Постанова № 22659684, 30.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2767/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Лікоіл Україна" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації 14010100 суму боргу по податку на додану вартість 167,86грн. та на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації 11021000 суму боргу по податку на прибуток 337,78грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська, як платник податків, зборів та обовязкових платежів. Станом на 23.02.2012р. відповідач має податковий борг у сумі 505,64грн., який виник у звязку з несплатою до бюджету штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 167,86грн. та з податку на прибуток в розмірі 337,78грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, направив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Частиною 11 ст.35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвалою суду від 28.03.2012р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЖ №248379 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» зареєстроване 20.09.2006р. та перебуває на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська, як платник податків, зборів та обовязкових платежів, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №4867 від 22.09.2006р.

Відповідно до Акту про результати невиїзної документальної перевірки з питання затримки у поверненні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №1387/15-2/34589557 від 19.02.2009р., ТОВ «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» протягом дванадцяти послідовних податкових місяців надавало податковому органу податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок, у звязку з чим 22.12.2008р. Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська анульовано реєстраційне свідоцтво ТОВ «Торгівельний дім «Лікоіл Україна», підприємство виключено з Реєстру платників ПДВ про що складено акт №295, який листом №37063/10/15-2 від 22.12.2008р. надіслано підприємству. Платник податку зобовязаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. ТОВ «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» не повернуло реєстраційне свідоцтва платника ПДВ у встановлені Законом строки.

На підставі Акту про результати невиїзної документальної перевірки з питання затримки у поверненні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №1387/15-2/34589557 від 19.02.2009р., позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001771501/0 від 05.03.2009р. на суму 170грн., яке розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська 23.03.2009р., що підтверджується актом №2151/15-2/34589557 від 23.03.2009р., копія якого наявна в матеріалах справи. Доказів про оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.

На підставі Акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №2950/15-2/34589557 від 14.04.2010р., яким встановлено неподання ТОВ «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009р., граничний строк 09.11.2009р., за 2009р., граничний строк 09.02.2010р., позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003231501/0 від 13.05.2010р. на суму 340грн., яке розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська 15.06.2010р., що підтверджується актом №4597/15-1/34589557 від 15.06.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи. Доказів про оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.

Відповідно до сальдовки платника податків ТОВ «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» станом на 22.11.2011р., у звязку з наявною переплатою у сумі 4,36грн., заборгованість відповідача складає 505,64грн., що підтверджується витягами з облікової картки платника по податку (скорочена форма) на додану вартість та з податку на прибуток.

Згідно ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були виставлені перша податкова вимога №1/540 від 07.04.2009р. і друга податкова вимога № 2/782 від 02.06.2009р., які були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, що підтверджується актами від 29.04.2009р. та від 02.06.2009р., доказів про оскарження податкових вимог в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 14 вказаного Закону передбачає, що до переліку загальнодержавних податків належить, зокрема, податок на додану вартість та податок на додану вартість.

У відповідності до п.п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

-якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;

-якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В силу пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 вказаного Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно п.п.20.1.18, 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства доведений, у звязку з чим застосування податковим органом фінансових санкцій є правомірним.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Лікоіл Україна» (ЄДРПОУ 34589557) податковий борг на загальну суму 505,64грн. (пятсот пять гривень шістдесят чотири копійки) на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації 14010100 суму боргу по податку на додану вартість 167,86грн. та на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації 11021000 суму боргу по податку на прибуток 337,78грн.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова