Постанова № 22636281, 30.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/531/2012

30 березня 2012 року 12год. 57хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Захарчук П.М., Катеринчук Ю.В.

відповідача: представник Дзюбук В.В., Ситай М.В., Дудар Ю.П., Білик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Антонівське споживче товариство

доКузнецовська об"єднана державна податкова інспекція в Рівненській області

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Позивач Антонівське споживче товариство звернувся до суду з позовом до Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області. З урахуванням поданих заяв про збільшення та зменшення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 року № 0000312340, № 0000302340, № 0015561740 та податкове повідомлення-рішення форми “C” від 09 вересня 2011 року № 0000332343.

Зазначає, що податкові повідомлення-рішення базуються на безпідставних висновках акту про результати планової виїзної перевірки. Так, згідно п. 86.10 ПК України в акті ревізори відповідача повинні відображати як факти заниження, так і завищення податкових зобов'язань платника, однак в ході перевірки відповідач при встановленні обєкта оподаткування не врахував показники занижених валових витрат внаслідок не врахування в їх складі витрат, понесених позивачем по деяких господарських операціях, натомість відобразив обставини щодо завищення витрат внаслідок відсторнування з їх складу затрат, понесених по інших господарських операціях На підтвердження цього позивач надав первинні документи, зведений реєстр яких додавався ним до заперечень на акт перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 року.

Також позивач стверджує, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат затрати, понесені по придбанню товарів від ПП ОСОБА_7 та ППОСОБА_8, оскільки операції з названими контрагентами є товарними. Первинні бухгалтерські документи на витрати, повязані з придбанням товарів в ПП ОСОБА_7 в сумі 468447,07 грн. та ПП ОСОБА_8 732555,21 грн. та оплатою їх вартості (накладні, платіжні доручення, прибуткові та видаткові касові ордери) були надані позивачем для перевірки.

Вказує на хибність висновків відповідача про не включення Антонівським споживчим товариством до складу податкових зобов'язань з ПДВ обсягу реалізованих товарів через роздрібну мережу вартістю 135029,75 грн. (без ПДВ), та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 27007 грн., оскільки в акті перевірки не проведено сукупний аналіз показників Декларації з податку на додану вартість (Додатку 5) та показників звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій за всі місяці охопленого перевіркою періоду та не враховано, що ПДВ відображене та сплачене згідно декларацій за всі місяці періоду, що перевірявся, перевищує на 57170,35 грн. показники, відображені у звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій.

Також зазначає, про необґрунтованість висновків податкового органу щодо того, що з коштів, отриманих від КП“Володимирецький КГХ” в сумі 3756539,43 грн., та від Городецької сільської ради в сумі 212730,00 грн., необхідно сплатити ПДВ в розмірі 668636,00 грн., оскільки позивачем надавались послуги з харчування дітей. Операції з наданнях цих послуг згідно чинного законодавства звільнені від сплати ПДВ.

Вважає хибним висновок податкового органу щодо не утримання і не перерахування Антонівським споживчим товариством до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.07.2009 по 31.03.2011 року в сумі 22031,19 грн.. При цьому зазначає що доходи працівникам у розмірах, визначених відповідачем, позивач не нараховував та не виплачував, доказів протилежного відповідачем в акті перевірки не наведено. Покликається також на неправомірність визначення такого зобовязання за непрямими методами.

Крім того, на відміну від обставин, зазначених в акті перевірки, фіскальний звітній чек № 2576 та фіскальний звітній чек № 1951 фактично збережені відповідно в магазині № 4 смт. Володимирець в КОРО № 1702000312р/7 та в буфеті «Лелека» с. Дубівка в КОРО № 1702000359/7. Діяльність позивача з роздрібної торгівлі та громадського харчування повністю відповідає вимогам Закону в частині щоденного друкування Z-звіту, оскільки підприємством не було порушено вимог Постанови КМУ від 18.02.02р. №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», де зазначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміни, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин. Вважає, що податковий орган не правильно трактує поняття необхідності щоденного друку фіскального звітного чека.

Також з рядом виявлених порушень (79 випадків не роздрукування фіскального звітного чеку, відображених в акті перевірки) сплинув встановлений ст. 250 ГК України річний строк для застосування санкцій.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, просили їх задовольнити повністю.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, подали письмові заперечення та суду пояснили, що при проведенні планової перевірки позивача встановлено обставини щодо заниження валових доходів, завищення валових витрат, завищення сум податкового кредиту, заниження податкових зобовязань, щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів працівникам, не роздрукування фіскальних звітних чеків. По суті заперечення представників відповідача є тотожними обставинам, викладеним в акті перевірки позивача. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому, судом встановлено, що на час розгляду справи Кузнецовську обєднану державну податкову інспекції в Рівненській області було реорганізовано в Кузнецовську обєднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби, тому суд в порядку ч.1 ст. 52 КАС України суд за згодою позивача допустив заміну первинного відповідача Кузнецовську обєднану державну податкову інспекції на належного відповідача - Кузнецовську обєднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що Кузнецовською обєднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області з 18.07.2011р. по 19.08.2011р. проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Антонівським споживчим товариством за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011р. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 26.08.2011 року № 251/23/01765182. (том 1. а.с.40-98).

Не погодившись з висновками акту, позивач подав до Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції в Рівненській області заперечення на акт перевірки з копіями первинних документів, визначених в акті перевірки як відсутні.

За результатами розгляду скарги Кузнецовською обєднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області рішенням № 4595/23-122 від 09.09.2011 року заперечення споживчого товариства було відхилено, висновки акту перевірки - залишено без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення від 09 вересня 2011 р. № 0000312340 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 1375159,00 грн., в т.ч. 1136047 грн. за основним платежем та 239112 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000302340 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 827659, 00 грн., в т.ч. 686162 грн. за основним платежем та 141497 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0015561740 про збільшення суми грошового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 31113,55 грн., в т.ч. 25498,06 грн. за основним платежем та 5615,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000332343 про визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42500 грн. (т. 1 а.с.36-39).

Названі податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем до ДПА в Рівненській області та до ДПА України.

Рішенням ДПА в Рівненській області № 23192/25-16/458 від 22.11.2011 року та Рішенням ДПС України № 8280/6/ю-2315 від 23.12.2011 року скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін (т.1 а.с.106-127, 128-131).

Судом встановлено, що Антонівське споживче товариство зареєстроване розпорядженням Представника Президента України у Володимирецькому районі від 18.01.1994 року № 18, код ЄДРПОУ 01765182, з 10.07.1990р. взяте на податковий облік у Володимирецькому відділенні Кузнецовської ОДПІ,, зареєстроване як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва від 27.06.1997 року №24471976, індивідуальний податковий номер 017651817020, види діяльності за КВЕД: 55.51.2 діяльність шкільних їдалень та кухонь; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 15.81.0 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; 15.13.0 виробництво мясних продуктів; 51.57.0 оптова торгівля відходами та брухтом (а.с.132).

І. Податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0000312340 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 1375159,00 грн., в т.ч. 1136047 грн. за основним платежем та 239112 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так з акту перевірки позивача від 26 серпня 2011 року вбачається, що в ході перевірки ревізорами відповідача встановлено обставини щодо:

- заниження скоригованого валового доходу в сумі 3343180 грн. внаслідок не включення до його складу доходу, отриманого позивачем у вигляді авансів по операціям з Володимирецьким КГХ за організацію харчування і за продукти харчування в розмірі 3130450грн. та доходу, отриманого по операціям з наданням послуг з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець в розмірі 212730грн;

- завищення валових витрат в сумі 1201010 грн. по операціям з придбання товарів у ПП ОСОБА_7 на суму 863484 грн. та ПП ОСОБА_8 на суму 337526 грн., які на момент перевірки вважає безтоварними через відсутність сертифікатів відповідності на отриманий товар, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, товарно-транспортних накладних.

Судом встановлено, що позивач не оскаржує обставин щодо заниження валового доходу в сумі 3343 180 грн. за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р., зазначених у акті перевірки від 26 серпня 2011 року, однак стверджує, що ревізорами відповідача невірно визначено обєкт оподаткування податком на прибуток, оскільки не відображено в акті перевірки та не враховано при визначенні оподатковуваного доходу обставини щодо заниження позивачем у періоді, охопленому перевіркою, валових витрат (рядок 04.1).

Покликання позивача на те, що під час перевірки та на момент прийняття рішення податковим органом не було досліджено всіх валових витрат підприємства та не виконано обовязок, передбачений п. 86.10 ПК України, щодо зазначення в акті перевірки як факти заниження, так і завищення податкових зобов'язань платника податків, суд вважає такими, що заслуговують на увагу та стверджуються наступним.

Судом досліджено показники декларацій з податку на додану вартість (рядок 10.1, 11) за липень 2009 р. грудень 2009 р., січень 2010 р. грудень 2010 р., січень 2011 р.- березень 2011 р. та декларацій з податку на прибуток підприємства (рядок 04.1) за півріччя 2009 р., 3 квартал 2009 р., 2009 р., 1 квартал 2010 р., півріччя 2010 р., 3 квартал 2010 р., 2010 р., 1 квартал 2011 р., помісячні бухгалтерські довідки про суми всіх валових витрат Антонівського споживчого товариства по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р. та копії первинних документів, що підтверджують понесені позивачем затрати. (т.1 а.с.133-229).

У рядках 10.1 та 11 в розділі II "Податковий кредит" Декларації з податку на додану вартість відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та основних фондів, з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку без ПДВ.

У рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства відображаються витрати на придбання товарів (робіт, послуг) без ПДВ.

При співставленні даних показників рядків 10.1 та 11 Декларації з податку на додану вартість за період, що перевірявся, та даних рядка 04.1 Декларацій з податку на прибуток вбачається, що обсяг операцій з придбання товарів (послуг) лише у платників ПДВ (з метою їх використання у межах господарської діяльності) перевищує на 1469323 грн. показники рядка рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р., в т.ч. 3 квартал 2009 р. 558755 грн., 1 квартал 2010 р. 287995 грн., 2 квартал 2010 р. 126991 грн., 3 квартал 2010 р. 150464 грн., 4 квартал 2010 р. 86687 грн., 1 квартал 2011 р. 258431 грн.

Наведене свідчить про необ'єктивність проведеної плановою перевірки позивача в частині наявних валових витрат по придбанню товарів (робіт, послуг).

Так лише по контрагентах, що є платниками ПДВ валові витрати по придбанню товарів (робіт, послуг), які не відображені позивачем по рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р., становлять 1469 323 грн.

Пунктами 44.6., п.44.7 ст. 44 ПК України передбачено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. Про наявність вказаних сум валових витрат відповідач був повідомлений, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач долучав до заперечень на акт перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 року зведений реєстр всіх валових витрат по придбанню товарів (робіт, послуг). Проте в супереч зазначеного відповідач не призначив та не провів позапланової перевірки, як того вимагає закон.

Стосовно виключення з валових витрат, що відображаються у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, понесених позивачем затрат по операціях з придбання товарів у ПП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_8 на загальну суму 1201010 грн., то з наданих суду декларацій за охоплений перевіркою період, помісячних бухгалтерських довідок про суми всіх валових витрат Антонівського споживчого товариства, віднесених до рядка 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р., та копій досліджених в судовому засідання первинних документів вбачається, що витрати по господарським операціям з ПП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_8 не були відображені позивачем у складі задекларованих валових витрат рядків 04.1 періоду, що перевірявся.

Відтак, ревізорами безпідставно зменшено витрати на обумовлені суми за згаданими операціям.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що первинні документи з придбання товарів позивачем у ПП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_8 були предметом перевірки, обставини щодо їх товарності (фактичної поставки) підтверджено (окрім первинних документів, наданих позивачем до перевірки) також листами названих контрагентів від 20.02.2012року та від 27.02.2012року про фактичну поставку ТМЦ позивачу (т.2 а.с.162-165).

Дані по рядку 04.1. (витрати по придбанню товарів, робіт, послуг) Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р. вказують, що позивачем задекларовано валові витрати названого рядка усіх декларацій періоду, що перевірявся, в розмірі 11 466 575 грн. (в т. ч. 3 кв. 2009 року - 1174778 грн., 4 кв. 2009 року - 1857570 грн., 1 кв. 2010 року 1326876 грн., 2 кв. 2010 року - 1612396 грн., 3 кв. 2010 року - 1919443 грн., 4 кв. 2010 року 1929863 грн., 1 кв. 2011 року 1645649 грн.).

Фактично з наданого суду зведеного реєстру валових витрат позивача по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток за період з 01.07.2009року по 31.03.2011року (т.2 а.с.166), даних помісячних бухгалтерських довідок про суми всіх валових витрат позивача по рядку 04.1 Декларації за період з 01.07.2009року по 31.03.2011року, досліджених первинних документів вбачається, що фактичний розмір понесених позивачем витрат, які повинні бути враховані у складі валових витрат, складає 14795785 грн., а саме:

-3 кв.2009 року - 1939 830,43 грн. (липень т.2 а.с.167-250, т.3 а.с.1-265; серпень т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-56; вересень т.5 а.с.57-250, т.6 а.с.1-139);

- 4 кв. 2009 року 1978 189,86 грн.(жовтень - т.6 а.с.140-250, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-75; листопад т.8 а.с.76-250, т.9 а.с.1-180; грудень т.9 а.с.181-250, т.10 а.с.1-250, т.11 а.с.1-39);

- 1 кв. 2010 року 1863305,52 грн. (січень т.11 а.с.40-250, т.12 а.с.1-63; лютий т.12 а.с.64-250, т.13 а.с.1-66, березень т.13 а.с.67-250, т.14 а.с.1-147);

- 2 кв. 2010 року - 2190 141,86 грн. (квітень - т.14 а.с.148-250, т.15 а.с.1-250, т.16 а.с.1-36; травень т.16 а.с.37-250, т.17 а.с.1-182; червень т.17 а.с.183-250, т.18 а.с.1-198);

- 3 кв. 2010 року 2334 908,68 грн. (липень т.18 а.с.199 250, т.19 а.с.1-250, т.20 а.с.1-13; серпень т.20 а.с.14-250, т.21 а.с.1-202, вересень т.21 а.с.203-250, т.22 а.с.1-250, т.23 а.с.1-17);

- 4 кв. 2010 року 2317 122,39грн. (жовтень т.23 а.с.18-250, т.24 а.с.1-87; листопад т.24 а.с.88-250, т.25 а.с.1-142; грудень т.25 а.с.143-250, т.26 а.с.1-250, т.27 а.с.1-99);

- 1 кв. 2011 року 2017285,67грн (січень т.27 а.с.100-250, т.28 а.с.1-130; лютий т.28 а.с.131-250, т.29 а.с.1-215; березень т.29 а.с.216-250, т.30 а.с.1-250, т.31 а.с.1-245, т.32 а.с.1-30).

При співставленні задекларованих показників валових витрат рядка 04.1 усіх декларацій з податку на прибуток (охопленого перевіркою періоду) в розмірі 11 466 575 грн. та фактичного розміру понесених позивачем витрат, що повинні бути враховані у складі валових витрат (того ж періоду) в розмірі 14795785 грн., вбачається, що позивачем занижено валові витрати по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 3329 210 грн. в т.ч. за 3 кв. 2009 року 355435,75 грн., 4 кв. 2009 року 530236,91 грн., 1 кв. 2010 року 536429,45 грн., 2 кв. 2010 року - 577745,71 грн., 3 кв. 2010 року 415465,63 грн., 4 кв. 2010 року 387260,09 грн., 1 кв. 2011 року 526636,67грн.

Отже наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт заниження позивачем понесених витрат по придбанню товарів (робіт, послуг), що повинні бути додатково враховані (відображені) у складі рядка 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 3329 210 грн.

Досліджені в судовому засіданні первинні документи по придбанню товарів (робіт, послуг) підтверджують обставини щодо вчинення господарських операцій і за формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак є підставою для формування валових витрат.

Згідно п. 86.10 ПК України в акті перевірки повинні зазначаються як факти заниження, так і завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно п. 17.1.8 ПК України платник податків має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.1999р. №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 3 Закону №996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку є наявність у підприємства первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями), який був чинний на час здійснення господарських операцій (далі Закон №283), валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11. ст. 5 Закону №283 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, лише у тому випадку, якщо у пп. 5.3. - 5.8. вищезазначеного Закону міститься пряма заборона щодо включення вищевказаних витрат до валових витрат, такі включення можливо кваліфікувати як неправомірні.

Згідно із пп. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак при цьому ст. 11 «Правила ведення податкового обліку» цього Закону не встановлює жодних вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь якими документами взагалі.

Слід врахувати, що кваліфікуючою ознакою документів, підтверджуючих валові витрати, є обов'язковість їх ведення (зберігання) за правилами ведення податкового обліку. А чинне законодавство не містить переліку документів, обов'язкових для ведення і зберігання з метою їх застосування в податковому обліку, а тому, жодний документ по формальній ознаці не може бути визнаний підтверджуючим або не підтверджуючим валові витрати.

Необхідно також зазначити, що товарно-транспортна накладна не може бути виключним документом серед засобів доказування обставин правомірності (неправомірності) включення в склад валових витрат - витрат платника податків, оскільки така позиція не ґрунтується на нормах законодавства, а також правилах податкового обліку.

У п.6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за №984, від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі Порядок № 984) встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У п.п.5.2 п.2 Розділу ІІ Порядку № 984 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначених норм Порядку № 984, відповідачем первинні документи належним чином під час перевірки не досліджувались, а отже висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобовязань з податку на прибуток товариства не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

З фактичних обставин справи та наявних доказів суд вважає, що відповідачем під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2011 р. № 0000312340 не враховано валових витрат підприємства по придбанню товарів (робіт, послуг), що відображаються по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 3329210,21 грн., в т.ч. за 3 кв. 2009 року 355435,75 грн., 4 кв. 2009 року 530236,91 грн., 1 кв. 2010 року 536429,45 грн., 2 кв. 2010 року - 577745,71 грн., 3 кв. 2010 року 415465,63 грн., 4 кв. 2010 року 387260,09 грн., 1 кв. 2011 року 526636,67грн.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище Кузнецовською ОДПІ не було доведено правомірність визначення Антонівському споживчому товариству обєкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р., у той час як Позивачем донарахування спростоване належними та допустимими доказами.

З наявних матеріалів справи вбачається, що обєкт оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р. становить 13969,79 грн. (занижені валові доходи в розмірі 3343180 грн. мінус занижені валові витрати в розмірі 3329210,21грн.= 13969,79 грн.). Відповідно розмір заниженого податку на прибуток становить 3492,45 грн. (13969,79 х 25%).

Пунктом 7 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0000312340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1371665,55 грн., в тому числі 1132554,55 грн. - за основним платежем та 239111 грн. - за штрафними санкціями.

В задоволенні позову в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 3493,45 грн., в тому числі 3492,45 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними санкціями необхідно відмовити за безпідставністю.

ІІ. Податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0000302340 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 827 659, 00 грн., в т.ч. 686162 грн. за основним платежем та 141497 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення названого грошового зобовязання з податку на додану вартість є висновки акту перевірки від 26 серпня 2011 року щодо заниження податку на додану вартість в зв'язку з не підтвердженням документально суми податкових зобов'язань, відкоригованих в грудні 2010 року в сумі 13400 грн. та не включенням до складу податкових зобов'язань ПДВ:

- в розмірі 27005,95грн. з обсягу реалізованих товарів через роздрібну мережу вартістю 135029,75 грн. (без ПДВ);

- в розмірі 626 090 грн. - заниження податкового зобов'язання з ПДВ в зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань сум ПДВ з отриманих позивачем авансів по операціям з Володимирецьким КГХ по організації харчування та за продукти харчування (в розмірі 3130450грн.);

- в розмірі 42546грн. з доходу, отриманого позивачем по операціям з наданням послуг за замовленням Городецької сільської ради з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець (в розмірі 212730грн).

Позивачем не заперечувались обставини щодо встановлених в акті перевірки порушень щодо заниження податку на додану вартість в зв'язку з не підтвердженням документально суми податкових зобов'язань відкоригованих в грудні 2010 року в сумі 13400 грн. Суду не було надано жодних документів на підтвердження проведення коригування в грудні 2010 року податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 13400 грн. В судовому засіданні представники позивача не вказали своєї правової позиції з приводу даного коригування та обставин щодо виявленого порушення не заперечували.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Виходячи з зазначеного суд приходить до висновку про правомірність збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 13400 грн. за грудень 2010 року згідно податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0000302340 та штрафної санкції на вказану суму в розмірі 25%, що складає 3350,00 грн.

Визначаючи заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в суму 27005,95 грн. з обсягу реалізованих товарів через роздрібну мережу податковий орган виходив з того, що згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, поданих до Володимирецького відділення Кузнецовської ОДПЇ та книги обліку розрахункових операцій, виручка від реалізації товарів з ПДВ склала: листопад 2009 року - 610857,75 грн., ПДВ в сумі 101809,65 грн., січень 2010 року - 638693,75 грн., ПДВ в сумі 106403,95 грн., квітень 2010 року - 752317,05 грн., ПДВ в сумі 125386,31 грн., грудень 2010 року - 769201 грн., ПДВ в сумі 128200,19 грн., січень 2011 року - 796493,09 грн., ПДВ в сумі 132748,86 грн.

Згідно Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» обсяг поставки підприємством задекларовано реалізацію товарів з ПДВ (інші) склала: листопад 2009 року - 481375,03 грн., ПДВ в сумі 96275,01 грн., січень 2010 року - 501072,53 грн., ПДВ в сумі 100214,51 грн., квітень 2010 року - 588377,84 грн., ПДВ в сумі 117675,57 грн., грудень 2010 року - 611428,48 грн. ПДВ в сумі 122285,70 грн., січень 2011 року - 655463,34 грн. ПДВ в сумі 131092,67 грн.

Оскільки обсяг продажу товарів (робіт, послуг) згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок не відповідав даним обсягу операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, відображених в рядку 1 Декларації з податку на додану вартість та до Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податковий орган включив до складу податкових зобов'язань з ПДВ різницю по отриманій виручці за листопад 2009 року, січень 2010 року, квітень 2010 року, грудень 2010 року та січень 2011 року в загальній сумі 135029,75 грн.(без ПДВ), з яких не сплачене ПДВ, складає 27005,95 грн., а саме: листопад 2009 року - 5535 грн. січень 2010 року - 6190 грн., квітень 2010 року - 7711 грн., грудень 2010 року -5915 грн., січень 2011 року - 1656 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в рядку “інші” Додатку 5 до декларації по ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ставились лише суми реалізації товарів через торгову мережу кінцевому споживачеві і більш нічого не відображалось. Розбіжність між даними звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та даними декларації виникла внаслідок того, що обсяг реалізації кінцевому споживачеві включався до декларації по сумі виручки, яка надходила до каси підприємства, а не по даних звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій. Наприкінці місяця товар був проданий і проведений через РРО в поточному місяці, а виручка за нього оприбуткована в касі підприємства в перших числах наступного місяця і відображена відповідно в наступній декларації.

Досліджені в судовому засіданні копії щомісячних звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та копії щомісячних Додатків 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року підтверджують позицію позивача про те, що ПДВ відображене та сплачене згідно декларацій з податку на додану вартість за період, що перевірявся, на 57170,35 грн. більше, ніж дані звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Відповідно до пп. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючі дані вимоги Закону України “Про податок на додану вартість”, в Антонівському споживчому товаристві в період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року невірно заповнювався рядок “інші” Додатку 5 до декларації по ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», а саме: не за першою подією, якою в даному випадку є дата продажу товару через РРО, а не дата оприбуткування коштів в касі підприємства.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що посадовими особами Антонівського споживчого товариства порушено порядок заповнення декларації з податку на додану вартість (додаток 5), однак разом з тим таке порушення не призвело до фактичної несплати ПДВ, оскільки згідно декларації за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року сплачена сума ПДВ перевищує на 57170,35 грн. показник згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій.

Щодо необхідності сплати ПДВ в розмірі 27007 грн. з обсягу реалізованих товарів через роздрібну мережу вартістю 135029,75 грн. (без ПДВ), податковий орган в судовому засіданні жодним чином не вказав своєї правової позиції та не доводив у відповідності до вимог ст. 71 КАС України правомірність прийняття свого рішення в цій частині.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість визначення податковим органом заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 27007 грн.

Судом також встановлено, що між позивачем та Городецькою сільською радою укладено договори від 01.01.2009року, 01.01.2010року та 27.05.2010року про надання послуг з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець. Згідно актів виконаних робіт за переліком, відображеним на стор 28-35 акту перевірки від 26.08.2011року (т.1 а.с.53-58), загальний розмір виконаних робіт (послуг) з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець складає 212730грн. ПДВ з названої операції позивачем не нараховувалось та до складу податкових зобовязань не відносилось. Щодо необхідності сплати ПДВ з названої операції в розмірі 42546 грн., обрахованого відповідачем із коштів, отриманих за укладеними договорами між Антонівським споживчим товариством та Городецькою сільською радою на організацію харчування дітей в дошкільних закладах в розмірі 212730,00 грн., податковий орган в судовому засіданні жодним чином не вказав своєї правової позиції та не доводив у відповідності до вимог ст. 71 КАС України правомірність прийняття свого рішення в цій частині.

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року Антонівським СТ отримано від Володимирецького КГХ грошові кошти на загальну суму 3756 539,43 грн., призначення яких згідно виписок банку - за організацію харчування школярів та за продукти харчування.

Судом встановлено, що в періоді охопленому перевіркою позивач уклав з Володимирецький КГХ договори субпідряду № 1 від 26.01.2009 р., № 1 від 01.02.2010 р., № 2 від 01.04.2010 р., № 3 від 30.08.2010 р. та № 1 від 17.01.2011 р., предметом яких є надання послуг з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в Антонівській ЗОШ І-ІІІ ст., Великоцепцевицькій ЗОШ І-ІІІ ст., Ромейківській ЗОШ І-ІІІ ст., Городецькій ЗОШ І-ІІІ ст., Велихівській ЗОШ І-ІІ ст., Сваринівській ЗОШ І-ІІ ст. Володимирецького району Рівненської області.

Обставини щодо надання обумовлених послуг позивачем підтверджуються актами про надання послуг № 7 від 30.09.2009 р., № 8 від 23.10.2009 р., № 9 від 30.11.2009 р., № 10 від 30.12.2009 р., № 1 від 31.01.2010 р., № 2 від 28.02.2010 р., № 3 від 23.03.2010 р., № 4 від 30.04.2010 р., № 5 від 31.05.2010 р., № 6 від 14.06.2010 р., № 7 від 30.09.2010 р., № 8 від 31.10.2010 р., № 9 від 30.11.2010 р., № 10 від 30.12.2010 р., № 1 від 31.01.2011 р., № 1 від 28.02.2011 р., № 3 від 31.03.2011 р.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 % бази оподаткування, визначеної ст.4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України; утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я; харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 03.11.1997 № 1200, виданою на виконання абз. 5 пп. 5.1.10 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», затверджено «Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Згідно із пп. "г" пп. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року N 116 (далі - Порядок N 116).

