Рішення № 22637313, 27.03.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/1558/2012

н/п 2/2018/1340/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Шаренко С.Л.

при секретарі Бардіній Н.О.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національного наукового центру «Інститут метрології»про визнання права на житлове приміщення, -

в с т а н о в и в:

позивач просить визнати за нею право на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, вказуючи, що вона проходила військову службу у складі діючої армії в період Великої Вітчизняної війни з 1941 по липень 1945 року, брала безпосередню участь у бойових діях. Після демобілізації в 1947 році вона була зарахована на роботу в Національний науковий центр «Інститут метрології», де безперервно 56 років працювала до серпня 2003 року, звільнена у зв'язку з переходом на пенсію. В 1959 році їй було надане житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1, в якій вона проживає і по теперішній час. Вказує, що вона є основним наймачем квартири, зареєстрована в ній з 1959 року, постійно там проживає, на її ім'я відкрито особовий рахунок, вона сплачує квартирну плату, нею укладені договори на користування електроенергією, газом. За час проживання в квартирі вона зробила ремонт всіх дверних і віконних прорізів, підлоги, стелі, перекриттів. За станом здоров'я вона потребує допомоги, догляду, має намір приватизувати свою квартиру та укласти договір довічного утримання, але не може цього зробити, оскільки не збереглися документи про її право на це житлове приміщення. В зв»язку з цими обставинами вона вимушена звертатися до суду.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, вказав, що дійсно житловий будинок за АДРЕСА_1, знаходиться на балансі Національного наукового центру «Інститут метрології». Позивач мешкає в квартирі № 1 цього будинку, на даний момент ця квартира не приватизована. ОСОБА_2 є основним наймачем квартири, вона сплачує квартирну плату, однак будь-яких документів про надання цього житлового приміщення ОСОБА_2 в архіві інституту не збереглося. ННЦ «Інститут метрології»надавав письмову згоду щодо приватизації позивачем квартири № 1, яку вона на теперішній час займає. Разом з тим відповідач не погоджується з вимогою про визнання за ОСОБА_2 саме права власності на спірну квартиру, зважаючи на те, що вказане житлове приміщення є державною власністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом достовірно встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Національного наукового центру «Інститут метрології». Вказаний житловий будинок складається із двох квартир (а.с.12).

ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_1, з січня 1959 року (а.с. 30, 32).

На даний момент вказана квартира не приватизована. Позивач ОСОБА_2 є основним наймачем спірної квартири, сплачує квартирну плату до бухгалтерії Національного наукового центру «Інститут метрології», вона також сплачує інші комунальні платежі безпосередньо комунальним підприємствам відповідно до укладених нею договорів про надання послуг, здійснює ремонти спірної квартири (а.с.13-15).

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що документів про надання цього житлового приміщення ОСОБА_2 в архіві ННЦ «Інститут метрології»не збереглись. Однак позивач має намір приватизувати спірне житлове приміщення.

Встановлений в судовому засіданні факт користування позивачем квартири з січня 1959 року не порушує прав інших сторін, ніким не оспорений. Суду не надано доказів, що спростовують вказані обставини та не зазначено про існування таких доказів.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем були обґрунтовані обставини, на які вони посилалися як на підстави своїх вимог.

А тому суд визнає за позивачем право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, загальною площею 34 кв.м.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. 61 Житлового Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

визнати за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, загальною площею 34 кв.м.

Рішення може бути оскаржене протягом 10-ти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Харківської області.

Суддя