Д. (дов. від 21.11.2007 р.);

від відповідача

Денисова О.В. (дов. від 07.02.2008 р. № 1-279)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.10.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.10.2008р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду м. Києва надійшла справа № 11/455 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Мрія” (далі –Позивач) до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області (далі - Відповідач) про визнання ненормативним рішення відповідача від 04.01.2005 р. № 1 про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у позивача за порушення вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. № 1977 вилучено 179600 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач у вересні-жовтні 2004 р. за готівковий розрахунок продав 40 тон цукру згідно з договорами купівлі-продажу з приватними підприємцями Ковалем О., Далєвим В.М., Александровим О.О. Умовами зазначених договорів було передбачено розстрочку платежів, проте дана обставина не була перевірена відповідачем, яким ціну реалізованого позивачем цукру було визначено розрахунковим шляхом без врахування того, що зазначена до сплати сума може бути лише частковою оплатою вартості товару.

Відповідач позов не визнав і у запереченнях на позовну заяву № 1-888 від 15.04.2008 р. правомірність оскарженого рішення обґрунтовує виявленими в ході перевірки порушеннями вимог статті 9 Закону України від 17.06.1999 р. № 758 ХІV «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. № 1977 «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру»в частині застосування мінімальної ціни при реалізації цукру та частиною 3 пункту 3 Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” з огляду на що нараховані СТОВ «Мрія»санкції згідно рішення від 04.01.2005 р. № 1 є обґрунтованими та правомірними. Зокрема, Відповідач зазначає, що інспекцією за результатами перевірки було встановлено факт реалізації цукру за період з 24.09.2004 р. по 08.10.2004 р. 20 тонн цукру урожаю 2003 р. за ціною 2240 грн./т та 20 тонн цукру урожаю 2003 р. за ціною 2250 грн./т, тобто за цінами нижчими, ніж встановлена мінімальна ціна –2370 грн./т

В судовому засіданні 18.07.2008 р. представник позивача в підтвердження позовних вимог надав суду додаткові документи, а саме: копії податкових накладних на реалізований цукор, складені за період з 24.09.2004 р. по 31 грудня 2004 р., копію книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) розпочату 25.02.2004 р. та копії касових книг.

В судовому засіданні 27.08.2008 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач змінив предмет позову та просить суд скасувати рішення Відповідача від 04.01.2005 р. № 1.

В судовому засіданні 23.09.2008 р. представник позивача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи Акта перевірки від 12.04.2005 р. № 9/23-32405447дотримання вимог податкового та валютного законодавства, складений ДПІ у Таращанському районі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Працівниками відповідача –Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на підставі посвідчення № 1199 від 07.12.2004 р., виданого головному державному інспектору Запаренко М.Х., з 14 грудня 2004 р. по 17 грудня 2004 р. проведена перевірка дотримання мінімальних цін на цукор та цукрові буряки, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1977 та від 04.02.2004 р. № 117 за період з вересня 2004 року по листопад 2004 р. на сільськогосподарському ТОВ агрофірмі „Мрія”, за наслідками якої складено акт від 17.12.2004р. № 1107. Як вбачається з згаданого акта, внаслідок проведеної перевірки було встановлено, що позивачем –ТОВ агрофірмою „Мрія” за період з 24.09.2004 р. по 08.10.2004 р. реалізовано 20 тонн цукру урожаю 2003 р. за ціною 2240 грн.\т. та 20 тонн цукру урожаю 2003 р. за ціною 2250 грн.\т на загальну суму 89800,00 грн., тоді як встановлена мінімальна ціна на цукор становить 2370 грн./т., що є порушенням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1977 „Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків” та від 04.02.2004 р. № 117 „Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру”, прийнятих відповідно до Закону України „Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру”. Зазначений акт з боку позивача підписано у зв`язку з відсутністю директора на час підписання акта головним бухгалтером М.І. Качановою без зауважень.

Згідно вимог статті 9 Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” за порушення норм цього Закону юридичні та фізичні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України. У разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

На підставі матеріалів перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області згідно Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” прийняте рішення від 04.01.2005 р. № 1, яким у сільськогосподарського ТОВ агрофірми „Мрія” за порушення вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. № 1977 вилучено 179600 грн. .

З’ясувавши обставини справи, дослідивши подані сторонами докази, вивчивши наявні в справі матеріали, господарський суд Київської області вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно приписів ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України „Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Контроль за додержанням державної дисципліни цін згідно вимог статті 13 цього Закону здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»Кабінет Міністрів України:

забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;

визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;

визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" в редакції, що діяла на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти "А" та квоти "В", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу України з урахуванням базисної цукристості; мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти "А" та квоти "В", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" встановлюються щорічно до 1 січня поточного року із застосуванням щомісячних індексів інфляції; мінімальні ціни на цукор і цукрові буряки встановлюються на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції.

