Постанова № 22634960, 30.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1218/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю: представників: позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)

відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Фірми «Автодеталь»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Автодеталь»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 0002072301 від 06.02.2012 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 235281 грн. та про застосування штрафної санкції у розмірі 58820 грн., зобовязати ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України із зазначенням сум ПДВ відповідно за травень, серпень та вересень 2010 року, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України.

Ухвалою суду від 13.03.2012 року закрито провадження у справі щодо вимог про зобовязання ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України із зазначенням сум ПДВ відповідно зо травень, серпень та вересень 2010 року.

13 березня 2012 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 0002072301 від 06.02.2012 року про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за травень, серпень та вересень 2010 року на загальну суму 235281 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 58820 грн., визнати протиправними та незаконними дії ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки фірми «Автодеталь» у формі ТОВ в результаті якої було складено акт № 54/23/23862773 від 25.01.2012 про результати документальної невиїзної перевірки стосовно достовірності бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визнати бездіяльність ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області протиправною щодо своєчасного ненадання висновку Головному управлінню Державної Казначейської служби України із зазначенням сум ПДВ відповідно за травень, серпень та вересень 2010 року, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 06.02.2012 року фірмі «Автодеталь»у вигляді ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, серпень та вересень 2010 року на загальну суму 235281 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 58820 грн. В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був покладений акт позапланової невиїзної документальної перевірки фірми «Автодеталь»у вигляді ТОВ, в якому зазначається про завищення останньою суми бюджетного відшкодування за травень, серпень та вересень 2010 року на загальну суму 235281 грн. Проте позивач не згоден з податковим повідомлення-рішенням та зазначає, що твердження органу ДПС стосовно завищення бюджетного відшкодування не відповідає нормам законодавства, оскільки задекларовані суми бюджетного відшкодування за періоди травень, серпень та вересень 2010 року були перевірені раніше. Податковими органами в 2010 році було проведено документальні позапланові виїзні перевірки стосовно правомірності визначення бюджетного відшкодування та на підставі цих перевірок фірмі були надані довідки, згідно яких суми бюджетного відшкодування підтвердилися. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано ніяких доказів того, що бюджетне відшкодування фірми недостовірне, адже неможливість проведення податківцями перевірки ланцюжку постачальників не є підставою для визнання недостовірності бюджетного відшкодування відповідно до чинного законодавства. За таких обставин позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню. Крім того, як зазначає позивач, згідно вимог ПК України орган державної податкової служби зобовязаний у пятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Враховуючи вищевикладене позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 30.03.2012 року позовні вимоги фірми «Автодеталь»у формі ТОВ до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС в частині визнання протиправними та незаконними дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки фірми «Автодеталь»у формі ТОВ, в результаті якої було складено акт № 54/23/23862773 від 25.01.2012 року по результати документальної невиїзної перевірки стосовно достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість залишені без розгляду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, про що надав заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що для підтвердження податкового кредиту та заявлених сум бюджетного відшкодування були направлені запити по основним постачальникам. За результатами отриманих відповідей факт придбання товарно-матеріальних цінностей не підтверджений по постачальникам ТОВ «Газкомплект», ТОВ «КТА-Схід 2009», які є посередниками та ТОВ «Агентство Спін», який має стан 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», а також ПП «Д-Вінс», яке має стан 23 не знаходиться за юридичною адресою. У звязку з тим, що за результатами отриманих відповідей факт придбання ТМЦ постачальниками зустрічними перевірками не підтверджений, а також не підтверджений факт того, що кінцевий виробник сплатив податок на додану вартість до бюджету, фірма «Автодеталь»у формі ТОВ не має права на бюджетне відшкодування ПДВ у травні, серпні та вересні 2010 року.

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що підприємство - фірма «Автодеталь»у формі ТОВ зареєстровано Суворовською районною радою м. Одеси 24.11.1995 року, перереєстрація відбувалася 17.06.1996 року Суворовським райвиконкомом м. Одеси та Комінтернівською районною адміністрацією Одеської області 08.06.1999 року.

Фірма «Автодеталь»у формі ТОВ взято на податковий облік 06.09.1999 року в ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області та у період, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.09.1999 року є платником податку на додану вартість та 20.01.2006 року підприємство пройшло перереєстрацію платника податку на додану вартість та отримало нове свідоцтво платника ПДВ.

На час виникнення спірних правовідносин щодо визначення позивачем суми бюджетного відшкодування, питання формування податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

При цьому, згідно з п.п. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць.

Підпунктом 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що Фірма «Автодатель»у вигляді ТОВ 18.06.2010 року подала до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, у якій, у рядку 25 зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 123964 грн. (а.с.78-79). Вказана сума є залишком відємного значення попереднього податкового періоду, яка зазначена у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року (а.с.153-154). Також до декларації був доданий додаток № 3 з розрахунком суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року та заява про повернення бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 123964 грн. (а.с.81-82).

20.09.2010 року позивачем до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в якій, у рядку 25, зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 256949 грн. (а.с.84-85). Вказана сума є залишком відємного значення попереднього податкового періоду, яка зазначена у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року (а.с.146-147).

Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 256949 грн. (а.с.86).

Позивач 20.09.2010 року подав до Комінтернівської ДПІ Одеської області заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року у сумі 256949 грн. (а.с.88).

18.10.2010 року позивачем до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області подана декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в якій, у рядку 25, зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 258912 грн. (а.с.91-92). Вказана сума є залишком відємного значення попереднього податкового періоду, яка зазначена у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року (а.с.84-85).

Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 258912 грн. (а.с.94).

Позивач подав до Комінтернівської ДПІ Одеської області заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року у сумі 258912 грн. (а.с.95).

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України № 209 від 02.07.1997 року, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно п.п. 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області 21.08.2010 року була здійснена позапланова виїзна перевірка фірми «Автодеталь»у формі ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, за результатами якої була складена довідка від 21.08.2010 року № 1882/23/23862773, у висновках якої зазначено, що перевіркою підтверджено відображене фірмою «Автодеталь»у формі ТОВ у декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 123964 грн. (а.с.26-36).

Згідно реєстру перевірених показників поданої довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відхилень між даними платника та даними перевірки щодо залишку відємного значення не встановлено (а.с.43).

Судом встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області у порушення вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не надав до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з ПДВ за травень 2010 року.

31.12.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області була проведена позапланова виїзна перевірка фірми «Автодеталь» у формі ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року, за результатами якої складено довідку від 31.12.2010 року № 2875/23/23862773, згідно висновку якої перевіркою підтверджено відображену фірмою «Автодеталь»у формі ТОВ у деклараціях за серпень, вересень 2010 року суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року 256949 грн., за вересень 2010 року 258912 грн. (а.с.47-65).

В той же час, в порушення зазначених норм, відповідачем також у встановлені строки не були надані до ГУДКУ висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування за серпень та вересень 2010 року.

При цьому в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-якого обґрунтування ненадання органу Держказначейства у встановлені законом строки висновків щодо бюджетного відшкодування задекларованого позивачем ПДВ.

З огляду на викладене, суд вважає, що не надаючи органу Державного казначейства у встановлені законом строки висновків щодо бюджетного відшкодування задекларованого позивачем ПДВ без передбачених законом підстав, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не діяла на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тобто допустила бездіяльність, у звязку з чим позовні вимоги фірми «Автодеталь»у формі ТОВ щодо визнання цієї бездіяльності протиправною є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі Наказу ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 11.01.2012 року № 10 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фірми «Автодеталь»у формі ТОВ (а.с.224), була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фірми «Автодеталь»у формі ТОВ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами проведення перевірки складений акт від 25.01.2012 року № 54/23-23862773, яким встановлено порушення п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»фірмою «Автодеталь»у формі ТОВ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 29805 грн., за серпень 2010 року на суму 106112 грн., за вересень 2010 року на суму 99364 грн. (а.с.8-25).

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 06.02.2012 року № 0002072301, яким фірмі «Автодеталь»у формі ТОВ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 235281 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 58820 грн. (а.с.77).

Згідно акту перевірки фактичною підставою для зменшення фірмі «Автодеталь»у вигляді ТОВ бюджетного відшкодування із ПДВ задекларованих у травні, серпні та вересні 2010 року стало завищення фірмою «Автодеталь»у вигляді ТОВ суми податкового кредиту у квітні, липні та серпні 2010 року. Висновок про завищення суми податкового кредиту податковий орган зробив на підставі того, що у квітні, липні та серпні 2010 року факти придбання товарно-матеріальних цінностей у постачальника позивача: ТОВ «Газкомплект», що є посередником в ланцюгу поставок, а саме: ТОВ «Агентство Спін», ТОВ «Комплект сервіс», ПП «Д-Вінс» не підтверджені

При цьому податковий орган в акті перевірки зазначав, що провести зустрічну перевірку кінцевих виробників ТОВ «Агентство Спін»та ПП «Д-Вінс»не має можливості, оскільки останні не знаходяться за місцезнаходженням. Через неможливість проведення зустрічної перевірки кінцевих виробників продукції, яку придбавав позивач податковий орган доходить до помилкового висновку про відсутність факту придбання товару у ТОВ «Газкомплект», а останнього відповідно у ТОВ «Агентство Спін»та ПП «Д-Вінс»та сплати ними до бюджету податку на додану вартість.

Виходячи з викладеного податковий орган вважає, що фірма «Автодеталь»у вигляді ТОВ завищило заявлену суму бюджетного відшкодування у травні 2010 року на суму 29805 грн., у серпні 2010 року на суму 106112 грн. та у вересні 2010 року на суму 99364 грн., оскільки вказані суми залишилися не підтвердженими у звязку з відсутністю факту придбання ТМЦ та сплати до бюджету ПДВ кінцевим виробником.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки, а також протиправним спірне податкове повідомлення-рішення з наступних підстав.

Згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на час вчинення спірних правовідносин, розмір бюджетного відшкодування звітного періоду залежить від сум податкового кредиту попереднього періоду.

Відповідно до п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану варість»Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що фірмою «Автодеталь»у вигляді ТОВ та ТОВ «Газкомплект»02.12.2009 року укладений договір купівлі-продажу № 1, згідно якого ТОВ «Газкомплект»зобовязується поставити, а фірма «Автодеталь»у вигляді ТОВ прийняти та оплатити товар в номенклатурі, кількості та за ціною, вказаними у специфікаціях № 1,2,3, що є невідємною частиною договору (а.с.204-206).

Судом встановлено, що на виконання вищевказаного договору у квітні 2010 року на підставі рахунку-фактури № т-00000134 від 07.04.2010 року (а.с.197) було здійснено постачання товару від ТОВ «Газкомплект»фірмі «Автодеталь»у вигляді ТОВ, про що свідчить видаткова накладна № т-00000124 від 09.04.2010 року (а.с.198). Факт здійснення господарської операції підтверджується податковою накладною від 09.04.2010 року № 109 на суму 178829,40 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 29804,90 грн. (а.с.199). Поставлений товар був оплачений позивачем, про що свідчать відповідні платіжні доручення (а.с.200-202).

В липні 2010 року на підставі рахунків-фактур № т-00000346 від 26.07.2010 року (а.с.181), № т-00000333 від 23.07.2010 року (а.с.185), № т-00000309 від 13.07.2010 року (а.с.194) було здійснено постачання товару від ТОВ «Газкомплект» фірмі «Автодеталь»у вигляді ТОВ, про що свідчать видаткові накладні № т-00000314 від 27.07.2010 року (а.с.182), № т-00000323 від 29.07.2010 року (а.с.186), № т-00000286 від 13.07.2010 року (а.с.195). Факт здійснення господарської операції підтверджується податковими накладними від 27.07.2010 року № 283 на суму 314018,70 грн. в тому числі ПДВ 52336,45 грн., від 29.07.2010 року № 291 на суму 16730,28 грн. в тому числі ПДВ на суму 2788,38 грн. (а.с.187), від 13.07.2010 року № 267 на суму 305926,20 грн. в тому числі ПДВ у сумі 50987,70 грн. (а.с.196). Оплата поставленого у липні товару підтверджується платіжними дорученнями (а.с.178-180, 184, 188-193).

У вересні 2010 на виконання договору купівлі-продажу № 1 від 02.12.2009 року, на підставі рахунків-фактури № т-00000445 від 30.08.2010 року (а.с.161), № т-00000442 від 30.08.2010 року (а.с.171), № т-00000367 від 02.08.2010 року (а.с.175) було здійснено постачання товару від ТОВ «Газкомплект»фірмі «Автодеталь»у вигляді ТОВ, про що свідчать видаткові накладні № т-00000404 від 31.08.2010 року (а.с.162), № т-00000401 від 31.08.2010 року (а.с.172), № т-00000338 від 03.08.2010 (а.с.176). Факт здійснення господарської операції підтверджується податковими накладними від 31.08.2010 року № 364 на суму 261561,60 грн. в тому числі ПДВ на суму 3593,60 грн. (а.с.163), від 31.08.2010 року № 361 на суму 563427 грн. в тому числі ПДВ 93904,50 грн. (а.с.173), від 03.08.2010 року № 305 на суму 11198,40 грн. в тому числі 1866,40 грн. (а.с.177). Оплата поставленого у липні товару підтверджується платіжними дорученнями (а.с.160, 164-170, 174).

Отже позивачем, до складу податкового кредиту у квітні 2010 року віднесено суму ПДВ у розмірі 29804,90 грн., у липні 2010 року - 106112,53 грн. та у вересні 2010 року 99364,45 грн.

Крім того, судом також встановлено та не заперечується сторонами, що податкові зобовязання з цих операцій купівлі-продажу у контрагента позивача - ТОВ «Газкомплект»відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах.

Таким чином, вказані суми ПДВ правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту у квітні, липні та серпні 2010 року на підставі податкових накладних, виданих постачальником фірми «Автодеталь»у вигляді ТОВ ТОВ «Газкомплект», а відтак суд робить висновок про те, що розмір бюджетного відшкодування позивача у травні, серпні та вересні 2010 року не завищений.

Суд вважає безпідставним посилання податкового органу у акті перевірки на відсутність підтвердження сплати до бюджету ПДВ кінцевим виробником товару, зокрема ТОВ «Агентство Спін»та ПП «Д-Вінс», у звязку з неможливістю провести їх перевірку через відсутність за місцезнаходженням, оскільки відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»право платника ПДВ на включення ПДВ по господарським операціям до свого податкового кредиту, а також право такого платника на бюджетне відшкодування цього податку не залежить від результатів господарської діяльності як контрагентів, так і інших субєктів господарювання, які мають правовідносини з цими контрагентами, та від нарахування та сплати ними до бюджету ПДВ за результатами їх господарської діяльності.

Порушення норм закону України «Про податок на додану вартість»контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії»Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що якщо національна влада у відсутність будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаному зі сплатою ПДВ, який нараховується з операцій у ланцюгу постачань, або будь-яких вказівок на усвідомленість про таке порушення, все ж таки карають отримувача поставки, що оподатковується ПДВ, який повністю виконав свої обовязки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем отримувача та у відношенні якого у нього не було засобів контролю та забезпечення його старанності, то влада виходить за межі розумного та порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами громадських інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що приймаючи спірне рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість фірмі «Автодеталь»у вигляді ТОВ на загальну суму 235281 грн. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області діяло не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у звязку з чим позовні вимоги позивача про скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 06.02.2010 року № 0002072301 підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що штрафні санкції в сумі 58820 грн. були нараховані ДПІ через зменшення суми бюджетного відшкодування та є похідними від них, а тому також застосовані безпідставно.

Крім того, суд вважає за неможливим також і вийти за межі позовних вимог та стягнути на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень, серпень та вересень 2010 року з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з 01.01.2011 року втратив чинність закон України «Про податок на додану вартість», та з цього часу, тобто з 01.01.2011 року порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України встановлює Податковий кодекс України, а тому, оскільки перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за травень, серпень та вересень 2010 року проводилася у січні 2012 року та податкове повідомлення-рішення було винесено також у 2012 році, тобто в період чинності Податкового кодексу України, то розглядати питання щодо процедури повернення бюджетного відшкодування необхідно за нормами Податкового кодексу України.

Аналогічну позицію підтримує і Конституційний суд у своєму рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп-99, згідно якого за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто Податковим кодексом України передбачено, що відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється органами казначейської служби лише після того, як закінчиться процедура судового оскарження, шляхом надання казначейству протягом пяти днів висновку із зазначенням суми податку.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2012 року № 0002072301, однак термін для надання податковим органом висновку про відшкодування відповідної суми податку на додану вартість з бюджету, передбачений п. 200.15 ст. 200 ПК України ще не сплинув, тому стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через органи Державної казначейської служи бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень 2010 року було б передчасним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що за результатами перевірки сум бюджетного відшкодування фірми «Автодеталь»у 2010 році були складені довідки, згідно яких розмір бюджетного відшкодування заявлений позивачем був підтверджений, але ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області безпідставно не надало до ГУДКУ в Одеській області висновки із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, а також те, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту у квітні, липні та серпні 2010 року суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Газкомплект», то ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняла необґрунтоване та не підтверджене в судовому засіданні рішення про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 235281 грн., а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги фірми «Автодеталь»у вигляді ТОВ обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 200 Податкового Кодексу України, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фірми «Автодеталь»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області ДПС задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області щодо своєчасного надання висновку Головному управлінню Державної казначейської служби України із зазначенням сум ПДВ за травень, серпень, вересень 2010р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області від 06.02.2012 року №0002072301.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 30 березня 2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

30 березня 2012 року