Рішення № 2280692, 28.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2008

Справа №2-7/7611-2007

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівни (м. Феодосія, пров. Лисогорний, 8, ідентифікаційний номер 1932202761)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Мартинюк В. М., паспорт №057112.

Від відповідача – Банніков К. В., предст., дов. №369-Д від 04.07.2008 р.

Суть справи: Суб’єкт підприємницької діяльності Мартинюк Вікторія Михайлівна звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в якому просить зобов’язати відповідача здійснити коригування особового рахунку суб’єкта підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівни шляхом виключення з нього суми боргу в розмірі 24 593,93 грн., нарахованої за актом про порушення Правил користування електричною енергією №101588 від 31.01.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зафіксовані відповідачем в акті №101588 від 31.01.2007 р. порушення Правил користування електричною енергією не є обґрунтованими, оскільки будь-якого порушення Правил позивачем допущено не було, в акті відсутні посилання на конкретні пункти Правил, порушення яких припустився споживач, не вказані вихідні дані, необхідні для нарахування вартості спожитої, але не врахованої електроенергії.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, посилається на те, що спір непідвідомчий господарським судам, а тому просить припинити провадження у справі.

Ухвалою ГС АР Крим від 19.06.2007 р. було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі. Крім того, цією ухвалою провадження у справі було зупинено та призначена у справі судова електротехнічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Яким чином здійснюється поставка електричної енергії на об’єкт – кафе «Капітан» по вул. Нахимова, 2 в м. Феодосія, що належить Суб’єкту підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівні?

- Чи відповідає електромережа та підключення обладнання кухонного приміщення та зали гральних автоматів в кафе «Капітан» по вул. Нахимова, 2 в м. Феодосія нормативним вимогам?

- Чи дозволяла схема підключення споживача (кафе «Капітан» по вул. Нахимова, 2 в м. Феодосія, що належить Суб’єкту підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівні) користуватися електроенергією поза приладом обліку?

У зв’язку з ненаданням експерту документів, необхідних для дослідження, матеріали контрольної справи були повернуті до суду, однак ухвалою ГС АР Крим від 03.09.2007 р. матеріали справи були повторно направлені до експертної установи.

Ухвалою ГС АР Крим від 17.12.2007 р. були вжиті заходи до забезпечення позову та заборонено Відкритому акціонерному товариству «Крименерго» здійснювати дії по відключенню або припиненню електропостачання кафе «Капітан», яке розташоване за адресою: м. Феодосія, вул. Нахімова, 2, та належить Суб’єкту підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівні, до розгляду справи по суті.

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 07.07.2008 р. провадження у справі було поновлено.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово змінювалися вимоги. Згідно з останньою заявою про зміну позовних вимог Суб’єкт підприємницької діяльності Мартинюк Вікторія Михайлівна просить суд визнати недійсним акт ВАТ «Крименерго» №101588 від 31.01.2007 р. про порушення Правил користування електричною енергією. Крім того, позивач просить суд визнати недійсним протокол засідання комісії ВАТ «Крименерго» №961 від 08.02.2007 р. розрахунку збитків у сумі 24 593,93 грн.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд припинити провадження у справі. Вказаний відзив був прийнятий судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

06.04.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Суб’єктом підприємницької діяльності Мартинюк Вікторією Михайлівною (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №1030, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до акта розмежування балансової приналежності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін, а також Додатку №6 до Договору про поставку електроенергії об’єктом енергопостачання є кафе «Капітан» по вул. Нахімова, 2 в м. Феодосія, яке займається позивачем на підставі договору суборенди комунального майна від 01.12.2005 р.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов’язків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Крім того, згідно з п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень 31.01.2007 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка об’єкту – кафе «Капітан», розташованого по вул. Нахімова, 2 в м. Феодосії, що займається позивачем на підставі договору суборенди, під якої було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що виразилося в наступному: «Ббезоблікове споживання електроенергії. Безобліковим кабелем підключено обладнання кухонного приміщення кафе та залу гральних автоматів». Порушення було зафіксовано в акті №101588 від 31.01.2007 р.

На підставі складеного акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем була донарахована вартість електричної енергії за період з 31.01.2006 р. по 31.01.2007 р. на суму 24 593,93 грн., про що свідчить відповідний протокол №961 від 08.02.2007 р.

Вважаючи вказані акт та протокол засідання комісії такими, що були складені з порушенням вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх недійсними.

З цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., підключення — виконання операцій комутації для забезпечення постачання електричної енергії споживачу. Однак, в акті про порушення ПКЕЕ не вказано, яким чином пристрої приладнані до енергопостачання, який характер слідів підключення на кабелі тощо.

Крім того, як вже було вказано вище, за приписами пункту 6.41 Правил користування електричною енергією в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Проте, вкладений відповідачем акт не відповідає зазначеним вимогам Правил користування електричною енергією. Так, в акті відсутні посилання на конкретні пункти Правил, порушення яких припустився споживач.

