Постанова № 22630028, 30.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

30 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/1260/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Богоноса Михайла Богдановича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м.Вінниці

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адмінісративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м.Вінниці до товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1693,64 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв`язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився,проте подав до суду заяву (вх.№7625) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення звязку із зазначенням причин повернення - "за заначеною адресою не проживає".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Наш дім" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 15.05.1996р., є платником податку на додану вартість.

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до акту №1046 від 19.09.2011 року,що міститься в матеріалах справи, у вересні 2011 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за несвоєчасне подання податкової звітності за період червня-липня 2011 року (а.с.7 зворот - 8).

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0008771600 від 03.10.2011 року, яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 2040,00 грн (а.с.7).

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Пуктом 54.5 ст. 54 ПК України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п.57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника, що міститься в матеріалах справи (а.с.6) за відповідачем існувала переплата в сумі 349,36 грн.

Таким чином, згідно облікової картки платника (а.с.5-6) та розрахунку суми боргу (а.с.4), заборгованість відповідача станом на 09.02.2012 року становить 1693,64 грн.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги №1296 від 09 листопада 2011 року (а.с. 10). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Відповідно до п.п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 1693,64 грн відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" (просп. Юності,12, м. Вінниця,Вінницька область, код 23106988) заборгованість із сплати податку на додану вартість на користь Державного бюджету України у сумі 1693,64 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто три гривні шістдесят чотири копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович