Постанова № 22663209, 13.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/1904/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську до відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про визнання протиправними дій виконавчої служби щодо арешту рухомого майна, яке знаходиться в податковій заставі, зобовязання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області зняти арешт з рухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2012 року позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції про визнання протиправними дій виконавчої служби щодо опису та арешту майна, яке знаходиться в податковій заставі та виключенню майна з акту опису та арешту майна, в обґрунтування якого вказав наступне. Державним виконавцем ВДВС Троїцького районного управління юстиції Зеленковим В.О. 06.12.2011 року складено Акт опису та арешту рухомого майна, яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» та знаходиться за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району, Луганської області, а саме Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50. Вказаний Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356 знаходиться в іпотеці згідно Іпотечного договору, посвідченого 23.07.2008 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром №4284. Відповідно до п.1.3 Іпотечного договору №4284 в забезпечення виконання зобовязань за Генеральною угодою №6108N2 від 14.07.2008 року ЗАТ «Троїцький ОПЗ» на умовах, передбачених іпотечним договором №4284, передав в іпотеку АТ «Укрексімбанк» підприємство як єдиний майновий комплекс. Іпотека підприємства, як єдиного майнового комплексу поширюється на все майно ЗАТ «Троїцький ОПЗ», в тому числі на основні фонди, та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі ЗАТ «Троїцький ОПЗ», або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю, та які стануть власністю ЗАТ «Троїцький ОПЗ» в майбутньому. З січня 2010 року ЗАТ «Троїцький ОПЗ» перестав погашати заборгованість перед АТ «Укрексімбанк». Заборгованість була винесена на прострочку та розпочата претензійно-позивна робота по стягненню простроченої заборгованості. Згідно із відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 07.02.2012 року за №34822168 від 23.07.2008 р. зареєстровано приватне обтяження застави рухомого майна в тому числі інші основні засоби, а також інші складові частини, які згідно діючого законодавства входять до складу предмету іпотеки, згідно іпотечного договору, реєстровий №4284 від 23.07.2008, зареєстрованого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Описом та арештом Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356 ДВС Троїцького РУЮ порушила права ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» як іпотекодержателя по вищевказаному іпотечному договору. При реалізації виконавчою службою Троїцького РУЮ Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який належить ЗАТ «Троїцький ОПЗ», АТ «Укрексімбанк» буде позбавлено можливості реалізації прав, визначених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі викладеного позивач просив суд:

1. Визнати протиправними дії державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції щодо арешту рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

2. Зняти арешт з рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

3. Скасувати акт опису та арешту майна від 06.12.2011 р. - Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

Ухвалою суду від 23 березня 2012 року до участі у справі в якості другого відповідача був залучений Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги до відповідачів Відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, вказав, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції на виконання доручення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області було проведено опис та арешт вказаного майна у забезпечення виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з вказаного боржника боргів на користь інших юридичних та фізичних осіб. Посилаючись на те, що державний виконавець у порушення вимог Закону України «Про іпотеку» безпідставно наклав арешт на вказане майно, чим порушив його право, як заставодержателя, позивач просив:

1. Визнати протиправними дії державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції щодо арешту рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

2. Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області щодо арешту рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

3. Зняти арешт з рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

4. Скасувати акт опису та арешту майна від 06.12.2011 р. - Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську до відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про зняття арешту з рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина двигатель Асинхронный, тип АИР 315443 №219160, 3Ф-50, яке належить Закритому акціонерному товариству Троїцький олійнопресовий завод за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області та про скасування акту опису та арешту майна від 06.12.2011 р. - Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО Электромашина двигатель Асинхронный, тип АИР 315443 №219160, 3Ф-50, яке належить Закритому акціонерному товариству Троїцький олійнопресовий завод за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області були залишені без розгляду, у звязку з тим, що позивачем було подано заяву про їх відкликання.

В судовому засіданні 11.04.2012 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та остаточно просив суд:

1. Визнати протиправними дії державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції щодо арешту рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

2. Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області щодо арешту рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

3. Зобовязати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області зняти арешт з рухомого майна відповідно до Акту опису й арешту майна від 06.12.2011 р. а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО «Электромашина» двигатель «Асинхронный», тип «АИР 315443 №219160, 3Ф-50», яке належить Закритому акціонерному товариству «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.

Представник відповідача ВДВС Троїцького районного управління юстиції у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином. У раніше наданій суду заяві повідомив, що зведене виконавче провадження про стягнення з ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», на підставі постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 25.08.2011 року, передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції. Складання акту опису і арешту майна відносно майна ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», а саме гранулятора ГТ-520, здійснювали державні виконавці відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції на підставі доручення керівника виконавчої групи з виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» Матвейчука А.В. Документи виконавчого провадження в подальшому були спрямовані до ВПВР УДВС ГУЮ для вирішення питання щодо реалізації арештованого майна. Інформацією щодо здійснення реалізації даного майна ВДВС Троїцького РУЮ не володіє, та, відповідно, впливати на хід виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» не має можливості. Таким чином, представник відповідача вважає, що вимоги позивача до ВДВС Троїцького районного управління юстиції є необґрунтованими.

Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. 25.08.2011 постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зведене виконавче провадження №24334089 від 07.12.2010 щодо стягнення боргу з ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» на користь фізичних і юридичних осіб та держави на загальну суму 12 786 251,02 грн. З метою своєчасного виконання вищезазначеного виконавчого провадження постановою в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області 30.09.2011 створено виконавчу групу. 30.09.2011 керівником виконавчої групи направлено доручення до ВДВС Троїцького районного управління юстиції щодо перевірки майнового стану боржника та у відповідності до ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження» проведення опису й арешту майна, належного боржнику. 06.12.2011 державним виконавцем ВДВС Троїцького районного управління юстиції проведено опис й арешт майна боржника, а саме: гранулятор марки «GRANTECH» ГТ 520 відповідно до ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, відповідно до п.2 ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та свобод чи інтересів. З позову вбачається, що позивачу стало відомо про опис й арешт майна боржника 02.02.2012, яким порушено його право, тобто позивачем грубо порушено вимоги п.2 ст.181 КАС України. На підставі викладеного представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 23.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», та Закритим акціонерним товариством «Троїцький олійнопресовий завод» було укладено іпотечний договір за умовами якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем умов та положень, визначених в Кредитному договорі, проводить кредитні операції виключно в межах ліміту заборгованості за Кредитним договором, встановленим у розмірі, що не перевищуватиме суму, еквівалентну 13 960 000, 00 доларів США, терміном користування до 05 липня 2013 року. В забезпечення виконання вказаних зобовязань, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку іпотекодержателю підприємство як єдиний майновий комплекс Закритого акціонерного товариства «Троїцький олійнопресовий завод». Майновий комплекс обєктів нерухомого майна, розташований за адресою: Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Радянська, буд.33. (а.с.29-34)

Рішенням від 08.08.2011 року Господарського суду Луганської області було звернуто стягнення на єдиний майновий комплекс ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером № 4284 (а.с 45-54).

Ухвалою від 14.12.2011 року Господарського суду Луганської області розяснено пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2011 року № 16/84 таким чином, що під майном єдиного майнового комплексу ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером № 4284, на яке звертається стягнення, розуміються і інші складові частини єдиного майнового комплексу ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером № 4284, поряд з нерухомим майном та транспортними засобами, переліченими в п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2011 року № 16/84 (а.с 59-62).

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту

Згідно ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Судом встановлено, що 25.08.2011 постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зведене виконавче провадження №24334089 від 07.12.2010 щодо стягнення боргу з ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» на користь фізичних і юридичних осіб та держави на загальну суму 12 786 251,02 грн. З метою своєчасного виконання вищезазначеного виконавчого провадження постановою в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області 30.09.2011 створено виконавчу групу. 30.09.2011 керівником виконавчої групи направлено доручення до ВДВС Троїцького районного управління юстиції щодо перевірки майнового стану боржника та у відповідності до ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження» проведення опису й арешту майна, належного боржнику (а.с. 127-133).

Актом опису та арешту майна державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, складеного на підставі доручення керівника виконавчої групи при відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 06.12.11 року, описано і накладено арешт на таке майно: Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО Электромашинадвигатель Асинхронный, тип АИР 315443 №219160, 3Ф-50, яке належить Закритому акціонерному товариству Троїцький олійнопресовий завод за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області. (а.с.9-10)

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, правомірність опису та арешту 06.12.11 року такого майна: Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд приходить до наступного.

В обґрунтування протиправності дій відповідачів щодо арешту рухомого майна позивач посилається на те, що арешт на майно ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», яке передано в іпотеку позивачу, було накладено відповідачем в порушення вимог статті 6 та статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки звернення стягнення на таке майно не допускається.

Порядок звернення стягнення на заставлене майно регулювався статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини 3 якої для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Так, оскаржуваним актом опису та арешту майна від 06.12.2011 року на заставлене рухоме майно, а саме Гранулятор марки «GRANTECH» ГТ520-356, було накладено арешт.

В той же час, позивач посилається на норму, якою врегульовано підстави та порядок звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Таким чином, чинне законодавство передбачає, що поняття «звернення стягнення» охоплює наявність в сукупності трьох послідовних дій:

1) арешт (опис)

2) вилучення

3) примусова реалізація.

Згідно з пунктом 5.6.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 арешт майна представляє собою сукупність заходів, що передбачають опис майна, оголошення заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби в обмежені права користування майном або його вилучення в боржника та передачу на зберігання іншим особам.

Згідно з частиною 1, 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Позивач вважає, що відповідач, наклавши арешт на майно ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», порушив його переважне право на звернення стягнення на вказане майно, надане йому Законом України «Про іпотеку».

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно частини 8 статті 54 «Про виконавче провадження», здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що накладення арешту на майно у виконавчому провадженні не є актом звернення стягнення на майно, а є лише дією, спрямованою на забезпечення можливості звернення стягнення на майно у майбутньому. Тому сам по собі арешт майна боржника не може порушувати переважне право іпотекодержателя на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.

Крім того, накладення арешту на майно боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки не являються тотожними поняттями, оскільки реалізація предмета іпотеки, на яке звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд приходить до висновку, що реалізація заставленого майна є другим кроком у задоволенні вимог кредитор іпотекодержателя із вартості (за рахунок) заставленого майна. Майно, на яке звернено стягнення, може бути реалізоване або з аукціонів (публічні торги), або іншим способом, передбаченим договором сторін або законом.

Вказаний висновок ґрунтується також і на наступному.

Відповідно до частини 4 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5.3.5 Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (надалі також «Інструкція») про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна, згідно п. 5.3.9 Інструкції, державний виконавець може отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції його адміністратором.

Відповідно до пункту 5.3.7 Інструкції якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, у разі надання позивачем державному виконавцю належного підтвердження права на майно ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», як кредитора боржника, підлягатимуть першочерговому задоволенню.

Крім того, суд повторно звертає увагу на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки лише у разі виникнення обставин, передбачених Законом України «Про іпотеку». До таких обставин належать, зокрема, порушення боржником основного зобов'язання, винесення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, у разі належного виконання сторонами зобовязання, яке було забезпечене іпотечним договором, у іпотекодержателя не виникає право на задоволення вимог за основним зобовязанням за рахунок предмета іпотеки.

У звязку з цим суд вважає, що державний виконавець мав право накладати арешт на майно ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», що перебуває в іпотеці у позивача, оскільки у разі не настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначених статтею 33 Закону України «Про іпотеку», не позбавлене можливості звернутися до суду з позовом про визнання права на це майно і про зняття з нього арешту, як це передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що діями відповідачів щодо арешту та опису Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356 не було порушено переважного права позивача на майно ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод», що перебуває в іпотеці.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції та визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області щодо арешту рухомого майна, а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356, є необґрунтованими.

Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідачів щодо арешту рухомого майна згідно з актом опису й арешту майна від 06.12.2011 року підстав для задоволення позовних вимог в частині зобовязання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області зняти арешт з рухомого майна відповідно до Акту опису й арешту майна від 06.12.2011 р. а саме: Гранулятора марки «GRANTECH» ГТ520-356 судом також не вбачається.

Щодо доводів представника відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області - про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановленого ст. 181 п.2 КАС України, виходячи з того, що позивачу стало відомо про опис й арешт майна боржника, яким порушено його право, 02.02.2012 року, а до суду він звернувся лише 02.03.2012 року, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскаржити дії державного виконавця у порядку ст. 181 КАС України мають право тільки учасники виконавчого провадження, їх представники, інші залучені до виконавчого провадження особи, а інші особи, які не приймають участі у виконавчому провадженні у будь-якій якості, можуть звернутися з адміністративним позовом у разі порушення їх прав та інтересів державним виконавцем під час виконання виконавчих дій на загальних підставах, як до субєкта владних повноважень.

Згідно зі ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, у числі іншого, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки позивач Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську не є учасником зведеного виконавчого провадження, він мав право оскаржити дії державного виконавця на загальних підставах, передбачених КАС України, а тому у даному випадку він повинен був звернутися до адміністративного суду з позовом в межах шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, що ним і було зроблено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську не пропущено строк звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17 квітня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську до відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про визнання протиправними дій виконавчої служби щодо арешту рухомого майна, яке знаходиться в податковій заставі, зобовязання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області зняти арешт з рухомого майна - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 17 квітня 2012 року.

Суддя О.П. Островська