Постанова № 22629362, 01.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2012 р. Справа №2а-16079/11/0170/20 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі Беловій І.С.,

за участю представника позивача Ісаєвої О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 563,03 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 563,03 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в звязку з приховуванням факту знаходження у трудових відносинах, відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю за період 29.11.2004 року по 27.12.2004 року в розмірі 563 грн. 03 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України.

Згідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, враховуючи, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний у Бахчисарайському районному центрі зайнятості у період з 22.11.2004 року по 26.02.2005 року та був знятий з обліку 26.02.2005 року у звязку з невідвідуванням центру зайнятості більше 1 місяця, що підтверджується даними персональної картки та витягом з наказів про прийнятті рішення по особі ОСОБА_2 ПК 011820404111500003 від 28.02.2005 року та отримував допомогу по безробіттю з 29.11.2004 року по 27.12.2004 року (а.с.5,8).

Про необхідність сповіщення спеціаліста центру зайнятості про зміни у персональних даних, що можуть увійти у суперечність з даними карти персонального обліку відповідача було попереджено при реєстрації, про що свідчить його особиста заява надана під час реєстрації (а.с.7).

10.10.2011 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Бахчисарайського районного центру зайнятості з метою реєстрації в якості особи, що шукає роботу та надав трудову книжку з записом про прийняття на службу та її проходження з 24.11.2004 року по 11.07.2005 року в Головному Управлінні МНС України в АР Крим, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2, (а.с.10).

На запит Бахчисарайського районного центру зайнятості від 08.11.2011 року №04-2823 (а.с.19) Головним Управлінням МВС України в АР Крим 22.11.2011 року надано відповідь, що ОСОБА_2 дійсно проходив службу в підрозділах МНС України в АР Крим з 24.11.2004 року, згідно з наказом №76 о/с від 23.11.2004 року по 11.07.2005 року, згідно з наказом №46 о/с від 08.07.2005 року (а.с.21).

Довідкою №685 від 18.11.2011 року Головного Управлінні МНС України в АР Крим підтверджується, що за період праці у Головному Управлінні МНС України в АР Крим з 24.11.2004 року по 11.07.2005 року відповідач отримав заробітну плату(а.с.20).

З викладеного вбачається, що відповідач приховав від центру зайнятості факт працевлаштування, що призвело до незаконної виплати допомоги на випадок безробіття за період 29.11.2004 року по 27.12.2004 року в розмірі 563 грн. 03 коп.(а.с.17), яка підлягає поверненню.

Згідно висновків акту №72 від 10.10.2011 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та розрахунку повернення допомоги по безробіттю, отриманого безробітним ОСОБА_2 на підставі наданих недостовірних даних відповідачу викладено пропозицію повернути незаконно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 563,03 гривень, внаслідок чого також 10.10.2011 року видано наказ №135 про повернення коштів ОСОБА_2 (а.с.13-14,15).

В звязку з несплатою визначених у наказі коштів позивач предявив позов про стягнення зазначеної суми в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог вказаної норми Закону відповідач не повідомив позивача про те, що він працював, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"( далі - Порядку), яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 563,03 гривень задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості (р/р 37176001000267 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708563) виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 563,03 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.