Рішення № 2280935, 09.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 13/312

09.07.08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 13/312 09.07.2008р.

За позовом

Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент-Транс»

Про

визнання недійсним договору № 26/04 від 24.10.04р.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Морозов С.М.

Мудрий С.М.

Представники:

Від позивача: Шварцман Є.Й. –пред. за довір., Корнєєв В.І. –голова правління,

Златін С.В. –пред. за довір.

Від відповідача: Гуть В.В. –пред. за довір.

У судовому засіданні 09.07.08р. за згодою присутніх у засіданні представників сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент-Транс»про визнання недійсним договору № 26/04 від 26.10.04р., а також просив покласти на Відповідача судові витрати.

30.07.07р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 13/312 та призначено її до розгляду.

01.10.07р. Позивач надав суду доповнення до позовної заяви ГБК «Авіатор»про визнання недійсним договору № 26/04, в якому зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про кооперацію»виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу; чинний на момент укладення спірного договору статут не наділяв голову кооперативу повноваженням укладати будь-які угоди, в тому числі й щодо розпорядження майном, як кооперативу, так і його членів, а отже голова ГБК «Авіатор»не мав ані законодавчо визначених, ані визначених статутом повноважень укладати оспорюваних договір з ТОВ «Акцепт-Транс».

03.10.07р. представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва звернувся з заявою про відвід судді Євдокимова О.В.

Ухвалою В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 заяву ГБК «Авіатор»про відвід судді Євдокимова О.В. –залишено без задоволення, а справу передано для подальшого розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2007 справу № 13/312 було прийнято до провадження для подальшого розгляду та призначено розгляд справи.

14.11.07р. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву про визнання договору № 26/04 від 24.10.04р. недійсним, в якому зазначає, що Корнєєв В.І. укладав договори від імені кооперативу протягом всього строку діяльності кооперативу; про факт схвалення Позивачем оспорюваного договору свідчить також і те, що на протязі з моменту укладення договору і майже до 2007 року Позивач не вчинив дій, що свідчать про несхвалення оспорюваного договору; твердження Позивача про те, що Відповідачем не вчинено дії по виконанню умов п. 2.2 договору № 26/04, а саме зарахування суми вартості гаражних боксів у вартість виконаних Відповідачем робіт, сталося з вини Позивача, оскільки на даний час будівництво підземного гаражу у зв’язку з відсутністю фінансування з боку Позивача взагалі не здійснюється; підземний гараж не введено в експлуатацію.

19.12.07р. Позивач надав суду письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що підписання спірного договору з боку голови правління ГБК «Авіатор»мало попередній характер перед вирішенням цього питання на загальних зборах членів кооперативу у випадку вчинення з боку ТОВ «Аксепт-Транс»конкретних практичних дій, спрямованих на виконання умов цього договору; товариство своїх зобов’язань за цим договором не виконувало, питання про затвердження цього договору на загальних зборах членів кооперативу не виносилося.

18.01.08р. Позивач звернувся до суду із заявою про те, що у нього немає протоколів загальних зборів ГБК «Авіатор»та рішень правління ГБК «Авіатор» щодо надання повноважень голові правління ГБК «Авіатор»Корнєєву В.І. на підписання спірного договору № 26/04 від 24.10.04р.

06.02.08р. Позивачем було подано до Господарського суду міста Києва заява про відвід судді Станік С.Р.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.02.08р. заяву Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»про відвід судді Станік С.Р. залишено без задоволення, розгляд справи доручено здійснювати судовій колегії у складі суддів Станік С.Р. (головуючий), Сулім В.В. та Морозов С.М.

23.04.08р. Позивачем було повторно подано заяву про відвід судді Станік С.Р.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 24.04.08р. заяву Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»про відвід судді Станік С.Р. залишено без задоволення. На підставі заяви судді Станік С.Р. щодо передачі на розгляд іншому складу суду, з метою уникнення в подальшому подачі відводів та скарг, розгляд справи доручено судовій колегії у складі суддів Сулім В.В. (головуючий), Морозов С.М. та Мудрий С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.08р. справу прийнято до провадження та призначено її розгляд.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

Представникам сторонам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

02.06.08р. Позивач надав суду доповнення до позовної заяви, в яких, посилаючись на ст. 1 та 2 Закону України «Про кооперацію», ч. 1 ст. 203 ЦК України, а також на порушення прав членів кооперативу, просить визнати договір недійсним.

