Постанова № 22660631, 27.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. справа № 2а/0570/2780/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Єфіменко О.В.

при секретаріТютюннику М.О.

з участю представника позивача Медведєвої І.О.,

з участю представника третьої особи Бикадорова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області до відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Сніжнеантрацит» про зобовязання накласти арешт на розрахункові рахунки боржника та вчинити дії щодо примусового стягнення боргу по вимозі № ю-14у від 22 вересня 2010 року, -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (далі Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції (далі відділ ДВС) знаходиться вимога про сплату боргу № ю-14у від 22 вересня 2010 року на суму 1609957,41 грн. з примусового стягнення суми боргу по страховим внескам з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (далі ДП «Сніжнеантрацит») на користь Управління. В порушення ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон № 606) зазначена вимога виконується понад встановлений законом шестимісячний термін. Крім того, відповідачем не виконано своїх обовязків щодо арешту всіх розрахункових рахунків боржника, що призвело до використання грошових коштів ДП «Сніжнеантрацит» на інші цілі, а не на погашення заборгованості зі сплати страхових внесків. Тому Управління просить зобовязати відділ ДВС накласти арешт на всі розрахункові рахунки боржника та вчинити дії щодо примусового стягнення боргу по вимозі № ю-14у від 22 вересня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.

Під час судового розгляду справи відповідач надав суду заперечення № 519/06-27/6 від 20.03.2012, в якому зазначив, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження за № 2-2-02 від 18.07.2002 про стягнення заборгованості з ДП «Сніжнеантрацит» на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави. Станом на 01.03.2012 у вказаному зведеному виконавчому провадженні перебуває 1150 виконавчих документів на загальну суму стягнення 97951013,96 грн. Вимоги Управління належать до четвертої черги задоволення та на теперішній час не можуть бути задоволені у звязку з тим, що вимоги стягувачів попередньої (третьої) черги ще не задоволені. Зазначив, що державним виконавцем накладено арешт на рухоме й нерухоме майно боржника, відомості про обтяження якого внесені до відповідних Реєстрів обтяжень. Також постановою від 15 лютого 2012 року державним виконавцем поновлено арешти на рахунки боржника, відкриті у фінансових та банківських установах, з урахуванням нових виконавчих документів, що надійшли на примусове виконання, а саме накладено арешти на рахунки боржника, відкриті у Донецькій філії ФАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві, ПАТ «Легбанк» у м.Києві, ПАТ АКБ «Капітал», ПАТ «Укрбізнесбанк», АТ КБ «ТК Кредит» в м.Києві, ПАТ КБ Приватбанк, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-Банк», філії «Головне управління ПАТ ПІБ в Донецькій області», Донецькому обласному управління «АТ «Ощадбанк», АТ «Сбербанк Росії», філії ПАТ ПІБ в м.Сніжне, Центрально-Міській філії ПАТ ПІБ в м. Горлівка, Головному управлінні ДКУ у Донецькій області. Оскільки сума вимог стягувачів, які не підпадають під дію мораторію, передбаченого Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», становить близько 10 мільйонів гривень, державним виконавцем накладено арешт на рахунки боржника в межах цієї суми заборгованості відповідно до норм Закону № 606. Отже, доводи позивача щодо ненакладення арешту на всі розрахункові рахунки боржника є безпідставними. Таким чином, державним виконавцем виконані всі належні дії, передбачені Законом № 606, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання 27 березня 2012 року представник відповідача не зявився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, надав до суду заяву № 11642/12 від 21.03.2012, в якій підтримав заперечення, надані суду в ході судового розгляду, та просив розглянути справу без участі представника відділу ДВС.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надав заперечення № 14/3-27-10-1249 від 26.03.2012, в якому зазначив, що позивачем невірно визначено перелік розрахункових рахунків, які неарештовані відповідачем. На теперішній час залишилися такі розрахункові рахунки, які не арештовані відповідачем: в Держказначействі №№ 35232028000896, 35231030000896, 35230031000896, в Сніжнянському відділенні ОА «Райффайзен Банк Аваль» м.Донецьк - №№ 2600114200, 260421338, 260461372 та в ПАТ «Альфа-Банк» № 26045011398302. Зазначені рахунки є цільовими та використовуються для виплати поточної заробітної плати з бюджетних коштів, для оплати обладнання та засобів індивідуального захисту з охорони праці, для придбання обладнання з метою оснащення лав. Накладення арешту на ці розрахункові рахунки відповідачем призведе до повного зупинення господарської діяльності ДП «Сніжнеантрацит», припинення виплат заробітної плати 3021 працівнику підприємства, скасування оплати обладнання та засобів індивідуального захисту з охорони праці та оплати активної і реактивної електричної енергії, неможливості виплачувати кошти за лікарняними листами. У звязку з чим, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

23 вересня 2010 року державним виконавцем відділу ДВС відкрите виконавче провадження ВП № 21554596 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу Управління № ю-14у, виданої 22 вересня 2010 року, про стягнення з ДП «Сніжнеантрацит» недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1609957,41 грн. та встановлено строк для добровільного виконання зазначеної вимоги до 30 вересня 2010 року.

