ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.12 Справа № 8пд/5014/643/2012
За позовом 1. Луганської міської ради, м. Луганськ,
2. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,
до Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро", м. Полтава, -
про розірвання договору на право тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди).
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від 1-го позивача ОСОБА_1. головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи, - довіреність № И 01/03-30./5449/0/2-10 від 24.11.2010;
від 2-го позивача ОСОБА_1. головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи, - довіреність № И 01/03-30./5448/0/2-10 від 24.11.2010;
від відповідача представник не зявився, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачами заявлено вимогу про розірвання договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваелектро" (орендар) 10.05.1995 року, державна реєстрація від 03.07.1995 року № 890, з посиланням на неналежне ставлення орендаря до виконання його умов.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 02.04.12 року до 17.04.12 року у звязку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання доказів.
До початку судового засідання 17.04.12 року від 1-го та 2-го позивачів надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.
У судовому засіданні 1-й та 2-й позивачі заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2;22 та ін.).
У позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказано юридичну адресу: м. Полтава, вул. Котляревського, 2-А (а.с.3-5), що також підтверджується спеціальним витягом з ЄДР за №13463096 від 30.03.12 року (а.с.16), - на яку були спрямовані ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення її розгляду, - при цьому оператор поштового зв'язку повернув до суду обидва поштових відправлення з доданням довідки "адресат вибув" (а.с.13-14; та ін.).
З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. Уразі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.
Аналогічна позиція викладена у підпункті 3.6 пункту 3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Позивачі не заперечили проти розгляду спору за відсутності відповідача.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що відповідач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши позивачів, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
10.05.1995 року між 2-м позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі був укладений договір № 890 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до якого орендодавець згідно з рішенням Луганського міськвиконкому від 21.04.1995 року № 192/2, надає, а орендар приймає у тимчасове користування терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 2,1996 га відповідно до плану, що додається, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Тихоокеанська, 53, - під розміщення промбази Луганської мехколони № 15 (п.п.1.1-1.2).
Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку щомісячно, рівними частками (п.2.1), - тобто розмір місячної орендної плати у договорі не визначено.
Орендодавець має низку прав, у т.ч. - припинити право користування земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства шляхом розірвання договору в односторонньому порядку (п.3.1)
Орендар зобовязаний своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю; у разі порушення цього обовязку з нього стягується пеня у розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожний день прострочення (п/п б) п.3.2).
Договір набирає чинності з моменту його реєстрації.
Договір зареєстровано у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 03.07.1995 року за № 890 Луганської міської ради (а.с.9).
Відповідач не заперечив та не спростував факт передачі йому вищезгаданої земельної ділянки.
Позивач стверджує, що 13.01.2010 року за вих. № 04/13 орендар звернувся до Луганської міської ради з клопотанням про припинення права тимчасового довгострокового користування на умовах оренди вищезазначеною земельною ділянкою, - на підставі чого міська рада 29.04.2010 року прийняла рішення №65/94 (а.с.11), яким задовольнила клопотання (п.1) та зобовязала орендаря у місячний термін укласти договір про розірвання основного договору (п.2), - але орендар не вчинив таких дій, у звязку з чим основний договір станом на день звернення позивачів з цим позовом до суду є нерозірваним.
Зазначена обставина стала підставою для звернення 1-го та 2-го позивачів з цим позовом до суду.
Відповідач позов не спростував та не оспорив.
ІІ.Заслухавши позивачів, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.
Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.
При вирішенні цього спору суд виходить з того, що спірні правовідносини виникли 10.05.1995 року, - тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР, та продовжують мати місце після 01.01.04 року, тобто після набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року (далі ЦКУ).
Відповідно до приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень останнього Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Виходячи з викладеного, суд при вирішення цього спору керується нормами ЦК України.
Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України ЦКУ цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ); його різновидністю є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
При вирішенні питання про розірвання вищезгаданого договору суд виходить з наступного.
У підпункті а) п.3.1 договору сторони закріпили за орендодавцем право припиняти право користування земельною ділянкою згідно з діючим законодавством шляхом розірвання договору в односторонньому порядку.
За загальним правилом, закріпленим у частинах 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд вважає, що відповідач, звернувшись до Луганської міської ради з клопотанням про припинення договору оренди землі та отримавши вищезгадане рішення останньої про задоволення цього клопотання, був зобовязаний вжити заходів до виконання рішення міської ради, але не зробив цього, - хоча має місце згода обох сторін за договором на його розірвання.
Згідно ч.3 ст. 31 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІУ "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
За таких обставин вимога позивачів є правомірною, належним чином доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила чинне земельне та цивільне законодавство України.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 83 Земельного кодексу України; ст. 11,16,203,625,651 Цивільного кодексу України; ст.ст.1,13,31 Закону України від 06.10.1998 року № 161-ХІУ "Про оренду землі", керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,43,44,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Розірвати договір № 890 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладений у простій письмовій формі 10.05.1995 року між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваелектро" (орендар), предметом якого є земельна ділянка площею 2,1996 га, розташована у місті Луганську, вул. Тихоокеанська, 53; державна реєстрація від 03.07.1995 року № 890.
4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро", ідентифікаційний код 00132535, яке знаходиться за адресою: місто Полтава, вул. Котляревського, 2-А, на користь Луганської міської ради, ідентифікаційний код 26070794, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14 витрати по сплаті судового збору у суму 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 17.04.2012 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 квітня 2012 року.
Суддя А.П.Середа
Помічник судді К.Л. Скокова
Судове рішення № 22645477, Господарський суд Луганської області було прийнято 17.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 8пд/5014/643/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: