Постанова № 22635802, 27.07.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2011/2011

27 липня 2011 року 17год. 02хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Баглик В.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Матвійчук Н.М.,

відповідача: представник Мартинович Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Лоція-91"

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лоція-91»(далі ПП «Лоція-91») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі ДПІ у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2010 року № 0000942351/0, рішення Державної податкової адміністрації в Рівненській області (далі ДПА в Рівненській області) про результати розгляду скарги № 8809/26-16/153 від 29.04.2011 року, визнання дій ДПІ у Рівненському районі при проведені перевірки протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року № 0000942351/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на 15269 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції в сумі 4169 грн. 00 коп., винесене відповідачем на підставі акту перевірки № 771/125/23-3096/13983719 від 20.12.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Лоція-91»за листопад 2008 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання та автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України. Таке податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПІ у Рівненському районі та ДПА в Рівненській області скарги ПП «Лоція-91»залишені без задоволення. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та рішенням про результати розгляду скарги з таких підстав.

У грудні 2008 року ПП «Лоція-91»подало до ДПІ у Рівненському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року та розрахунок бюджетного відшкодування, в якій заявлена сума бюджетного відшкодування склала 315219 грн. 00 коп. Позапланова виїзна документальна перевірка правильності визначення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року проведена ДПІ у Рівненському районі в лютому 2008 року, про що складено акт № 108/14/23-309/13983719 від 16.02.2009 року про підтвердження бюджетного відшкодування у розмірі 291643 грн. 00 коп. та зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити суму 15268 грн. 80 коп. через відсутність матеріалів зустрічної перевірки контрагента Товариства з обмеженою відповідальність «Азуріт-ЄК».

В подальшому після отримання результатів зустрічної перевірки контрагента відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Лоція-91»за листопад 2008 року, про що складено акт № 771/125/23-3096/13983719 від 20.12.2010 року. В цьому акті перевірки на підставі відповіді Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі Ленінська МДПІ у м. Луганську) про те, що у ТзОВ «Азуріт-ЄК»відсутні податкові зобовязання, такий платник податків не міг виконувати будівельні роботи для позивача через відсутність у нього основних фондів та трудових ресурсів, у його ліцензії на здійснення будівельної діяльності не зазначено як окремий вид робіт такої діяльності як «Генеральний підрядник у будівництві», ДПІ у Рівненському районі зроблено висновок про нікчемність правочину з таким контрагентом та порушення ПП «Лоція-91»пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і завищення бюджетного відшкодування на 15269 грн. 00 коп.

На думку позивача, спірні суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість сформовані ПП «Лоція-91»по операціях з ТзОВ «Азуріт-ЄК»на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, та з підтвердженням реально виконаних будівельних робіт відповідними довідками виконаних підрядних робіт за типовою формою № КБ-3, в тому числі за червень 2008 року на суму 41593 грн. 20 коп., з них ПДВ 6932 грн. 20 коп. (податковий кредит сформовано в липні 2008 року, бюджетне відшкодування заявлено в листопаді 2008 року), за жовтень 2008 року на суму 50019 грн. 60 коп., з них ПДВ 8336 грн. 60 коп. (податкових кредит сформовано в листопаді 2008 року, бюджетне відшкодування заявлене в грудні 2008 року), які були надані під час перевірки. При цьому, сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 8336 грн. 60 коп. по господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Азуріт-ЄК»була підтверджена актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року № 27/16/13983719 від 19.02.2009 року та повернута на розрахунковий рахунок ПП «Лоція-91».

Позивач зазначає, що операції придбання будівельних робіт носили реальний характер, підтверджені необхідними первинними документами та податковими накладними, а посилання відповідача на необхідність ліцензії на окремий вид робіт у будівництві, зокрема, «Генеральний підрядник у будівництві», спростовується тим, що будівельні роботи виконувались у жовтні 2008 року, а Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, повязаної із створенням обєктів архітектури, які передбачали ліцензію саме на такий вид будівельних робіт, були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року № 47 і почали діяти з 22.03.2009 року. При цьому у ТзОВ «Азуріт-ЄК»була відповідна ліцензія на будівельну діяльність з терміном дії з 11.06.2007 року по 11.06.2010 року.

Позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит та в подальшому з дотримання норм статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»заявив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах. Діюче податкове законодавство не ставить право покупця (замовника) на податковий кредит та повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в залежність від сплати або несплати продавцем (підрядником) податку до бюджету, здійснення платником податків контролю за контрагентом щодо виконання зобовязань зі сплати податків до бюджету, не передбачає і обовязковості проведення зустрічних перевірок контрагентів.

Також ПП «Лоція-91»вказує на порушення порядку проведення податкової перевірки (лише на підставі службового посвідчення) та застосування штрафної санкції.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 20.12.2010 року № 0000942351/0, рішення ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги № 8809/26-16/153 від 29.04.2011 року, визнати дії ДПІ у Рівненському районі при проведені перевірки протиправними.

В судовому засіданні представники позивача, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 20.12.2010 року № 0000942351/0, рішення ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги № 8809/26-16/153 від 29.04.2011 року, визнати дій ДПІ у Рівненському районі при проведені перевірки протиправними.

Представник відповідача ДПІ у Рівненському районі в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову, суду пояснила, що ДПІ у Рівненському районі за результатами перевірки позивача було зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на 6932 грн. 00 коп., за грудень 2008 року на 8337 грн. 00 коп., а всього на 15269 грн. 00 коп. Таке порушення виявлено по господарській операції з ТзОВ «Азуріт-ЄК»на придбання будівельно-монтажних робіт у червні 2008 року та жовтні 2008 року згідно з договором субпідряду на виконання окремих видів робіт № 12-П від 01.10.2008 року.

При опрацюванні автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Лоція-91»сформувало податкових кредит за липень 2008 року в сумі 6932 грн. 00 коп., листопад 2008 року в сумі 8336 грн. 60 коп. по контрагенту ТзОВ «Азуріт-ЄК», однак податкові зобовязання у ТзОВ «Азуріт-ЄК»в жовтні 2008 року в сумі 8336 грн. 60 коп. за даним контрагентом до декларації з ПДВ не включенні, тобто відповідно до пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»немає фактичної надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

З матеріалів зустрічної перевірки також вбачається, що у ТзОВ «Азуріт-ЄК»відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, на даний час підприємство знаходиться в стадії ліквідаційної процедури за рішенням суду. Також ТзОВ «Азуріт-ЄК» не могло для виконання підрядних робіт відповідно до договорів субпідряду залучати субпідрядні організації, оскільки в даному випадку підприємство виступало б генеральним підрядником, що потребує ліцензії саме на такий вид діяльності.

В звязку з цим, ДПІ у Рівненському районі в акті документальної невиїзної перевірки № 771/125/23-3096/13983719 від 20.12.2010 року зроблено висновок про нікчемність угоди між позивачем і ТзОВ «Азуріт-ЄК», та про непідтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад 2008 року в сумі 6932 грн. 00 коп., за грудень 2008 року в сумі 8337 грн. 00 коп. Представник відповідача вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, а тому просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року залучено до участі у даній справі другого відповідача ДПА в Рівненській області.

В судовому засіданні 08.06.11р. представник відповідача ДПА в Рівненській області просила закрити провадження у даній справі в частині оскарження рішення ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги № 8809/26-16/153 від 29.04.2011 року з тих підстав, що актом, який породжує певні правові наслідки для платника податків є лише рішення податкового органу про визначення податкового зобовязання, прийнятого на підставі акту перевірки, тобто податкове повідомлення-рішення. Вважає, що позовні вимоги про оскарження рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що ПП «Лоція-91»є субєктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Рівненському районі, зареєстроване платником податку на додану вартість.

23.12.2008 року позивач подав до ДПІ у Рівненському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, у якій відобразив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку 315219 грн. 00 коп., з додатками, зокрема, розрахунком та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, а 21.01.2009 року за грудень 2008 року, у якій відобразив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку 11027 грн. 00 коп.

ДПІ у Рівненському районі проведена перевірка показників податкової звітності позивача за листопад 2008 року, про що складено акт № 108/14/23-309/25322516 від 16.02.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Лоція-91»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2007 року по 31.10.2008 року». За результатами перевірки залишились не підтвердженими, зокрема, суми ПДВ по операціях ПП «Лоція-91»з ТзОВ «Азуріт-ЄК», включені позивачем до податкового кредиту у липні 2008 року в сумі 6932 грн. 20 коп. (заявлені до бюджетного відшкодування у листопаді 2008 року) та в листопаді 2008 року в розмірі 8336 грн. 60 коп. (заявлені до бюджетного відшкодування у грудні 2008 року), через відсутність матеріалів зустрічної перевірки контрагента.

При цьому, під час перевірки направлено запит у Ленінську МДПІ у м. Луганську на проведення зустрічної перевірки контрагента ТзОВ «Азуріт-ЄК», яким виконано будівельно-монтажні роботи для позивача у червні 2008 року та у жовтні 2008 року згідно з договором субпідряду на виконання окремих видів робіт № 12-П від 01.10.2008 року. На дату закінчення перевірки відповідь від Ленінської МДПІ у м. Луганську не отримано. В акті № 108/14/23-309/25322516 від 16.02.2009 року також зазначено, що для перевірки представлено документи, які свідчать про виконання робіт субпідрядником ТзОВ «Азуріт-ЄК»: довідки про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3) за червень 2008 року від 27.06.2008 року та за жовтень 2008 року від 31.10.2008 року, акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за серпень 2008 року № 6274 від 27.06.2008 року та за жовтень 2008 року № 10315 від 31.10.2008 року, підсумкові відомості ресурсів по таких обєктах: реконструкція виробничої бази, будівництво контрольно-пропускного пункту, каналізація та водопостачання на суму 41593 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 6932 грн. 20 коп., реконструкція адміністративного корпусу на суму 50019 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 8336 грн. 60 коп.

Перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, в якій позивачем до бюджетного відшкодування включено спірну суму ПДВ по операції з ТзОВ «Азуріт-ЄК»в розмірі 8336 грн. 60 коп., проведено в лютому 2009 року, про що складено акт № 27/16/13983719 «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість»про підтвердження бюджетного відшкодування в розмірі 10809 грн. 07 коп. (в тому числі спірну суму ПДВ по операції з ТзОВ «Азуріт-ЄК»в розмірі 8336 грн. 60 коп.), яке повернуто Управлінням Державного казначейства України у Рівненській області 24.02.2009 року на розрахунковий рахунок ПП «Лоція-91»згідно з висновком ДПІ у Рівненському районі № 114.

В подальшому ДПІ у Рівненському районі проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Лоція-91»за листопад 2008 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання та автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, про що складено акт № 771/125/23-309/13983719 від 20.12.2010 року. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 6932 грн. 00 коп., за грудень 2008 року в розмірі 8337 грн. 00 коп.

Висновки ДПІ у Рівненському районі про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад-грудень 2008 року на загальну суму 15269 грн. 00 коп. ґрунтуються на тому, що при перевірці контрагента ТзОВ «Азуріт-ЄК»встановлено відсутність у нього умов, виробничих потужностей, трудових ресурсів для виконання будівельних робіт на користь ПП «Лоція-91», тобто договір субпідряду на виконання окремих будівельних робіт, укладений між ТзОВ «Азуріт-ЄК»та позивачем, підпадає під ознаки нікчемної угоди. В акті наведена інформація про ТзОВ «Азуріт-ЄК»на підставі відомостей, отриманих від міського комунального бюро технічної інвентаризації м. Луганська про відсутність в електронному реєстрі прав власності на обєкти нерухомості за таким субєктом господарювання, від Теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області, інспекції Державного технічного нагляду по Луганській області, ВРЕВ м. Луганська про відсутність транспортних засобів. ТзОВ «Азуріт-ЄК»мало ліцензію серії АВ № 313660, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на здійснення будівельної діяльності строком з 16.02.2007 року по 16.02.2012 року. Податковою міліцією опитані особи, які зазначені ТзОВ «Азуріт-ЄК»в заяві про видачу ліцензії як працівники підприємства, проте останні заперечили свою діяльність в товаристві.

Таким чином, відповідачем ДПІ у Рівненському районі зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства та 20.12.2010 року на підставі акта перевірки № 771/125/23-309/13983719 від 20.12.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000942351, яким ПП «Лоція-91»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за листопад 2008 року (вхідний № 32841 від 19.12.2008 року) на 6932 грн. 00 коп., по декларації за грудень 2008 року (вхідний № 37229 від 19.01.2009 року) на суму 8337 грн. 00 коп., а всього на суму 15269 грн. 00 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4169 грн. 00 коп. В подальшому податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями ДПІ у Рівненському районі № 2077/23-124 від 21.02.2011 року, ДПА в Рівненській області № 8809/25-16-153 від 29.04.2011 року первинна та повторна скарги ПП «Лоція-91»залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачі не довели правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000942351/0 від 20.12.2010 року, не спростували правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та бюджетного відшкодування у листопаді-грудні 2008 рок по господарських операціях з ТзОВ «Азуріт-ЄК», а також рішення про результати розгляду скарги № 8809/25-16/153 від 29.04.2011 року, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між ПП «Лоція-91»(замовник) та ТзОВ «Азуріт-ЄК»(підрядник) було укладено договір підряду № 11-П від 12.05.2008 року на виконання загально-будівельних робіт, а саме: реконструкцію виробничої бази за адресою Рівненська область, Рівненський район, село Великі Омеляна, вулиця Бригадна, 2 та будівлі контрольно-пропускного пункту. 01.10.2008 року було укладено договір субпідряду на виконання окремих видів робіт № 12-П між замовником ПП «Лоція-91», генпідрядником ВАТ «Рембуд», субпідрядником ТзОВ «Азуріт-ЄК»на виконання субпідрядником ряду будівельно-монтажних робіт із реконструкції існуючих господарчих та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів, зокрема, адміністративного корпусу, пакувального відділення, котельні, вязального цеху, латексного цеху, інженерних споруд.

