Постанова № 22660953, 03.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. справа № 2а/0570/2156/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретаріТелешові В.О.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

позовну заяву Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Шахтарська обєднана державна податкова інспекція (надалі Шахтарська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач, ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 60 463,14 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості по податку на додану вартість, що підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. допущено заміну у справі первісного відповідача Шахтарську обєднану державну податкову інспекцію на його правонаступника Шахтарську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (надалі позивач).

Представник позивача у судове засідання від 03.04.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Відповідач у судове засідання від 03.04.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про повне визнання адміністративного позову та про розгляд справи без його участі.

Таким чином, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код НОМЕР_1, юридична адреса: 86200, АДРЕСА_1, про що зазначено у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12898170.

Відповідачем подані податкові декларації з податку на додану вартість №9007139416, №9008067058, №9009265508, №9011790721, №9012009954, №9014107777, на підставі яких у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 60 463,14 грн.

Наявність податкового боргу у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком та довідкою про наявність податкового боргу.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги та другої податкової вимоги, із відмітками про отримання відповідачем 01.07.2010р. та 20.08.2010р. відповідно.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку з податку на додану вартість у розмірі 60 463,14 грн., що підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання позовних вимог Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби прийняти.

2. Позов Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, юридична адреса: 86200, АДРЕСА_1) суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 60 463 (шістдесят тисяч чотириста шістдесят три) гривні 14 (чотирнадцять) копійок на рахунок 31112029700093, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Шахтарську, ЄДРПОУ 37885550, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Вступна та резолютивна частина постанови виготовлено 3 квітня 2012 року, повний текст виготовлено 5 квітня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.