Постанова № 22628156, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 р. < Текст > Справа №2а-4519/09/1/0170

(11:18) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретеннікової Ю.В.,

за участю представників позивача Палей Л.В., Хист С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом Комунальне підприємство Житловоексплуатаційного обєднання Київського району м. Сімферополя до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим про визнання протиправним висновку Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим, указаного в акті № 0365 від 10.10.2008 року, складеному за результатами документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" на предмет виконання монопольними утвореннями вимог Постанови КМ України від 22.02.1995 року № 135; скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 79 від 16.10.2008 року, яким на Комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" покладається обов'язок сплатити в дохід держави необґрунтовано отриману виручку в розмірі 78764,00 грн. та штраф у розмірі 157528,00 грн.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач не погодився з висновком акту перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 0365 від 10.10.2008 року та рішенням № 79 від 16.10 2008 року, яким на КП ЖЕО покладено обов'язок сплатити в дохід держави необґрунтовано отриману виручку в розмірі 78764,00 гривень та штраф у розмірі 157528,00 гривень.

Позивач пояснює, що вищевказані висновки акту перевірки є необґрунтованими, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 79 від 16.10.2008 року є протиправним.

Позивач зазначає, що п.5 ст. 32 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" не може застосовуватись до КП ЖЕО і не міг бути метою перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в АРК щодо застосування нових тарифів на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів по відношенню до бюджетних організацій та інших юридичних осіб.

Позивач зазначає, що 27.03.2008 року КП ЖЕО отримало висновок Державної інспеціі з контролю за цінами АРК про економічне обґрунтування планових витрат на послуги з вивезення ТПВ за № 300. Згідно даного висновку собівартість витрат на вивіз і утилізацію ТПВ без урахування рентабельності та податку на додану вартість зросла з 7,88 грн. до 10, 60 грн. за 1м3.

Позивач пояснює, що, враховуючи те, що дана послуга є економічно невигідною з моменту затвердження нових тарифів і отримання висновку комісії від 27.03. 2008 року, щоб не працювати собі в збиток, з підприємствами та організаціями були підписані додаткові угоди до раніше укладених договорів на вивіз і утилізацію ТПВ за новими тарифами.

Позивач підкреслює, що відповідно до акту державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 0365 від 10.10.2008 року, складеному за результатами документальної ревізії фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" на предмет виконання монопольними утвореннями вимог Постанов КМ Україна від 22.12.1995 року № 13, встановлено, що КП ЖЕО застосувало новий тариф на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів в порушення п.5 ст. 32 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", тим самим необґрунтовано отримало виручку в розмірі 78763,73 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем неправомірно включені в акт перевірки № 0365 від 10.10.08. року висновки про наявність в діях КП ЖЕО порушень п.5 ст. 32 ЗУ "Про житлово - комунальні послуги", згідно з яким у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець / виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обгрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Позивач пояснює, що КП ЖЕО не мало право призупинити вивезення ТБВ, у звязку з тим, що зазначена послуга є соціально значимою, а відносини з споживачами регулюються господарсько-правовими договорами, в яких передбачена відповідальність за невиконання або виконання не в повному обсязі зобовязань за договором.

Позивач підкреслює, що здійснювати вивезення ТБВ за старими тарифами КП ЖЕО не мало можливості у звязку з тим, що збитки за даним видом послуг за 1 квартал 2008 року склали 265000 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2009 року по справі призначено судово-економічну експертизу, у звязку з чим провадження по справі було зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2011 року поновлено провадження по справі з 19.01.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2012 року залишено без розгляду позовні вимоги Комунального підприємства Житлово- експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК в частині визнання протиправним висновку Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим, указаного в акті № 0365 від 10.10.2008 року, складеному за результатами документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" на предмет виконання монопольними утвореннями вимог Постанови КМ України від 22.02.1995 року № 135.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та пояснень представників позивача.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки. Положення про зазначені органи затверджує начальник Держцінінспекції.

Таким чином, Державна інспекція по контролю за цінами в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Судом встановлено, що згідно з п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами територіальні органи - державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим має права передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, а саме:

- проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;

- одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо;

- обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів;

- проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджено державне регулювання;

- приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Статтею 13 Закону України Про ціни та ціноутворення № 507 - XII від 03.12.1990 року (у редакції, чинній на момент здійснення перевірки) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена статтею 14 Закону України Про ціни та ціноутворення, де зазначено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Судом встановлено, що КП «Житлово експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» є комунальним підприємством, зареєстрованим 13.07.1995 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 632622.

В п.п.1.1 Статуту Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя, затвердженого начальником фонду комунального майна Сімферопольської міської ради Барановою Н.В, погодженого Головою Київської районної ради м. Сімферополя Маленко Н.Ф., зазначено, що Комунальне підприємство Житлово експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя є комунальним унітарним підприємством, утвореним Сімферопольською міською радою у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності, яка належить територіальній громаді.

Згідно з п.1.4 Статуту управління майном, яке знаходиться в комунальній власності, здійснює територіальна громада і утворений нею орган місцевого самоврядування, який є представником засновника - Виконавчий комітет Київської районної ради м.Сімферополя.

В п.п. 3.1. Статуту зазначено, що метою діяльності Підприємства є утримання в технічно справному стані експлуатуємого житлового фонду, санітарне утримання житлових будинків і прилеглих територій, а також контроль дотримування громадянами правил користування жилими приміщеннями і прилеглими територіями.

Відповідно до п.3.1 Статуту предметом діяльності Підприємства є виконання функцій балансоутримувача та управителя житлового фонду; надання житлово-комунальних послуг населенню і підприємствам у відповідності з чинним законодавством; комунальні послуги зі збору та вивозу побутових відходів та інше.

Згідно з п.7.1 Статуту Підприємство є балансоутримувачем комунального майна, переданого йому Засновником на праві повного господарського ведення.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя відноситься до підконтрольних відповідачу установ, Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим має повноваження з проведення перевірки Комунального підприємства Житлово експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя на предмет виконання вимог постанови КМ України від 22.02.1995 року № 135 щодо формування і застосування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що на підставі посвідчення від 12.09.2008 року № 0365, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК, начальником відділу контролю цін на ринках послуг Арестенко Н.Л., начальником відділу контролю цін на ринках монопольних утворень Сидоровим М.Ю. відповідно до вимог ст.13 Закону України Про ціни і ціноутворення, п.п.4,5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 року № 1819 Питання Державної інспекції з контролю за цінами, на виконання наказу від 04.09.2008 року № 249 та відповідно до п. 27 Плану роботи на III квартал 2008 з 15.09.2008 року по 10.10.2008 року проведена планова перевірка КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя з питань виконання монопольними утвореннями вимог Постанови КМУ від 22.02.1995 року № 135 щодо формування і застосування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Перевірка проведена з відома начальника КП ЖЕО Київського району м. Сімферополь Токарева Сергія Валерійовича та в присутності начальника планово економічного відділу Оробінської Світлани Леонідівни.

В висновку акта перевірки зазначено, що перевіркою дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифів на вивезення побутових відходів, встановлено порушення п.5 ст. 32 Закону України Про житлово- комунальні послуги від 24.06.2004 року № 1875-IV в частині застосування тарифів на вивезення та утилізацію побутових відходів менш ніж за 30 днів з дня зміни тарифів.

З висновку акту вбачається, що внаслідок вказаного порушення за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року КП ЖЕО Київського району необґрунтовано отримало виручку у розмірі 78763,73 грн.

В висновку зазначено, що на керівника КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя складений протокол про адміністративне порушення згідно ст. 165-2 ч. 1 КУпАП.

Судом встановлено, що начальник КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя - С.В. Токарев та начальник ПЕВ КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя С.Л. Оробінська відмовились від підписання акту перевірки.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки першим заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в АРК Мамзіною Т.С. за виявлене під час проведення перевірки порушення, яке виявилося в тому, що позивачем за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року застосовувалися тарифи на вивезення та утилізацію побутових відходів менш ніж за 30 днів з дня зміни тарифів, що є порушенням вимог п.5 ст.32 Закону України Про житлово- комунальні послуги від 24.06.2004 року № 1875-IV, 16.10.2008 року прийнято рішення № 79 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя в дохід Державного бюджету виручку в розмірі 78764,00 гривень та штраф в сумі 157528,00 гривень.

Судом встановлено, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 79 від 16.10.2008 року було отримано позивачем 16.10.2008 року.

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 79 від 16.10.2008 року, яким на Комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" покладається обов'язок сплатити в дохід держави необґрунтовано отриману виручку в розмірі 78764,00 грн. та штраф у розмірі 157528,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийнятого Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 79 від 16.10.2008 року, судом встановлено наступне.

Як встановлено вище, перевіркою встановлено порушення позивачем п.5 ст. 32 Закону України Про житлово- комунальні послуги від 24.06.2004 року № 1875-IV в частині застосування тарифів на вивезення та утилізацію побутових відходів менш ніж за 30 днів з дня зміни тарифів, що спричинило необґрунтоване отримання Комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" виручки за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року в розмірі 78763,73 грн.

Перевіряючи зазначені висновки акту перевірки судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України Про ціни та ціноутворення (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Отже, тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів, які надаються позивачем, відносяться до державних регульованих тарифів, які повинні встановлюватися державними органами.

Механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів встановлений Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010.

Відповідно до п.1 Порядку до послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Згідно з п.41 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010, висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки.

Відповідно до п.2 Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 7 березня 2007 р. N 67, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2007 р. за N 222/13489, для отримання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на житлово-комунальні послуги суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які виконують/виробляють житлово-комунальні послуги (далі - виконавці/виробники), проводять економічний аналіз фактичних витрат на виробництво житлово-комунальних послуг щодо їх відповідності економічно обґрунтованому рівню витрат та розміру тарифів, що діють.

Під час проведення економічного аналізу досліджується відповідність фактичних якісних та кількісних показників, що характеризують виробництво житлово-комунальних послуг, нормативним показникам, а також вартісних показників (за визначеними в установленому порядку статтями витрат) - економічно обґрунтованим витратам.

Згідно з п.3 Порядку звернення виконавців/виробників до вповноваженого органу щодо перегляду тарифів подається за наявності висновків Державної інспекції з контролю за цінами або територіального органу Державної інспекції з контролю за цінами щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. «а» п.п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Частиною 2 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для населення, які надаються позивачем, відносяться до державних регульованих тарифів, які встановлюються органами місцевого самоврядування. При цьому, висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів, надається Державною інспекцією з контролю за цінами.

Судом встановлено, що позивач здійснює вивезення побутових відходів самостійно для населення, для бюджетних установ та інших замовників.

Судом встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим КП "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" було надано висновок щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на житлово комунальні послуги від 27.03.2008 року № 300, з якого вбачається, що розрахунок планових витрат на виробництво послуг з вивезення побутових відходів для населення визначений у розмірі 10,60 гривень за 1м3 (без урахування рентабельності та ПДВ) є економічно обґрунтованим.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 78 від 08.04.2008 року на виконання ст.7,14, ч.2, 31 Закону України Про житлово - комунальні послуги, згідно постанови КМУ № 1010 від 26.07.2006 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів» на підставі висновку № 300 від 27.03.2008 року Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим затверджено для КП "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" тарифи на вивезення ТБВ, сформовані з урахуванням затвердженої базової вартості вивозу 1м3 в розмірі 10,6 гривень, без урахування рентабельності та ПДВ (висновок № 300 від 27.03.2008 року Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим) у наступних розмірах:

-при наданні послуг житлово-будівельним кооперативам, товариствам співвласників багатоквартирного будинку, підприємствам, які мають відомчий житловий фонд 16,14 гривень;

-при наданні послуг бюджетним установам 17,16 гривень;

- при наданні послуг іншим замовникам 21,24 гривень.

З рішення вбачається, що у випадку підвищення складових тарифів, а саме затвердженої економічно обґрунтованої базової вартості, вартості утилізації вивозу 1 м3, необхідно здійснювати перерахунок тарифів з урахуванням затвердженого рівня рентабельності в порядку, передбаченому законодавством.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивач відповідно до ч.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» мав право застосовувати тарифи, затверджені рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 78 від 08.04.2008 року, тільки через 30 днів з дати повідомлення споживачів про зміну вартості тарифів на вивезення ТБВ.

Судом встановлено, що КП "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" тарифи на вивезення та утилізацію побутових відходів, затверджені Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 78 від 08.04.2008 року, застосовує з 01.04.2008 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем дійсно порушено ч.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у звязку з тим, що він почав застосовувати тарифи на вивезення та утилізацію побутових відходів, затверджені Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 78 від 08.04.2008 року, не дочекавшись спливу 30 днів з дати повідомлення споживачів про зміну вартості тарифів на вивезення ТБВ.

При цьому, як вбачається з висновків акту перевірки порушення позивачем ч.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» спричинило необґрунтоване отримання Комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року виручки в розмірі 78763,73 грн.

Перевіряючи обґрунтованість доводів акту перевірки в частині необґрунтовано отриманої позивачем виручки за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року в розмірі 78763,73 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цім кодексом визначені основні засади господарювання в Україні та регулюються господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між учасниками відносин у сфері господарювання. Згідно зі ст.2 ГК України до учасників відносин у сфері господарювання відносяться , зокрема, органи державної влади.

Політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення (ст. 192 ГК України).

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання визначені у законі України Про ціни і ціноутворення (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). У статті 14 зазначеного закону встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету, крім того в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Пунктом 1.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, надалі Інструкція), встановлено що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

З п.1.4 Інструкції вбачається, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року Про Питання Державної інспекції з контролю за цінами (в редакції на момент прийняття відповідачем рішення) начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства.

Згідно п.3.2 Інструкції в актах перевірок, зокрема, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Отже, суд зазначає, що завданням Державної інспекції з контролю за цінами під час проведення перевірки є визначення суми необґрунтовано одержаної виручки, отриманої в період, що перевіряється, підконтрольною установою.

Суд підкреслює, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно до п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N 727/98 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суд зазначає, що для визначення розміру виручки, яка була отримана позивачем за період з 01.04.2008 року до 07.08.2008 року з надання послуг вивезення побутових відходів, по справі була призначена судово-економічна експертиза.

З висновку судово-економічної експертизи № 81 від 09.12.2011 року судом встановлено, що за період з 1 квітня 2008 року по 7 травня 2008 року згідно з наданими оборотно - сальдовими відомостями по рах. 3619 "розрахунки за ТПВ" позивачу надійшло на розрахунковий рахунок грошових коштів в сумі 251742,82 гривень.

Експерт встановив, що переплата споживачів за укладеними договорами за вивезення та утилізацію побутових відходів (д-т рах. 3619) за даними обліку станом на 01.04.08 рік становила 18887,02 гривень. Переплата станом на 7 травня 2008 року становила 14008,18 грн.

З висновку експертизи вбачається, що сума виручки, що надійшла на розрахунковий рахунок позивача за ТПВ з 1 квітня 2008 року по 7 травня 2008 року за квітень склала 256621,66 гривень (251742,82 гривень +18887,02 гривень -14008,18 гривень).

Експерт зазначає, що при порушенні порядку встановлення та застосування цін (тарифів), які регулюються уповноваженими органами, виручка визначається, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства, тобто в конкретному випадку до 8 квітня 2008 року.

Експерт зазначає, що з акта перевірки випливає, що обсяг вивезених побутових відходів за квітень 2008 року склав 19999,169 м. куб.

Експерт підкреслює, що сума виручки, яка могла б надійти за ТПВ за умови, якщо б оплатили всі споживачі за тарифами, затвердженими до 08.04.08 року, могла б скласти 266925,35 гривень.

З висновку експертизи вбачається, що оскільки за період з 01.04.08 року по 07.05.08 року надійшло на розрахунковий рахунок виручки за квітень 256621,66 гривень, розрахункова виручка становить 266925,35 гривень. Різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства, тобто в конкретному випадку до 8 квітня 2008 року негативне або -10303,69 гривень.

Експерт за результатами проведення експертизи дійшов висновку, що необґрунтовано отриманої виручки у позивача за вищевказаний період не значиться, оскільки різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами сформованими згідно з вимогами законодавства,тобто до 01.04.2008 року, є негативною.

В висновку експертизи зазначено, що розбіжності з актом за сумою доходу, що підлягає перерахуванню до бюджету, склали - 78764 гривень та штрафу в розмірі 157528 гривень, які утворилися в результаті того, що при обчисленні необґрунтовано отриманої виручки перевіряючі не врахували фактично отриману виручку, а також при розрахунку використовували нарахування за ТПВ, крім того, не прийняті до уваги п.2.1. Інструкції про порядок застосування економічних фінансових санкцій органами державного контролю за цінами.

Суд зауважує, що відповідач при проведенні перевірки Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" неправомірно виходив з сум нарахованої позивачем плати за послуги з вивезення ТПВ, а не з сум, які були фактично отримані КП "Житлово - експлуатаційні об'єднання Київського району м. Сімферополя" від споживачів його послуг.

Суд зазначає, що в висновку акту перевірки відповідач безпідставно робить висновок про отримання позивачем виручки у розмірі 78763,73 гривень без дослідження фактично отриманої позивачем виручки за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року, виходячи тільки з нарахованих позивачем сум за цей період.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що необґрунтована отримана виручка у КП "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року у звязку з застосуванням тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 78 від 08.04.2008 року, відсутня, оскільки різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства, тобто до затвердження тарифів вищезазначеним рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 78 від 08.04.2008 року негативна: -10303,69 гривень.

Таким чином, суд зазначає, що висновки акту перевірки стосовно необґрунтовано отриманої позивачем виручки за період з 01.04.2008 року по 08.05.2008 року в розмірі 78763,73 гривень не знайшли свого підтвердження.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи, що висновки акту перевірки стали підставою для прийняття відповідачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 79 від 16.10.2008 року, яким вирішено вилучити у КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя в дохід Державного бюджету 78764,00 гривень, штраф в сумі 157528,00 гривень, суд приходить до висновку, що зазначене рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, отже, його належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 19.01.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 24.01.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 79 від 16.10.2008 року, яким на Комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" покладається обов'язок сплатити в дохід держави необґрунтовано отриману виручку в розмірі 78764,00 грн. та штраф у розмірі 157528,00 грн.

3. Стягнути на користь Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" (ЄДРПОУ 05480523) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя < підпис > Трещова О.Р.

< Текст >