Постанова № 22659590, 25.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

< Текст >

25 березня 2011 р. 15:30 Справа №2а-1818/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді

Алексєєвої Т.В., при секретарі Лапшині В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим < Список > < Позивач в особі >

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим < Список > < Відповідач в особі > < Текст >

про стягнення

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АР Крим заборгованість у розмірі 85 583, 63 грн., що виникла у звязку з витратами Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, а також у звязку з втратою годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та адресної допомоги до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання у розмірі 85 583, 63 грн. за червень-грудень 2010 р. на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимог наполягав.

Представник відповідача до суду не зявився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутністю та письмове заперечення на позов.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до заявленого ним клопотання та у відсутності представника відповідача, приймаючи до уваги надіслані письмові заперечення на позов та клопотання, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дане визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем по справі є - Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим, яке діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року,№ 8-2.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідачем по справі є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АР Крим, яке діє на підставі Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також субєктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві щодо ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_17 у розмірі 85583,63 грн. суд зобовязаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач в період з червня 2010 року по січень 2011 р. кожного місяця підписували акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Судом встановлено, що в акті звірки за червень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 17 980,32 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1757,03 грн. на 13 осіб; в акті звірки за липень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 11421,42 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1439,36 грн. на 13 осіб; в акті звірки за серпень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 11421,42 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1439,36 грн. на 13 осіб; в акті звірки за вересень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 11421,42 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1439,36 грн. на 13 осіб; в акті звірки за жовтень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 11500,10 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1408,89 грн. на 13 осіб, в акті звірки за листопад 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 11793,82 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1469,83 грн. на 13 осіб, в акті звірки за грудень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 11824,15 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1439,36 грн. на 13 осіб, в акті звірки за січень 2011 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в сумі 12081,90грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 1439,36 грн. на 13 осіб.

Розбіжності в розмірі 85583,63 грн. виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії щодо ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_17, з яких 3293,20 грн. основний розмір пенсії (та витрати на доставку), 82 290,43 грн. державна адресна допомога (в тому числі витрати на доставку), що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Первомайському району АР Крим, не прийнятих до заліку за червень 2010 січень 2011 року..

Відповідно до вказаних списків, відповідачем не прийнято до заліку призначених і виплачених ОСОБА_18 основного розміру пенсії у сумі 1200,00 грн. та 18,72 грн. почтового збору на виплату та доставку пенсії, ОСОБА_4 основного розміру пенсії у сумі 939,04 грн. та 14,64 грн. почтового збору на виплату та доставку пенсії, ОСОБА_5 основного розміру пенсії у сумі 1103,60 грн. та 17,20 грн. почтового збору на виплату та доставку пенсії, а разом 3293,20 грн.

Також, вказані списки свідчать, що відповідачем не прийнято до заліку 82 290,43 грн. державної адресної допомоги щодо ОСОБА_2.(5340,12 грн.), ОСОБА_18,(4563,00 грн. та 71,18 грн. витрат на доставку) ОСОБА_4.(4823,96 грн. та 74,79 грн. витрат на доставку), ОСОБА_5.(4659,40 та 72,70 грн. витрат на доставку), ОСОБА_6 (4563,00 грн), ОСОБА_7.(5340,12 грн.), ОСОБА_8(4563,00 грн.), ОСОБА_9 (4915,88 грн.), ОСОБА_19 (5028,60 грн.) ОСОБА_11 (9224,85 та 143,88 грн. витрат на доставку), ОСОБА_12.(5028,60 грн.), ОСОБА_13 (5092 грн., та 79,43 грн. витрат на доставку), ОСОБА_20.(4563,00 грн. та 71,18 витрат на доставку), ОСОБА_21.(4563,00 грн.), ОСОБА_22(4874,36 грн.), ОСОБА_17 (4563,00 грн. та 71,18 грн. витрат на доставку).

Відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України Про пенсійне забезпечення пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обовязок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, проте суд зазначає, що таке посилання є необґрунтованим, та спростовується наступним.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за період з червня 2010 по січень 2011 року ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі 3 293,20 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідками щодо отримання потерпілими пенсій, переліками осіб, яким призначено пенсію та які не прийняти до заліку відповідачем за червень 2010 р. - січень 2011 р. та актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період червень 2010 р. - січень 2011 р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування щомісячного підвищення до пенсії та державної адресної допомоги, судом встановлено наступне.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України Про пенсійне забезпечення N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування№ 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч.3 статті 30 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняN 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який визначає обовязки саме органів Пенсійного фонду України.

За пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України Про пенсійне забезпечення в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом суми, що виплачуються відповідно до Законів України Про пенсійне забезпечення, Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено державну адресну допомогу до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян, вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Зазначений перелік також не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Однак в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності є постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою не передбачено відшкодування адресної допомоги.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 198 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян у 2009 році з 1 квітня встановлено підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 гривні, а з 1 жовтня - до 28,4 гривні.

Разом із тим, вказане підвищення також не наведено в переліку, визначеному п. 4 Порядку, вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Вказане підвищення не включається до основного розміру пенсії і є самостійним видом пенсійних виплат.

Отже, за наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав щодо стягнення з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим витрат, що понесені ним у звязку із виплатою щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_17, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 198 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян.

Оскільки відсутні підстави щодо стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на виплату адресної допомоги та підвищення до пенсії, отже і відсутні підстави щодо стягнення з відповідача поштового збору на їх доставку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АР Крим (96200, АР Крим, смт. Роздольне, вул. Леніна, 14, п/р № 39219824208402 в УГК АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24408906) на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим (96400, АР Крим, смт. Первомайске, вул. пер. Садовий ,4, р/р № 25606010047101 у ВАТ Державний ощадний банк України м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22259431) суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 в розмірі 3293,20 грн.

3.У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.

< Текст >