Пунктом 3 Порядку N 116 передбачено, що від обкладення ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, - у межах визначеної грошової норми.

Відповідно до п. 4 Порядку N 116 у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах харчування окремих категорій дітей, учнів здійснюється згідно з нормами харчування в грамах відповідно до норм харчування, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. N 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 13 жовтня 1993 р. N 859 "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання", від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

Норми харчування, визначені постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. N 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 13 жовтня 1993 р. N 859 "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання", від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

Із наявних у матеріалах справи договорів, укладених Міністерством праці та соціальної політики України з Кооперативним підприємством «Володимирецький комбінат громадського харчування» (далі Володимирецький КГХ) протягом 2009 2011 років, вбачається, що Володимирецький КГХ визнано переможцем тендеру на закупівлю послуг з організації харчування дітей (т.32 а.с.192-208).

В Додатках № 2 до вказаних договорів наведено перелік навчальних закладів в районах та кількість потерпілих дітей, на харчування яких будуть направлені кошти з зазначеного Міністерства праці та соціальної політики України, серед яких і школи Антонівська ЗОШ І-ІІІ ст., Великоцепцевицька ЗОШ І-ІІІ ст., Ромейківська ЗОШ І-ІІІ ст., Городецька ЗОШ І-ІІІ ст., Велихівська ЗОШ І-ІІ ст., Сваринівська ЗОШ І-ІІ ст. Володимирецького району Рівненської області.

Основними договорами Володимирецькому КГХ Міністерством праці та соціальної політики України не заборонено залучити до виконання умов основного договору інших виконавців.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Щодо посилань Відповідача на норми наказу Міністерства економіки України від 01.08.2006 № 265 “Про затвердження Методичних рекомендацій з організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах”, суд вважає їх хибними, адже вказані методичні рекомендації також не містять заборони на залучення до виконання умов основного договору інших виконавців.

Відтак, укладені позивачем Володимирецьким КГХ з Антонівським СТ договори субпідряду від 26.01.2009 року № 1, від 01.02.2010 року № 1, від 01.04.2010 року № 2, від 30.08.2010 року № 3, від 17.01.2011 року № 1 про надання послуг з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в Антонівській ЗОШ І-ІІІ ст., Великоцепцевицькій ЗОШ І-ІІІ ст., Ромейківській ЗОШ І-ІІІ ст., Городецькій ЗОШ І-ІІІ ст., Велихівській ЗОШ І-ІІ ст., Сваринівській ЗОШ І-ІІ ст. Володимирецького району Рівненської області, а також договори безпосередньо з керівниками дошкільних та шкільних навчальних закладів, Городецькою с/р не суперечать нормам чинного законодавства (т.2 а.с.1-33,44-47, 51-57,88-91).

На виконання умов названих договорів субпідряду позивачем помісячно надавались зведені акти прийому-здачі виконаних робіт із зазначенням кількості учнів, які фактично харчувались в шкільних їдальнях № 7 від 30.09.2009 р., № 8 від 23.10.2009 р., № 9 від 30.11.2009 р., № 10 від 30.12.2009 р., № 1 від 31.01.2010 р., № 2 від 28.02.2010 р., № 3 від 23.03.2010 р., № 4 від 30.04.2010 р., № 5 від 31.05.2010 р., № 6 від 14.06.2010 р., № 7 від 30.09.2010 р., № 8 від 31.10.2010 р., № 9 від 30.11.2010 р., № 10 від 30.12.2010 р., № 1 від 31.01.2011 р., № 1 від 28.02.2011 р., № 3 від 31.03.2011 р. (т.2 а.с.34-43,98-65,67-87,92-97).

Вищевикладене свідчить про те, що позивачем були надані послуги з організації харчування дітей, а оплату за надані послуги проводило Міністерство праці та соціальної політики України через основного підрядника - Володимирецький КГХ.

Приймаючи до уваги положення обумовлених нормативних актів та встановлені судом обставини щодо фактичного виконання позивачем обовязків з організації харчування дітей, суд приходить до висновку про те, що відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1. ст. 5 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» пп. "г" пп. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України позивач звільнений від оподаткування податком на додану вартість названих операції з харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у перелічених вище школах та з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець.

Стосовно ж тверджень відповідача про те, що пільгою по оподаткуванню вказаних операцій податком на додану вартість може скористатися лише Володимирецький КГХ як отримувач бюджетних коштів та замовлення, то з аналізу положень ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 197 р. V Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1997 року №1200, від 2 лютого 2011 року N 116 вбачається, що названі нормативні акти не містяться вимоги про те, що пільгою в оподаткуванні названих операцій користується виключно особа, яка отримує бюджетні кошти на свій рахунок.

Поряд із зазначеним, позивач та відповідач не заперечували та визнавали обставини, що надання послуг відповідачем з харчування учнів проводилось з дотриманням порядку та в межах норм, які затверджені постановою КМ України від 03.11.1997 року № 1200 від 2 лютого 2011 року N 116 і порушень вимог даного Порядку не встановлено, тобто оплата за надані послуги проведена за цінами без додаткового врахування сум ПДВ, відповідно до законодавчих норм харчування.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не надано належних і допустимих доказів у розумінні статті 70 КАС України в підтвердження правомірності свого рішення, що спростовує факт останнього в цій частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі:

- 626 090 грн. по операціях з харчування позивачем дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у перелічених вище школах;

- 42546грн. з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0000302340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 810909,00 грн., в тому числі 672762,00 грн. - за основним платежем та 138147,00 грн. - за штрафними санкціями.

В задоволенні позову в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16750,00 грн., в тому числі 13400,00 грн. - за основним платежем та 3350,00 грн. - за штрафними санкціями необхідно відмовити за безпідставністю.

ІІІ. Податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0015561740 про збільшення суми грошового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 31113,55 грн., в т.ч. 25498,06 грн. за основним платежем та 5615,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході перевірки ревізорами відповідача встановлено порушення щодо не утримання і не перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб) в розмірі 25498,06 грн., з якої:

- 577,07 грн. - не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у випадку надання працівникам податкової соціальної пільги в місяцях звільнення;

- 267,00грн. - не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2009 2010 роках у випадку виплати доходів громадянам за сільськогосподарську продукцію без оподаткування податком з доходів фізичних осіб, якими не надано податковому агенту довідки за формою 3-ДФ про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку;

- 2284,50 грн. - не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у І кварталі 2011 року у випадку виплати доходів громадянам за сільськогосподарську продукцію без оподаткування податком на доходи фізичних осіб, якими не надано податковому агенту довідки за встановленою формою 3-ДФ про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку;

- 338,30грн. - не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб, податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року у випадку, коли суми надміру витрачених коштів, отриманих підзвітною особою на відрядження або під звіт, не оподатковано у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на таке відрядження або під звіт, та не утриманий і не перерахований до бюджету штраф за 2010 рік в сумі 225,00 грн., розмір якого становить 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів;

- застосовано штраф 510,00 грн. за подачу податкових розрахунків по формі 1-ДФ до ДПІ за період: ІІІ-ІУ кв. 2009 р., І-ІУ кв. 2010 р., І кв. 2011 р. з перекрученням даних, з недостовірними відомостями.

Щодо наведених порушень, то позивач жодними доказами не спростував наявне порушення та не доводив обставин щодо протиправності податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0015561740 в цій частині. Отож позивачем фактично визнано обставини щодо вчинення зазначених вище порушень з підстав, викладених в акті перевірки.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889 ІV (далі Закон № 889) податковий агент - юридична особа(її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати це податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №889 визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

У підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 цього ж Закону вказано, що об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону №889 встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до підпункту "а" пункту 17.2 статті 17 Закону №889 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату(перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

У підпункті "а" пункту 20.2 статті 20 Закону № 889 зазначено, що особою, яка несе фінансову відповідальність при порушенні правил нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів платника податку, що здійснюються особою, визначеною цим Законом податковим агентом, є така особа.

Згідно з вимогами пп. «а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 цього ж Закону особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є податковий агент. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Так, пп. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону №889 передбачено, що соціальна податкова пільга не застосовується до заробітної плати працівників у місяці звільнення. Відтак відповідач неправомірно не утримав та не перерахував до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 577,07 грн. при наданні працівникам податкової соціальної пільги в місяцях звільнення.

Відповідно до представлених для перевірки документів (приймальних квитанцій) позивач здійснив закупку та виплату доходів за сільськогосподарську продукцію громадянам ОСОБА_13 на загальну суму товару 630,00грн. (ВКО №1144 від 01.10.2009р.) та ОСОБА_14 на загальну суму товару 1150,00грн. (ВКО №1267 від 11.11.2010р.). З названої суми позивачем не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 267,00 грн. у випадку виплати доходів громадянам за сільськогосподарську продукцію без оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Довідок за формою 3-ДФ, на підставі яких виплата доходу названим громадянам могла здійснюватись без утримання податку, позивач не надав. Відтак відповідачем правомірно визначеного грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 267,00 грн.

Також судом встановлено, що позивач здійснив виплату доходів громадянам: ОСОБА_15 (інд.номер НОМЕР_1) відповідно до приймальної квитанції №б/н від 17.01.2011р. таВКО№47 від 17.01.2011р. в сумі 2250,00грн.; ОСОБА_16 (інд.номер НОМЕР_3) відповідно до приймальної квитанції №б/н від 21.01.2011р. та ВКО №68 від 21.01.2011р. в сумі 2475,00грн.; ОСОБА_17 (інд.номер НОМЕР_2) відповідно до приймальної квитанції №20 від 26.01.2011р. та ВКО №102 від 26.01.2011р. в сумі 1755,00грн.; ОСОБА_18 (інд.номер НОМЕР_4) відповідно до приймальної квитанції №б/н від 25.02.2011р. та ВКО №199 від 25.02.2011р. в сумі 2525,00грн.; ОСОБА_19 (інд.номер НОМЕР_5) відповідно до приймальної квитанції №б/н від 25.03.2011р. та ВКО №296 від 25.03.2011р. в сумі 3725,00грн.; ОСОБА_20 (інд.номер -) відповідно до приймальної квитанції №б/н від 14.03.2011р. та ВКО №251 від 14.03.2011р. в сумі 2500,00грн. за сільськогосподарську продукцію (м'ясо свинини н/обр.) без оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Довідок за формою 3-ДФ, на підставі яких виплата доходу названим громадянам могла здійснюватись без утримання податку, позивач не надав. Відтак відповідачем правомірно визначеного грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2284,50 грн.

Поряд з обумовленим, судом встановлено, що підзвітні особи позивача здійснювали закупівлю товарів як за власні готівкові кошти, так і за кошти, які були видані під звіт.

В ході перевірки наявності оригіналів підтверджуючих документів про використання готівкових коштів для вирішення господарських питань, придбання ПММ підтверджено розрахунковими документами з формою оплати по безготівковому розрахунку, а саме: фіскальними касовими чеками із зазначенням форми оплати «Чек», а саме:

-20.01.2011р. ВКО №63 видано ОСОБА_21 за паливо 243,00 грн. (придбання підтверджено фіскальним чеком з формою оплати «Чек» - розрахунковий документ на придбання ПММ за готівку не представлено);

-04.03.2011р. ВКО №229 видано ОСОБА_21 за паливо 174,00грн.(придбання підтверджено фіскальним чеком з формою оплати «Чек» - розрахунковий документ на придбання ПММ за готівку не представлено).

Підзвітною особою ОСОБА_22 сплачено готівкові кошти за цукор ПП фірмі РОМ 1500,00грн. (сплату готівкових коштів підтверджено квитанцією №7-9 від 27.10.2010 р). Даний документ не може бути підтверджуючим, оскільки підзвітною особою ОСОБА_22 авансовий звіт подано до бухгалтерії підприємства раніше дати сплати готівкових коштів.

Таким чином, встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1917,00 грн., чим порушено п.7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 та зареєстрованого а Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. №40/10320.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми (п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 та зареєстрованого а Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. №40/10320 із змінами і доповненнями).

Сума надміру витрачених коштів повертається в касу або зараховується на банківський рахунок підприємства до або під час подання авансового звіту.

Відповідно до бухгалтерських регістрів по рахунку 372 за дебетом відображаються кошти, видані з каси під звіт, і відшкодування перевитрат за звітами про використання коштів, а за кредитом - сума витрат за звітами про використання коштів, підтверджених бухгалтерією, та повернення невикористаних коштів. Дебетове сальдо визначає суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове-суму перевитрат підзвітних осіб за звітами про використання коштів.

В зв'язку із не відзвітуванням наступного місяця за звітним отримана сума коштів під звіт являється надміру витраченими коштами, отриманими платником податку, і підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.1 ст.7 Закону України № 889, п. 167.1 ст.167 ПК України.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, встановлений пп.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону №889-ІУ, пп.170.9.2 п.170.9 ст.197 розділу 1У ПК України, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими пп.9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону №889, пп.170.9.1 п.170.9 ст.197 розділу ІУ ПК України.

Таким чином, залишок несвоєчасно відзвітованих та не відзвітованих сум вище зазначеними підзвітними особами є сумою надміру витрачених коштів, отриманих платниками податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, визначені пп.9.10.2, пп. 9.10.4 п.9.10 ст.9 Закону №889, пп.170.9.2 п.170.9 ст.197 розділу ІУ ПК України.

Позивач жодними доказами не спростував наявне порушення та не довів протиправність податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0015561740 в цій частині.

Відповідно до підпункту 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону № 889 якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту. Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України № 889-ІУ, п. 164.5 ст.164 ПК України №2755-УІ об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлений строк, визначається як вартість такого нарахування, помножена на коефіцієнт (у 2010-2011рр. к=1,17647).

Перевіркою встановлено, що надміру витрачені кошти платником на розрахунковий рахунок та в касу підприємства не вносилися.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно визначено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 338,30грн та правомірно застосовано штраф в розмірі 225,00 грн. (1500,00 грн. х 15%) до Антонівського споживчого товариства згідно податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0015561740.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" № 320/94-ВР від 22.12.94 року із змінами та доповненнями та п. 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.03 р. № 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.03 р. № 960/8281, п.119.2 ст.119 пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р., «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року № 46/18784, передбачено подача податкових розрахунків по формі 1-ДФ.

За період, який перевірявся (ІІІ-ІУ кв. 2009 р., І-ІУ кв. 2010 р., І кв. 2011 р.), згідно акту перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 року Кузнецовською ОДПІ встановлено подача податкових розрахунків по формі 1-ДФ до ОДПІ з перекрученням даних, з недостовірними відомостями, а саме:

І.) за 4 квартал 2009 року, 1,2,4 квартали 2010р., 1 квартал 2011року не включено доходи, виплачені громадянам за закуплену у них сільськогосподарську продукцію. ОСОБА_13 (інд.н.-) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №35 від 01.10.2009р. за 21кг*30,00грн=630,00 та виплачено 630,00 (ВКО №1144 від 01.10.2009р.); ОСОБА_23 (НОМЕР_6) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №9 від 01.02.2010р. за 97кг*28,00грн=2716,00 та виплачено 2716,00 (ВКО №376 від 06.04.2010р.); ОСОБА_14 (інд.н.-) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №б/н від 16.10.2010р. за 46кг*25,00грн=1150,00 та виплачено 1150,00(ВКО №1267 від 11.11.2010р.); ОСОБА_24 (НОМЕР_8) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №б/н від 27.03.2010р. за 32кг*28,00грн=896,00 та виплачено 896,00(ВКО №432 від 22.04.2010р.); ОСОБА_25 (НОМЕР_7) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №б/н від 08.11.2010р. за 89кг*25,00грн=2225,00 та виплачено 2225,00 (ВКО №1246 від 08.11.2010.); ОСОБА_26 (НОМЕР_9) нараховано та виплачено за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №б/н від 08.11.2010р. за 109кг*25,00грн=2725,00 (ВКО №1276 від 12.11.2010р.); ОСОБА_16 (НОМЕР_3) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №б/н від 21.01.2011р. за 99кг*25,00грн=2475,00 та виплачено 2475,00 (ВКО №68 від 21.01.2011р.); ОСОБА_15 (НОМЕР_1) нараховано за свинину необрізну згідно приймальної квитанції №б/н від 17.01.2011р. за 90кг*25,00грн=2250,00 та виплачено 2250,00(ВКО №47 від 17.01.2011р.);

II.) за 3, 4 квартали 2009року, 1,2,3,4 квартали 2010р., 1 квартал 2011року не включено доходи, виплачені фізичним особам - підприємцям за реалізовану ними продукцію, товари, роботи, послуги. ФОП ОСОБА_27 (НОМЕР_10) за поставлену продукцію, товари у 3, 4 кварталах 2009року виплачено 57121,00грн. доходу, у 1-4 кварталах 2010року 81601,50грн.; ФОП ОСОБА_7 (НОМЕР_11) за поставлену продукцію, товари у 3, 4 кварталах 2009 року виплачено 85629,00грн. доходу, у 1-4 кварталах 2010року - 205924,26грн.; у 1 кварталі 2011року 130000,00грн.; ФОП ОСОБА_8 (НОМЕР_12) за поставлену продукцію, товари у 3, 4 кварталах 2009року виплачено 376090,00грн. доходу, у 1-4 кварталах 2010 року 416927,59грн.; ФОП ОСОБА_28 (НОМЕР_14) за поставлену продукцію, товари у 4 кварталі 2009року виплачено 9940,00грн. доходу, у 1 кварталі 2010 року 8800,00грн.; ФОП ОСОБА_29 (НОМЕР_13) за поставлену продукцію, товари у 4 кварталі 2009року виплачено 4467,84грн. доходу.

Згідно п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що штраф в розмірі 510,00 грн. правомірно застосовано до Антонівського споживчого товариства згідно податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0015561740.

Окрім зазначеного, в ході перевірки ревізорами відповідача встановлено порушення щодо не утримання і не перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб) в розмірі 22031,19 грн. внаслідок заниження позивачем суми загального місячного оподатковуваного доходу по працівникам.

Податковий орган під час визначення загального місячного оподатковуваного доходу по працівникам ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35. ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69 та ОСОБА_65 виходив з того, що позивач в порушення ст. 3 Закону України «Про оплату праці» не виплачував дохід на рівні мінімальної заробітної плати названим працівникам.

Переліченим працівникам відповідач донарахував дохів до рівня мінімальної заробітної плати податковим органом донараховано доходу на загальну суму 181779,93 грн.

Відтак, відповідач вважає, що позивачу з названої суми донарахованого доходу слід сплатити податок на доходи фізичних осіб працівників.

Відповідно до абз. 3 п. 1.3 ст. 1 Закону № 889 дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно п.164.2.1. ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору

У пункті 6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за №984, від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі Порядок № 984) встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У п.2 Розділу ІІ Порядку № 984 передбачене що, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначених норм Порядку № 984, відповідачем не наведено в акті перевірки первинних документів, що підтверджують наявність зазначених фактів, а отже висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб, податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.07.2009 по 31.03.2011 року в сумі 22031,19 грн., не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

До суду відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач нараховував чи виплачував дохід обумовленому переліку працівників на визначену відповідачем суму в розмірі 181779,93 грн., а отже такі висновки є необґрунтованими і ґрунтуються на субєктивних припущеннях ревізорів.

Зазначені податковим органом в акті перевірки посилання на те, що згідно з графіками роботи торгових точок, даними контрольних стрічок РРО та показників денних Z- звітів з обнулень реєстраторів розрахункових операцій, працівники відпрацювали повний робочий місяць і повинні отримати дохід не менше мінімальної заробітної плати не містять інформацію щодо предмету доказування, а саме: що дохід в сумі 181779,93 грн. нарахований або одержаний працівниками і з нього не утриманий податок з доходів фізичних осіб.

Як Закон № 889, так і Податковий кодекс України не містить норми про те, що незалежно від нарахованого чи одержаного працівниками щомісячного доходу податок з доходів фізичних осіб має сплачуватись з доходу, не меншого як мінімальна заробітна плата.

З аналізу акту перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 року суд приходить до висновку про те, що відповідач в ході проведення перевірки підприємства позивача об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб (податком на доходи фізичних осіб) визначив з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

Такий спосіб визначення суми податкових зобов'язань згідно з Податковим кодексом України є методикою непрямих методів.

Порядок та підстави визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами встановлено ст.325 ПК України.

В цій статті зазначається, що рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби України (його заступник) на підставі службової записки посадової особи органу державної податкової служби України за місцем реєстрації платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.2 цієї статті. У рішенні обов'язково зазначаються підстави для його прийняття.

Для визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами орган державної податкової служби України має право використовувати інформацію та документи, одержані в установленому законом порядку.

Витрати на оплату праці, які визначаються податковим органом виходячи з документів, що підтверджують трудові відносини з працівниками та отримання ними заробітної плати, інших видів заохочень і виплат, або на підставі письмових пояснень цих працівників про фактично одержані доходи від цього платника податків.

Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Разом з тим,рішення про застосування непрямих методів для визначення суми податкового зобов'язання підприємства з податку на доходи фізичних осіб не приймалося Кузнецовською ОДПІ.

Таким чином, донарахування податковим органом податкових зобовязань допустиме лише у випадку підтвердження факту заниження субєктом господарювання суми зобовязань, який, в свою чергу, підтверджено документально.

Оскільки твердження про необхідність нарахування податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб ґрунтуються на тому, що підприємством занижено базу оподаткування таким доходом, то податковий орган мав право зробити такі висновки лише маючи в своєму розпорядженні документи, які б підтверджували факт настання такої події, як нарахування або одержання працівниками доходу в сумі 181779,93 грн. Проте, на момент перевірки, жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що підприємством у охопленому перевіркою періоді нарахований або одержаний працівниками дохід в сумі 181779,93 грн. Кузнецовська ОДПІ в своєму розпорядженні не має та суду не надала.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак форма і зміст акту перевірки, що був складений Кузнецовською ОДПІ, в ході перевірки Антонівського споживчого товариства, свідчить про порушення посадовими особами вимог вказаного Порядку, оскільки в акті в якості встановленого перевіркою факту наведені твердження, які не підтверджені документально, зокрема, щодо нарахування Антонівським СТ або одержання його працівниками доходу в сумі 181779,93 грн. у охопленому перевіркою періоді.

За таких обставин висновок, зазначений в акті перевірки від 26 серпня 2011 року щодо не утримання і не перерахування Антонівським споживчим товариством до бюджету податку з доходів фізичних осіб у періоді з 01.07.2009 по 31.03.2011 року в сумі 22031,19 грн., є протиправним.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 7 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09 вересня 2011 р. № 0015561740 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 26633,49 грн., в тому числі 22031,19 грн. - за основним платежем та 4602,30 грн. - за штрафними санкціями.

В частині визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 4480,06 грн., в тому числі 3466,87 грн. - за основним платежем та 1013,19 грн. - за штрафними санкціями слід відмовити.

ІV. Податкове повідомлення-рішення форми “С” від 09 вересня 2011 року № 0000332343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42500 грн.

Згідно акту перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 року донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42500 грн. Кузнецовська ОДПІ здійснювала виходячи з наступного: Антонівським споживчим товариством порушено пункти 6, 9, 10 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: 104 випадки невиконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (штраф 35360,00 грн. = 104 х 340 ), 19 випадків незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій (штраф 6460,00 грн. = 19 х 340 ), незабезпечення зберігання використання книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення (штраф - 510,00 грн.), незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років (штраф - 170,00 грн.).

Порушення на думку податкового органу полягають у наступному: незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «Слог Мікро. 01», фіскальний № 1702000325, фіскальний звітний чек № 1862 за 19.07.2009 р. фактично роздрукований 20.07.2009 р., фіскальний звітний чек № 2195 за 17.06.2010 р. фактично роздрукований 18.06.2010 р., фіскальний звітний чек № 2316 за 16.10.2010 р. фактично роздрукований 17.10.2010 р..

Незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій КОРО № 1702000362р/8 від 06.05.10 р. не збережений фіскальний звітній чек № 2008, № 2073, №2074, № 2208;

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000406, фіскальний звітний чек № 1361 за 13.10.2009 р. фактично роздрукований 14.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 1633 за 11.07.2010 р. фактично роздрукований 13.07.2010 р., фіскальний звітний чек № 1634 за 12.07.2010 р. фактично роздрукований 13.07.2010 р., фіскальний звітний чек № 1655 за 02.08.2010 р. фактично роздрукований 03.08.2010 р., фіскальний звітний чек № 1826 за 19.01.2011 р. фактично роздрукований 20.01.2011 р..

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «Слог Мікро», фіскальний № 1702000294, фіскальний звітний чек № 601 за 06.02.2011 р. фактично роздрукований 07.02.2011р.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «МINI-500.02МЕ», фіскальний № 1702000312 фіскальний звітний чек № 2427 за 01.12.2009 р, фактично роздрукований 02.12.2009 р. Незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000312р/7 не збережений фіскальний звітній чек № 2576.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000614 фіскальний звітний чек № 336 за 26.11.2010р. фактично роздрукований 27.11.2010 р.,

Незабезпечення зберігання фіскальних звітніх чеків в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000614р/1 від 21.05.10 р. не збережений фіскальний звітній чек № 425; незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чека, на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000359 фіскальний звітний чек № 2106 за 31.12.2010 р. фактично роздрукований 01.01.2011 р., незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000359/7 від 21.08.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 1951.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000361, фіскальний звітний чек № 1881 за 02.01.2010 р. фактично роздрукований 03.01.2010 р.. фіскальний звітний чек № 1888 за 09.01.2010 р. фактично роздрукований 10.01.2010 р., фіскальний звітний чек № 1895 за 16.01.2010 р. фактично роздрукований 17.01.2010 р., фіскальний звітний чек № 1896 за 17.01.2010 р. фактично роздрукований 18.01.2010 р.,фіскальний звітний чек № 1897 за 18.01.2010 р. фактично роздрукований 19.01.2010 р., фіскальний звітний чек № 2023 за 23.05.2010 р. фактично роздрукований 24.05.2010 р., фіскальний звітний чек № 2029 за 29.05.2010 р. фактично роздрукований 30.05.2010 р. фіскальний звітний чек № 2121 за 29.08.2010 р. фактично роздрукований 30.08.2010 р., фіскальний звітний чек № 2193 за 09.11.2010 р. фактично роздрукований 10.11.2010 р.,фіскальний звітний чек № 1717 за 22.07.2009 р. фактично роздрукований 23.07.2009 р.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Слог Мікро.01». фіскальний № 1702000324 фіскальний звітний чек № 2143 за 25.04.2010 р. фактично роздрукований 26.04.2010 р., фіскальний звітний чек № 2317за 16.10.2010р. фактично роздрукований 17.10.2010 р., крім того незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, а саме в КОРО № 1702000324р./11 від 01.04.10 р. не збережений фіскальний звітній чек № 2254;

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000519, фіскальний звітний чек № 1667 за 08.07.2010 р. фактично роздрукований 09.07.2010 р., фіскальний звітний чек № 1782 за 31.10.2010 р. фактично роздрукований 01.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 1783 за 01.11.2010 р. фактично роздрукований 02.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 1784 за 02.11.2010 р. фактично роздрукований 03.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 1785 за 03.11.2010 р. фактично роздрукований 04.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 1786 за 04.11.2010 р. фактично роздрукований 05.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 1787 за 05.11.2010 р. фактично роздрукований 06.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 1863 за 20.01.2011 р, фактично роздрукований 21.01.2011 р., фіскальний звітний чек № 1899 за 25.02.2011 р. фактично роздрукований 26.02.2011 р.; фіскальний звітний чек № 1294 за 03.07.2009 р. фактично роздрукований 04.07.2009 р., фіскальний звітний чек № 1295 за 04.07.2009 р. фактично роздрукований 05.07.2009 р., фіскальний звітний чек № 1298 за 07.07.2009 р, фактично роздрукований 08.07.2009 р., фіскальний звітний чек № 1343 за 19.08.2009 р. фактично роздрукований 20.08.2009 р., фіскальний звітний чек № 1350 за 26,08.2009 р. фактично роздрукований 27.08.2009 р,. фіскальний звітний чек № 1360 за 05.09.2009 р. фактично роздрукований 06,09.2009 р., фіскальний звітний чек № 1361 за 06.09.2009 р. фактично роздрукований 07.09.2009 р., фіскальний звітний чек № 1400 за 15.10.2009 р. фактично роздрукований 16.10.2009 р. фіскальний звітний чек № 1423 за 07.11.2009 р. фактично роздрукований 08.11.2009 р., фіскальний звітний чек № 1434 за 17.11.2009 р. фактично роздрукований 18.11.2009 р., фіскальний звітний чек № 1529 за 20.02.2009 р. фактично роздрукований 21.02.2010 р., фіскальний звітний чек № 1627 за 29.05.2010 р. фактично роздрукований 30.05.2010 р.

Незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000519р/4 від 13.05.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 1442.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Еліт МІНІ Ф», фіскальний № 1702000250 фіскальний звітний чек № 2333 за 05.08.2009 р. фактично роздрукований 06.08.2009 р., фіскальний звітний чек № 2343 за 15.08.2009 р. фактично роздрукований 16.08.2009 р., фіскальний звітний чек № 2351 за 22.08.2009 р. фактично роздрукований 23.08.2009 р., фіскальний звітний чек № 2371 за 11.09.2009 р. фактично роздрукований 13.09.2009 р., фіскальний звітний чек № 2372 за 12.09.2009 р. фактично роздрукований 13.09.2009 р., фіскальний звітний чек № 2413 за 23.10.2009 р. фактично роздрукований 24.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 2415 за 25.10.2009 р. фактично роздрукований 26.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 2417 за 27.10.2009 р. фактично роздрукований 28.10.2009 р„ фіскальний звітний чек № 2418 за 28.10.2009 р. фактично роздрукований 29.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 2419 за 29.10.2009 р. фактично роздрукований 30.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 2420 за 30.10.2009 р. фактично роздрукований 31.10.2009 р„ фіскальний звітний чек № 2425 за 04.11.2009 р. фактично роздрукований 05.11.2009 р„ фіскальний звітний чек № 2426 за 05.11.2009 р. фактично роздрукований 06.11.2009 р.. фіскальний звітний чек № 2430 за 09.11.2009 р. фактично роздрукований 10.11.2009 р.. фіскальний звітний чек № 2466 за 15.12.2009 р. фактично роздрукований 16.12.2009 р., фіскальний звітний чек № 2484 за 02.01.2010 р. фактично роздрукований 03.01.2010 р., фіскальний звітний чек № 2612 за 09.05.2010 р. фактично роздрукований 10.05.2010 р. фіскальний звітний чек № 2622 за 19.05.2010 р. фактично роздрукований 20.05.2010 р., фіскальний звітний чек № 2638 за 04.05.2010 р. фактично роздрукований 05.05.2010 р.. фіскальний звітний чек № 2646 за 12.06.2010 р. фактично роздрукований 13.06.2010 р„ фіскальний звітний чек № 2652 за 18.06.2010 р. фактично роздрукований 19.06.2010 р., фіскальний звітний чек № 2654 за 20.06.2010 р. фактично роздрукований 21.06.2010 р„ фіскальний звітний чек № 2658 за 24.06.2010 р. фактично роздрукований 25.06.2010 р., фіскальний звітний чек № 2660 за 26.06.2010 р. фактично роздрукований 27.06.2010 р.. фіскальний звітний чек № 2665 за 02.07.2010 р. фактично роздрукований 03.07.2010 р.. фіскальний звітний чек № 2673 за 10.07.2010 р. фактично роздрукований 11.07.2010 р.. фіскальний звітний чек № 2692 за 30.07.2010 р. фактично роздрукований 31.07.2010 р.

Незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000250р/10 від 13.03.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 1441, в КОРО № 1702000250р./11 від 17.09.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 2510.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000419, фіскальний звітний чек № 1574 за 04.03.2011 р. фактично роздрукований 05.03.2011 р.

Незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000398р/6 від 08.07.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 1577;

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «Слог Мікро.02», фіскальний № 1702000543, фіскальний звітний чек № 0605 за 30.10.2009 р, фактично роздрукований 31.10.2009 р, фіскальний звітний чек № 0618 за 12.11.2009 р. фактично роздрукований 17.01.2010 р., фіскальний звітний чек № 0623 за 21.01.2010 р. фактично роздрукований 22.01.2010 р., фіскальний звітний чек № 0654 за 21.02.2010 р, фактично роздрукований 22.02.2010 р., фіскальний звітний чек № 0665 за 04.03.2010 р. фактично роздрукований 05.03.2010 р., фіскальний звітний чек № 0690 за 29.03.2010 р. фактично роздрукований 30.03.2010 р., фіскальний звітний чек № 0709 за 17.04.2010 р. фактично роздрукований 18.04,2010 р., фіскальний звітний чек № 0765 за 12.06.2010 р. фактично роздрукований 13.06.2010 р., фіскальний звітний чек № 0872 за 27.09.2010 р. фактично роздрукований 28.09.2010 р., фіскальний звітний чек № 0906 за 31.10.2010 р, фактично роздрукований 01.11.2010 р. фіскальний звітний чек № 0908 за 02.11.2010 р. фактично роздрукований 03.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 0945 за 09.12.2010 р. фактично роздрукований 10.12.2010 р., фіскальний звітний чек № 0967 за 31.12.2010 р. фактично роздрукований 01.01.2011 р..

Незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000543/3 від 04.09.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 0617, № 0777, № 0779, №0900.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Слог Мікро», фіскальний № 1702000289 фіскальний звітний чек № 34 за 18.07.2009 р. фактично роздрукований 19.07.2009 р.. фіскальний звітний чек № 489 за 17.10.2010 р. фактично роздрукований 18.10.2010 р.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «МІNІ 500МЕ», фіскальний № 1702000291, фіскальний звітний чек № 29 за 10.07.2009 р. фактично роздрукований 11.07.2009 р., фіскальний звітний чек № 79 за 29.08.2009 р. фактично роздрукований 30.08.2009 р., фіскальний звітний чек № 136 за 25.10.2009 р. фактично роздрукований 26.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 137 за 26.10.2009 р. фактично роздрукований 27.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 297 за 04.04.2010 р. фактично роздрукований 05.04.2010 р., фіскальний звітний чек № 346 за 22.05.2010 р. фактично роздрукований 23.05.2010 р., фіскальний звітний чек № 353 за 29.05.2010 р. фактично роздрукований 30.05.2010 р., фіскальний звітний чек № 438 за 22.08.2010 р. фактично роздрукований 23.08.2010 р., фіскальний звітний чек № 515 за 06.11.2010 р. фактично роздрукований 07.11.2010 р.

Незабезпечення зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, а саме: в КОРО X» 1702000291/12 від 24.12.10 р. не збережений фіскальний звітній чек № 631.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків на РРО марки «МІNІ-500МЕ», фіскальний № 1702000636 фіскальний звітний чек № 29 за 20.11.2010 р. фактично роздрукований 21.11.2010 р., фіскальний звітний чек № 758 за 06.10.2009 р. фактично роздрукований 07.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 775 за 23.10.2009 р. фактично роздрукований 24.10.2009 р., фіскальний звітний чек № 0901 за 25.02.2010 р. фактично роздрукований 26.02.2010 р., фіскальний звітний чек № 1092 за 03.09.2010 р. фактично роздрукований 04.09.2010 р.

Незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, на РРО марки «Слог Мікро», фіскальний № 1702000290, фіскальний звітний чек № 441 за 25.08.2010 р. фактично роздрукований 26.08.2010 р., фіскальний звітний чек № 540 за 02.12.2010 р. фактично роздрукований 03.12.2010 р.

Незабезпечення зберігання фіскальної звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій, в КОРО № 1702000290/9 від 12.06.09 р. не збережений фіскальний звітній чек № 308, №315.

Незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення, на РРО марки «Слог Мікро.01», фіскальний № 1702000401 зареєстровані книги обліку розрахункових операцій від 17.02,2009 р., від 21.08.2009 р. від 22.07.2010р., від 17.02.2011р. на РРО марки «Слог Мікро», фіскальний № 1702000288 зареєстровані книги обліку розрахункових операцій від 12.06.2009 р., від 16.06.2010р.

Незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, а саме відсутні контрольні стрічки за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. по РРО марки Слот Мікро.01, фіскальний № 1702000288, №1702000292, РРО марки Слог Мікро, фіскальний № 1702000289, РРО марки Слог Мікро.01, фіскальний № 1702000401, РРО марки Слог Мікро.01, фіскальний № 1702000323, РРО марки Слог Мікро.01, фіскальний № 1702000324, РРО марки Слог Мікро.01, фіскальний № 1702000325, РРО марки Слог Мікро.01, фіскальний № 1702000360, РРО марки Слог Мікро.01, фіскальний № 1702000362.

(Усі вищезазначені докази щодо фіскальних чеків та Z - звітів т.1 а.с.230-271, т.2 а.с.135 145).

Суд зазначає, що застосовані до Антонівського споживчого товариства згідно податкового повідомлення-рішення форми “С” від 09 вересня 2011 р. № 0000332343 штрафні (фінансові) санкції є адміністративно-господарськими.

Відповідно до положень ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Вказана редакція норми статті 250 ГК України була чинна в період перевірки Позивача з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 року, тобто застосування адміністративно-господарських санкцій до субєктів господарювання було обмежене у часі.

Зміст такого обмеження полягав у неможливості застосування санкцій в будь-якому разі до субєкта господарювання по спливу річного строку з дня вчинення ним порушення. В той же час Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI (далі Закон України від 02.12.2010 №2756-VI) до вказаної статті ГК України були внесені зміни, шляхом доповнення частини 2, відповідно до якої дія статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України від 02.12.2010 №2756-VI не передбачається поширення дії його норм на порушення, які мали місце до дня набрання ним чинності. Поряд з цим внесені Законом зміни погіршують права та інтереси субєктів господарювання, шляхом усунення обмеження річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, до вищезазначених порушень, які були вчинені субєктом господарювання до 01.01.2011 року, повинні застосовуватися положення закону в частині застосування адміністративно-господарських санкцій субєктом владних повноважень, які були чинними на момент вчинення порушення.

Норми частини 2 ст. 250 ГК України (в редакції Закону України від 02.12.2010 №2756-VI) можуть застосовуватися лише до тих порушень, які вчинені субєктом господарювання з 01.01.2011 року.

Отже, субєкт владних повноважень при застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення, які були вчинені до 01.01.2011 р. та були виявлені після цього терміну, повинен застосовувати адміністративно-господарські санкції з урахуванням положень ст. 250 ГК України в редакції станом до 01.01.2011 р., а саме застосовувати санкції не пізніше року з дня їх вчинення.

Оскільки податкове повідомлення-рішення форми “С” № 0000332343 винесене Кузнецовською ОДПІ 09 вересня 2011 р., то граничний термін з якого можуть бути застосовані санкції становить 09.09.2010 р.

Разом з тим, судом на підставі вищенаведених доказів встановлено, що 79 випадків не роздрукування фіскального звітного чеку відображених в акті перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 року знаходяться поза межами річного строку притягнення до відповідальності, оскільки вчинені в період з 04.07.2009 р. по 04.09.2010 р.

Отже застосування Кузнецовською ОДПІ адміністративно-господарських санкцій в сумі 26860 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми “С” від 09 вересня 2011 р. № 0000332343 є неправомірним.

Суд також зазначає, що у звязку з фактичним збереженням фіскального звітного чека № 2576 по магазину № 4 смт. Володимирець в КОРО № 1702000312р/7 та фіскального звітного чека № 1951 по буфету «Лелека» с. Дубівка в КОРО № 1702000359/7, що підтверджується їх копіями які знаходяться в матеріалах справи (т.32 а.с.177-178) застосування Кузнецовською ОДПІ застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми “С” від 09 вересня 2011 р. № 0000332343 є неправомірним.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Вирішуючи питання про застосування у Законі слова "щоденно" кожного календарного дня чи кожного робочого дня та для подолання суперечливості трактування цієї норми, слід виходить з положень підзаконних нормативних актів.

В абзаці другому статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено поняття "фіскальні функції". Це - здатність РРО забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Виконання Z-звіту відноситься до фіскальних функцій РРО.

У статті 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування". Вказаною Постановою затверджені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Дія цих вимог поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

У пункті 2 Вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199, наведено визначення поняття "зміна" період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Тому, термін "зміна", застосований у вказаній Постанові, відрізняється від загальновживаного значення цього слова і є режимом роботи технічного пристрою, який повинен забезпечувати режим фіскалізації даних під час його роботи.

Отже період роботи РРО від першої зареєстрованої розрахункової операції до виконання Z-звіту називається "зміна РРО".

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Це обмеження введено для того, щоб запобігти переповненню оперативної пам'яті та втраті поточних даних. Фіскалізацію підсумкових даних слід проводити за період, що не перевищує тривалість зміни РРО.

Аналізуючи поняття "щоденно", визначене у пункті 9 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, це поняття повинно відповідати вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199 та означає "на протязі 24 годин".

Тому технічне поняття "зміна РРО" не залежить від режиму роботи підприємства (цілодобово чи позмінно), а повинно відповідати технічним та фіскальним вимогам до цього пристрою - тобто часовому проміжку в 24 години.

Враховуючи вищевикладене при роботі торгових закладів та закладів громадського харчування Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Таким чином, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не з початку робочого дня. Початок роботи торгових закладів та закладів громадського харчування Антонівського споживчого товариства ніяким чином не пов'язаний з технічними характеристиками роботи РРО.

Відповідно до п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою таприпускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, помилковим є припущення податкового органу, що за охоплений перевіркою період споживчим товариством було вчинено 104 випадки порушення п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо не роздрукування щоденного фіскального звіту (Z-звіту), адже з поміж тих 25 випадків, що знаходяться поза межами дії ст. 250 ГК України 11 випадків вчинено в межах 24 годин, тобто протягом зміни РРО.

Разом з тим суд відмічає, що Позивачем в судовому засіданні не було спростовано донарахування штрафних (фінансових) санкцій за наступними порушеннями, а саме: 14 випадків невиконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (штраф 4760,00 грн. = 14 х 340), 17 випадків незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій (штраф 5780,00 грн. = 17 х 340), незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення (штраф - 510,00 грн.), незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років (штраф - 170,00 грн.).

Відповідно до п. 4, 5 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання; десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі;

Пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення С” від 09 вересня 2011 року № 0000332343 в частині застосування до Антонівського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31280,00, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11220,00 відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного вище Кузнецовською ОДПІ лише частково було доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, у той час як позивачем рішення відповідача спростовані належними та допустимими доказами, а отже заявлені позовні вимоги Антонівського СТ підлягають до задоволення частково, а саме:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми “Р” від 09 вересня 2011 року № 0000312340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1371665,55 грн., в тому числі 1132554,55 грн. - за основним платежем та 239111 грн. - за штрафними санкціями,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми “Р” від 09 вересня 2011 року № 0000302340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 810909,00 грн., в тому числі 672762,00 грн. - за основним платежем та 138147,00 грн. - за штрафними санкціями,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми “Р” від 09 вересня 2011 року № 0015561740 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 26633,49 грн., в тому числі 22031,19 грн. - за основним платежем та 4602,30 грн. - за штрафними санкціями,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми “С” від 09 вересня 2011 року № 0000332343 в частині застосування до Антонівського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31280,00 грн.

Решта позовних вимог до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ч.3 ст.94 КАС України суд присуджує позивачу з Державного бюджету судовий збір відповідно до задоволених позовних вимог у сумі 1937 грн. 31 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "Р" від 09.09.2011 року № 0000312340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1371665,55 грн., в тому числі 1132554,55 грн. - за основним платежем та 239111,00 грн. - за штрафними санкціями; в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 3493,45 грн., в тому числі 3492,45 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями - відмовити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "Р" від 09.09.2011 року № 0000302340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на додану варість в розмірі 810909,00 грн., в тому числі 672762,00 грн. - за основним платежем та 138147,00 грн. - за штрафними санкціями; в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16750,00 грн., в тому числі 13400,00 грн. - за основним платежем та 3350,00 грн. за штрафними санкціями - відмовити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "Р" від 09.09.2011 року № 000015561740 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 26633,49 грн., в тому числі 22031,19 грн. - за основним платежем та 4602,30 грн. - за штрафними санкціями; в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих прцівників в розмірі 4480,06 грн., в тому числі 3466,87 грн. - за основним платежем та 1013,19 грн. за штрафними санкціями - відмовити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "С" від 09.09.2011 року № 0000332343 в частині застосування до Антонівського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31280,00 грн., в частині в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11220,00 грн. - відмовити.

Присудити на користь позивача Антонівське споживче товариство із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 31 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.