На виконання Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. № 117 „Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру”, якою були затверджені мінімальні ціни на цукор квоти „А”. Мінімальна ціна на цукор квоти „А” становила –2370 грн.\т з ПДВ.

Контроль за виконанням обсягів виробництва та реалізації цукру, що встановлені Законом України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" було покладено на Міністерство аграрної політики, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Державну інспекцію з контролю за цінами, Державну податкову адміністрацію (в межах її компетенції).

Відповідно до ч.1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказуючи правомірність прийнятого рішення, відповідач посилається на те, що факт реалізації цукру за період з 24.09.2004 р. по 08.10.2004 р. СПД Александрову О.О. у кількості 20 тонн урожаю 2003 р. за ціною 2240 грн./т підтверджується накладною № 1000 від 24.09.2004 р.; у кількості 10 тонн урожаю 2003 р. за ціною 2250 грн./т СПД Даневу М.В. підтверджується накладною № 51 від 08.10.2004 р.; у кількості 10 тонн урожаю 2003 р. за ціною 2250 грн./т СПД Коваль О.О. підтверджується накладною № 52 від 08.10.2004 р.;

Як вбачається з накладної № 1000 від 24.09.2004 р. позивачем було реалізовано Александрову О.О. 20 тонн цукру за ціною (без ПДВ) 1866,66 грн. на суму 37333,33 грн. (без ПДВ); загальна сума з ПДВ становить 44800 грн. Отже ціна за 1 тону з ПДВ становить 2240 грн.

З накладної № 51 від 08.10.2004 р. вбачається, що позивачем було реалізовано Даневу М.В. 10 тонн цукру на загальну суму 22500 грн.

З накладної № 52 від 08.10.2004 р. вбачається, що позивачем було реалізовано Ковалю О.О. 10 тонн цукру на загальну суму 22500 грн.

Факт реалізації цукру позивачем за цінами нижче встановленої мінімальної ціни заперечується позивачем. В матеріалах справи міститься наданий позивачем договір № 24/091 купівлі-продажу від 24.09.2004 р., укладений між позивачем та СПД Александровим О.О., відповідно до умов якого предметом договору є продаж цукру в кількості 20 тон на суму 47400 грн.. Згідно з п. 2.1. договору покупець зобов`язується розрахуватися за цукор в кількості 20 тонн готівкою 24 вересня 2004 року в сумі 44800 грн., а решта 2600 грн. сплатити протягом року до 01.12.2005 р.

Проте, зазначений договір не може бути доказом, що підтверджує реалізацію цукру за встановленою ціною, оскільки ціна тони цукру зазначена в накладній № 1000 від 24.09.2004 р. і становить без ПДВ 1866,66 грн., а з ПДВ - 2250 грн./т.

Також позивачем до позовної заяви додані договори від 08.10.2004 № 8/101 та 8/102, укладені відповідно з СПД Даневим М.В. та СПД Ковалем О.О., предметом яких є продаж цукру в кількості 10 тон на суму 23700 грн. Згідно з п. 2.1. договорів покупець зобов`язується розрахуватися за цукор в кількості 10 тон готівкою 08 жовтня 2004 року в сумі 22500 грн., а решта 1200 грн. протягом року до 01.11.2005 р.

В підтвердження існування зазначених договорів на час проведення відповідачем перевірки (з 14 грудня 2004 р. по 17 грудня 2004 р.) позивач надав суду додаткові документи, а саме: копії податкових накладних на реалізований цукор, складені за період з 24.09.2004 р. по 31 грудня 2004 р., копію книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) розпочату 25.02.2004 р. та копії касових книг.

Як вбачається з податкової накладної № 35, складеної 24.09.2004 р. обсяг продажу Александрову О.О. 20 тон цукру без урахування ПДВ складає 37333,33 грн.; загальна сума коштів, що підлягає оплаті становить 44800 грн. З податкової накладної від 31 грудня 2004 р. вбачається, що обсяг продажу Александрову О.О. без урахування ПДВ складає 2166,67 грн.; загальна сума коштів, що підлягає оплаті становить 2600 грн.

Проте, зазначені податкові накладні навпаки підтверджують той факт, що на час перевірки, яка була проведена з 14 грудня 2004 р. по 17 грудня 2004 р., договорів, на які позивач посилається як на докази реалізації цукру за встановленою ціною, у позивача не існувало.

Згідно з п.п. 7.2.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Згідно з п.п. 7.3.1. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, незалежно від того, чи було 24.09.2004 р. товар реалізовано Александрову О.О. за повну суму чи з частковою відстрочкою платежу, саме 24.09.2004 р. податкова накладна мала бути складена в повному обсязі з зазначенням повної вартості реалізованого товару.

Те ж стосується і наданих позивачем податкових накладних № 41 від 08.10.2004 р. та № 75 від 31.12.2004 р. по Даневу М.В., з яких вбачається, що 08.10.2004 р., тобто в той день коли податкова накладна мала бути складена в повному обсязі, обсяг продажу 10 тон цукру Даневу М.В. без урахування ПДВ складає 18750 грн.; загальна сума коштів, що підлягає оплаті становить 22500 грн.

З податкових накладних від 08.10.2004 р. № 40 та від 31.12.2004 р. № 76 по Ковалю О.О. також вбачається що 08.10.2004 р., тобто в той день коли податкова накладна мала бути складена в повному обсязі, обсяг продажу 10 тон цукру Ковалю О.О. без урахування ПДВ складає 18750 грн.; загальна сума коштів, що підлягає оплаті становить 22500 грн.

Отже, в податкових накладних, що надані позивачем, які мають складатися в повному обсязі в момент відвантаження товару або в день зарахування коштів від покупця, залежно від того яка подія сталася раніше, містяться ті ж самі дані, що і встановлені відповідачем в акті перевірки від 17.12.2004 р.

Позивачем надано копію книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), проте дані, що в ній містяться не свідчать про те, що 24.09.2004 р. та 08.10.2004 р. цукор було реалізовано позивачем за ціною 2370 грн.\т з ПДВ, записи, що були зроблені 31.12.2004 р. не беруться судом до уваги, оскільки були зроблені вже після проведення перевірки відповідачем. Крім того, з них взагалі не вбачається, що покупцями доплачені суми за реалізований 24.вересня та 08 жовтня цукор, оскільки суми доплат, на які посилається позивач, міститься в графі «загальний обсяг продажу товарів», який відбувся (продаж) 31.12.2004 р.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які свідчать про те, що надані до позовної заяви договори № 24/091 від 24.09.2004 р. № 8/102 від 08.10.2004 р. № 8/101 від 08.10.2004 р. існували на час проведення перевірки.

Позивач посилається на те, що зазначені договори не були взяті до уваги особами, які проводили перевірку, проте акт перевірки від 17.12.2004 р. № 1107 підписаний посадовою особою позивача –головним бухгалтером без зауважень.

Акт перевірки від 12.04.2005 р. № 9/23-32405447 дотримання вимог податкового та валютного законодавства, складений ДПІ у Таращанському районі, на який посилається позивач, не береться судом до уваги, оскільки по-перше: він був складений після проведення відповідачем перевірки позивача щодо дотримання мінімальних цін на цукор та цукрові буряки, а тому не може підтверджувати той факт, що документи, які були наявні у позивача у квітні 2005 р., були у нього в наявності у грудні 2004 р., а по-друге: в зазначеному акті взагалі не зазначено за якою ціною позивачем було реалізовано цукор з 24.09.2004 р. по 08.10.2004 р.

Враховуючи викладене, твердження позивача про те, що у вересні-жовтні 2004 р. за готівковий розрахунок він продав 40 тон цукру згідно з договорами купівлі-продажу з приватними підприємцями Ковалем О., Далевим В.М., Александровим О.О., умовами яких було передбачено розстрочку платежів, спростовується наявними матеріалами справи.

Отже, під час проведеної перевірки позивача щодо дотримання мінімальних цін на цукор та цукрові буряки правомірно було встановлено факт реалізації позивачем –ТОВ агрофірмою „Мрія” за період з 24.09.2004 р. по 08.10.2004 р. 20 тонн цукру урожаю 2003 р. за ціною 2240 грн.\т. та 20 тонн цукру урожаю 2003 р. за ціною 2250 грн.\т, на загальну суму 89800,00 грн.

Згідно з п. 3 ст. 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення № 1 від 04.01.2005 р., при його прийнятті відповідач замість постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 04.02.2004 р. „Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” посилається на постанову Кабінету Міністрів від 25.12.2002р. № 1977 «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру», яка втратила чинність, проте оскільки цими постановами встановлена однакова мінімальна ціна на цукор у розмірі 2370 грн.\т з ПДВ, то зазначене посилання не призвело до прийняття неправильного рішення, а отже не може бути підставою для його скасування. Крім того, як вбачається з акта перевірки від 17.12.2004 р., зазначена перевірка проводилася стосовно дотримання мінімальних цін на цукор та цукрові буряки, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1977 та від 04.02.2004 р. № 117.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області від 04.01.2005 р. № 1.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Рябцева

суддя Ю.В. Подоляк

суддя О.В. Щоткін

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 21 жовтня 2008р.