ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
31.10.2008
Справа №2-8/1769-2007
За позовом – МПП «Кітей», м. Керч
До відповідачів
1. ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», м. Керч
2. ТОВ «Інтрамар», м. Одеса
Про визнання недійсним договору від 03.05.06р., розірвання договору від 27.04.98р. та стягнення 87798,37грн.
За зустрічною позовною заявою - ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», м. Керч
До відповідача - МПП «Кітей», м. Керч
Про стягнення заборгованості по орендної плати.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Матвєєв Ю.В. директор
Від відповідача – Чайка А.С. по дов. від 15.04.08р. №16\130
Третя особа – не з'явився.
Сутність спору: МПП «Кітей» звернулося до відповідача ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» із позовної заявою, просить суд визнати недійсним договір від 03.05.06р., розірвати договір від 27.04.98р. та стягнути з відповідача суму у розмірі 87798,37грн.
ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» звернувся до МПП «Кітей» із зустрічною позовною заявою, просить суд стягнути заборгованість з орендної плати.
Резолюцією Голови Господарського суду АР Крим від 29 липня 2008 року у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень судді Жуковой А.І. справа передана судді Чумаченко С.А., справі привласнений номер 2-8\1769-2007.
24 жовтня 2008 року МПП «Кітей» представив суду уточнення позовних вимог, просить суд –
- Захистити право позивача на орендоване майно і продовжити строк оренди до 02 червня 2022 року.
- Повернути орендоване майно позивачу із незаконного володіння цим майном ТОВ «Інтрамар»;
- Усунути всі перешкоди в користуванні орендованим майном, вчинені відповідачем;
- Визнати, що вартість переданого майна по договору оренди від 27.04.98р. станом на 31.10.07р. складає 565175,00грн., вартість невід'ємних поліпшень виконаних позивачем 82812,00грн. на той же час, а вартість від’ємних поліпшень складає 28213,00грн. станом 30.10.01р.
- Визнати право позивача володіння орендованим майно, згідно умов договору оренди від 27.04.98р., та право оперативного управління з 01.05.98р. до 01.05.08р.;
- Визнати, що у період з 1 травня 1998 р. до 1 травня 2008 р. відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду по договору оренди від 27 квітня 1998 р.;
- Визнати протизаконними дії відповідача а саме:
· припинення виконання умов договору оренди від 27 квітня 1998 р. з 1 вересня 2004 р. і заборону заходу суден у ремонт у МІШ «Кітей»;
· вимоги надати документи, підтверджуючі власність МПП «Кітей» на плав майстерню та все майно, яке на неї знаходилося, дві рейдові бочки, що залишилися після продажу плав майстерні, надати список вартівників та звіт про все майно МПП «Кітей» з доданням належним чином засвідчених документів на право власності (вимоги, викладені у листі № 16/205 від 17.08.2007 р.);
· припинення доступу працівників позивача до об’єктів оренди, власного майна та від’ємних поліпшень орендованого майна, і позбавлення законного права позивача розпоряджатися власним майном;
· зобов'язати відповідача припинити дії, порушуючи право позивача, включаючи право користуватися об'єктами оренди, власним майном.
- Відновити становище, яке існувало до 1 вересня 2004 р., коли відповідач належним чином виконував умови договору оренди від 27 квітня 1998 р.
- У відповідності з умовами п.8.3 договору оренди від 27 квітня 1998 р. стягнути з відповідача на користь позивача збиток (не отриманий чистий прибуток) за три роки та вісім місяців у розмірі 398 322,21 грн.
- У відповідності з умовами п. 8.3 договору оренди від 27.04.1998 р. стягнути з відповідача на користь позивача наступні збитки: 1180,02 грн. збитку зі сплати за ліцензію на зовнішньо - економічний контракт, який не відбувся з вини відповідача; 932,00 грн. збитків за заїзд автотранспорту до об'єктів оренди (порушення умов п. 3.3 договору); 925,00 грн. збитку зі сплати за технічну документацію на орендоване майно.
- У відповідності з умовами п. 8.1 договору оренди від 27 квітня 1998 р. за невіддану у користування об'єктів оренди і перешкоджанню їм користуватися, стягнути з відповідача на користь позивача 1513 538,65 грн. без ПДВ штрафу (неустойки).
- Стягнути з відповідача на користь позивача 579 437,00 грн. упущеної вигоди від зриву зовнішньоекономічного контракту з вини відповідача.
- Договір №2\43 від 01.01.08р. визнати недійсним у повному обсязі.
- Стягнути з відповідача 24173,29грн. сплаченої орендної плати.
- Направити відповідне повідомлення у Керченську прокуратуру для відповідного реагування, відповідно до ст.90 ГПК України.
- Стягнути з відповідача 26680,46грн. держмита; 118,00грн. сплати за інформаційно-технічне забезпечення; 3000грн. послуг аудитора; 5000грн. послуг експерту.
- Прийняти судове рішення відповідно до ухвали суду від 07.12.07р.
- Повернути позивач 1292,46грн. зайво сплаченого державного мита.
Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Тобто, позивач змінив предмет позовної заяви.
Відповідач представив суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Справа слухання відкладалася, у судовому засіданні оголошувалась перерва у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 1998 року між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» - Орендодавець, та МПП «Кітей» - Орендар підписаний договір оренди.
Відповідно до п.1.1. Договору від 27.04.98р. Орендодавець передає Орендареві в користування частину нежитлових приміщень загальною площею 816,8кв.м., балансовою вартістю 388209грн. розташовані в будівлі колишнього ПФПКБ а саме:
- (1) виробничі в осях А-Ж з правого боку загальною площею 36х9=324кв.м.;
- (2) механічна ділянка 112,8кв.м.;
- (3) слюсарна ділянка 56,4кв.м.;
- (5) приміщення енергетиків 54,2кв.м. (с телефоном);
- (17) приміщення інструментальної 56,4кв.м.;
- (19) побутові приміщення 72кв.м.;
- (20) санвузол 36 кв.м.;
- (21) коридор 105 кв.м.
Згідно до п.1.2. Договору Орендодавець також здає в оренду кран усередині виробничого прольоту, кран на достроєчной набережної і причальній стінці завдовжки 75 метрів, територію прилеглу до орендованої будівлі площею 450 кв.м., достроєчную набережну площею 400 кв.м.
Відповідно до п.1.4. Строк оренди встановлюється з 01 травня 1998 року по 01 травня 2008 року.
05 серпня 1998р. між сторонами підписаний Акт прийому-передачі основних засобів відповідно до договору від 27.04.1998р.
Відповідно до п.7.5 договору оренди, дія договору оренди припиняється у випадках: закінчення строку, банкрутства орендаря.
01 вересня 1999 року між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» укладена додаткова угода №1 до договору оренди від 27.04.98р., відповідно до якої Орендодавець в доповнення до договору від 27.04.98р. передає Орендарю в користування частину нежитлових приміщень з комунікаціями загальною площею 649кв.м. та основні засобі, в тому числі:
- інженерно-виробничий корпус
- сарай
- каналізація побутова
- каналізація зливова
- водопровід
- цільова силова електромережа
- трубовоздухопропод усередині 1 поверху будівлі
- пункт розподільний ПР 9332-340
- пункт розподільний ПР 9332-340
- пункт розподільний ПР 9332-340
03 лютого 2003 року між сторонами укладена Додаткова угода №2 до договору оренди від 27 квітня 1998 року, відповідно до якої площа земельної ділянки, займаного, що знаходиться в оренді приміщеннями Орендаря, складає 5803 кв.м., оціночна вартість земельної ділянки 101958,71грн.
Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.
Згідно до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено судом, відповідно до діючого законодавства Орендодавець не направив на адресу Орендаря листа про розірвання договору від 27.04.1998р. у зв’язку із закінчення строку його дії.
Таким чином, враховуючи, що зі сторони ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», на адресу МПП «Кітей» не надходило заперечень щодо продовження строку дії спірного договору, договір оренди від 27 квітня 1998 року, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» є поновленим на той самий строк, а саме з 01.05.2008 року по 01.05.2018 року.
На підставі ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, посилається на тій факт, що між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» 03 травня 2006 року укладений договір оренди нежитлового приміщення №2\24.
