Постанова № 22661900, 10.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3925/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Циганенко А.І.

при секретаріКовальському А.В.

за участю представника позивача Яковлева Е.В., представника відповідача Єналієвої Е.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу з позовною заявою Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника та визнання дії неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Укршахтгідрозахист» (далі «позивач» або «Підприємство») звернулося до суду з до Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі «відповідач») про скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.03.2012 та визнання дій протиправними. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 березня 2012 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів, що належать позивачу. Вважали, що постанова є неправомірною, оскільки не була направлена позивачу у встановлені строки, арешт призведе до безспірного списання бюджетних коштів за нецільовим призначення, внаслідок чого Підприємство не спроможне буде здійснювати господарську діяльність, що, в свою чергу, призведе до аварій на ліквідованих шахтах. Крім цього, арешт був накладений на рахунки для зарахування страхових коштів, що не допускається чинним законодавством. Підставами позову зазначені статті 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених в ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала в частині вимог про визнання неправомірними дій відповідача, щодо скасування постанови посилалася на розсуд суду. Пояснила, що арешт був накладений за клопотанням Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки на рахунки, вказані у цьому клопотанні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно довідки АБ №381081 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Державне підприємство «Укршахтгідрозахист» є державним підприємством.

Відповідно до «Статуту Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» позивач є юридичною особою, має рахунки в установах банків та органах Державного казначейства України. Джерелами формування майна позивача, зокрема, є кошти Державного бюджету України.

Підприємством у 2008-2012 роках були відкриті наступні рахунки: №26044060019387; №26004060197186; №26053060212807 в Донецькому РУ «Приватбанк», МФО 335496; №26002962492094 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851; №35230001006897 та №35240002006897 в УДКС у м. Макіївка Донецької області, МФО 834016.

2 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки подало на імя відповідача клопотання про здійснення виконавчих дій. В клопотанні вказані рахунки Підприємства на які необхідно накласти арешт.

16 березня 2012 року заступником начальника Гірницького відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції була винесена постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №27240121 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а24452, виданого 7 квітня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом (далі постанова). Вказаною постановою був накладений арешт на грошові кошти в сумі 161867,10 гривень, що містяться на рахунках позивача №26044060019387; №26004060197186; №26053060212807 в Донецькому РУ «Приватбанк», МФО 335496; №26002962492094 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851; №35230001006897 та №35240002006897 в УДКС у м. Макіївка Донецької області, МФО 834016.

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до преамбули Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-XIV) цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 11 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ (стаття 57 Закону № 606-XIV).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 606-XIV рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

«Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі «Порядок»).

Пунктом 27 Порядку передбачено, що державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119, в редакції наказу від 7 вересня 2011 року №24, рахунки позивача №35230001006897 та №35240002006897 відкриті в УДКС у м. Макіївка Донецької області, МФО 834016, віднесені до рахунків одержувачів коштів за коштами загального фонду та спеціального фонду державного бюджету відповідно.

Таким чином, відповідач, як орган державної влади, при винесенні постанови про арешт коштів позивача, які містяться на рахунках №35230001006897 та №35240002006897 відкриті в УДКС у м. Макіївка Донецької області, МФО 834016, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рахунки №26004060197186 в Донецькому РУ «Приватбанк» та №26002962492094 в ПАТ ПУМБ відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280, в редакції постанови Правління Національного банку України від 1 вересня 2010 року №405, призначені для обліку вкладів (депозитів) на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточні рахунки суб'єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт.

Рахунок №26053060212807 в Донецькому РУ «Приватбанк» відповідно до цієї Інструкції призначений для обліку коштів на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ) для здійснення операцій з використанням платіжних карток, наданих кредитів овердрафт.

Таким чином, відповідач, як орган державної влади, при винесенні постанови про арешт коштів позивача, які містяться на вказаних рахунках, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується накладання арешту на кошти позивача, що містяться на рахунку №26044060019387 в Донецькому РУ «Приватбанк», суд вважає, що відповідачем не були враховані наступні обставини.

1 січня 2011 року набув чинності Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Підпунктом 9 пункту 11 розділу VIII цього Закону були внесені зміни до статті 21 Закону України від 18 січня 2001 року №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі Закон №2240-III ).

Частиною 2 статті 21 Закону №2240-III, зокрема, передбачено, що:

- страхувальник-роботодавець відкриває у банку окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів (далі - окремий рахунок) у порядку, встановленому Національним банком України;

- страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам;

- страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Рахунок №26044060019387 був відкритий у банку відповідно до «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (далі - Інструкція) та листа Національного банку України від 14.12.2010 №25-111/2972-22535 «Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків»

Згідно з пунктом 1.8 глави 1 Інструкції до поточних рахунків належать рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, постанова про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти позивача, які містяться на рахунку №26044060019387 в Донецькому РУ «Приватбанк», підлягає скасуванню, оскільки відповідно до частини 2 статті 21 Закону №2240-III кошти з цього рахунку не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1,2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б в повному обсязі доводили обґрунтованість вимог позивача, останнім суду не надано, а отже позов слід задовольнити частково.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача, відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 16 березня 2012 року у виконавчому провадженні №27240121 в частині накладання арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку №26044060019387 у Донецькому РУ «Приватбанка», МФО 335496, та належать Державному підприємству «Укршахтгідрозахист» (86104 Донецька область, м. Макіївка, вул. Абакумова, 1, код ЄДРПОУ 32442405).

В іншій частині позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» (86104 Донецька область, м. Макіївка, вул. Абакумова, 1, код ЄДРПОУ 32442405) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 16 (шістнадцять) гривень 10 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 квітня 2012 року.

Постанова в повному обсязі складена 12 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.