Рішення № 22645835, 09.04.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/88/2012

Провадження № 2/0306/238/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 09.04.2012

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лесика В.О.

при секретарі Федорук Г.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до позичальника ОСОБА_5 та двох самостійних поручителів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 73 101,94 швейцарських франки, що еквівалентно 642 561,07 грн.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що 15 листопада 2011 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11077816000, за умовами якого банк надав позичальнику кошти в сумі 74 000, 00 шв. франки під 7,99% річних за користуванням кредитом з умовою повернення за встановленим графіком в сумі щомісячного платежу 411,11 шв.франків з кінцевим терміном повернення не пізніше 15.11.2021 р. Однак станом на 09.12.2011 року позичальник допустив прострочення платежів на 743 дні, у звязку з чим банк звернувся до суду з вимогою про дострокове повернення усієї суми кредиту в розмірі 59 611,15 шв.франків. Також банком нараховано до стягнення проценти за користування кредитом в розмірі 11 180,33 шв.франки, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1146,99 ш.франки та 1163,47 ш. франки пені за прострочення сплати процентів, а всього 73 101,94 швейцарських франки, що еквівалентно 642 561,07 грн. Враховуючи, що кредитні зобовязання були забезпечені порукою двох самостійних поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 банк просить стягнення заборгованості провести в солідарному порядку боржника з кожним поручителем.

Ухвалою суду від 15 березня 2012 року проведено заміну первісного позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених вище.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив та пояснив, що вважає договір поруки, укладений між ним та банком з метою забезпечення кредитних зобовязань ОСОБА_3, припиненим, про що він повідомив банк ще в 2009 році, оскільки банком підвищено процентну ставку за кредитом без його згоди. Просить у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в солідарному порядку з нього та позичальника відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязаний надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи 15 листопада 2011 року між банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11077816000 в сумі 74 000,00 шв.франки на строк до 15.11.2021 року зі встановленим графіком повернення та зі сплатою процентів, комісії в порядку і на умовах, визначених договором.

Зокрема, згідно п. 1.3.1 договору за користування кредитними коштами протягом 30 днів з дня отримання кредиту процентна ставка встановлена на рівні 7,99 %. По закінчені кожного місяця процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 Договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць, то застосовується ставка за попередній місяць.

Згідно ст. 526,599 ЦК України зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та припиняються проведеним виконанням.

Як вбачається з довідки розрахунку заборгованості за кредитом позичальником допущено прострочення платежу в жовтні 2007 року на 10,76 шв.франки, а з грудня 2009 року він тіло кредиту взагалі не повертає.

Згідно пояснень представника позивача станом на 09.12.2011 року позичальником на 743 дні прострочено терміни повернення кредиту та процентів.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Користуючись своїм правом банк поставив вимогу про дострокове повернення позичальником кредиту в сумі 59 611,15 швейцарських франки, що еквівалентно ( станом на 02.12.2011 року) 523977,95 грн.

Як вбачається з розрахунків боргу сума несплачених процентів за користування кредитом становить 11180,33 шв. франки, що еквівалентно 98274,34 грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України та п.7.1 Кредитного договору банком також нарахована пеня за порушення кредитного зобовязання в межах річного строку позовної давності, а саме за період з 02.12.2010 року по 02.12.2011 року в сумі 1146,99 шв.франків за несвоєчасне повернення тіла кредиту та 1163,47 шв.франки за несвоєчасну сплату процентів.

Проведені позивачем нарахування відповідають вимогам законодавства та підтверджені наданими розрахунками.

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість за кредитним договором в сумі 73 101,94 шв. франки, що на день постановлення рішення становить 634 524,83 грн. із розрахунку курсу валют 868,0304 грн. за 100 шв. франків, яка складається з :

-59611,15 шв.франків ( 517424,79 грн.) заборгованості по тілу кредиту;

-11180,33 шв.франків (97045,26 грн.) заборгованості за процентами;

-1146,99 шв. франків (9955,87 грн.) пені за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитом;

-1163,47 шв.франків (10098,91 грн.) пені за несвоєчасне повернення заборгованості по процентам.

При вирішенні вимоги позивача про проведення стягнення заборгованості в солідарному порядку з кожним із двох поручителів суд виходив з наступного:

У забезпечення виконання зобовязань позичальником за вище вказаним кредитним договором банком прийнято поруку дружини позичальника ОСОБА_4 договір № 11077816000/1 від 15.11.2006 року та громадянина ОСОБА_2 договір поруки №1107781600/2 від 15.11.2006 року.

В силу ст..554 ЦК України поручитель несе солідарну відповідальність з основним боржником в разі порушення останнім умов договору.

Однак за змістом ст.ст. 553,554,555 ЦК України поручитель хоча й повязаний із боржником зобовязальними правовідносинами, проте він є самостійним субєктом у відносинах із кредитором, має право висувати заперечення проти вимог кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти вимог кредитора про стягнення з нього в солідарному порядку заборгованості у звязку із зміною банком процентної ставки по кредиту без його згоди, що дає йому право як поручителю вважати договір поруки припиненим.

Представник позивача в судовому засіданні із даними запереченнями не погодився пояснивши, що процентна ставка була підвищена позичальнику на 2% за порушення кредитної дисципліни в порядку передбаченому договором, який добре відомий поручителю, а тому не має підстав вважати, що без згоди поручителя відбулись будь-якої зміни кредитного зобовязання та відповідно змінився обсяг відповідальності поручителя.Як вбачається з договору поруки № 1107781600/2 від 15.11.2006 року ОСОБА_2. як поручитель, зобовязується відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобовязань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11077816000 від 15.11.2006 р. Відповідальність поручителя є солідарною. Поручителю добре відомі усі умови кредитного договору, зокрема розмір кредиту, термін повернення, процентна ставка 7,99 %, штрафні санкції та інші умови договору.

Згідно із п. 2.1 даного договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, у наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою розуміється як візування змін в кредитний договір поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, і т.п.

Як вбачається з матеріалів справи банк у звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором з 01 липня 2008 року підвищив процентну ставку з 7,99 % до 9,99% повідомивши про це позичальника та проводив відповідні нарахування.

Позивачем надано суду реєстр повідомлень згідно якого поручитель ОСОБА_2 також повідомлявся про зміну процентної ставки, однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження отримання згоди від поручителя на такі дії.

Окрім того, з листа від 31.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 заперечує проти такого підвищення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також в разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, суд вважає , що підстав для покладення на відповідача ОСОБА_2 відповідальності за невиконання позичальником кредитного договору немає, оскільки порука припинилась.

Твердження представника позивача про те, що ОСОБА_2 були відомі умови кредитного договору, які передбачали можливість підвищення процентної ставки за порушення кредитної дисципліни, не спростовують висновків суду, оскільки за умовами договору поруки банк зобовязаний був узгодити з поручителем саме розмір підвищення процентної ставки.

В той же час суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості солідарно з позичальника та поручителя ОСОБА_4

Так, поручитель не заперечила проти вимог кредитора, всупереч вимог ст..10,60 ЦПК України не надала суду доказів на підтвердження будь-яких обставин, які б звільняли її від відповідальності за невиконання позичальником своїх кредитних зобовязань.

Окрім того, ОСОБА_4 є дружиною позичальника, за умовою кредитного договору кредит надано для придбання житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Згідно ст.61 СК України якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом, майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

За змістом ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сімї.

Таким чином, у результаті придбання подружжям будинку та земельної ділянки за кредитні кошти боргові зобовязання перед банком несуть як чоловік , так і дружина, а не тільки той, хто підписав договір.

Враховуючи, що ОСОБА_4 є не лише дружиною позичальника, але й поручителем за кредитним договором, суд вважає вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості з неї та ОСОБА_3 підставними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі в розмірі сплаченого позивачем судового збору в сумі 2823 грн. підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках.

На підставі ст.ст. 526, 554, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.61,65,70 СК України, керуючись ст.ст. 10,11,60, 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»( 04070, м.Київ, вул.Іллінська,8, код ЄДРПОУ 37825968, рахунок № 26506359049000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість за кредитним договором № 11077816000 від 15.11.2006 року в розмірі 73101,94 швейцарських франки, що еквівалентно 634524,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» ( 04070, м.Київ, вул.Іллінська,8, код ЄДРПОУ 37825968, рахунок № 26506359049000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) в рівних частках судові витрати по справі в сумі 2823 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але були відсутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий:В. О. Лесик