Рішення № 22644858, 10.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 квітня 2012 р. Справа 14/19/2012/5003

за позовом: Барського комунального виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Калініна 6-а)

до: Барського комбінату комунальних підприємств (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Гагаріна, 1)

про стягнення 8108,54 грн.,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники:

позивача: Барського комунального виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради- ОСОБА_1, довіреність № 8 від 04.04.2012 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 26.12.1996 р.;

відповідача: Барський комбінат комунальних підприємств- не з"явився,

ВСТАНОВИВ :

Барське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізайного господарства "Барводоканал" Барської міської ради звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Барського комбінату комунальних підприємств 8108,54 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору № 39 від 21.04.2008 р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22 березня 2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/19/2012/5003 та призначено до розгляду на 10.04.2012 року.

05.04.2012 р. до господарського суду Вінницької області супровідним листом № 116 від 04.04.2012р. позивачем- Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізайного господарства "Барводоканал" Барської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 22.03.2012 р. подано витяг № 5062 023.04.2012 від 02.04.2012 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та обопільно підписаний з відповідачем акт звірки розрахунків від 01.04.2012 р., з якого вбачається заборгованість Барського комбінату комунальних підприємств перед Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізайного господарства "Барводоканал" в сумі 8108,54 грн.

На визначену дату (10.04.2012 р.) в судове засідання з'явився представник позивача. Останнім в судовому засіданні подано довідку № 124 від 09.04.2012 р. про те, що у вересні 2010 р. відповідно до припису Державної інспекції контролю за цінами № 010-14-4/88 від 27.08.2010 р. комбінату комунальних підприємств здійснено коригування нарахування на суму 731,36 грн. шляхом рознесення проплати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, витребувані ухвалою суду докази не надав, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою від 22.03.2012 року, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 2103621411129 від 28.03.2012 р., підписаного представником відповідача за довіреністю 29.03.2012 р.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали про порушення провадження у справі, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.04.2012 р. між Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізайного господарства "Барводоканал" та Барським комбінатом комунальних підприємств було укладено договір № 39 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації. (а.с. 4-5)

У зв"язку із зміною реквізитів та тарифів на послуги, 04.01.2011 р. з відповідачем було переукладено договір № 39 та укладено договір № 2.

Відповідно до п.1.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає чинним стандартам, або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров"я України на відхилення від стандарту в розмірі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води, а відповідач бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні і водовідведенні.

При цьому сторони Договору в п.1.2 узгодили, що при виконанні цього Договору вони керуються чинним законодавством України; Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України (затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року № 65); Правилами приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкцією про встановлення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37); Правилами приймання стічних вод у міську каналізайну мережу м. Бар (затвердженими рішенням виконкому Барської міської ради від 19.05.2004 р. № 3344).

Згідно із п. 2.4. Договору розрахунки за воду, використану абонентом та за відведення стоків повинні були здійснюватись щомісячно, не пізніше 10 числа, за звітним місяцем за показниками водолічильників, зареєстрованих у Водоканалі. У вказаному пункті сторони обумовили, що знімання показників лічильників здійснюється щомісячно представником Водоканалу спільно з представником абонента.

Згідно п. 3.2.3 Договору абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі відповідно до цього Договору, правил вказаних в Договорі та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.3.2.6 Договору на абонента покладався обов'язок забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку води представників позивача за наявності у них відповідного посвідчення, в тому рахунку для зняття контрольних показань засобів обліку. Вказаний обов'язок абонента по наданню доступу до приміщення кореспондується з відповідним правом позивача на такі дії (п.3.3.3).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з водопотсачання та водовідведення обсяг та факт надання яких підтверджується актами зняття показників лічильників, рахунками, відомостями про їх вручення з грудня 2009 р. по лютий 2012 р., банківськими виписками, актами звірки розрахунків та іншими матеріалами справи.

Відповідач свої договірні зобовязання стосовно вчасного та повного розрахунку за надані послуги виконав лише частково, внаслідок чого, в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8108,54 грн. Факт заборгованості також підтверджується обопільно підписаним з відповідачем актом звірки розрахунків від 01.04.2012 р., з якого вбачається борг Барського комбінату комунальних підприємств перед Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізайного господарства "Барводоканал" в сумі 8108,54 грн. Підписання відповідачем вказаного акту свідчить про визнання останнім факту існування заборогваності.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору № 39 від 21.04.2008 р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, між сторонами виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги".

Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів в розмірі 8108,54 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 22.03.2012 р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до п.1 ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Барського комбінату комунальних підприємств (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 03338923) на користь Барського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Калініна 6-а, код ЄДРПОУ 00432538) 8108,54 грн. (вісім тисяч вісім гривень п"ятдесят чотири копійки) заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев"ять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тварковський А.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Гагаріна, 1)