Постанова № 22630275, 09.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

09 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1241/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Оніщенка Петра Анатолійовича

позивача: Трачук Т.Є., Лебедєва О.С.

відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці

до: державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

19 березня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом заступник прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці до державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" про стягнення заборгованості в сумі 870594,24 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 870594,24 грн.

Представник прокуратури та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.68).

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Відповідач відповідно до статтей 4, 7, 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №2243 ДП "45 експериментальний механічний завод" включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 25.05.2001 року (а.с.51).

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "45 експериментальний механічний завод" має заборгованість по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року.

Заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих товариством звітів за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року (а.с.8-34). Як встановлено судом, сума, вказана у звіті не співпадає із відомостями картки особового рахунку,тому суд не бере до уваги надані відповідачем розрахунки, оскільки картка платника повністю відображає зобов'язання боржника.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.6) та картки особового рахунку платника (а.с.36-50), який наявний в матеріалах справи, розмір несплаченого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування станом на 01.03.2012 року, за вказаний період становить 2436969,59 грн в тому числі зростання боргу за період з 20.10.2011 по 01.03.2012 становить 870594,24 грн.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога № Ю - 23 від 07.02.2012 року на суму 2378302,56 грн рекомендованим поштовим відправленням (а.с.35).

Судом встановлено, що сума боргу, вимога про стягнення якої заявлена у справі, різниться із сумою, що вказана у вимозі Пенсійного фонду України у м.Вінниці, у зв'язку із наявністю рішень судів про стягнення різниці між вказаними сумами.

В силу ч.4 ст.25 Закону № 2464 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.

Згідно довідки заборгованості відповідача, який наявний в матеріалах справи, розмір несплаченого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування станом на 01.03.2012 року, за вказаний період становить 870594,24 грн,з них 760296,76 грн - нарахування на з/п згідно класу ризику, 1316,63 грн - утримання з осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, 10338,74 грн - нарахування з/п інвалідів, 73591,78 грн - утримання з найманих працівників, 13337,14 грн - роботодавці з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, 10896,72 грн - роботодавці з сум винагород за договорами ЦПХ, 816,47 грн - утримання осіб за договорами ЦПХ (а.с.7).

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, при цьому, ні в адміністративному, ні в судовому порядку її не оскаржував.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Невчасна несплата заборгованості зі страхових внесків порушує інтереси держави, оскільки ненадходження коштів не дає змоги у повному обсязі здійснювати завдання у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що відповідач, в строки визначені Законом, нараховані суми єдиного внеску не сплатив, на час вирішення справи, докази про сплату боргу відсутні, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

стягнути із державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" (код ЄДРПОУ 08341806, р/р 26001352016001 ФКБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці 870594 грн. 24 коп. (вісімсот сімдесят тисяч пятсот девяносто чотири тисячі гривень двадцять чотири копійки), а саме:

760296,76 грн. (сімсот шістдесят тисяч двісті девяносто шість гривень сімдесят шість копійок) на р/р 37191058000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015;

1316,63 грн. (одна тисяча триста шістнадцять гривень шістдесят три копійки) на р/р 37196086000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015;

816,47 грн. (вісімсот шістнадцять гивень сорок сім копійок) на р/р 37198084000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015;

73591,78 грн. (сімдесят три тисячі пятсот девяносто одна гривня сімдесят вісім копійок) на р/р 37199083000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015;

13337,14 грн. (тринадцять тисяч триса тридцять сім гривень чотирнадцять копійок) на р/р 37199072000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015;

10896,72 (десять тисяч вісімсот девяносто шість гривень сімдесят дві копійки) на р/р 37191070000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015;

10338,74 (десять тисяч триста тридцять вісім гривень сімдесят чотири копійки) на р/р 37198073000238 ГК ДКС у Вінницькій області МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяБогоніс Михайло Богданович