В добровільному порядку боржник не виконав зазначену постанову про майнове стягнення за виконавчим документом, у звязку з чим 30 вересня 2010 року державним виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про приєднання вказаного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 11489568.

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 30 вересня 2010 року виконавче провадження щодо виконання вимоги № ю-14у від 22.09.2010 зупинено на підставі п.15 ч.1 ст. 34, ст. 36 Закону № 606 у звязку з тим, що ДП «Сніжнеантрацит» знаходиться в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-IV (далі Закон № 2711).

Законом України № 2940-VI від 13.01.2011 внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» щодо порядку погашення заборгованості», а саме: розширено перелік вимог, за якими не підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень зі стягнення заборгованості яка виникла до 01.01.2012, що підлягають виконанню в порядку, визначеному Законом України № 606, а саме рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

У звязку з наведеним, 4 січня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС поновлено виконавче провадження з примусового виконання вимоги № ю-14у, виданої 22.09.2010.

З 20.09.2011 по 20.12.2011 представником позивача проведено ознайомлення зі станом виконання виконавчих документів Управління, де боржником є ДП «Сніжнеантрацит». Відповідно до протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження у ДВС м. Сніжне за період з 20.09.2011 по 20.12.2011 представником Управління було перевірено чи здійснено виконавчі дії відповідачем стосовно рахунків ДП «Сніжнеантрацит» і встановлено, що на 18 рахунків, належних ДП «Сніжнеантрацит» та відкритих протягом 2011 року, не накладено арешт.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що 2 рахунки, вказані у зазначеному протоколі №№ 26044313805388, 26005307805388, відкриті у філії «Головне управління ПАТ ПІБ в Донецькій області», вказані помилково, так як згідно відповіді Державної податкової інспекції у м. Сніжному у ДП «Сніжнеантрацит» таких рахунків не має.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону № 606, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 6 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону № 606 та п. п. 3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (далі - Інструкція) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення пятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до п. 2 ст. 30 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно з п. 4.19.4 Інструкції N 74/5 строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що до зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ДП «Сніжнеантрацит» 6 березня 2012 року було приєднано останнє виконавче провадження № 31414928 по виконанню наказу № 13/222, виданого 31.01.2012 Господарським судом Донецької області, суд дійшов висновку, що на момент подання позовної заяви Управлінням до суду виконавчою службою не були порушені строки проведення виконавчих дій.

За приписами статті 5 Закону № 606, основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з статтею 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Заходами примусового виконання рішень відповідно до статті 32 Закону № 606 є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 33 Закону № 606 у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до п.п. 1 - 4 ст. 52 зазначеного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Пунктом 3 цієї статті передбачено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Пунктами 3, 4 ст. 65 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Судом встановлено, що у звязку з тим, що виконавчі документи ДП «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості на суму 671329,06 грн. за вимогами працівників, повязаними з трудовими правовідносинами, у добровільному порядку не виконуються, заступником начальника відділу ДВС при примусовому виконанні виконавчих документів по зведеному виконавчому провадженню щодо боржника ДП «Сніжнеантрацит» 15 лютого 2012 року прийнято наступні постанови:

- № 2-2-02/12/1л про накладення арешту на кошти в сумі 743512,17 грн., що містяться на рахунках №№ 26000013003028, 26044013003028 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ». Листом № 696/4/07-3-2-БТ від 22.02.2012 ПАТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» відповів, що зазначену постанову прийнято до виконання та кошти для виконання даної постанови відсутні;

- № 2-2-02/12/1ж про накладення арешту на кошти в сумі 743512,17 грн., що містяться на рахунках ДП «Сніжнеантрацит» № 26002011398301, №26045011398302, № 26046011398301 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК». Листом № 12526-26-133520 від 23.02.2012 ПАТ «АЛЬФА-БАНК» повідомив, що зазначену постанову прийнято до виконання, та кошти на рахунках №№ 26002011398301, 26046011398301 для виконання даної постанови відсутні. Рахунок №26045011398302 відкритий для зарахування страхових коштів та відповідно до п.2 ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові кошти, зараховані на даний рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- № 2-2-02/12/1і про накладення арешту на кошти в сумі 743512,17 грн., що містяться на рахунках ДП «Сніжнеантрацит» №№ 26009579515201, 26043579515201 в Донецькій ФАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» м. Донецьк. Листом № 41/6 БТ від 27.02.2012 Донецьким ФАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» м. Донецьк повідомлено, що зазначену постанову прийнято до виконання та кошти на рахунках для виконання даної постанови відсутні;

- № 2-2-02/12/1д про накладення арешту на кошти в сумі 743512,17 грн., що містяться на рахунках ДП «Сніжнеантрацит» №№ 260091912980, 260411912, 26002191298001 в ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК». Листом № 12.514/58БТ від 23.02.2012 ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» повідомив, що зазначену постанову прийнято до виконання, та зазначено, що залишки грошових коштів на рахунках боржника становлять: № 260091912980 20,05грн., № 260411912 0,00 грн., № 26002191298001 200,00 грн.;

- № 2-2-02/12/1з про накладення арешту на кошти в сумі 743512,17 грн., що містяться на рахунках ДП «Сніжнеантрацит» №№ 26005307805388, 26001301805388, 26002333805388, 26002355805388 в філії «Головне управління ПАТ ПІБ в Донецькій області». Листом № 04/126 від 20.02.2012 Торезьке БВ філії «Головне управління ПАТ ПІБ в Донецькій області» повідомило, що зазначену постанову прийнято до виконання та коштів на вказаних рахунках недостатньо для повного виконання даної постанови.

Листами № 2-2-02 від 24 січня 2012 року, 16 лютого 2012 року, 22 лютого 2012 року, 6 березня 2012 року відділом ДВС направлено генеральному директору ДП «Сніжнеантрацит» Івасюку О.В. інформацію про розподіл грошових коштів, стягнутих з арештованих рахунків ДП «Сніжнеантрацит» при примусовому виконанні виконавчих документів щодо стягнення заборгованості на користь працівників, повязаної з трудовими правовідносинами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відділом ДВС було направлено запит до Державної податкової інспекції у м. Сніжному від 26 січня 2012 року № 2-2-02, на який отримано відповідь з повідомлення про те, що згідно відомостей районної бази даних ДП «Сніжнеантрацит» (податковий номер 31906124) має рахунки в таких банківських установах: Донецькій філії ФАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві, ДОДАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ПАТ «Легбанк» у м.Києві, ПАТ АКБ «Капітал», ПАТ «Укрбізнесбанк», АТ КБ «ТК Кредит» в м.Києві, ПАТ КБ Приватбанк, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-Банк», філії «Головне управління ПАТ ПІБ в Донецькій області», Донецькому обласному управління «АТ «Ощадбанк», АТ «Сбербанк Росії», філії ПАТ ПІБ в м.Сніжне, Центрально-міській філії ПАТ ПІБ в м. Горлівка, Головному управлінні ДКСУ у Донецькій області.

Як уже зазначалось державним виконавцем з метою виконання зведеного виконавчого провадження було накладено арешт та винесено відповідні постанови про арешт коштів № 22-02-02/12/1 (а-н) від 15.02.2012, які було надіслано для виконання до відповідних банківських установ.

Державним виконавцем не було накладено арешт на такі розрахункові рахунки: в Головному управлінні ДКСУ у Донецькій області № 35231030000896; в ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Донецьк №№ 2600114200, 260421338, 260461372; в ПАТ «Альфа-Банк» № 26045011398302 з наступних підстав.

ДП «Сніжнеантрацит» є державним підприємством. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 01.04.2011 № 39 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави» входить у перелік державних підприємств, установ, організацій та обєднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля. ДП «Сніжнеантрацит» отримує бюджетні кошти на цільові рахунки, які не можуть бути використані не за цільовим призначенням. До таких рахунків відноситься рахунок № 35231030000896 в Головному управлінні ДКСУ у Донецькій області, він є цільовим рахунком для оплати обладнання та засобів індивідуального захисту з охорони праці з бюджетних коштів.

Щодо рахунків в ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Донецьк - №№ 2600114200, 260421338, 260461372, на які не було накладено арешт відповідачем, суд зазначає наступне.

Рахунок № 2600114200 є основним рахунком, на який надходять кошти від реалізації вугільної продукції (від Державного підприємства «Вугілля України», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК» та інших), а також кошти від оренди приміщень, обладнання, кошти від продажу металобрухту, відшкодування лікарняних листів з Фонду від нещасних випадків на виробництві та інше. Грошові кошти з цього рахунку використовуються на першочергові виробничо-господарські потреби: на виплату поточної заробітної плати, погашення недоїмки до Фондів соціального страхування, здійснення платежів до місцевого та державного бюджетів, до Пенсійного фонду України та інше.

