Рішення № 2281648, 15.09.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2008 р.

Справа № 5/201.

За позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз».

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 8613 грн. 21 коп.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача – Миронов С.І. – представник. Довіреність № 211/10 від 29.12.2007 р.

Від відповідача – Бойчук О.В. – представник. Довіреність № 01/1151 від 26.08.2008 р.

За клопотанням сторін спір розглядається за межами двох місяців.

СУТЬ СПОРУ: дочірня компанія «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтобаз України м. Київ звернулася з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанні та газифікації «Чернівцігаз», м. Чернівці про стягнення боргу в сумі 8613 грн. 21 коп. за поставлений газ згідно договору від 03.01.2005 р. № 59/05/2290-ВТВ.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15.11.2007 р. прийнято до розгляду зустрічний позов відповідача про визнання недійсним п. 5.1. договору на постачання природного газу від 03.01.2005 р. № 59\05\2290-ВТВ з моменту його укладання та відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. залишено без змін ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 15.11.2007 р., а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2008 р. касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 р. скасовано, в частині відмови у задоволенні клопотання по забезпечення позову, припинено.

Матеріали справи повернено до господарського суду Чернівецької області.

Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 10.06.2008 р. справу передано судді Миронюку С.О.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався, судове засідання призначено на 15.09.2008 р.

В судовому засіданні 15.09.2008 р. позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на те, що на підставі укладеного між ним та відповідачем (покупцем) договору на постачання природного газу № 59/05/2290-ВТВ від 03.01.2005 р. ДК «Газ України» поставив ВАТ «Чернівцігаз», протягом січня-вересня 2006 р. природній газ в об’ємі 44,498 тис. куб.м., на загальну суму 22920,54 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати за природній газ, позивач просить стягнути з відповідача 5718,95 грн. боргу, 1324,77 грн. пені, 1211,66 грн. інфляційних, 357,83 грн. 3% річних та судові витрати.

Заперечуючи проти позову відповідач - ВАТ "Чернівцігаз", у листопаді 2007 року пред'явив зустрічний позов до ДК "Газ України" про визнання недійсним п. 5.1 договору на постачання газу від 3 січня 2005 року № 59/05/2290-ВТВ.

Посилаючись на ту обставину, що п. 5.1 договору № 59/05/2290-ВТ від З січня 2005 року суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13 листопада 1998 року №1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природній газ", постанові НКРЕ від 12 липня 2000 року "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України за поставлений природній газ", постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом", постанові Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання", позивач просив визнати недійсним п. 5.1 договору на постачання газу від 3 січня 2005 року № 59/05/2290-ВТВ з моменту його укладення та відмовити у задоволенні первісного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд

встановив:

На підставі укладеного між позивачем та відповідачем (покупцем) договору на постачання природного газу № 59/05/2290-ВТВ від 03.01.2005 р. Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтобаз України» поставила ВАТ «Чернівцігаз», протягом січня-вересня 2006 р. природній газ в об’ємі 44,498 тис. куб.м., на загальну суму 22920,54 грн., що підтверджується актами прийому передачі природного газу.

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природній газ в сумі 17201,59 грн.

Відповідно до вимог п. 5.1 Договору № 59/05/2290-ВТВ оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місць) до 10 числа місяця наступного за звітним.

На момент звернення позивача з позовом сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 5718 грн. 95 коп.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а як зазначалося вище, відповідач розрахунки за газ своєчасно та у повному обсязі не здійснював, а тому з нього слід стягнути борг в сумі 5718 грн. 95 коп.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. 6.2. договору №59/05/2290-ВТВ від 03.01.2005 року за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов'язаний сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 6.4. договору пеня нараховується Постачальником протягом одного року, що передують моменту звернення з позовом, тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 03.08.2006 року по 03.08.2007 року в сумі 1324 грн. 77 коп.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За вказаних підстав вимоги про стягнення суми інфляційного зростання боргу за період лютий 2006 р. – червень 2007 р. в сумі 1211,66 грн. та трьох відсотків річних в сумі 357 грн. 83 коп. підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягають задоволенню в повному об’ємі.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то суд вважає доводи позивача в позовній заяві безпідставними, зважаючи на наступне.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 № 759 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за поставлений природний газ", на виконання постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13 листопада 1998 року № 1785 розроблено алгоритм, який визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.

Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого природного газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу із споживачів природного газу.

Визначаючи послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ, постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998 № 1785 «Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ» та постанова Національної комісії регулювання електроенергетики №759 від 12.07.2000 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ" не визначають остаточних строків, в межах яких повинні розраховуватись між собою газопостачальна та газозбутова організації за укладеними між ними договорами, не впливають на домовленість сторін за договором щодо строків оплати поставленого природного газу та не припиняють зобов’язання газо збутової організації по оплаті боргу газопостачальній організації.

За таких обставин, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанні та газифікації «Чернівцігаз», вул.. Винниченка, 9А м. Чернівці (п/р 260049250067710 в ЧО ФАКБ «Укрсоцбанк» м. Чернівці МФО 356011, код ЄДРПОУ 03336166) на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м. Київ, вул. Полуденка, 1 р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 5718,95 грн. боргу, 1324,77 грн. пені, 1211,66 грн. інфляційних, 357,83 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволені зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення підписано 19.09.2008 р.

Суддя С.О. Миронюк.