Постанова № 22632958, 28.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року (о 15 год. 55 хв.) Справа № 0870/304/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Деревянко Д.В.

за участю представника відповідача Селецького Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» (далі ТОВ «Торговий дім Альпіна», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372302 від 16.09.2011.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі ЦК України). Зокрема зазначає, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Старкад-Пром» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, за наслідками якої складено акт № 1578/2302/32765365 від 26.08.2011. За результатами акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0000372302 від 16.09.2011, яким ТОВ «Торговий дім Альпіна» було визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 985226,00 грн. Зазначає, що на думку перевіряючих, правочини ТОВ «Торговий дім Альпіна» по придбанню нафтопродуктів у ПП «Старкад-Пром» у травні 2011 є нікчемними, такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Представник позивача вважає висновки відповідача безпідставними та необгрунтованими. Вказує, що по жодному з правочинів відсутні будь-які рішення судів щодо визнання їх недійсними. Крім того, зазначає, що ст. 20 ПК України не надає податковому органу жодних повноважень щодо визнання правочинів недійсними. Зазначає, що визнання недійсними правочинів є виключною компетенцією суду, а не службових осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя. У звязку з вищевикладеним, просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372302 від 16.09.2011.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях (вх. № 7453 від 21.02.2012). Зокрема, зазначає, що до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, паспорти якості на придбані нафтопродукти, копії сертифікатів відповідності на них, які б засвідчували факт отримання нафтопродуктів від ПП «Старкад-Пром». При відсутності таких документів неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору. Ненадання до перевірки вищевказаних первинних документів унеможливлює визначення відповідності запасів, які відображені в обігово-сальдових відомостях, прибуткових та видаткових накладних, встановлення фактів постачання товарів. Посилається на дані акту перевірки ПП «Старкад-Пром» від 15.07.2011 № 197/15-2/36945503, наданого ДПІ у м. Херсоні щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2011, яким встановлено, що декларація з ПДВ за травень 2011 подана ПП «Старкад-Пром» не визнана як податкова звітність, згідно з декларації з податку на прибуток за I квартал 2011 доходи від продажу товарів (робіт, послуг) склали 9906,8 тис. грн., основні засоби відсутні, кількість працюючих у лютому 2011 1 особа. Вказує, що дані факти свідчать про відсутність факту поставки за перевіряємий період товарів від ПП «Старкад-Пром» на суму ПДВ 985225,02 грн. Крім того, посилається на пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, ст. 200, п. 85.2 ст. 85, п. 44.6 ст. 44 ПК України та ст. 202, 203, 205, 215, 216, 228, 626, 629, 656, 662, 664 ЦК України. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Торговий дім Альпіна» в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Торговий дім Альпіна» (ідентифікаційний код 32765365) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.12.2003 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується довідкою АА № 259938 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що між ТОВ «Торговий дім Альпіна» (покупець) та ПП «Старкад-Пром» (продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 010414 від 30.03.2011 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти, далі Товар відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що якість Товару повинна відповідати державним стандартам (ГОСТ), діючим на території України та підтверджуватися паспортом, сертифікатом якості заводу-виробника Товару. Найменування, кількість та вартість нафтопродуктів зазначається в накладних на кожну партію Товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору асортимент, кількість кожної партії Товару, що поставляється, а також ціна, форма, вид оплати, строк поставки і платежів попередньо узгоджуються Сторонами в письмовій чи усній формі.

Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України за 1 літр з ПДВ і визначається виходячи з поточної ціни продавця на момент оформлення замовлення, рахунка-фактури або видаткової накладної (п. 2.3 Договору). Оплата Товару здійснюється у безготівковій формі в розмірі 100% вартості товару протягом 7 банківський днів на підставі рахунку-фактури або видаткової накладної наданої продавцем (п. 2.4 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного Договору ПП «Старкад-Пром» на адресу ТОВ «Торговий дім Альпіна» виписані наступні податкові та видаткові накладні:

-податкова накладна № 12 від 04.05.2011, видаткова накладна № РН-0405-02 від 04.05.2011 на суму 680809,84 грн., в т.ч. ПДВ 113468,31 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 30 від 05.05.2011, видаткова накладна № РН-0505-02 від 05.05.2011 на суму 747408,80 грн., в т.ч. ПДВ 124568,13 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 101 від 16.05.2011, видаткова накладна № РН-1605-01 від 16.05.2011 на суму 1066959,00 грн., в т.ч. ПДВ 177826,50 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 153 від 23.05.2011, видаткова накладна № РН-2305-02 від 23.05.2011 на суму 655762,80 грн., в т.ч. ПДВ 109293,80 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 174 від 25.05.2011, видаткова накладна № РН-2505-03 від 25.05.2011 на суму 693470,40 грн., в т.ч. ПДВ 115578,40 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 186 від 26.05.2011, видаткова накладна № РН-2605-03 від 26.05.2011 на суму 748995,00 грн., в т.ч. ПДВ 124832,50 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 196 від 27.05.2011, видаткова накладна № РН-2705-01 від 27.05.2011 на суму 668985,30 грн., в т.ч. ПДВ 111497,55 грн., асортимент товару дизельне паливо;

-податкова накладна № 233 від 31.05.2011, видаткова накладна № РН-3105-01 від 31.05.2011 на суму 648955,80 грн., в т.ч. ПДВ 108159,30 грн., асортимент товару дизельне паливо.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Старкад-Пром» на адресу ТОВ «Торговий дім Альпіна» виставлені наступні рахунки-фактури:

-№ СФ-0405-02 від 04.05.2011 на суму 680809,84 грн., в т.ч. ПДВ 113468,31 грн.;

-№ СФ-0505-02 від 05.05.2011 на суму 747408,80 грн., в т.ч. ПДВ 124568,13 грн.;

-№ СФ-1605-01 від 16.05.2011 на суму 1066959,00 грн., в т.ч. ПДВ 177826,50 грн.;

-№ СФ-2305-02 від 23.05.2011 на суму 655762,80 грн., в т.ч. ПДВ 109293,80 грн.;

-№ СФ-2505-02 від 25.05.2011 на суму 693470,40 грн., в т.ч. ПДВ 115578,40 грн.;

-№ СФ-2605-02 від 26.05.2011 на суму 748995,00 грн., в т.ч. ПДВ 124832,50 грн.;

-СФ-2705-01 від 27.05.2011 на суму 668985,30 грн., в т.ч. ПДВ 111497,55 грн.;

-СФ-3105-01 від 31.05.2011 на суму 648955,80 грн., в т.ч. ПДВ 108159,30 грн.

На підтвердження оплати вищезазначених рахунків в матеріалах справи містяться наступні банківські виписки:

-2 виписки за 04.05.2011 на загальну суму 680809,84 грн., в т.ч. ПДВ 113468,31 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-0405-02 від 04.05.2011;

-2 виписки за 05.05.2011, 1 виписка за 06.05.2011 на загальну суму 747408,80 грн., в т.ч. ПДВ 124568,13 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-0505-02 від 05.05.2011;

-3 виписки за 16.05.2011 на загальну суму 1066959,00 грн., в т.ч. ПДВ 177826,50 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-1605-01 від 16.05.2011;

-виписка за 23.05.2011 на загальну суму 655762,80 грн., в т.ч. ПДВ 109293,80 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-2305-02 від 23.05.2011;

-2 виписки за 25.05.2011 на загальну суму 693470,40 грн., в т.ч. ПДВ 115578,40 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-2505-02 від 25.05.2011;

-2 виписки за 26.05.2011 на загальну суму 748995,00 грн., в т.ч. ПДВ 124832,50 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-2705-01 від 27.05.2011;

-2 виписки за 27.05.2011 на загальну суму 668985,30 грн., в т.ч. ПДВ 111497,55 грн.;

-виписка за 31.05.2011 на загальну суму 648955,80 грн., в т.ч. ПДВ 108159,30 грн. з призначенням платежу: за дизпаливо згідно рахунку № СФ-3105-01 від 31.05.2011.

В матеріалах справи міститься також сертифікат відповідності, що виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зареєстрований в реєстрі за № UA1.039.0129361-10, терміном дії з 18.10.2010 до 22.03.2015, продукція паливо дизельне Л-0,20-62 (вміст масової частки сірки, не більше 0,20%) та договір на зберігання нафтопродуктів від 29.04.2011, укладений між ПП «Старкад-Пром» та ТОВ «КТР».

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у м. Херсоні супровідним листом від 15.07.2011 № 7523/7/15-211 направлено на адресу відповідача довідку від 15.07.2011 № 197/15-2/36945503 про проведення камеральної перевірки субєкта господарювання ПП «Старкад-Пром» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за травень 2011. Відповідно до даної довідки ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок, що враховуючи те, що у ПП «Старкад-Пром» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби згідно до ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, укладені угоди мають ознаки нікчемності.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі направлення від 19.08.2011 № 1321, виданого ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, Мащенко Ольгою Анатоліївною, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, інспектором податкової служби II рангу, на підставі пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, ПК України, та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 25.07.2011 № 1203, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Торговий дім Альпіна» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Старкад-Пром» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011.

За результатами перевірки відповідачем складений Акт від 26.08.2011 № 1578/2302/32765365 (далі - Акт). Згідно Акту перевіркою встановлено порушення п. 198.1 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 ПК України, занижено податок на додану вартість за травень 2011 на загальну суму 985225,00 грн.

На підставі Акта та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0000372302, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 985226,00 грн., в тому числі за основним платежем 985225,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим рішенням позивачем на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області направлено скаргу від 26.09.2011 № 230, яка отримана ДПА в Запорізькій області 26.09.2011, про що свідчить вхідний штамп на скарзі за № 4419/10. В зазначеній скарзі ТОВ «Торговий дім Альпіна» просить ДПА в Запорізькій області скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0000372302.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги ДПА в Запорізькій області прийнято рішення від 18.11.2011 № 5225/10/25-020, яким податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0000372302 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Торговий дім Альпіна» без задоволення. Вказане рішення отримано позивачем 22.11.2011 вх. № 141, про що свідчить відповідна відмітка позивача на рішенні.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу від 29.11.2011 № 292 на податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0000372302. У скарзі ТОВ «Торговий дім Альпіна» просить скасувати рішення ДПА в Запорізькій області від 18.11.2011 № 5225/10/25-020, задовольнити скаргу та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0000372302.

Розглянувши вищезазначену скаргу, Державною податковою службою України прийнято рішення від 20.12.2011 № 7913/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 16.09.2011 № 0000372302 та рішення ДПА в Запорізькій області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення. Вказане рішення ДПС України отримано позивачем 26.12.2011 вх. № 156, про що свідчить відповідна відмітка позивача на рішенні.

Оскільки ТОВ «Торговий дім Альпіна» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 № 0000372302 прийняте ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обовязкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту (договір, податкові накладні, видаткові накладні, сертифікат відповідності, банківські виписки), а придбані товарно-матеріальні цінності використані в оподатковуваних господарських операціях позивача.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між позивачем та ПП «Старкад-Пром» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів та визнання їх такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності в контрагента позивача на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобовязання контрагента позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000372302 від 16.09.2011.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Альпіна» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак