Рішення № 22645217, 17.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.12 р. Справа № 5006/4/40/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 11.05.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод"

м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергоком" м. Донецьк

про стягнення 4141,80грн. заборгованості і пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3633,73грн. суму якої збільшив заявою від 03.04.2012р. до 4141,80грн., з яких: 3510,00грн. заборгованості, 631,80грн. пеня за порушення строку поставки, яка нарахована за 180 днів відповідно до умов п. 7.4 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний між ЗАТ "Донецьксталь" металургійний завод" в особі директора філії "Збагачувальна фабрика" ЗАТ "ДМЗ" та відповідачем договір №18604дс від 30.03.2009р. з додатковою угодою, платіжне доручення № 559 від 09.02.2011р. на суму 38524,20грн., накладну № 4 від 14.02.2011р. на суму 35014,20грн., претензію № 17/17-2123юр від 27.12.2011р.

Господарський суд належним чином повідомляв відповідача про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення, повернуті поштовим відділенням з написом «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою, вказаною у договорі та у витягу серії НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

2

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за непоставлений ним по договору № 18604дс від 30.03.2009р. товар за який отримані кошти, а також пені, яка нарахована за порушення строків поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір № 18604дс від 30.03.2009р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за цим договором продавець (відповідач) передає, а покупець (позивач) приймає та оплачує згідно з умовами договору продукцію виробничо-технічного призначення (далі по тексту товар).

Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Додаткової угодою № 30 від 02.11.2010р. сторони погодили найменування товару, що поставляється, його кількість, суму в загальному розмірі 38524,20грн., умови поставки FCA склад продавця м. Донецьк, вул. Ветеринарна, 14 (Інкотермс 2000) протягом 14-ти днів з дати його передплати. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, вказана в товарно-транспортній накладній. Вантажоотримувач філія "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" ЗАТ "ДМЗ" (додаткова угода не підписана відповідачем).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату товару у формі попередньої оплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку на передплату, якщо інше не узгоджено в додаткових угодах. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах та в строки, які узгоджуються в додаткових угодах. Вантажоотримувачем товару є покупець.

Згідно п. 8.1 договору він вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2009р. Додатковими угодами договір пролонгований до 31.12.2011р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивач на виконання умов договору платіжним доручення № 559 від 09.02.2011р. перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 38524,20грн.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо попередньої оплати товару в розмірі 100% згідно з п. 3.1 договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах та в строки, які узгоджуються в додаткових угодах. В додатковій угоді № 30 від 02.11.2010р. сторони передбачили, що товар поставляється протягом 14 днів з дати його передплати.

Таким чином, відповідач повинен був поставити товар до 23.02.2011р. включно.

Відповідач по накладній № 4 від 14.02.2011р. поставив позивачу товар на суму 35014,20грн., який прийнятий останнім без зауважень та заперечень. Таким чином, не отовареним залишився товар на суму 3510,00грн.

У відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

3

Тому позивач звернувся до відповідача з претензією №17/17-2123юр з вимогою допоставити товар від 27.12.2011р. на суму 3510,00грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідачем, на час звернення із позовом, поставка товару не здійснена, грошові кошти позивачу неповернуті, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача. 3510,00грн. в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків поставки товару явилось підставою для нарахування позивачем 631,80грн. пені, яка нарахована за 180 днів відповідно до умов п. 7.4 договору

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків поставки товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення пені фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед позивачем.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо поставки товару в обумовлені договором та додатковою угодою строки, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 7.4 договору, відповідно до якого, у випадку порушення строків поставки товару продавець виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення.

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк поставки товару (п. 2 додаткової угоди № 30 від 02.11.2010р. договору); б) вид відповідальності за порушення строків поставки (п.7.4 договору пеня); в) розмір пені (п. 7.4 договору), а також доведено факт порушення строків поставки товару, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 631,80грн. пені у повному обсязі, оскільки вона розрахована з урахуванням шестимісячного терміну.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергопром" м. Донецьк про стягнення 4141,80грн. , з яких: 3510,00грн.борг, 631,80грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергопром" м. Донецьк-83055, пр. Гринкевича, 5, ЄДРПОУ 32686404 на користь Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" м. Донецьк-83055, вул. Челюскінців, 174, ЄДРПОУ 30939178 заборгованість в сумі 3510,00грн., 631,80грн. пені, 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 17.04.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.