Відповідно до п.3.1. Договору від 03.05.06р. №2\24 майно передається в оренду строком на 11 місяців.
05 жовтня 2006 року ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» направив на адресу позивач лист №16\09 відповідно до якого відмовляється від договору оренди майна №2\24 та розриває його з 05 листопада 2006 року.
Як встановлено судом, відмова відповідача від договору оренди, касався Договору оренди нежитлового приміщення №2\24 від 03.05.06р., а не Договору оренди укладеного між сторонами 05 серпня 1998 року.
У зв’язку з чим, доводи відповідача про припинення права МПП «Кітей» на оренду майна не обґрунтовані, оскільки його право підтверджується Договором оренди укладеного між сторонами 05 серпня 1998 року.
Відповідач в період дії Договору від 05.08.98р., укладеного між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей», не розірваного відповідно до діючого законодавства, 01.01.08р. уклав договір оренди №2\43 між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та ТОВ «Інтрамар».
Позивач просить суд визнати недійсним Договір №2\43 від 01.01.08р. у повному обсязі.
Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення та майно яке знаходиться за адресою м. Керч, вул. Танкистов,4.
Згідно до п.1.2. Договору строк оренди складає 2 року 11 місяців з моменту передачі майна Орендарю.
Як раніше встановлено судом 27 квітня 1998 року між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» підписаний договір оренди.
Відповідно до п.1.4. Строк оренди встановлюється з 01 травня 1998 року по 01 травня 2008 року.
01 вересня 1999 року між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» укладена додаткова угода №1 до договору оренди від 27.04.98р., відповідно до якої Орендодавець в доповнення до договору від 27.04.98р. передає Орендарю в користування частину нежитлових приміщень з комунікаціями загальною площею 649кв.м. та основні засобі, в тому числі:
- інженерно-виробничий корпус
- сарай
- каналізація побутова
- каналізація зливова
- водопровід
- цільова силова електромережа
- трубовоздухопропод усередині 1 поверху будівлі
- пункт розподільний ПР 9332-340
- пункт розподільний ПР 9332-340
- пункт розподільний ПР 9332-340
03 лютого 2003 року між сторонами укладена Додаткова угода №2 до договору оренди від 27 квітня 1998 року, відповідно до якої площа земельної ділянки, займаного, що знаходиться в оренді приміщеннями Орендаря, складає 5803 кв.м., оціночна вартість земельної ділянки 101958,71грн.
Після закінчення строку дії спірного договору оренди 01.05.2008 року, орендодавець ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» жодних заперечень проти продовження строку дії договору оренди майна, на адресу МПП «Кітей» не направляв, у зв’язку з чим, договір оренди від 27 квітня 1998 року, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» є поновленим на той самий строк, а саме з 01.05.2008 року по 01.05.2018 року.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна” передбачений захист права орендаря на орендоване майно, а саме орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Як раніше встановлено судом, майно передане ТОВ «Інтрамар» по договору від 01.01.08р., вже обтяжене договором оренди від 27 квітня 1998 року, укладеного між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей», термін якого пролонгований строком до 01.05.2018р.
Отже, ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» передав майно в оренду ТОВ «Інтрамар», по договору оренди №2\43 від 01.01.08р., порушив права первісного Орендаря МПП «Кітей».
Тобто позовні вимоги, щодо визнання недійсним Договору оренди №2\43 від 01.01.08р. підлягають задоволенню, у зв’язку з тим, що на момент укладення спірного договору ще діяв договір оренди від 27 квітня 1998 року між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей».
Позивач просить суд повернути орендоване майно із незаконного володіння цим майном ТОВ «Інтрамар».
Як раніше встановлено судом договір оренди від 27 квітня 1998 року, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» пролонгований, а договір оренди нежитлового приміщення №2\24 від 03.05.06р. підлягає визнанню недійсним.
Орендар майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання орендованим майном, переданим йому на підставі договору оренди.
Позивач відповідно до Договору оренди від 27 квітня 1998 року, укладеного між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей», має право користуватися майном переданим по договору.
01 січня 2008 року між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та ТОВ «Інтрамар» укладений договір оренди №2\43.
Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення та майно яке знаходиться за адресою м. Керч, вул. Танкистов,4.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Як раніше встановлено судом, Договір оренди від 01 січня 2008 року, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та ТОВ «Інтрамар», підлягає визнанню недійсним, тобто позовні вимоги МПП «Кітей», щодо повернення майна із незаконного володіння підлягають задоволенню.
В період дії договору від 27 квітня 1998 року, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей», МПП «Кітей» були зроблені невід'ємних поліпшення орендованого майна.
Ухвалою суду від 14 березня 2007 року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження якої доручено «Експерт-Сервіс», та на розгляд якої поставлені наступні питання:
1. Визначити вартість невід'ємних поліпшень майна – нежитлових приміщень, орендованого за договором оренди від 27.04.98р., здійснений МПП «Кітей» за час користування майном.
04 грудня 2007 року суду представлений висновок експерта, відповідно до якого надана відповідь на питання поставлені в Ухвалі Господарського Суду Автономної Республіки Крим від 14.03.07р. року, а саме:
2. Вартість невід'ємних поліпшень, проведених Орендарем складає 82812грн. без урахування ПНВ.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 27 Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Судом встановлено, що оренди від 27.04.98р., укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей», не розірваний та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
Отже до закінчення строку дії договору, ставити питання про стягнення вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна не можна.
Як встановлено ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Також позивач, просить суд стягнути з відповідача ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» -
- збиток у розмірі 398 322,21 грн. у відповідності з умовами п.8.3 договору оренди від 27 квітня 1998 р. (не отриманий чистий прибуток) за три роки та вісім місяців;
- у відповідності з умовами п. 8.3 договору оренди від 27.04.1998 р. стягнути збитки: 1180,02 грн. збитку зі сплати за ліцензію на зовнішньо - економічний контракт, який не відбувся з вини відповідача; 932,00 грн. збитків за заїзд автотранспорту до об'єктів оренди (порушення умов п. 3.3 договору); 925,00 грн. збитку зі сплати за технічну документацію на орендоване майно.
- 1513 538,65 грн. без ПДВ штрафу (неустойки) у відповідності з умовами п. 8.1 договору оренди від 27 квітня 1998 р. за невіддану у користування об'єктів оренди і перешкоджанню їм користуватися.
- 579 437,00 грн. упущеної вигоди позивача від зриву зовнішньоекономічного контракту з вини ВАТ «Суднобудівний завод «Залів».
- орендну плату у розмірі 24173,29грн. сплаченої за період з 01 вересня 2004 року по 15 травня 2006 року, коли позивач не міг користуватися орендованим майно з вини відповідача.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку.
Враховуючи на вищевикладене, суд не має підставі для задоволення позовних вимог, у зв’язку із недоведеністю.
Також, позивач представив суду клопотання з проханням стягнути з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» судові витрати пов’язані з розглядом справи в сумі 2989,62грн.
Так, відповідно до «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. №59 підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем, не надано суду доказів які належним чином підтверджують факт витрат, а саме відсутні відмовості про прибуття до суду, чеки, квитанції на підтвердження зазначених витрат.
Позивач просить суд визнати, що вартість переданого майна по договору оренди від 27.04.98р. станом на 31.10.07р. складає 565175,00грн., вартість невід'ємних поліпшень виконаних позивачем 82812,00грн. на той же час, а вартість від’ємних поліпшень складає 28213,00грн. станом 30.10.01р. та визнати, що у період з 1 травня 1998 р. до 1 травня 2008 р. відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду по договору оренди від 27 квітня 1998 р.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до Роз’яснень президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” №02-5/62 від 08.02.1996. підвідомчість – це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).
Відповідно до ст. 254 Цивільного процесуального кодексу України, спори пов’язані з встановленням фактів що мають юридичне значення розглядаються в цивільних судах України в порядку окремого провадження.
Згідно до п.1 ст.80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України
З огляду на те що господарським судам України не підвідомчі спори пов’язані з встановленням фактів що мають юридичне значення то в зазначеній частині провадження по справі підлягає припиненню.
ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» звернувся до МПП «Кітей» із зустрічною позовною заявою, просить суд стягнути з МПП «Кітей» заборгованість по договору №2\24 від 03.05.06р. за період з 2006 – листопад 2007 року у сумі 117724,44грн.
«Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» 03 травня 2006 року укладений договір оренди нежитлового приміщення №2\24.
Відповідно до п.3.1. Договору від 03.05.06р. №2\24 майно передається в оренду строком на 11 місяців.
Згідно до п.5.1. Договору орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку використання плати за оренду майна», а саме складає за 1-й місяць оренди 8811,97грн. з урахуванням ПНВ.
Розмір місячної орендної плати кориктирується на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.5.3. Договору Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 15 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.
Як встановлено судом станом на 01 січня 2008 року МПП «Кітей» має заборгованість по орендної платі за договором від 03.05.06р. №2\24 складає 117724,44грн., що підтверджується розрахунок заборгованості по орендної платі.
Згідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як передбачено п.2.1. Договору від 27.04.98р. здача в оренду майна не тягне за собою передачу права власності.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.
Як встановлено судом договір оренди №2\24 укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей» 03 травня 2006 року не визнаний недійсним, позовних вимог про визнання недійсним договору не заявлено, так як позивач змінив позовні вимоги у порядку ст.22 ГПК України.
Також суду не представлений Приговор суду щодо факту впливу психологічного тиску на МПП «Кітей» при укладенні Договору оренди №2\24 від 03.05.06р.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між тим, відповідач не представив суду доказів погашення вищевказаної заборгованості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, до підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема відноситься договір або іншій правочин.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також позивач, просить суд стягнути неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 120309,34грн.
Позивач користується спірним майном на підставі договору оренди від 27.04.98р., укладеного між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та МПП «Кітей».
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як раніше встановлено судом договору оренди від 27.04.98р. пролонгований, отже позовні вимоги щодо стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 120309,34грн. не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 31.10.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підписано 31.10.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 80, 82-84 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Визнати договір оренди від 27 квітня 1998 року, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкистов,4) та МПП «Кітей» (м. Керч, вул. П. Осипенко,31) поновленим на той самий строк, а саме з 01.05.2008 року по 01.05.2018 року.
3. Визнати право МПП «Кітей» (м. Керч, вул. П. Осипенко,31) володіння орендованим майно, згідно умов договору оренди від 27.04.98р., укладеного між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкистов,4) та МПП «Кітей» (м. Керч, вул. П. Осипенко,31).
4. Договір оренди від 01.01.08р. №2\43, укладений між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкистов,4) та ТОВ «Інтрамар» (м. Одеса, вул. Маразлиевська,8) визнати недійсним.
5. Зобов’язати ТОВ «Інтрамар» (м. Одеса, вул. Маразлиевська,8) повернути із незаконного володіння майно передане по договору оренди від 01.01.08р. №2\43, укладеного між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкистов,4) та ТОВ «Інтрамар» (м. Одеса, вул. Маразлиевська,8).
6. Провадження по розгляду позовних вимог, щодо визнання, вартості переданого майна по договору оренди від 27.04.98р. станом на 31.10.07р. складає 565175,00грн., вартість невід'ємних поліпшень виконаних позивачем 82812,00грн. на той же час, а вартість від’ємних поліпшень складає 28213,00грн. станом 30.10.01р. припинити.
7. Провадження по розгляду позовних вимог, щодо визнання, що у період з 1 травня 1998 р. до 1 травня 2008 р. відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду по договору оренди від 27 квітня 1998 р. припинити
8. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
9. Зустрічну позовну заяву задовольнити частково.
10. Стягнути з МПП «Кітей» (м. Керч, вул. П. Осипенко,31, р\р 26007301391338 у Філії «Відділення ПІБ в м. Керчі АР Крим», МФО 324548, ЗКПО 25139638) на користь «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкистов,4, р\р 260089139801 у Філії КРУ Банка «Фінанси і кредит» м. Сімферополь, МФО 384889, ЗКПО 14307251) заборгованість по орендної платі у розмірі 117724,44грн.
11. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
12. Видати накази після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.
Судове рішення № 2280187, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 31.10.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1769-2007. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: