Постанова № 22628786, 27.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2012 р. (11:43) Справа №2а-1961/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представника прокуратури Костюченка Р.С., посвідчення № 11355,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Євпаторії, діючого в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 1700,00 грн.,

Обставини справи: Прокурор м. Євпаторії, діючий в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1700,00 грн. фінансових санкцій за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор, присутній у судовому засіданні 27.03.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення представник позивача повідомлений належним чином під розписку в судовому засіданні 06.03.2012 року. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення представник позивача повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу судової повістки. Заперечення на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту Закон) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08.09.2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Згідно з нормами Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим наділений повноваженнями щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Згідно зі ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадовими особами Територіального управління головної державної інспекції 31.07.2011 року о 12:20 годин в с. Оленівка Чорноморського району проведено перевірку транспортного засобу марки ГАЗ 32213 спг, р/н НОМЕР_1, що належить відповідачу.

Перевіркою встановлено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (схема маршруту, розклад руху тощо).

За результатами перевірки складений акт від 31.07.2011 року №030586, від підписання якого водій ОСОБА_3 відмовився (а.с.6).

Акт проведення перевірки було направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та отримано останнім 18.08.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 95022 0047363 7 (а.с.8).

На підставі акту від 31.07.2011 року №030586 Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову № 131617 від 06.09.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.9).

Крім того, позивачем складений припис від 06.09.2011 року щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт до 0610.2011 року (а.с.10).

Постанова та припис направлені на адресу відповідача та отримані останнім 17.09.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 95022 0049801 0 (а.с.11).

Листом від 14.12.2011 року вх.№ 5252 відповідачем повідомлено позивачу про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.12).

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем суму фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., визначену у постанові № 131617 від 06.09.2011 року, сплачено не було.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 30.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (97400, АДРЕСА_1; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України фінансові санкції, накладені Територіальним управлінням Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим, в сумі 1700,00 грн. на р/р 31110106700015 в УДКС у м. Євпаторії ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798, код бюджетної класифікації доходів: 21081100.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.