Постанова № 22660762, 29.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1339/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретаріТелешові В.О.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (дов.)

ОСОБА_2 (дов.)

відповідача:ОСОБА_3 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012р. №0000072341, від 12.01.2012р. №0000062341

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Торгова компанія «Гірничі машини» (надалі позивач, ПрАТ «ТК «Гірничі машини») звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька (надалі ДПІ у Ленінському районі м. Донецька) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012р. №0000072341, від 12.01.2012р. №0000062341.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. допущено заміну у справі первісного відповідача Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Донецька на його правонаступника Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі відповідач).

В обґрунтування позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000072341позивач посилається на визнання ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714, маркетингових послуг наданих ТОВ «НВК «Гірничі машини» повязаними зі здійсненням господарської діяльності та збутом товарів, але не врахування цієї обставини при визначенні грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 785,00 грн.

Позивач зазначає, що при визначені грошового зобов'язання з податку на додану вартість ДПІ у Ленінському районі м. Донецька не враховано встановлене перевіркою завищення податку на додану вартість за травень 2011р. у сумі 61 880,00 грн.

Також, позивач вважає, що оскільки уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011р. (від 31.10.2011р. №9009736787) було подано у жовтні 2011р., це не вплинуло на заниження податку на додану вартість за червень 2011р. на суму 108 595,00 грн., оскільки суму податку на додану вартість, розраховану в декларації за червень 2011р. (від 20.07.2011р. №33215) було сплачено до бюджету у повному обсязі. При цьому, позивач зазначає, що жовтень 2011р. не був перевіряємим періодом.

В обґрунтування позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000062341 позивач посилається те, що розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011р. (від 09.11.2011р. №9010680506) був складений з порушенням вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», у звязку з чим не набрав статусу податкової звітності, а його показники податкового кредиту у розмірі 1 350 000,00 грн. не могли вплинути на показники податкової звітності за червень 2011р.

Позивач вважає, що оскільки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька враховано не всі обставини, та невірно розраховано суму грошового зобов'язання та суму зменшення відємного значення податку на додану вартість, спірні рішення підлягають скасуванню у повному обсязі.

В судовому засіданні від 29.03.2012р. представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи що спірні рішення прийняті правомірно. Відповідач зазначає, що відмови у прийняті податкової звітності не надсилалось, а встановлене перевіркою завищення податку на додану вартість за травень 2011р. у сумі 61 880,00 грн. враховано перевіряючими, та висновки акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в іншій частині не спростовуються.

У судовому засіданні від 29.03.2012р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав наведених у письмових запереченнях, а також зазначаючи, що уточнюючи розрахунки були враховані при проведенні перевірки, оскільки ними змінювались податкові зобов'язання періоду, що підлягав перевірці.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 25332714, місцезнаходження: 83005, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 189.

ДПІ у Ленінському районі м. Донецька проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714.

Згідно висновку вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, у тому числі пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 податкового кодексу, що призвело до заниження за липень 2009р. у сумі 1 167,00 грн., заниження за червень 2011р. у сумі 257 677,00 грн.,заниження за липень 2011р. у сумі 13 320,00 грн., заниження за серпень 2011р. у сумі 1 406,00 грн., заниження за вересень 2011р. у сумі 85 785,00 грн. і завищення за травень 2011р. на 61 880,00 грн.

У вказаному акті зазначено, що завищення залишку зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в уточнюючих розрахунках податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 2 046 108,00 грн. Фактично залишок з урахуванням встановленого порушення використано у жовтні 2011р. у сумі 212 163,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000072341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 275 889,00 грн., у тому числі за основним платежем 250 759,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25 130,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000062341, яким позивачу зменшено суму відємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2 046 108,00 грн., у тому числі за декларацією №9009736787 у сумі 861 405,00 грн. та за декларацією №9010680506 у сумі 1 229 703,00 грн., а також визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 2,00 грн.

Згідно акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714, позивачем, у якості замовника укладено договір від 01.07.2011р. №227У/43-11У про надання послуг з ТОВ «НПК «Гірничі машини», у якості виконавця, щодо надання послуг з підбору та забезпеченню персоналом, маркетингових послуг, послуг представництва від імені замовника, інших послуг.

Зазначено, що згідно наданого акту здачі-прийомки робіт від 30.09.2011р. №95 виконавцем було надані послуги з організації виставки на суму 178 925,01 грн., сума ПДВ 35 785,00 грн., оплата проведена згідно платіжного доручення від 17.10.2011р. № 337.

Перевіряючи дійшли до висновку про не доведення позивачем, що придбання зазначених послуг здійснено для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (сторінки 16, 17 акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714).

У звязку із зазначеним, перевіряючи дійшли до висновку про віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість послуг, які не повязані з господарською діяльністю на суму ПДВ 35 785,00 грн. згідно податкової накладної № 29 від 30.06.2011р. (сторінки 36, 37 акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714).

У матеріалах справи наявна копія листа ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, від №566 від 10.01.2012р., згідно якого, за наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714 постійна комісія ДПІ у Ленінському районі м. Донецька дійшла до висновку, що враховуючи надані до заперечень документи, позивачем доведено, що витрати по організації виставки понесені у звязку зі здійсненням господарської діяльності і повязані зі збутом товарів.

Але, зазначений висновок не врахований при розгляді заперечень в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000072341, що вбачається із розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за актом перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714.

Згідно наведеній на сторінці 44 акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714 таблиці зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., позивачу зменшено суму, що підлягає нарахуванню та сплаті за травень 2011р. на 61 880,00 грн.

Із співставлення зазначених зведених даних, а також розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за актом перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714, вбачається, що зазначена сума завищення податку на додану вартість за травень 2011р. у розмірі 61 880,00 грн. була врахована при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000072341.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про безпідставність твердження позивача щодо неврахування завищення податку на додану вартість за травень 2011р. у сумі 61 880,00 грн.

Згідно акту перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714 (сторінки 33-36 цього акту), перевіряючими встановлено формування податкового кредиту по податкових накладних, що мають ідентичний номер і дату:

- № 123 від 30.06.2011р. на 925 000,00 грн., включена в основу декларації за липень 2011 року № 9007123009 від 22.08.2011р., та зареєстрована в електронній базі Єдиного реєстру податкових накладних;

- № 120 від 29.06.2011р. на суму 1 350 000,00 грн. включена в основу декларації за липень 2011р. № 9007123009 від 22.08.2011р., та зареєстрована в електронній базі Єдиного реєстру податкових накладних.

Та, відповідно:

- № 123 від 30.06.2011р. на 925 000,00 грн., включена в основу декларації за червень 2011 року № 9009736787 від 31.10.2011р., та не зареєстрована в електронній базі Єдиного реєстру податкових накладних;

- № 120 від 29.06.2011р. на суму 1 350 000,00 грн. включена в основу декларації за червень 2011 року № 9010680506 від 09.11.2011р., та не зареєстрована в електронній базі Єдиного реєстру податкових накладних.

Контрагентом за вказаними податковими накладними виступає Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (ІПН 001656605107).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 2 від 07.10.2011р., у реєстрі зареєстрована одна податкова накладна № 123 від 30.06.2011р. (по індивідуальному номеру продавця 001656605107).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 3 від 07.10.2011р., у реєстрі зареєстрована одна податкова накладна № 120 від 29.06.2011р. (по індивідуальному номеру продавця 001656605107).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. №33215 від 20.07.2011р., позивачем визначена сума податкового кредиту у розмірі 10 435 270,00 грн. та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті у розмірі 108 595,00 грн.

Згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 8 836 369,56 грн. за контрагентом Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (ІПН 001656605107).

Із уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок №9009736787 від 31.10.2011р., яким виправляються помилки за звітний (податковий) період червень 2011р., вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту у розмірі 11 360 270,00 грн. (+ 925 000,00 грн.), та зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, на 108 595,00 грн.

Згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до зазначеного уточнюючого розрахунку, позивачем збільшено суму податкового кредиту на суму 925 000,00 грн. за контрагентом Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (ІПН 001656605107).

Із уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок №9010680506 від 09.11.2011р., яким виправляються помилки за звітний (податковий) період червень 2011р., вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту у розмірі 11 785 270,00 грн. (+ 1 350 000,00 грн.).

Згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до зазначеного уточнюючого розрахунку, позивачем збільшено суму податкового кредиту на суму 135 000,00 грн. за контрагентом Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (ІПН 001656605107).

Також, у матеріалах справи наявна копія постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 10.02.2012р. пр. №3/532/272/2012, згідно якої за наслідками проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Донецька перевірки головного бухгалтера ПрАТ «ТД «Гірничі машини» ОСОБА_2 за допущення порушень встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість, визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1631 КпАП України, якою передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

При цьому, із наведеної постанови не вбачається можливим встановити певний епізод (епізоди) відносно яких ОСОБА_2 визнано винною.

Зазначена постанова набрало законної сили, про що мається відповідна довідка на її копії.

Пунктом 86.7 ст. 86 Податкового кодексу встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У звязку із тим, що у листі ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, від №566 від 10.01.2012р. визнано витрати по організації виставки такими, що понесені позивачем у звязку зі здійсненням господарської діяльності і повязані зі збутом товарів, Суд вважає безпідставним висновок про завищення податкового кредиту на суму 35 785,00 грн. по отриманим послугам з організації виставки, які на думку податкового органу не повязані з господарською діяльністю.

Із розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість за актом перевірки від 21.12.2011р. №4105/23-2/25332714 вбачається, що за вказаним епізодом ДПІ у Ленінському районі м. Донецька був застосований штраф у розмірі 25%, що складає 8 946,25 грн.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

Згідно пояснень представника позивача, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька не приймалась відмова у прийнятті зазначених уточнюючих розрахунків позивача.

Позивачем вказана обставина не спростовувалась.

Таким чином, уточнюючі розрахунки, у тому числі №9010680506 від 09.11.2011р., із відповідними показниками, вважаються прийнятими.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 200.1 та 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.11 Підрозділу «2. Особливості справляння податку на додану вартість» розділу «ХХ. Перехідні положення», реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька обґрунтовано встановлено завищення суми відємного значення з податку на додану вартість, яка виникла внаслідок повторного включення до уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок №9009736787 від 31.10.2011р. та №9010680506 від 09.11.2011р. податкових накладних № 123 від 30.06.2011р. та № 120 від 29.06.2011р.

Також, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька правомірно визначено грошове зобов'язання за спірним епізодом (у розмірі 108 595,00 грн. за червень 2011р.), оскільки наданими уточнюючими розрахунками позивач зменшив попередньо задекларовану у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011р. №33215 від 20.07.2011р. суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, на 108 595,00 грн.

Наявність переплати або факту сплати за податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2011р. №33215 від 20.07.2011р., не спростовує встановлений факт заниження грошового зобов'язання за червень 2011р.

Інших обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, ніж ті, що заявлені у позовній заяві, під час судового розгляду справи позивачем повідомлено не було.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог .

Позивачем сплачено 2 146,00 грн. судового збору згідно платіжного доручення від 13.02.2012р. №899 щодо позовних вимог майнового характеру та 32,19 судового збору згідно платіжного доручення від 26.01.2012р. №814 щодо позовних вимог не майнового характеру.

Частинами 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2012 року №0000072341 частково на суму визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 731 (сорок чотири тисячі сімсот тридцять одна) гривня 25 (двадцять пять) копійок, у тому числі за основним платежем 35 785 (тридцять пять тисяч сімсот вісімдесят пять) гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями 8 946 (вісім тисяч девятсот сорок шість) гривень 25 (двадцять пять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Торгова компанія «Гірничі машини» (ідентифікаційний код 25332714, місцезнаходження: 83005, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 189) 347 (триста сорок сім) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 29 березня 2012 року, повний текст виготовлено 3 квітня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.