Постанова № 22664150, 21.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2011 р. Справа № 2а-4820/11/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Первомайської обєднаної державної податкової інспекції,

до комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське житлово-комунальне обєднання №2»,

за участю третьої особи Первомайської міської ради,

про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна.

ВСТАНОВИВ:

Первомайською обєднаною державною податковою інспекцією предявлено позов до комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське житлово-комунальне обєднання №2»про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна боржника.

До суду надійшла заява від представника позивача про зміну позовних вимог, а саме про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна відповідача згідно рішення Первомайської міської ради від 28.03.2011 року №19, враховуючи експертну оцінку майна та продажну ціну заставного майна на цільовому аукціоні, де реалізація здійснюється на конкурсних засадах.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, визнає.

До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

До суду надійшла заява від представника третьої особи про розгляд справи за його відсутності

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Комунальне підприємство Первомайської міської ради «Первомайське житлово-комунальне обєднання», як платник податків перебуває на обліку Первомайської обєднаної державної податкової інспекції.

Так, 08.04.2011 р. податковим органом складено акт опису майна, до яких включено активи боржника згідно опису №13, та на які поширюється право податкової застави.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна, до якої увійшли обєкти згідно зазначеного вище акту опису №13 від 08.04.2011 року.

Крім того, відповідно до рішення №19 від 28.03.2011 року Первомайської міської ради про надання дозволу на реалізацію майна комунального підприємства «Первомайське житлово-комунальне обєднання №2» надано дозвіл комунальному підприємству «Первомайське житлово-комунальне обєднання»на реалізацію обладнання, яке в господарській діяльності не використовується з 2003 року та спрямувати отримані кошти від реалізації майна на погашення податкового боргу.

Згідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснив стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відповідача за рахунок готівки підприємства. Направлені платіжні вимоги до установ банків, але установами банків зазначені платіжні вимоги були повернуті, у зв'язку з відсутністю на рахунках відповідача коштів.

Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У звязку із тим, що дії позивача щодо погашення податкового боргу не призвели до бажаного результату, останній був змушений звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 14 ПКУ надані визначення основних понять, які застосовуються в даному Кодексі, так, зокрема:

14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

14.1.175. податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 88.1. та п. 88.2. ст. 88 ПКУ, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

В силу п. 89.3. ст. 89 ПКУ, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.п.95.2 ст. 95 ПКУ стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПКУ передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З урахуванням приписів статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу в загальній сумі 534962,47 грн., з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 97652,94 грн.;

- з податку з доходів фізичних осіб в сумі 437266,23 грн.;

- з податку за збір з водовикористання в сумі 43,30 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача у податковій заставі, про що свідчить витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.04.2011 року (а.с.15) та акт опису майна №13 від 08.04.2011 року (а.с.16).

За таких обставин, враховуючи підтвердження наявності податкового боргу в заявленій сумі матеріалами справи, судом приймається визнання позову відповідачем з винесенням постанови про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).

Керуючись статями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Надати дозвіл Первомайській обєднаній державній податковій інспекції на погашення податкового боргу за рахунок майна комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське житлово-комунальне обєднання №2»(вул. Достоєвського, 14, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 31675889), яке виділено згідно рішення сесії Первомайської міської ради від 28.03.2011 року №19, враховуючи експертну оцінку майна та продажну ціну заставного майна на цільовому аукціоні, де реалізація здійснюється на конкурсних засадах.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов