Постанова № 22633777, 03.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 2а-860/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Вітнір-Захід"

про стягнення заборгованості у сумі 6832,97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Вітнір-Захід" (далі відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу в розмірі 7228,38 гривень.

02.04.2012 року представником позивача суду надано заяву про зміну позовних вимог, згідно якої розмір податкового боргу відповідача становить 6832,97 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зміну, мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 38 Податкового кодексу України не сплатив узгоджені податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 448,90 гривень, податку на додану вартість в розмірі 6383,90 гривень, комунальному податку в розмірі 0,17 гривень. Всього відповідачем утворено 6832,97 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак на адресу суду направив заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника інспекції, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав. Документи які надсилалися відповідачу повернулися до суду з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає». Згідно правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України (в редакції згідно Закону України № 4054-VI від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи попередні висновки суду про те, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, суд приходить до висновку, що дану адміністративну справу слід розглянути на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18.09.2009 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради здійснено державну реєстрацію юридичної особи приватного підприємства "Вітнір-Захід", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 8 9).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в місті Івано-Франківську, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість та комунального податку.

Як встановлено судом, відповідачем допущено заборгованість:

-зі сплати податку на прибуток в розмірі 448,90 гривень, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання згідно поданих декларацій з податку на прибуток підприємства (а.с. 23-24);

-з податку на додану вартість в сумі 6383,90 гривень, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання згідно поданих декларацій на суму 3565,15 гривень (а.с.11-12), а також визначених позивачем грошових зобовязань зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, які застосовані за несвоєчасне подання податкової звітності податковим повідомленням-рішенням за №0000451502 від 06.06.2011 року на суму 170,00 гривень прийнятого за наслідками розгляду акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №4144/15-2/36498247 від 06.06.2011 року (а.с.14), податковим повідомленням-рішенням за №5822131502 від 26.10.2011 року на суму 1020,00 гривень прийнятого за наслідками розгляду акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №9284/15-2/36498247 від 26.10.2011 року (а.с.16), податковим повідомленням-рішенням за №0003961502 від 22.09.2011 року на суму 1020,00 гривень прийнятого за наслідками розгляду акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №7845/15-2/36498247 від 22.09.2011 року (а.с.18), податковим повідомленням-рішенням за №0002111502 від 03.08.2011 року на суму 608,75 гривень прийнятого за наслідками розгляду акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за №6168/15-2/36498247 від 03.08.2011 року (а.с.20);

-з комунального податку в сумі 0,17 гривень, який виник внаслідок несплати штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання податковим повідомленням-рішенням №0013901503/0 від 30.11.2010 року прийнятим на підставі акта №19859/15-03 від 30.11.2010 року (а.с. 22).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1), податок на додану вартість (підпункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобовязання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобовязання відповідача з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту подання таких податкових декларацій, а грошові зобовязання визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено податок на прибуток в розмірі 448,90 гривень, податок на додану вартість в розмірі 6383,90 гривень, комунальний податок в розмірі 0,17 гривень до державного бюджету в строки визначені нормою Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання утворює податковий борг.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу першу та другу податкову вимогу відповідно до ст.6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, які відповідач залишив без реагування (а.с.10).

Таким чином, податок на прибуток в розмірі 448,90 гривень, податок на додану вартість в розмірі 6383,90 гривень, комунальний податок в розмірі 0,17 гривень утворюють податковий борг відповідача в розмірі 6832,97 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Приватного підприємства “Вітнір-Захід”(код ЄДРПОУ 36498247) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 6832 (шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 97 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:(підпис)Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2012 року.