Постанова № 22631433, 02.04.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3402/11

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., при секретарі судового засідання Рекунова К.А., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс»- представник Шперик М.В.;

відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області представник Ставичний П.І.;

прокурора: Кочеткова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс»до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про скасування податкового повідомлення -рішення, -

встановив:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 02 квітня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 квітня 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальність «Сезпарксервіс»(надалі позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області (надалі відповідач), якою просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000021501 від 04 жовтня 2011 року, яким позивачу було зменшено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на суму 3 227 052 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно було збільшено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, у звязку з існуючим, на думку податкового органу, порушенням позивачем підрозділу 4 пункту 3 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України (далі ПК України). Позивач зазначає, що включивши до складу витрат ІІ кварталу 2011 року відємне значення обєкта оподаткування І кварталу 2011 р. (яке відповідно до закону включає в себе відємне значення обєкта оподаткування 2010 р.), він діяв у повній відповідності із статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 22 пунктом 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 р. №334/94-ВР, а також підрозділом 4 пункту 3 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримала повністю, дала аналогічні пояснення та просила суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги, з мотивів викладених у запереченнях, не визнав та пояснив, що позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року задекларовано 3429 512 грн. збитків, а повинно було бути 202 460 грн. Сума завищених збитків становить 3227 052 грн. так як позивачем порушено вимоги підрозділу 4 пункту 3 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, яким визначено, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається відємне значення обєкта оподаткування за підсумком І кварталу 2011 року, яке за даними декларації з податку на прибуток за І квартал становить 202 460 грн. Також вказали на те, що позивач у податковій декларації за І квартал 2011 року спірну суму збитків вказав не вірно, і задекларував її лише шляхом подання у червні 2011 року уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на прибуток за 2009, 2010 роки та за І квартал 2011 року. З наведених обставин представники відповідача просили відмовити в задоволені позову повністю.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі статті 54 пункту 54.3. та статті 58 пункту 58.1. ПК України. Відповідно до зазначених норм контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму збільшення (зменшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд приходить до переконання, що в даному випадку висновки відповідача про завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток не ґрунтуються на нормах законодавства України, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Мукачівською обєднаною державною податковою інспекцією в Закарпатській області було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю за ІІ квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1090/1501/34676141 від 22 вересня 2011 р., відповідно до якого, встановлено порушення позивачем вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України. (а.с. 25-27).

На підставі вказаного акту, відповідачем 04 жовтня 2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000021501, яким позивачу було зменшено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 3227 052грн. (а.с. 46).

Як вбачається із змісту вказаного акту № 1090/1501/34676141 від 22 вересня 2011 року, підставою для зменшення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на 3227052 грн. слугувало те, що позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року задекларовано 3429 512 грн. збитків, а повинно бути 202460 грн., оскільки відповідно до вимоги підрозділу 4 пункту 3 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, до складу ІІ кварталу 2011 року включається відємне значення обєкта оподаткування за підсумком І кварталу 2011 року, яке за даними декларації з податку на прибуток за І квартал становить 3227 052 грн..

Згідно з підрозділом 4 пункту 1 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, розділ ІІІ («Податок на прибуток підприємств») ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, порядок врахування відємного значення обєкта оподаткування попередніх податкових періодів починаючи з ІІ кварталу 2011 р. здійснюється відповідно до норм ПК України.

Так, відповідно до підрозділу 4 пункту 3 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, статті 150 пункту 150.1 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: «Якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення».

Вказаними імперативними нормами ПК України визначено, що сума відємного значення обєкта оподаткування платника податку, розрахована за підсумками І кварталу 2011 року підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року здійснювався відповідно до чинних на той час норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, згідно зі статтею 6 пунктом 6.1. вказаного Закону, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Отже, відповідно до вказаної правової норми, сума відємного значення обєкта оподаткування за результатами 2010 року підлягає включенню до складу валових витрат першого кварталу 2011 року. У свою чергу, розрахунок обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року здійснюється шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. За таких обставин, при визначенні обєкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року, повинні враховуватись всі суми валових витрат цього звітного податкового періоду, в тому числі визначені згідно статті 6 пункті 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На виконання вимог статті 6 пункту 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач включив до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму відємного значення обєкту оподаткування за результатами 2010 податкового року та врахував таку суму валових витрат при розрахунку обєкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року. Порушень вимог чинного законодавства при визначенні відємного значення обєкту оподаткування податкових зобовязань за І квартал 2011 року відповідачем не встановлено. Вищенаведене спростовує висновки відповідача, наведені в акті перевірки від 22 вересня 2011 року про те, що відємне значення обєкта оподаткування за підсумком І кварталу 2011 року становить 202 460 грн..

Як передбачено підрозділу 4 пунктом 3 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, відємне значення обєкту оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року в сумі 3227 052 грн., було включено позивачем до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Суд констатує, що норма підрозділ 4 пункт 3 Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України не містить будь-яких обмежень щодо включення до валових витрат першого кварталу 2011 року, які враховуються при розрахунку обєкта оподаткування цього звітного податкового періоду, сум відємного значення попереднього року, що передбачено статтею 6 пунктом 6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не містить прямої заборони на включення відємного значення обєкта оподаткування першого кварталу 2011 року, обчисленого з врахуванням таких сум, до витрат другого календарного кварталу 2011 року та наступних податкових періодів. Вказана правова норма не передбачає часткового включення до витрат другого кварталу 2011 року сум відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року.

Таким чином, включивши до складу витрат ІІ кварталу 2011 року відємне значення обєкта оподаткування І кварталу 2011 року (обчисленого з урахуванням всіх валових витрат цього звітного податкового періоду, в тому числі і відємного значення обєкта оподаткування 2010 року), позивач діяв у повній відповідності зі статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 22 пунктом 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно до підрозділу 4 пункту 3 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача про те, що позивач мав право включити до складу витрат другого кварталу 2011 року суму 202 460 грн., що становить тільки частину відємного значення обєкту оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року, без врахування всіх валових витрат платника податку цього звітного податкового періоду, а саме витрат, визначених статтею 6 пунктом 6.1 та статтею 22 пунктом 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 56 пункту 56.21 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно із статтею 71 частиною 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак податкове повідомлення-рішення № 0000021501 від 04 жовтня 2011 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс»до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити повністю.

2.Податкове повідомлення-рішення № 0000021501 від 04 жовтня 2011 року визнати протиправними та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., що сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 702 від 13 жовтня 2011 року.

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Дору Ю.Ю.