Під час проведення перевірки позивача в лютому 2009 року ПП «Лоція-91»надало податковому органу первинні документи на підтвердження реального характеру господарських операцій, зокрема, довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) за червень 2008 року від 27.06.2008 року та за жовтень 2008 року від 31.10.2008 року, акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за серпень 2008 року № 6274 від 27.06.2008 року та за жовтень 2008 року № 10315 від 31.10.2008 року та підсумкові відомості ресурсів по таких обєктах: реконструкція виробничої бази, будівництво контрольно-пропускного пункту, каналізація та водопостачання на суму 41593 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 6932 грн. 20 коп., реконструкція адміністративного корпусу на суму 50019 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 8336 грн. 60 коп. В ході судового розгляду справи позивачем надано суду зазначені довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), дозволи інспекції Державного архітектурного-будівельного контролю у Рівненській області № 619 від 25.12.2007 року та № 499 від 30.07.2008 року на виконання будівельних робіт з реконструкції існуючих господарських приміщень під цехи виробництва та з реконструкції виробничої бази під вязальний цех спецодягу із складськими приміщеннями на вулиці Бригадній, 2 в селі Велика Омеляна Рівненської області.

Податковий кредит з податку на додану вартість по даних господарських операціях придбання будівельних робіт у ТзОВ «Азуріт-ЄК» позивач сформував відповідно у липні 2008 року та у листопаді 2008 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, № 6274 від 27.06.2008 року на суму 41593 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 6932 грн. 20 коп., та № 10315 від 31.10.2008 року на суму 50019 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 8336 грн. 60 коп. Оплата за виконані будівельні роботи проводилася ПП «Лоція-91» шляхом безготівково перерахування коштів на банківські рахунки ТзОВ «Азуріт-ЄК», що підтверджується платіжними дорученнями № 89 від 04.07.2008 року на суму 41593 грн. 20 коп., № 43 від 07.11.2008 року на суму 50019 грн. 60 коп. з відміткою банківської установи про перерахування коштів.

Як слідує з акту перевірки № 771/125/23-309/13983719 від 20.12.2010 року до бюджетного відшкодування сплачені підряднику ТзОВ «Азуріт-ЄК»суми ПДВ включені у листопаді 2008 року та грудні 2008 року, що відображено і в деклараціях з ПДВ за листопад 2008 року, грудень 2008 року.

При цьому, податковим органом ні в актах перевірок, ні під час судового розгляду справи не заперечувався факт проведення (виконання) будівельно-монтажних робіт на обєктах позивача по вулиці Бригадній, 2 в селі Велика Омеляна Рівненського району. З пояснень представників відповідачів та акта перевірки № 771/125/23-309/13983719 від 20.12.2010 року вбачає, що під сумнів поставлено виконання таких будівельних робіт саме ТзОВ «Азуріт-ЄК»через відсутність в останнього виробничих потужностей та трудових ресурсів.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Частиною першою статті 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, оскільки позивача вказує на те, що мав право віднести до складу податкового кредиту у липні 2008 року, листопаді 2008 року, суму податку на додану вартість 15269 грн. 00 коп. (що в подальшому заявити до бюджетного відшкодування) у звязку з придбанням будівельних робіт на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, що підтверджують виконання таких робіт, а відповідач заперечує виконання таких робіт підрядником ТзОВ «Азуріт-ЄК»через відсутність будь-яких передумов, засобів для їх надання та вказує на нікчемність правочинів між субєктами господарювання, то перевірці судом підлягають фактичні дані про можливість реального здійснення операцій, зокрема, виконання будівельних робіт їх учасниками з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, складських приміщень, транспортних засобів, спеціалізованої техніки, технічного персоналу тощо, відповідних дозволів (ліцензії) на здійснення будівельних робіт підрядником (субпідрядниками), а також доводи податкового органу щодо виникнення у позивача податкової вигоди (у вигляді зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування) не в звязку із здійсненням реальних будівельних робіт.

Так, судом встановлено, що будівельні роботи виконувались на підставі договору підряду № 11-П від 12.05.2008 року, де ТзОВ «Азуріт-ЄК»виступало підрядником, та договору субпідряду на виконання окремих видів робіт № 12-П від 01.10.2008 року, де ТзОВ «Азуріт-ЄК»виступало субпідрядником. Проведення реконструкції, будівельних робіт на обєкті ПП «Лоція-91»в селі Велика Омеляна по вулиці Бригадна, 2 було погоджено з органами архітектурно-будівельного контролю, про що позивачем долучено до матеріалів справи відповідні дозволи на виконання будівельних робіт. Позивачем подано суду копії довідок про вартість виконаних робіт за червень 2008 року, жовтень 2008 року, належним чином оформлених, в яких визначено замовником ПП «Лоція-91», а ТзОВ «Азуріт-ЄК», в одному випадку, генпідрядником (згідно у умовами договору підряду № 11-П від 12.05.2008 року), в іншому, як субпідрядник (згідно з умовами договору субпідряду на виконання окремих видів робіт № 12-П від 01.10.2008 року), від підрядника (субпідрядника) та замовника здачу робіт прийнято-здано посадовими особами Дахно Є.О., Гаврилюк В.О. відповідно, що засвідчено їх підписами та скріплено печатками.

Згідно зі статтями 318, 319 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи.

Такі вимоги до договору підряду дотримані сторонами, умови договорів підряду № 11-П від 12.05.2008 року та субпідряду на виконання окремих видів робіт № 12-П від 01.10.2008 року не суперечать нормам чинного законодавства, залучення субпідрядника ТзОВ «Азуріт-ЄК»погоджено у встановленому порядку позивачем.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає будівельна діяльність. При цьому, відповідно до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженим Кабінетом Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 року (в редакції постанови чинної на момент спірних правовідносин), передбачено, що для отримання ліцензії суб'єкт будівельної діяльності подає комплект документів, що підтверджують його спроможність займатися такою діяльністю, в тому числі відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, висновок установи, організації, уповноважених органом ліцензування на проведення експертизи. Лише при дотримані усіх умов Порядку ліцензування господарської діяльності ліцензійна комісія орган ліцензування на підставі висновку ліцензійної комісії приймає рішення про видачу ліцензії і затверджує в установленому порядку перелік робіт, про що письмово повідомляє заявника.

До матеріалів справи долучено ліцензію серії АВ № 313660, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 16.02.2007 року на здійснення будівельної діяльності ТзОВ «Азуріт-ЄК»з терміном дії від 16.02.2007 року по 16.02.2012 року з переліком видів робіт провадження будівельної діяльності, а також дозвіл Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 468.07.00-45.21.1 від 11.06.2007 року на початок виконання робіт підвищеної небезпеки ТзОВ «Азуріт-ЄК.

Позивачем надано під час перевірки та суду належні докази щодо реального виконання робіт за договорами підряду від 12.05.2008 року, субпідряду від 01.10.2008 року, а саме: довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, описані вище, перелік виконаних робіт, загальний журнал робіт, картки рахунків 23 витрати на будівельні роботи та 68 розрахунки з контрагентом ТзОВ «Азуріт-ЄК». Такі документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»№ 237/5 від 21 червня 2002 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, повинні складати за типовою формою № КБ-2в акт приймання виконаних підрядних робіт, усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування за типовою формою № КБ-3 довідку про вартість виконаних підрядних робіт.

При цьому, відповідачами в обґрунтування нікчемності угоди, зокрема, на вимогу суду, не надано належних та допустимих доказів. Так, щодо контрагента ТзОВ «Азуріт-ЄК»не представлено будь-яких письмових доказів про відсутність основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт. В акті перевірки ДПІ у Рівненському районі № 771/125/23-309/13983719 від 20.12.2010 року є посилання на відомості міського комунального підприємства бюро технічної інформації м. Луганська, Держгірпромнагляду по Луганській області, інспекції Державного технічного нагляду Луганської облдержадміністрації, ВРЕВ про відсутність обєктів нерухомого майна та транспортних засобів, проте відповідні листи в ході судового розгляду справи суду не надані. Відібрані працівниками податкової міліції пояснення, на які є посилання в акті перевірки, суду також не представлено.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача ДПІ у Рівненському районі про те, що у ТзОВ «Азуріт-ЄК»відсутні матеріальні та трудові ресурси, оскільки такі висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та аналітичних даних, разом з тим при проведенні зустрічної перевірки контрагента не досліджено наявність орендованих чи переданих в лізинг основних засобів, виробничих приміщень, наявність обладнання (устаткування), техніки, можливість залучення робітників для виконання разових ремонтних робіт за договорами підряду тощо.

З долученої до матеріалів справи інформаційної довідки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 20.02.2009 року № 5561/23-723 по платнику податку ТзОВ «Азуріт-ЄК»вбачається, що останній зареєстрований платником податку на додану вартість, подавав податкову звітність з податку на прибуток, ПДВ, декларував валові витрати та валові доходи, податкові зобовязання. Розбіжностей щодо декларування податкових зобовязань ТзОВ «Азуріт-ЄК»та податкового кредиту ПП «Лоція-91»по ПДВ за червень 2008 року на суму 6932 грн. 00 коп. не встановлено, за жовтень 2008 року суму 8336 грн. 00 коп. ТзОВ «Азуріт-ЄК»не включено у додаток № 5 декларації з ПДВ. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено проведення розрахунків між позивачем та ТзОВ «Азуріт-ЄК»на повну суму придбаних будівельних робіт, а тому сума податку сплачена ПП «Лоція-91»в ціні робіт в повному обсязі правомірно включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є обовязковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру. В даній справі відповідач ДПІ у Рівненському районі не довела, що відомості у податкових накладних № 6274 від 27.06.2008 року на суму 41593 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 6932 грн. 20 коп., та № 10315 від 31.10.2008 року на суму 50019 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 8336 грн. 60 коп., виданих ТзОВ «Азуріт-ЄК», не відповідають дійсності.

Отже, на думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно у липні 2008 року, жовтні 2008 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 6936 грн. 00 коп. та 8336 грн. 00 коп. відповідно, а в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.

Згідно із пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно із підпунктами 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави прийти до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачав проведення перевірки контрагента платника податку на додану вартість як обовязкової умови відшкодування податку на додану вартість, а повязував можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосувалося саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (робіт, послуг) їх постачальникам, з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону). Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця товару (робіт, послуг) та суму бюджетного відшкодування. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що ПП «Лоція-91»не порушило вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому у ДПІ у Рівненському районі були відсутні правові підстави зменшувати суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 6932 грн. 00 коп., за грудень 2008 року в розмірі 8337 грн. 00 коп., відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 20.12.2010 року № 0000942351/0 є протиправним.

З наведених вище підстав підлягають до задоволення й позовні вимоги про визнання протиправним рішення ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги № 809/26-16/153 від 29.04.2011 року, якою податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 20.12.2010 року № 0000942351/0 було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 56.10 ПК України, відповідно до якого рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Разом з тим, судом не встановлено порушень податкового законодавства при проведенні ДПІ у Рівненському районі документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Лоція-91»за листопад 2008 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання та автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за результатами якої було складено акт № 771/125/23-3096/13983719 від 20.12.2010 року.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції закону, що діяв під час спірних правовідносин) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до зазначеної норми та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), незалежно від способу їх подач.

Законом не встановлені підстави проведення невиїзної перевірки. Даний пробіл був усунутий Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПА України від 27.05.2008 № 355, відповідно до пункту 2.3 яких невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:

- у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);

- у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, та фактичних обставин справи показав, що невиїзну камеральну перевірку позивача було проведено на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, після надходження матеріалів зустрічних перевірок, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не потребує оформлення направлення на перевірку, а лише з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що документальну невиїзну перевірку позивача органом державної податкової служби було проведено правомірно, що дає підстави для висновку про необгрунтованість позовних вимог ПП «Лоція-91»про визнання дій ДПІ у Рівненському районі при проведені перевірки протиправними і, як наслідок цього, відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0000942351/0 від 20 грудня 2010 року та рішення Державної податкової адміністрації в Рівненській області про результати розгляду скарги №8809/26-16/153 від 29 квітня 2011 року.

У решті позовних вимог відмовити

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Лоція-91" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.