Рішення № 22629427, 12.04.2012, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 2-5/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2012 Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді СЕЛЮКОВА О.Г.

за участю секретаря

судових засідань ХРУЩ Л.М.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «ДОВІРА»про стягнення грошових коштів по невиконаних зобовязаннях за депозитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 1 грудня 2009 року між ним та кредитною спілкою «Довіра»(далі - відповідач) в особі виконавчого директора відділення КС «Довіра»в м. Березань ОСОБА_4 було укладено Договір № 149 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 90000 грн. з кінцевим терміном повернення депозитного внеску 1 грудня 2010 року. Процентна ставка за внеском встановлювалась в розмірі 24 % річних, які повинні виплачуватись щомісячно. Позивач свої зобов'язання за «Депозитним договором»виконав, внісши в касу відповідача грошові кошти. До 01 липня 2010 року відповідачем своєчасно і в повному обсязі виконувались умови «Депозитного договору»по виплаті процентів по депозитному внеску, проте після звернення позивача 20 серпня 2010 року до структурного підрозділу відповідача - відділення КС «Довіра»в м. Березань, через яке було укладено «Депозитний договір» і яке безпосередньо проводило його супроводження, позивачу було повідомлено, що діяльність відділення призупинено і всі розрахунки проводяться виключно через головний офіс відповідача, який розташований за адресою: 07600, Київська область, смт. Згурівка, вул. Українська, 55-а. Відповідач відмовився в добровільному порядку повернути позивачу депозитний внесок в сумі 90000 грн. і сплачувати проценти по ньому, мотивуючи своє рішення невідповідністю заявлених позивачем вимог обліковим даним відповідача, тому просить, з урахуванням уточненого позову, постановити рішення про стягнення з Кредитної спілки «Довіра» на користь позивача по невиконаних зобовязаннях за депозитним договором № 149 від 1 грудня 2009 року коштів в сумі 118596, 99 грн., з яких 90000 грн. борг по основній сумі депозитного внеску, 27576, 99 грн. процентів за депозитним внеском, кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 900 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю, представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення, які повністю відтворюють зміст позовної заяви та просили її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача свої заперечення мотивував тим, що відповідно до наказу від 06 червня 2008 року № 24 виконавчим директором відділення КС «Довіра»в м. Березань був призначений ОСОБА_4, який представляв інтереси КС «Довіра», і який на даний час звільнений. При укладенні договору з позивачем виконавчим директором КС «Довіра»в м. Березань в ньому передбачені довільні відсотки 24 %, що суперечить рішенню спостережної ради КС «Довіра»від 23 липня 2009 року, згідно якого по депозитних вкладах по аналогічних договорах, що укладені з позивачами встановлені річні відсотки в розмірі 18 % річних. Кошти вказані в договорах в касу КС «Довіра»не поступали, про що свідчать записи в касовій книзі відділення КС «Довіра»в м. Березань та дані компютерної програми «Фінанси». Квитанція до прибуткового касового ордеру від 1 грудня 2009 року № 12670 про залучення від ОСОБА_3 коштів в сумі 90000 грн. роздрукована не з програми КС «Фінанси». Депозитний договір від 1 грудня 2009 року № 149 не було зареєстровано в КС «Фінанси», про що свідчить акт прийому передачі матеріальних та нематеріальних цінностей під час закриття діяльності Березанського відділення КС «Довіра»від 16 липня 2010 року. Також, до позовної заяви позивачем не додано доказів про отримання ним відсотків за депозитним договором до 01 липня 2010 року, що не зафіксовано в КС «Фінанси»та по касовій книзі, що ставить під сумнів легітимність договору. Також, згідно аудиторського висновку незалежних аудиторів депозитний договір від 1 грудня 2009 року № 149 набрав чинності з моменту його підписання, але не діє у відповідності до вимог чинного законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність і внутрішніх положень спілки внаслідок неотримання депозитних внесків в касу відділення. По фактам порушення в діяльності відділення КС «Довіра»в м. Березань і безпосередньо виконавчого директора відділення КС «Довіра»в м. Березань ОСОБА_4 відповідний лист направлено в Баришівську міжрайонну прокуратуру, в результаті чого було порушено кримінальну справу за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 К України. Тому представник відповідача вважає вищезазначений депозитний договір не укладеним.

29 березня 2012 року представник відповідача залишив зал судового засідання, у звязку з чим було оголошено перерву до 12 квітня 2012 року до 14 години 30 хвилин. 12 квітня 2012 року представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, про час і місце судового розгляду був оповіщений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив, у звязку з чим судом визнано можливим продовжувати розгляд справи у його відсутність, оскільки ним були надані пояснення по суті справи.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

Судом встановлено, що договором від 01 грудня 2009 року № 149 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (далі Депозитний договір) підтверджено, що між позивачем, ОСОБА_3 та кредитною спілкою «Довіра»в особі виконавчого директора відділення КС «Довіра»в м. Березань ОСОБА_4 було укладено депозитний договір, відповідно до умов якого член КС (позивач) вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Спілки (відповідача), зокрема, шляхом внесення грошових коштів в національній валюті готівкою в касу спілки, а відповідач приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності в розмірі 90000 (девяносто тисяч) грн. 00 коп. на строк початком якого є дата внесення внеску, а закінченням 01 грудня 2010 року, процентна ставка за внеском встановлювалась у розмірі 24 % річних, які повинні виплачуватись щомісячно (т.1 а.с.231-232). Квитанцією до прибуткового касового ордеру від 01 грудня 2009 року № 12670 підтверджено, що КС «Довіра»- відділення в м. Березань, прийняла від ОСОБА_3 01 грудня 2009 року членський внесок депозитного типу 90000 (девяносто тисяч) грн. 00 коп. (т.1 а.с.233). Згідно з додатком № 12 до позовної заяви ОСОБА_3 від 10 жовтня 2011 року наведено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за депозитним договором (т.1 а.с.20). Копіями видаткових касових ордерів підтверджено виплату відділенням КС «Довіра»в м. Березань позивачу відсотків по залученому депозиту за договором від 1 грудня 2009 року № 149 (т.1 а.с. 132-134). Копіями наказу від 06 серпня 2010 року № 13 кредитної спілки «Довіра»та листа виконавчого директора відділення КС «Довіра»в м. Березань підтверджено призупинення діяльності відділення КС «Довіра»в м. Березань з 17 серпня 2010 року (т.1 а.с. 16-17, 19). З оглянутих у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-12/11 за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_3 до кредитної спілка «Довіра»про стягнення грошових коштів по невиконаних зобовязаннях за депозитними договорами (а.с.100-101) встановлено, що відділення КС «Довіра»в м. Березань є структурним підрозділом КС «Довіра», що підтверджено відповідним положенням.

ОСОБА_4, як виконавчий директор відділення КС «Довіра» в м. Березань мав повноваження на укладення Депозитного договору, що у судовому засіданні визнали як позивач, так і представник відповідача, та згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо обставин укладення та виконання Депозитного договору, проте, суд не бере до уваги їх показання, оскільки не може доводитися свідченням свідків факт вчинення правочину, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину.

Як вказано в ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова практика виходить з того (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»), що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

В судове засідання також неодноразово викликалась свідок ОСОБА_10, проте жодного разу вона не зявилась на виклики суду, направляла клопотання про неможливість явки у судове засідання у звязку із доглядом нею дитини віком до трьох років (т.1 а.с. 219-222; т.2 а.с.7-10, 33-35) та судом було визнано можливим проводити судовий розгляд без її участі, оскільки свідченням свідків не може доводитися факт вчинення правочину, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Крім того, зазначений свідок проживає за межами територіальної юрисдикції Згурівського районного суду Київської області та судом, в порядку ст. 10 ЦПК України учасникам судового розгляду розяснювалось можливість надання судового доручення щодо збирання доказів, проте сторонами не було заявлено відповідного клопотань. Судом також встановлено, що ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 24 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-12/11 за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_3 до кредитної спілка «Довіра»про стягнення грошових коштів по невиконаних зобовязаннях за депозитними договорами, Баришівському районному суду Київської області доручалось допитати ОСОБА_10 в якості свідка по цій справі, проте вона також не була допитана у звязку з її неявкою (т.2 а.с.57-62). Згідно з ч. 4 ст. 94 ЦПК України не підлягають приводу в суд. зокрема, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.

Доводи представника відповідача, щодо неотримання депозитних коштів від позивача в зазначеному в договорі розмірі, а також щодо довільної відсоткової ставки, яка не застосовується в спілці судом не приймається до уваги, оскільки вони повністю спростовуються наданими суду доказами. Так, укладений позивачем Депозитний договір відповідає вимогам ст. 1059 ЦК України і отримання коштів КС «Довіра»підтверджується наданою суду квитанцією.

Посилання представника відповідачів на зловживання окремих працівників спілки при отриманні коштів від населення в даному випадку є безпідставним, оскільки посадові особи відділення КС «Довіра»в м. Березань при укладенні договорів та отриманні коштів від позивачів мали необхідні повноваження та діяли від імені спілки. В даному випадку, маючи достатні підстави вважати, що діями своїх працівників кредитній спілці була спричинена шкода, остання має право на її відшкодування за рахунок винних осіб, в установленому ст. 1166 ЦК України порядку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Отже, судом мають бути перевірені обставини, що стосуються предмета позову при цьому не виходячи за межі заявлених вимог.

Судова практика виходить з того, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

В силу ч. 1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що відповідач, отримавши депозитні кошти позивача, не виконав умов договору про повернення коштів після закінчення строку договору та виплату відсотків в розмірі встановленому договором, та відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.

Також, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 900 (девятсот) грн. У звязку з тим, що позивачем при поданні позовної заяви, сума судового збору була сплачення у розмірі меншому, ніж встановлено законом, вбачається, що з відповідача необхідно стягнути в дохід держави недоплачену суму судового збору в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 1058, 1059, 1060, 1061, 1073 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до кредитної спілки «ДОВІРА»про стягнення грошових коштів по невиконаних зобовязаннях за депозитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з кредитної спілки «Довіра», код ЄДРПОУ 26313676, місце розташування якої смт. Згурівка, вулиця Українська, будинок № 55А Київської області, р/р 26507053120102, МФО 321842 в Київському ГРУ «Приватбанк»м. Київ на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 коштів у сумі 90000 (девяносто тисяч) грн. заборгованість по основній сумі депозитного внеску по невиконаних зобовязаннях за депозитним договором від 1 грудня 2009 року № 149, 27576 (двадцять сім тисяч пятсот сімдесят шість) грн. 99 коп. процентів за депозитним договором від 1 грудня 2009 року № 149, кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 900 (девятсот) грн., а всього стягнути з кредитної спілки «Довіра»на користь ОСОБА_3 коштів у сумі 118596 (сто вісімнадцять тисяч пятсот девяносто шість) грн. 99 коп.

Стягнути з кредитної спілки «Довіра», код ЄДРПОУ 26313676, місце розташування якої смт. Згурівка, вулиця Українська, будинок № 55А Київської області, р/р 26507053120102, МФО 321842 в Київському ГРУ «Приватбанк»м. Київ в дохід держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення було складено 17 квітня 2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ О.Г. СЕЛЮКОВ