Рахунок № 260421338 є рахунком, відкритим на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2002 № 270 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 892» для проведення розрахунків з податку на додану вартість. Відповідно до п.71 зазначеної Постанови суми податку на додану вартість, отримані від споживачів за поставлену вугільну продукцію, підприємства вугільної промисловості перераховують не пізніше наступного операційного дня на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий у відповідній установі банку, для розрахунків з податку на додану вартість. Кошти для розрахунків з податку на додану вартість, зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, використовуються лише в порядку і за напрямами, визначеними у цьому пункті. Відповідальність за цільове використання коштів несе власник зазначеного рахунка відповідно до законодавства. Отже, вказаний рахунок є рахунком із спеціальним режимом використання.

Рахунок № 260461372 є рахунком відкритим для виплати допомоги по лікарняним листам. Відповідно до п.2 ст. 21 Закону України від 18.01.2001, № 2240-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Таким чином, на вказаний рахунок не може бути накладено арешт з метою погашення заборгованості перед Управлінням.

Рахунок в ПАТ «Альфа-Банк» № 26045011398302 також відкрито для виплати допомоги по лікарняним листам, на який, як вже зазначалося і в листі ПАТ «Альфа-Банк», не може бути накладено арешт відповідно до п.2 ст. 21 Закону України від 18.01.2001, № 2240-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Суд також звертає увагу на те, що ДП «Сніжнеантрацит» є містобудівним підприємством. Відповідно до довідки № 14/3-27-13-1254 від 26.03.2012 на підприємстві працює 3021 працівник. Накладення арешту на вищезазначені рахунки ДП «Сніжнеантрацит» призведе до повного зупинення господарської діяльності ДП «Сніжнеантрацит», припинення виплат заробітної плати працівникам, скасування оплати обладнання та засобів індивідуального захисту з охорони праці та оплати активної і реактивної електричної енергії, неможливості виплачувати допомоги по лікарняним листам, відсутності роботи та засобів до існування жителів м. Сніжне.

Крім того, суд зауважує, що загальна сума за постановами про арешт коштів боржника становить близько 10 мільйонів гривень. Сума вимог стягувачів, які не підпадає під дію Закону № 2711 та за якими виконавче провадження не зупинялося, також становить приблизно 10 мільйонів гривень. Отже, відповідачем правомірно накладено арешт не на всі розрахункові рахунки боржника, а в межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Таким чином, додаткове накладення арешту на рахунки боржника призведе до порушення законних прав та інтересів ДП «Сніжнеантрацит».

З огляду на зазначене, позовні вимоги Управління про зобовязання накласти арешт на всі без виключення розрахункові рахунки боржника є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки ст. 33, 57 Закону № 606 встановлено, що арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Щодо позовних вимог про зобовязання вчини дії щодо примусового стягнення боргу по вимозі № ю-14У від 22 вересня 2010 року на суму 1609957 грн. з ДП «Сніжнеантрацит» на користь Управління суд зазначає наступне.

Статтею 44 Закону № 606 визначено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів. Згідно п. 4 ч. 1 зазначеної статті вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольняються у четверту чергу.

Відповідно до п. 2 ст. 44 Закону № 606 вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги стягувачів, що належать до третьої черги задоволення, а саме: вимоги про стягнення заробітної плати та інших компенсаційних та відшкодувальних виплат, повязаних з трудовими правовідносинами, - задовольняються поступово, в залежності від надходження коштів на арештовані рахунки. Оскільки на теперішній час вимоги стягувачів третьої черги не задоволені, відповідач не має права відповідно до норм Закону № 606 підстав для перерахування коштів по виконавчому провадженню на виконання вимог Управління щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу № ю-14у, виданої 22 вересня 2010 року, про стягнення з ДП «Сніжнеантрацит» недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1609957,41 грн.

Крім того, як вже зазначалося судом, відповідачем строк проведення виконавчих дій не порушено, державним виконавцем вживаються всі належні заходи відповідно до норм чинного законодавства щодо виконання виконавчих листів про стягнення заборгованості з ДП «Сніжнеантрацит». Зазначене свідчить про відсутність порушення права чи охоронюваного законом інтересу позивача, що за змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є передумовою для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області до відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Сніжнеантрацит» про зобовязання накласти арешт на розрахункові рахунки боржника та вчинити дії щодо примусового стягнення боргу по вимозі № ю-14у від 22 вересня 2010 року - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 27 березня 2012 року.

Повний текст постанови виготовлено 2 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.