Ухвала суду № 226863, 06.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:    Нечитайла О. М.

суддів:                Шипуліної Т. М.

    Маринчак Н.Є.

    Карася О. В.

    Костенка М. І.

при секретарі судового засідання: Павлушко Р. С.

за участю:

представників відповідача Венгер Г. О., Ковалика В. В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Національний центр по розвитку атомної енергетики” про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення, -

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Національний центр по розвитку атомної енергетики” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21.10.2004 № 1324/23-1/21673542, яким позивачу на підставі акту перевірки від 21.10.2004 № 610/23-1/21673542 за непрямими методами визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 10439131,01 грн., в т.ч. 5219565,51 грн. – основний платіж та 5219565,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що у відповідача не було визначених законодавством підстав для застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 травня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 року позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним податкове повідомлення – рішення ДПІ  у Шевченківському районі м. Києва від 21.10.2004 № 1324/23-1/21673542.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тими обставинами, що  відповідачем правомірно було визначено валовий дохід позивача за непрямими методами (методом економічного аналізу), оскільки в при проведенні позапланової перевірки було виявлено обставину продажу підприємству - нерезиденту України за зовнішньоекономічними контрактами графіту, за цінами значно нижче від звичайних.

  Розглянувши зазначену касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами по справі встановлено, що відповідачем – Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.10.2004 № 1324/23-1/21673542, яким позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю ”Національний центр по розвитку атомної енергетики” згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) на підставі акту перевірки від 21.10.2004 № 610/23-1/21673542 та відповідно до п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.6, п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 10439131,01 грн., в т.ч. 5219565,51 грн. – основний платіж та 5219565,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В ході оскарження вказаного повідомлення – рішення до вищестоящих податкових органів повідомлення - рішення № 1324/23-1/21673542 було залишено без змін, а скарги позивача – без задоволення.

По справі встановлено, що вищезазначений акт перевірки  21.10.2004 № 610/23-1/21673542, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, було складено в результаті проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ ”Національний центр по розвитку атомної енергетики” за період з 01.04.2002 по 01.01.2004, яку проведено відповідачем на підставі рішення начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 06.10.2004 № 031/23-1 про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань.

Зазначеним актом перевірки від 21.10.2004 № 610/23-1/21673542 встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” здійснювались операції з продажу нерезиденту України – компанії “DalmondTradingInternationalLtd” товару (графіту) за цінами, нижчими за звичайні, в зв’язку з чим позивачем було занижено валовий дохід на суму 17398551,71 грн., що, в свою чергу, призвело до недооцінення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 5219565,51 грн.

Пунктом 4.3 статті 4  Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” передбачено можливість визначення  суми  податкового  зобов'язання за непрямими методами.

Згідно з п.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 цього Закону методика визначення  суми  податкових  зобов'язань за непрямими методами затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального податкового органу, погодженим з державним органом, уповноваженим провадити державну регуляторну політику, і є загальною для  всіх  платників  податків.

Відповідно до п. 3 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697, рішення  про  застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.

Пунктом 3 вказаної методики встановлено, що непрямі  методи  визначення  сум  податкових  зобов'язань застосовуються виключно за наявності підстав, передбачених пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Наведене також встановлено і п.п. 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яким встановлено, що застосування    непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників   податків   у   випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо контролюючий орган не може  самостійно  визначити суму   податкового   зобов'язання   платника   податків  згідно  з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у  зв'язку  з невстановленням  фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів,  місцезнаходження  фізичної  особи  або ухиленням  платника  податків  чи  його посадових осіб від надання відомостей,  передбачених законодавством,  а також якщо  неможливо визначити  суму  податкових  зобов'язань  у  зв'язку  з неведенням платником податків податкового обліку або  відсутністю  визначених законодавством  первинних документів,  сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена  за  непрямим  методом.  Цей метод може застосовуватися також у випадках,  коли декларацію було подано,  але під  час  документальної  перевірки,  що  проводиться контролюючим органом,  платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації,  наявними  документами  обліку  у  порядку, передбаченому законодавством.

Постановою Господарського суду міста Києва від 16 січня 2006 року по справі 33/101, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року було відмовлено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва в позові про визнання суми податкового зобов’язання, нарахованої за непрямими методами податковим повідомленням – рішенням від 21.10.2004 № 1324/23-1/21673542.

З вищевикладених підстав колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішення начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 06.10.2004 № 031/23-1 про застосування непрямих методів, прийняте рішення в порушення п. 3 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697, та не може слугувати передумовою здійснення нарахування позивачеві, оскільки не містить підстав його прийняття, виключний перелік яких зазначено у  п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

            Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування  судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на вищевикладене колегія суддів не має правових підстав для оцінки доказів наявності чи відсутності обставини продажу позивачем графіту за цінами, нижчими за звичайні, та надавати переваги доказам відповідача над доказами позивача.

            На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення.

            Рішення Господарського суду міста Києва від 30 травня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                           О. М. Нечитайло

судді:                                                                                                        Т. М. Шипуліна

 Н. Є. Маринчак

 О. В. Карась

        М. І. Костенко

З оригіналом вірно            

Суддя

Вищого адміністративного суду

України                                                                                                      М. І. Костенко