Крім того, з висновку проведеної в рамках цієї справи судової електротехнічної експертизи вбачається, що задня частина будівлі (протилежна фасаду), в якій розташовані кафе «Капітан», магазин фірми «МТС» та зала гральних автоматів, знаходиться на ринку. На стіні укріплені дві кабельні лінії, одна з яких відходить до бару «Капітан». Будь-яких пошкоджень кабелю при огляді експертом не встановлено.

За планом будівель домоволодіння в місті Феодосія по вул. Нахімова, 2, літер «И» СПД Мартинюк Вікторія Михайлівна займає приміщення площею 84,2 кв. м., у тому числі: кафе площею 50,7 кв. м., кухня площею 9,3 кв. м., вмивальник площею 1,6 кв. м., туалет площею 1,6 кв. м., котельня площею 1,7 кв. м., підсобне площею 5,7 кв. м., кафе площею 10,5 кв. м., коридор площею 3,1 кв. м.

В ході дослідження експертом було встановлено, що електричний кабель від трансформаторної підстанції з боку ринку на стіні будівлі прокладений до електричного лічильника, який розташований в приміщенні (підсобній), яке займає СПД Мартинюк В. М. Безобліковий електричний кабель підведений окремою лінією паралельно електрокабелю, який прокладений до електричного лічильника СПД Мартинюк В. М. Від безоблікового кабелю було підключено електроспоживання до зали гральних автоматів та підсобного приміщення. Підключення було виконано за межами обліку електричної енергії кафе «Капітан». За планом будівель домоволодіння по вул. Нахімова, 2 в м. Феодосія, приміщення – зала гральних автоматів та підсобне, в яких ВАТ «Крименерго» встановлене користування електроенергією поза приладів обліку, не відображені в плані будівель домоволодіння по вул. Нахімова, 2, літер «И».

За результатом проведеного дослідження експертом були викладені наступні категоричні висновки:

- поставка електричної енергії на об’єкт – кафе «Капітан» по вул. Нахімова, 2 в м. Феодосія, здійснюється за електричним кабелем від трансформаторної підстанції до електричного лічильника;

- підключення підсобного приміщення та зали гральних автоматів по вул. Нахімова, 2 в м. Феодосія не відповідають нормативним актам, оскільки підключення електроспоживання було виконано поза межами обліку електроенергії кафе «Капітан»;

- схема підключення споживача (кафе «капітан» по вул. Нахімова, 2 в м. Феодосія) не дозволяла користуватися електроенергією поза межами приладу обліку (електролічильника).

Таким чином, висновком судової експертизи були спростовані факти, зафіксовані ВАТ «Крименерго» в акті №101588 від 31.01.2007 р. про порушення позивачем Правил користування електричною енергією у вигляді безоблікового споживання електроенергії.

У суду відсутні підстави не довіряти зазначеному висновку експерта, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкового висновку по експертизі.

Зі змісту Правил КЕЕ вбачається, що лише акт, складений з дотриманням вимог Правил, є підставою для здійснення донарахування недоврахованої електричної енергії. За таких обставин, враховуючи те, що акт №101588 від 31.01.2007 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, донарахування відповідачем електричної енергії на суму 24593,93 грн. не є правомірним.

У той же час, згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Отже, враховуючи те, що даний спір виник при виконання сторонами договору про поставку електричної енергії №1030 від 06.04.2004 р., він підвідомчий господарським судам України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цією ж статтею передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Таким актом є, зокрема, оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ «Крименерго» №961 від 08.02.2007 р.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані. Протоколом №961 від 08.02.2007 р. передбачено, що у випадку несплати нарахувань за актом після вступу рішення комісії в законну силу споживачу в триденний строк буде припинена поставка електричної енергії. Крім того, згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію. Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Більш того, як вже було вказано вище, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самому протоколі №961 від 08.02.2007 р.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №961 від 08.02.2007 р., про нарахування Суб’єкту підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівні вартості недоврахованої електроенергії в сумі 24 593,93 грн.

У той же час, провадження у справі в частині визнання недійсним акта про порушення ПКЕЕ №101588 від 31.01.2007 р. підлягає припиненню, оскільки вказаний акт не є актом ненормативного характеру, позаяк не має обов’язкового характеру та не може вважатися документом, який тягне певні правові наслідки, а є лише фіксацію порушення. Так, згідно з пунктом 6.2 Роз’яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз’яснення тощо, у зв’язку з тим, що не мають обов’язкового характеру для виконання.

Судові витрати у вигляді сплаченого держмита, витрат на ІТЗ судового процесу та витрат, пов’язаних з оплатою судової експертизи, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №961 від 08 лютого 2007 року, про нарахування Суб’єкту підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівні (м. Феодосія, пров. Лисогорний, 8, ідентифікаційний номер 1932202761) вартості недоврахованої електроенергії в сумі 24 593,93 грн.

3. Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним акта Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) №101588 від 31.01.2007 р. про порушення Правил користування електричною енергією.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівни (м. Феодосія, пров. Лисогорний, 8, ідентифікаційний номер 1932202761) державне мито у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 44, офіс 2, ідентифікаційний код 31937105, р/р 26007000130855 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 384577) 2 500,00 грн. витрат, пов’язаних з проведення судової експертизи.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.