Постанова № 2279079, 10.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" жовтня 2008 р.

Справа № 7а/140-3009(6/149-1971)

11 год. 30 хв.

м. Тернопіль

У складі судді Стадник М. С.

розглянув матеріали справи

За позовом Приватного підприємства „ Ірій”, м.Тернопіль , вул.. Живова,14/90, 46000

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька1, 46000

про визнання недійсними податкових рішень.

За участю представників сторін:

позивача: Переймибіда Р. Б., довіреність №44326/7/10-015 від 18.07.2008р.

відповідача: Блащук Т. М., паспорт № МС 216559 від 05.11.1997р.

Суть справи:

Приватне підприємство ”Ірій” звернулося з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №0000282304/011816 прийнятого Тернопільською ОДПІ 28.02.2005 р. , яким платнику визначено податкове зобов’язання в сумі 7940 грн. штрафних санкцій та прийняті за результатами апеляційного узгодження рішення Тернопільської ОДПІ від 18.04.2005р. , рішення ДПА в Тернопільській області від 15.06.2005року.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 26.10.2005р у справі № 6/149-1971 частково задоволені позовні вимоги Приватного підприємства ”Ірій”,а саме податкове повідомлення-рішення №0000282304/011816 від 28.02.2005 р. визнано недійсним в частині накладення штрафних санкцій в сумі 5760 грн. та в частині визначення штрафної санкції в сумі 2180 грн. сумою податкового зобов’язання; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Ірій” –85 грн. державного мита; провадження у справі в частині оскарження рішень Тернопільської ОДПІ від 18.04.2005 року та ДПА України в Тернопільській області від 15.06.2005 року закрито за відмовою від позову.

Відповідач звернувся із заявою №15/09 від 15.09.2008р. про перегляд постанови господарського суду Тернопільської області від 26.10.2005р. у справі № 6/149-1971 за нововиявленими обставинами в частині застосування 2180 грн. санкцій і, просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0000282304/011816 від 28.02.2005р. в цій сумі.

Відповідно до ст. 250 КАС України, розпорядженням голови господарського суду від 18.08.2008р. заяву передано для розгляду в іншому складі суду. Ухвалою суду від 19.09.2008р.прийнято матеріали справи №6/149-1971 до провадження, справі присвоєно номер 7а/140-3009 (6/149-1971) та призначено заяву до судового розгляду на 08.10.2008року.

За клопотанням представник податкової інспекції, в засіданні з 08.10.2008р. по 10.10.2008р., на підставі ст. 150 КАС України, оголошувалася перерва для надання йому можливості ознайомитися з доданими заявником доказами ново виявлених обставин та надання заперечень на них.

Учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

За письмовою заявою сторін від 08.10.2008р. судовий розгляд здійснюється без фіксування звукозаписувальними технічними засобами.

Заявник стверджує, що станом на день вирішення в Господарському суді Тернопільської області справи №6/149-1971 позивачу не були і не могли бути відомі обставини, які існували на час розгляду справи і які мають істотне значення для вирішення спору. Інформація, яка стала нововиявленою, стала відома заявнику після отримання від Тернопільської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»листа № 4055 від 07.08.2008р., яким ПП «Ірій»надано ксерокопії чеків по яких були видані готівкові кошти з рахунку підприємства у 2002р, оскільки на самому підприємстві зберігаються лише корінці чеків, де не вказано підстави видачі готівки із каси. На підставі отриманих чеків, в сумі яка оспорюється можна встановити, що у графі «цілі витрат»готівкові кошти в сумі 1030 грн. (чеки №КГ 3171517 від 24.04.2002 р.,№КГ 3171523 від25.07.2002р.) використано на інші цілі, а не на господарські потреби як зазначено в акті перевірки податкової інспекції №23-04/31195801 від 25.02.2005р., 950 грн. ( чек №КГ 3171524 від 01.08.2002р.) повернуті як невикористані за призначенням , а сума 200 грн. як невикористана за призначенням по чеку №КЕ 3891876 від 16.12.2002р.бухгалтерськими документами не підтверджується .

Представник позивача проти перегляду рішення за нововиявленими обставинами заперечує посилаючись на те, що надані заявником чеки не є такою обставиною, оскільки в процесі розгляду справи №6/179-1971 ксерокопії чеків від 24.04.2002р. на суму 300 грн., 25.07.2002р. на суму 730 грн., 01.08.2008р. на суму 950 грн. отриманих ПП «Ірій»були предметом дослідження у даній справі, а тому заявнику було відомо про наявність таких чеків та можливість звернення до банку із запитом для отримати необхідної інформації під час розгляду справи у позивача була, оскільки саме підприємство має можливість вільного доступу до бухгалтерських та розрахункових документів, що зберігаються у банку, який обслуговує підприємство.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані заявником касові документи на предмет наявності нововиявлених обставин, прийшов до висновку, що підстав для задоволення заяви підприємства про перегляд постанови суду за ново виявленими обставинами не має.

При цьому суд виходив з наступного:

- відповідно до ст. 245 КАС України, постанова суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами, які є істотними для справи і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- надані заявником копії касових документів не є нововиявленими обставини, оскільки були предметом дослідження в процесі розгляду справи № 6/179-1971.

Так, на вимогу суду Тернопільською обласною дирекцією АППБ «Аваль»супровідним листом від 21.10.2005р. надані належним чином засвідчені копії чеків по яких підприємство отримувало готівку в банку, в тому числі чеки від 24.04.2002р. №КГ 3171517 на суму 300 грн., від 25.07.2002р. №КГ 3171523 на суму 730 грн., від 01.08.2008р. №КГ 3171524 на суму 950 грн., №КЕ 3891876 від 16.12.2002р. (л.с. 124,125,129,130,132). Також були предметом дослідження у справі додані заявником видаткові касові ордери від 04.04.2002р.(л.с.36) та від 25.07.2002р. (л.с.51).

Що стосується доданих до заяви прибуткового касового ордера №15 від 02.08.2002р., видаткових касових ордерів від 02.08.2002р. та витягів із чекової книги за 25.07.2002р. та 02.08.2002р., то дані касові документи велися заявником у відповідності до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України»затвердженого постановою НБ України від 19.02.2001р. №72 (чинного на момент здійснення касових операцій) , як стверджує позивач є і були наявними у підприємства на момент перевірки та розгляду судом справи, а тому останнє мало можливість в порядку ст. 71 КАС України доводити, як вважає підприємство,спірні обставини зазначені в акті перевірки, належними доказами, що останнім зроблено не було.

Отже, доводи заявника про те, що тільки 07.08.2008р., на підставі листа Тернопільської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№ 4055, йому стала відома інформація щодо чеків по яких були видані готівкові кошти, не відповідають дійсності.

При таких обставинах постанова Господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2005 року у справі №6/149-1971 залишається без змін, а заява ПП «Ірій», про перегляд постанови суду від 26.10.2005р. за нововиявленими обставинами, без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 245, 253 КАС України господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2005 року у справі №6/149-1971 залишити без змін, а заяву ПП «Ірій», про перегляд постанови суду від 26.10.2005р. за нововиявленими обставинами –без задоволення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (31.10.2008р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

Суддя