Рішення № 22645498, 09.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа№ 5015/984/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом:Приватного підприємства „Світ риби, м. Пустомити, Львівська область до відповідача:Приватного підприємства „СЦ-Сервіс Центр Стрий, м. Стрий, Львівська областьпро:стягнення 30796,45 грн. Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

За участю представників:

від позивача: Квасниця Р.Р. представник;

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства „Світ риби, м. Пустомити, Львівська область, надалі позивач, до Приватного підприємства „СЦ-Сервіс Центр Стрий, м. Стрий, Львівська область, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 30796,45 грн., в тому числі заборгованості в сумі 26375,01 грн., трьох процентів річних в сумі 629,36 грн., інфляційних нарахувань в сумі 532,78 грн. та пені в сумі 3259,30 грн.

Ухвалою суду від 15.03.2012 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.03.2012 р.

Ухвалою від 28.03.2012 р. у звязку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 09.04.2012 р.

В судове засідання 09.04.2012 р. зявився лише представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду не виконав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901407140365, отриманого відповідачем 04.04.2012 р.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні 09.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 17.04.2012 р.

Вислухавши уповноваженого представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 16.05.2011 р. укладено договір поставки № 50, згідно п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобовязувався поставити підібрані покупцем товари в кількості, асортименті, за цінами, на суму, що зазначені в накладних постачальника, а покупець зобовязувався прийняти і оплатити зазначений товар в порядку та в строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 4.5 договору оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом семи календарних днів з дня отримання товарів.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 26375,01 грн. Факт передачі прийняття товару підтверджується видатковою накладною № РН 0000469 від 19.05.2011 р., яка підписана представниками обох сторін та скріплена відтисками круглих печаток позивача і відповідача. Належним чином засвідчена копія видаткової накладної долучена до позовних матеріалів.

Проте, в порушення умов договору відповідач за поставлений товар не розрахувався. Із доданого позивачем акту звірки розрахунків від 13.10.2011 р., який підписаний представниками обох сторін, вбачається, що сума боргу відповідача становить 26375,01 грн.

Претензія позивача за № 5 від 24.02.2012 р. про сплату боргу залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив також з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.5 договору оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом семи календарних днів.

Отже, господарське зобовязання, яке виникло між позивачем та відповідачем за договором поставки в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

Таким чином, до стягнення з відповідача правомірно підлягає основний борг в сумі 26375,01 грн.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності субєктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті покупцем отриманої продукції останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд, здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня за шість місяців з дня виникнення заборгованості, тобто за період із 27.05.2011 р. по 27.11.2012 р., яка відповідно становить 2072,06 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума трьох процентів річних у розмірі 629,36 грн. нарахована позивачем правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.1997р. за № 62-97 р. для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають будь-який період, перемножити між собою. Також в даному листі зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається с наступного місяця червня.

Таким чином, в даному випадку інфляційні нарахування слід нараховувати із червня 2011 р., у звязку з чим сукупний індекс інфляції становить: 100,4 % х 98,7 %, 99,6 % х 100,1 % х 100,0 % х 100,1 % х 100,2 % х 100,2 % х 100,2 % = 0,99.

Відповідно, в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат в сумі 532,78 грн.слід відмовити за безпідставністю.

Нормою ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип змагальності також закріплений у ст. 4-3 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач основний борг, пеню та три проценти річних не сплатив, проти заявленого позову у встановленому законом порядку не заперечив, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства „Світ риби, м. Пустомити Львівської області, задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „СЦ-Сервіс Центр Стрий (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шашкевича, 21; код ЄДРПОУ 32053949) на користь Приватного підприємства „Світ риби (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Фабрична, 19; код ЄДРПОУ 36499413) 26375,01 грн. основного боргу, 2072,06 грн. пені, 629,36 грн. три проценти річних та 1519,53 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя Артимович В.М.