Постанова № 22630620, 13.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

13 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1443/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Богоноса Михайла Богдановича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

до: приватного підприємства "Альнур"

про: стягнення заборгованості перед бюджетом

ВСТАНОВИВ :

28 березня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (Далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до приватного підприємства "Альнур"(Далі - ПП "Альнур") про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 8363,61 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився та 12.04.2012 року за вх. № 9403 подав заяву про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно із ч.4 ст. 122 КАС України та зазначив, що заявлений адміністративний позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте конверт повернувся з відміткою поштового відділення звязку із зазначенням причин повернення - "за заначеною адресою не проживає".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПП "Альнур" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 07.12.2009 року та перебуває на обліку в ДПІ м.Вінниці з 08.12.2009 року.

Встановлено, що станом на 14.03.2012 року зазначений платник має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 8363,61 грн, з них 7076,58 грн - основний платіж, 1201,42 грн - штрафна санкція, 85,61 грн - пеня.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.4) та зворотнім боком облікової картки платника (а.с.5-8).

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Дана заборгованість виникла у результаті поданих підприємством податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме № 265579 від 20.12.2011 року на суму 4621,00 грн та № 261083 від 21.11.2011 року на суму 7040,00 грн (а.с.14-19).

Відповідно до акту №1230/15-212/36886548 від 09.11.2011 року, що міститься в матеріалах справи, у листопаді 2011 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за несвоєчасне подання податкової звітності (а.с.10).

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0011111600 від 01.12.2011 року, яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 1020,00 грн (а.с.9).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України).

Крім того, за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання були застосовані фінансові санкції у розмірі 181,42 грн відповідно до податкового повідомлення рішення № 0000881600 від 27.01.2012 року (а.с.12).

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу надсилалась податкова вимога № 1351 від 24.11.2011 року на суму 906,12 грн, яку боржник отримав 29.11.2011 року (а.с.23). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

При цьому судом враховується, що податковим органом вживалися заходи щодо погашення спірної заборгованості, зокрема, на адресу відповідача надсилалася податкова вимога № 1351 від 24.11.2011 (а.с. 23), а також податкові повідомлення-рішення про донарахування суми грошового зобов'язання (а.с.11). Вказані вимога та рішення ПП "Альнур" виконані не були, так само як і не оскаржувалися у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки грошові зобовязання відповідача зі сплати податку на додану вартість на момент розгляду справи є непогашеними, вони підлягають стягненню з нього за рішенням суду.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Таким чином, вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Альнур" (вул. Скалецького,7, кв. 414, м.Вінниця, код 36886548, р/р 26001060315920 та р/р 26056060284620 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) заборгованість із сплати податку на додану вартість на користь Державного бюджету України у сумі 8363,61 грн (всім тисяч триста шістдесят три гривні шістдесят одна коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович