Постанова № 227803, 25.10.2006, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 р.

№ 07/140-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ДП завод “Електроважмаш”

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 року

у справі

господарського суду Харківської області

за позовом

ВАТ “Зонт”

до

ДП завод “Електроважмаш”

про

стягнення 25 512,12 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Белих О.В. (дов. від 20.04.06),

відповідача: не з’явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 13.06.06 господарського суду Харківської області в позові про стягнення 25380 грн. заборгованості за газоріжуче обладнання, 132 грн. пені та 586,02 грн. інфляційних відмовлено, з мотивів недопоставки товару в обумовлені в договорі строки та визнанням строку оплати продукції таким, що не настав.

Постановою від 02.08.06 Харківського апеляційного господарського суду згадане вище рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ДП завод “Електроважмаш” звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і просить її скасувати у зв’язку з невірним застосуванням судом ст.625 та ст.549 ЦК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 14 грудня 2004 року між сторонами по справі укладений договір № 499 ЕТМ на поставку газоріжучого обладнання, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе виготовлення п'яти переносних газоріжучих машин «Радуга М»згідно специфікації № 1 до даного договору.

Умовами договору встановлена (п.2 договору) ціна товару у розмірі 10002 грн. за одиницю, включаючи вартість тари, упаковки, маркування, вартість доставки одиниці товару у сумі 150 грн. та визначена загальна вартість договору у розмірі 50760 грн.

Відповідно до умов договору з урахуванням протоколу розбіжностей, покупець сплачує 50% авансового платежу на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору обома сторонами і дати отримання покупцем рахунку. Повна оплата здійснюється по факту поставки на протязі п'яти банківських днів після отримання товару (п.4.2 в редакції протоколу розбіжностей).

Специфікацією № 1 комплекту поставки визначений склад машини газоріжучої «Радуга М»та документація кількістю 5 комплектів всього на загальну суму 50010 грн. Згідно з протоколом розбіжностей до договору п.1 специфікації комплекту поставки доповнений п.різак кисневий двохвинтильний в зборі з гільзою та соплом для різки на природному газі. П.1.1 Комплект запчастин та інструмент

14 жовтня 2005 року платіжним дорученням № 3405 відповідач сплатив позивачу 50% попередньої оплати згідно з рахунком від 16.02.2005 р. до договору № 499 у розмірі 25380 грн.

19.01.2006 року позивачем на адресу відповідача згідно з накладною № 212 здійснена поставка п'яти газоріжучих машин «Радуга М» та п'яти комплектів документації на загальну суму 50760 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, апеляційна інстанція обгрунтовано виходила з того, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт виконання Договору в повному обсязі, тобто здійснено поставку продукції на суму обумовлену Договором відповідно до ТУ У29.2-00310249.004-2004 та формуляру комплекту, згідно яких машини термічної різки металів “Радуга М”, а також запасні та змінні частини входять у комплектність постачання кожної машини; відповідач з вимогами до позивача щодо некомплектної поставки не звертався, то відсутні підстави для твердження про ненастання строків оплати продукції.

Крім того, апеляційним судом правомірно враховано, що ні умовами договору, ні специфікацією, ні іншими доказами відповідач не довів, що вказані у п.1.1 специфікації запчастини та інструмент є окремою продукцією, а не входять до комплекту, що вони мають свою ціну, кількість, ін, а отже, не вбачається можливим визначити та відокремити такі запчастини та інструмент, як окремий товар.

Апеляційним господарським судом, також, з’ясовано, що відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару у розмірі 25380 грн. на протязі п’яти банківських днів після його отримання, а саме до 27.01.06, що ним зроблено не було, а тому суд обгрунтовано дійшов висновку про правомірність вимог в частині інфляційних та пені.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

При цьому слід зазначити, що у разі доведеності факту передання некомплектного товару настають правові наслідки передбачені ст. 684 ЦК України, серед яких відсутнє право покупця на односторонню відмову від зобов’язання по оплаті товару.

Колегія суддів, Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційної інстанції, та вважає, що оспорений судовий акт прийнято з урахуванням усіх обставин та доказів у справі, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 ЦК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 02.08.06 Харківського апеляційного господарського суду зі справи № 07/140-06 залишити без змін.

Головуючий В.Божок

Судді: Т.Костенко

Г.Коробенко