18.06.08р. сторони звернулися до суду із клопотанням про продовження строків розгляду спору на більш тривалий строк, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.08р. строк розгляду справи продовжено.

02.07.08р. Відповідач надав суду пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних мотивів: на момент укладання спірного договору діяв Статут ГБК „Авіатор” від 1995 року; у відповідності до ст.ст. 2, 5, 15, 16 Закону України „Про кооперацію”, ст. 92 Цивільного кодексу України, ст. 65 Господарського кодексу України, п.п 6.1, 6.2, 7.2 Статуту ГБК „Авіатор” вбачається, що голова правління кооперативу є керівником юридичної особи, який очолює виконавчий орган кооперативу –правління, є єдиною особою, яка без довіреності представляє кооператив у відносинах з іншими особами та фактично підписує усі правочини і інші документи від імені кооперативу; підписання договору з боку ГБК „Авіатор” головою правління Корнєєвим В.І. не було перевищенням його повноважень, що підтверджене постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.08р. та Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.08р. по справі № 3/381; Позивач не вчинив дій, що свідчать про несхвалення оспорюваного договору; не зарахування суми вартості гаражних боксів у вартість виконаних Відповідачем робіт, сталося з вини Позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням організаційних зборів новоорганізованого автогаражного кооперативу «Авіатор»від 26.01.95р. (протокол № 1) було затверджено статут автогаражного кооперативу «Авіатор»та обрано його органи управління, в тому числі на посаду голови правління було обрано Корнєєва В.І., а Луценка В.А. –членом правління. Державна реєстрація Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»була проведена 23.02.95р.

Статтею 6 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»визначено, що вищим органом управління є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) та правління. До компетенції загальних зборів відноситься, зокрема, вибори голови кооперативу і бухгалтера / казначея кооперативу відкритим голосуванням (п. 6.2 Статуту). Відповідно до п. 7.2 Статуту Правління є виконавчим органом, підзвітним загальним зборам і вирішує питання, зокрема, заключення договорів і виконання інших операцій від імені кооперативу, а також представництво кооперативу в установах і організаціях.

На момент створення Позивача відносини із створення, діяльності та припинення кооперативу регулювалися Законом СРСР «Про кооперацію в СРСР». Статтею 14 Закону встановлювалося, що найвищим органом управління кооперативу є загальні збори, які для керівництва поточними справами обирають голову, а у великих кооперативах також правління. Кожний член кооперативу, в тому числі колективний, має один голос незалежно від розміру його майнового внеску. Правління кооперативу (голова кооперативу, в якому немає правління) здійснює керівництво поточними справами кооперативу і приймає рішення в питаннях, які не віднесені до виключної компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). Головою правління є голова кооперативу. Голова кооперативу забезпечує виконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) і правління, репрезентує кооператив у відносинах з державними органами, підприємствами, організаціями, установами та іншими кооперативами, укладає договори, провадить інші дії.

03.02.95р. на засіданні правління ГСК «Авіатор»(протокол № 1) члена кооперативу Луценка В.А. було обрано заступником Голови кооперативу «Авіатор», на якого були покладені наступні посадові обов’язки: розробка проектно-кошторисної документації з будівництва гаражного комплексу; погодження питань будівництва з адміністрацією району та міста; взаємодія з підрядною організацією; виконання функцій уповноваженого із забезпечення реальності актів, довідок та інших документів в частині виконаних робіт.

Таким чином, Голова правління Позивача мав повноваження укладати від імені кооперативу договори в силу Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР», оскільки Статут у редакції від 1995 року не визначав особливостей повноважень голови правління на укладення договорів від імені кооперативу без довіреності порівняно з Законом.

27.08.03р. набрав чинності Закон України «Про кооперацію». Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

Отже, Законом України «Про кооперацію»Голові правління Позивача не надавалися повноваження укладати договори від імені кооперативу одноособово без довіреності.

20.10.04р. Позивач надав Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації реєстраційну картку за формою № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу, в якій у розділі щодо відомостей про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, вказано Корнєєва Віктора Івановича. Кожний лист картки підписаний Головою правління Позивача –Корнєєвим В.І.

24.10.04р. Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор»(сторона –1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»(сторона –2) уклали договір № 26/04 на передачу чотирьох гаражних боксів по вул. Андрющенка, 4-в (надалі – «Договір»). Від імені Позивача Договір підписав Голова кооперативу Корнєєв В.І., а від імені Відповідача - Луценко В.А.

Пунктом 1.1 Договору визначено предмет договору: Позивач за виконані роботи передає Відповідачу чотири гаражних бокса на першому поверсі № 47, 65; на другому поверсі № 119, 148 за адресою м. Київ, вул. Андрущенка, 4-в.

Сторони у п. 2.1 Договору погодились, що вартість переданих чотирьох гаражних боксів становить 254880 грн. Зазначена сума вираховується з загальної суми виконаних робіт Відповідача (п. 2.2 Договору).

Після здачі гаражу Державній комісії передані чотири гаражні бокси реєструються в бюро технічної інвентаризації Києва як приватна власність Відповідача і приймаються єю на баланс (п. 5.1 Договору).

Відповідач звернувся до Позивача із листом від 11.09.06р. № 167, яким вимагав передати йому гаражні бокси відповідно до умов Договору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Чинне законодавство України на момент розгляду справи також не передбачає договору про передачу майна. Разом з тим, договір за своїм змістом не суперечить законодавству України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: (1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; (2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; (3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; (4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; (5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; (6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Сторони не надали доказів того, що вони виконали свої зобов’язання за Договором. Так, Позивач не передав Відповідачу 4 гаражних бокси, що є предметом спірного Договору, не ввів в експлуатацію гараж, що унеможливило виконання Відповідачем всіх своїх зобов’язань щодо оприбуткування гаражів на баланс та здійснення державної реєстрації гаражів у Бюро технічної інвентаризації. Разом з тим, посилання Позивача на те, що Відповідач не виконав своїх зобов’язань за Договором в обґрунтування своїх вимог про визнання договору недійсним, судом до уваги не приймається, оскільки невиконання Договору не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом встановлено, що до моменту укладення спірного Договору до Статуту Позивача від 1995 року зміни не вносилися, в тому числі у новій редакції Статут не викладався.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що Голова правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»Корнєєв В.І. укладав від імені кооперативу договори з моменту його створення. Суд не приймає до уваги це посилання Відповідача з наступних мотивів. В момент створення Позивача питання створення та діяльності кооперативів регулювалися Законом СРСР «Про кооперацію в СРСР», відповідно до якого Голова правління Позивача Корнєєв В.І. мав право укладати від імені кооперативу договори в силу Закону, в той час як Статутом Позивача таке повноваження йому не було надане. Проте, Законом України «Про кооперацію», який набув чинності до дати укладення Договору, голові правління кооперативу не надаються повноваження укладати договори від імені кооперативу одноособово без довіреності. В той же час п. 7.2 Статуту Позивача повноваження укладати договори від імені кооперативу надане колегіальному виконавчому органу –правлінню. Отже, в період з моменту створення Гаражно-будівельного кооперативу до 27.08.03р. голова кооперативу Позивача Корнєєв В.І. мав право укладати Договір одноособово в силу Закону.

Згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідачем надані постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.01.08р. у справі № 3/381 та Вищого господарського суду України від 02.06.08р. у справі № 3/381. Разом з тим, вказаними постановами був вирішений спір між Гаражно-будівельним кооперативом «Авіатор»та Приватним підприємством «Ерідан», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»участі у справі не приймав, а тому факти, встановлені у справі № 3/381, не мають преюдиційного характеру для вирішення цього спору.

В той же час, ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 5 Закону України „Про кооперацію” встановлено, що законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Відповідно до ст. 45 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 94 Господарського кодексу України визначено порядок регулювання господарської діяльності кооперативів. Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Отже, відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, ст.ст. 45 та 94 Господарського кодексу України діяльність кооперативів визначається Статутом Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»та спеціальним Законом –Законом України «Про кооперацію».

Відповідач посилається на ст. 65 Господарського кодексу України, як на норму, яка надає повноваження Голові правління Позивача укласти спірний Договір без довіреності та затвердження цього Договору Правлінням.

Стаття 65 Господарського кодексу України встановлює порядок управління підприємством, а саме: управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Разом з тим, положенням спеціального Закону, який регулює питання діяльності кооперативів, ст. 16 Закону України «Про кооперацію»повноваження укладати договори від імені кооперативу надане виконавчому органу кооперативу –правлінню. Крім того, Законом України «Про кооперацію»та Статутом Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»в редакції від 1995 року повноваження голови кооперативу (голови правління) не визначені, як й не надано голові кооперативу правового статусу керівника кооперативу.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із твердженням Позивача, що у Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»Корнєєва В.І. були відсутні повноваження для укладання (підписання) спірного Договору.

Статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Позивач стверджує, що ні правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», ні його загальні збори членів не затверджували спірний Договір. Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували дане твердження Позивача, в тому числі й вчинення дій, які свідчили б про схвалення його Позивачем.

В той же час державний реєстратор Шевченківської районної у м. Києві державна адміністрація на підставі відомостей, що вказані Позивачем у реєстраційній картці № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу від 20.10.04р., вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомості про особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, вказавши такою особою Голову правління Позивача Корнєєва В.І. Вказані у формі № 6 відомості були внесені державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 25.10.04р., тобто вже після укладення спірного Договору.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Отже, посилатися на дані відомості можна лише щодо правочинів, які укладені після 25.10.04р.

Судом встановлено, що керівник Відповідача –Луценко В.А. на момент укладення спірного Договору був засновником та членом Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»та заступником голови правління Позивача, а тому останньому було відомо, що голова правління Позивача не має повноважень укладати від імені Позивача договори ані в силу Статуту, ані в силу Закону.

Що ж до посилання Позивача, що Корнєєв В.І. підписав Договір під тиском зі сторони Луценка В.А., то суд не приймає його до уваги, оскільки Позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що Луценко В.А. вчинив протиправні дії під час укладення спірного Договору.

Враховуючи вищенаведене, Договір № 26/04 на передачу чотирьох гаражних боксів по вул. Андрющенка, 4-в, був укладений без дотримання вимог чинного цивільного законодавства України –ст.ст. 92 та 207 Цивільного кодексу України, ст.ст. 45 та 94 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України «Про кооперацію», що врегульовують повноваження органів та осіб вчинювати дії від імені юридичних осіб, в тому числі укладати правочини, а тому у голови Гаражно-будівельного кооперативу „Авіатор” були відсутні повноваження укладати спірний договір від імені кооперативу. З огляду на зазначене, у суду наявні правові підстави визнання спірного Договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Правові наслідки недійсності правочину встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Разом з тим, судом встановлено, що сторони фактично не виконали Договору, а отже жодна із сторін нічого не отримала від іншої на виконання Договору. З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для застосування правових наслідків недійсності правочину до сторін Договору.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позов Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 26/04 на передачу чотирьох гаражних боксів по вул. Андрющенка, 4-в, від 24.10.04р. з моменту його укладення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»(03049, м. Київ, вул. Курська, 13-а, кв. 100, код ЄДРПОУ 30518388, п/р 2600009600 в АКБ «Інтеграл-Банк», МФО 320735) на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»(01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-в, код ЄДРПОУ 22954533, п/р 26004010000330 в Залізничній філії КБ «Хрещатик», МФО 322595) державне мито у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 копійок), витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя В.В.Сулім

Судді С.М. Морозов

С.М. Мудрий