Постанова № 22663230, 10.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/1616/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2012 № 79/09-10)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 № 04)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області

до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»

про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне

пенсійне страхування в сумі 1027233,17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/1616/2012 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1029233,17 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. В порушення норм чинного законодавства свій обов'язок по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на 01 грудня 2011 року відповідач не виконав, у звязку з чим утворилась заборгованість по страхових внесках за період з 01 серпня 2010 року по 01 грудня 2011 року в загальній сумі 1029233,17 грн. Відповідачу було надіслано вимогу від 01 лютого 2011 року № Ю 69.31 про сплату боргу платником страхових внесків у сумі 1093163,33 грн., у тому числі недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму заборгованості не сплатив, вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

У звязку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1029233,17 грн.

15 березня 2012 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян суду за вхідним реєстраційним номером 11803 від відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» надійшли заперечення проти позову від 13 березня 2012 року № 377, в яких відповідач не визнає позовні про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1029233,17 грн. у повному обсязі на підставі того, що заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області виникла до 01 січня 2011 року. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі № 2а-3431/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року, у задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобовязання признати заборгованість відмовлено. Постановою відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 03 березня 2011 року ВП № 24887465 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 01 лютого 2011 року № 69.31 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» боргу у сумі 1093163,33 грн. (арк. справи 33, 36, 37-38, 39-40). Крім того, відповідач зазначив, що станом на 01 грудня 2011 року заборгованість частково погашена, а саме на суму 70115,69 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області 15 березня 2012 року факсимільним звязком через відділ діловодства та обліку звернень громадян суду за вхідним реєстраційним номером 11723 надано відзив на заперечення проти адміністративного позову від 15 березня 2012 року № 2254/09-10 (арк. справи 31-32, 48). У відзиві на заперечення проти адміністративного позову позивач зазначив, що відповідачу було направлено вимогу від 01 лютого 2011 року № 69.31 про сплату боргу. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник, тобто відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова», суму боргу не сплатив, тому управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулося до відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції з вимогою від 01 лютого 2011 року № 69.31 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» боргу у сумі 1093163,33 грн. Відповідачем сплачено лише 70115,69 грн. із загальної суми боргу. Крім того, позивач зазначив, що законодавством не передбачено, що якщо вимога зі сплати боргу знаходиться на виконанні в органах державної виконавчої служби, то управління Пенсійного фонду України не має права звернутися до суду.

Ухвалою суду від 15 березня 2012 року провадження у справі № 2а/1270/1616/2012 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1029233,17 грн. зупинено до 02 квітня 2012 року у звязку із зобовязанням сторін провести детальне звірення розрахунків за заявленою до стягнення заборгованістю зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1029233,17 грн. (арк. справи 43-44).

Ухвалою суду від 02 квітня 2012 року провадження у адміністративній справі № 2а/1270/1616/2012 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1029233,17 грн. поновлено (арк. справи 52).

В ході судового розгляду управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до суду з уточненнями до позовної заяви від 02 квітня 2012 року № 2710/09-10, в яких зазначило, що заявлена до стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яка виникла за 2010 рік, фактично складає 1027233,17 грн., а не як зазначено у позові 1029233,17 грн., оскільки відповідачем самостійно було сплачено 2000,00 грн. до звернення з позовом до суду, про що свідчить платіжне доручення від 29 грудня 2011 року № 1698 (арк. справи 55).

У судовому засіданні, з урахуванням вищевикладеного, представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках в розмірі 1027233,17 грн.

Представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях проти позову від 13 березня 2012 року № 377 (арк. справи 33).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» наводяться в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, що підтверджується повідомленням про взяття на облік юридичної особи/відокремленого підрозділу від 16 вересня 2003 року (арк. справи 74).

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відокремлений підрозділ «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»:

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень-грудень 2010 року відповідачем самостійно нараховані страхові внески у загальному розмірі 16890686,11 грн. (арк. справи 75-92).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року у розмірі 883081,45 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (арк. справи 18-21).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 29 грудня 2010 року №№ 920, 921, 922, 923 до відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 341875,66 грн. та нараховано пеню в загальній сумі 53637,71 грн. (арк. справи 9, 11, 13, 15).

Зазначені рішення отримані відповідачем 31 грудня 2010 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденії на супровідному листі від 30 грудня 2010 року № 11743/0310 (арк. справи 17). До вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку зазначені рішення відповідачем не оскаржувались.

У судовому засіданні судом встановлено, що на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 05 січня 2011 року № 2 та № 8 до відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 51727,32 грн. та нараховано пеню в загальній сумі 19320,77 грн. (арк. справи 23-26).

Зазначені рішення отримані відповідачем 06 січня 2011 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденії на супровідному листі від 06 січня 2011 № вх 01/14-10 (арк. справи 22). До вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку зазначені рішення відповідачем не оскаржувались.

В порушення частини 13 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» сума штрафу та пені протягом десяти робочих днів з дня одержання вищезазначених рішень відповідачем повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість зі штрафних санкцій у розмірі 78535,19 грн. та пені у розмірі 65616,53 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та актом звірки розрахунків від 20 січня 2012 року (арк. справи 18-21, 57).

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачем відокремленому підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» була надісланна вимога від 01 лютого 2011 року № Ю 69.31 про сплату боргу на загальну суму 1093163,33 грн., у тому числі на заявлену до стягнення заборгованість зі страхових внесків у розмірі 1027233,17 грн., яка отримана останнім 04 лютого 2011 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі від 04 лютого 2011 року за вихідним номером 738/0310 (арк. справи 7, 8).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму заборгованості не сплатив, вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не узгодив та у судовому порядку не оскаржив.

У судовому засіданні судом встановлено, що згідно акта звірки розрахунків від 20 січня 2012 року, який підписаний головним бухгалтером відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» відкритого акціонерного товариству «Лисичанськвугілля», станом на 01 січня 2012 року рахується заборгованість, яка виникла до 01 січня 2011 року, у загальному розмірі 1027233,17 грн., з яких 883081,45 грн. недоїмка, 78535,19 грн. фінансові санкції, 65616,53 грн. пеня (арк. справи 57).

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що постановою відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 03 березня 2011 року ВП № 24887465 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 01 лютого 2011 року № 69.31 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» боргу у сумі 1093163,33 грн. за 2010 рік, тобто за той самий період, у тому ж розмірі, і, тому, на думку відповідача, позивач не має права звернутися з даними вимогами до суду з позовом, визнаються судом безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

Таким чином, нормою спеціального закону прямо встановлено право позивача на використання будь-якого способу стягнення державною виконавчою службою недоїмки, тобто встановлена альтернатива вибору, при цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг зазначеним способам стягнення недоїмки та не встановлює виключне право застосування лише першого способу стягнення органом Пенсійного фонду.

Відповідно до підпункту ґ пункту 8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, вимога вважається відкликаною, якщо є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті ґ, вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1027233,17 грн. не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (арк. справи 18-21), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 квітня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», статтями 14, 15, 17, 18, 20, 106, підпунктом 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1027233,17 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347) прострочену заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1027233,17 грн. (один мільйон двадцять сім тисяч двісті тридцять три гривні сімнадцять копійок), з яких недоїмка по страхових внесках - 883081,45 грн. (вісімсот вісімдесят три тисячі вісімдесят одна гривня сорок пять копійок), штрафні санкції - 78535,19 грн. (сімдесят вісім тисяч пятсот тридцять пять гривень девятнадцять копійок), пеня - 65616,53 грн. (шістдесят пять тисяч шістсот шістнадцять гривень пятдесят три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17 квітня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська