ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2011 р. (10:04) Справа №2а-11336/11/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Устіновій І.В.,
за участю представника позивача Потльшина В. І., представника відповідача Мельника І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0001064002 від 07.09.2011 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про порушення позивачем вимог абз. 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яке полягало у безпідставному включенні до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. збитків 2010р. є безпідставними та суперечать чинному податковому законодавству України. Позивач, зокрема, зазначає, збитки 2010 року були обґрунтовано перенесені підприємством у 1 квартал 2011 року. Оскільки, станом на 01.04.2011 року, решта збитків 2010 року залишились непогашеними, то вони будуть погашатись відповідно до норм розділу 3 ПК України. Таким чином, відємне значення (збитки) за підсумками першого кварталу 2011 року відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, було включено ДП «Кримавтодар» абсолютно законно в рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року.
У судовому засіданні 09 грудня 2011 року представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав зазначених в позовній заяві, а також зазначав, що відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України норми розділу III цього Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До зазначеного строку для цілей визначення податкового зобовязання з податку на прибуток, у разі якщо обєкт оподаткування має відємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою зокрема було встановлено, що до в звітних податкових періодах 2010 року в складі валових витрат платника податку враховувалося 20 процентів суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, які утворились на 1 січня 2010 року. В 1 кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, яка утворилась станом на 01.01.2010 року і не була в складі валових витрат 2010 року, і збитки, які виникли в 2011 році, включаються в склад валових витрат першого календарного кварталу 2011 року і, відповідно являються відємним значенням 1 кварталу 2011 року, що відповідає положенням ст. 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів та витрат, отриманих і проведених з 1 квітня 2011 року застосовуються норми Податкового кодексу України. Посилаючись на положення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, пункт 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, представник позивача зазначає, що дослівне тлумачення положень 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України дає підстави вважати, що при наявності відємного значення обєкта оподаткування в 1 кварталі 2011 року сума такого відємного значення підлягає включенню в склад витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, які повинні бути враховані в складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, вказана законодавча норма не містить. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву, зокрема, посилаючись на те, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р. Підтвердженням цього, на думку ДПІ, слугує абз. 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначено, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011р. без врахування будь-яких інших звітних періодів. Крім того, відповідач зазначає, що згідно з рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частин першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999р. № 1-рп/99 Конституційний суд дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. На думку відповідача, у звязку із набранням 01.04.2011р. чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. відємного значення обєкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., відємне значення обєкту оподаткування 2010р., що увійшло до першого кварталу 2011р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввід 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу відємного значення другого кварталу 2011р. не включається. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частинами 1, 3 ст. 4 Закону України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.1990 року № 509-ХІІ встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобовязаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим у звязку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки та прийняттям такого повідомлення рішення.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є юридичною особою, яке 14.05.2002 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 431374, Довідкою з ЄДРПОУ № 376605 від 26.11.2010 року та Статутом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у новій редакції.
Таким чином, Дочірнє підприємство "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що 26.08.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведена камеральна перевірка податкової декларації Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з податку на прибуток за 2 квартал 2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 326/40-2/31829422 від 26.08.2011 р.
На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополь АР Крим винесене податкове повідомлення-рішення від 07.09.2011 р. №0001004002 , яким збільшено суму грошового зобовязання Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з податку на прибуток у розмірі 213431,00 грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не був достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу Ш ПКУ 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Судом встановлено, що у Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період - 1 квартал 2011 року позивачем було задекларовано відємне значення обєкта оподаткування з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 10521541,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу2011 року не оскаржує. На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року у сумі 13587320,00 грн.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 25.07.2011 р. у складі витрат (рядок 04, сума 45703380,00 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 13587320,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд не приймає заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р. Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.
Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.
Якщо приймати до уваги думку податкового органу, то включати до декларації 2 кварталу 2011 року будь яки показники від'ємного значення 1 кварталу 2011 року було б неможливим.
Проте ПКУ не містить таких положень.
Також суд не приймає до уваги посилання щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками І кварталу 2011 року.
У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УТ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому -у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.
Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".
Відповідно до пункту 4.4. статті 4 ПКУ установлення і скасування податків та зборів, а також - пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 ПКУ та не містять повноважень щодо звуження визначеного ПКУ об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, Запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 10521541,00 грн.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.09.2011р. №0001064002 є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Під час судового засідання, яке відбулось 09.12.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 14.12.2011 року.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0001064002 від 07.09.2011 року на суму 213431,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002. МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.
Судове рішення № 22628850, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 09.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11336/11/0170/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: